Теми статей

Обрати теми

Податок на прибуток ПДВ РРО ЄСВ ФОП Звільнення Штрафи ПДФО Відпустка Єдиний податок Лікарняні Всі теми

Коли виникає спір з податковим органом: можливі спірні ситуації

Редакція ПБО

Податки & бухоблік Червень, 2011/№ 44

Стаття

Приєднуйтесь до Telegram спільноти та дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Коли виникає спір з податковим органом: можливі спірні ситуації

Податкова інспекція — той орган, що супроводжує суб'єкта господарювання все його підприємницьке життя: з моменту створення і до моменту ліквідації. Будь-яке спільне «співіснування», як відомо, рідко обходиться без спорів та розбіжностей. Сьогодні поговоримо про найбільш поширені конфлікти, що виникають у взаємовідносинах платника податків та податкового органу.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

Можливість оскаржити неправомірні дії або рішення суб'єкта владних повноважень — одна з базових гарантій, наданих учасникам правовідносин. Окремо обумовлено це право і

п.п. 17.1.7 ПКУ. Зупинимося на ситуаціях, коли може виникнути необхідність вирішення спору з податковим органом у порядку адміністративного або судового оскарження. Умовно їх можна поділити на дві великі категорії — спори, ініціатором розгляду яких в установленому порядку виступає сам платник податків, та спори, вирішення яких здійснюється за заявою податкового органу.

Розгляд спорів з ініціативи платника податків

Наведемо найбільш поширені категорії спорів платників податків з податковими органами в табличній формі (див. таблицю на с. 5).

Далі в цьому номері розглянемо докладніше порядок оскарження в межах адміністративної (на с. 12) та судової (на с. 20) процедур.

Спори, що виникають з ініціативи податкових органів

Слід зазначити, що іноді вступати в судовий процес платнику податків доводиться не з власної ініціативи. Є низка вимог, які податковий орган може пред’явити виключно в судовому порядку. Серед них найбільш поширені вимоги:

— про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізособи-підприємця у випадках, передбачених законом (

п.п. 20.1.12 ПКУ);

— про припинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника в банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, ЄСВ, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків) у разі недопуску посадових осіб органів державної податкової служби до дослідження територій та приміщень (це повноваження податкові органи отримають тільки з 01.01.2015 р., хоча вже зараз намагаються ним скористатися і не завжди суди першої інстанції згадують про

п. 1 розд. ХІХ ПКУ, яким набуття чинності зазначеним пунктом відстрочене);

— про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менше суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (

п.п. 20.1.17 ПКУ);

— про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу або його частини (

п.п. 20.1.18 ПКУ);

— про стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав і право вимоги якої перекладено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (

п.п. 20.1.19 ПКУ).

Платник податків завжди має право брати участь у судовому розгляді справ, ініційованих податковим органом, та обґрунтовувати свою позицію. Крім того, якщо суд першої інстанції задовольняє вимогу податкового органу, платник податків може подати апеляцію, яка є перешкодою для набуття чинності таким рішенням.

Зауважимо також, що іноді податкові органи намагаються скористатися судовою процедурою в непередбачених законом випадках, наприклад, подаючи позови з вимогами зобов’язати суб’єкта господарювання допустити податковий орган до перевірки або зобов’язати подати податкову декларацію тощо. Як правило, суди у задоволенні подібних вимог відмовляють, указуючи на їх неналежний характер. Головне для платника податків — пам’ятати про свої права.

№ з/п	Категорія спорів	Предмет оскарження	Формулювання вимог, що висуваються	Порядок оскарження та його законодавчі підстави
1	2	3	4	5
1	Оскарження суми податкового зобов’язання, визначеного податковим органом за причинами, не пов’язаними з порушенням податкового чи іншого законодавства	Податкове повідомлення-рішення, в якому податковим органом визначена сума податкових зобов’язань, за формою згідно з додатком 1 для платників податків — фізичних осіб (форма «Ф»)	Скасувати (визнати направомірним) податкове повідомлення-рішення	Протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення, може бути подана скарга до вищого за рівнем податкового органу (п. 56.12 ПКУ) або протягом місяця до адміністративного суду (ст. 99 КАСУ). Крім того, до суду платник податків може звернутися вже після завершення процедури адміністративного оскарження, подавши позов протягом місяця з дня отримання остаточного рішення за результатами розгляду його скарги
2	Оскарження суми податкового зобов’язання та/або штрафних санкцій, визначених податковим органом у зв’язку з виявленим порушенням з боку платника податків вимог податкового чи іншого законодавства	Податкове повідомлення-рішення: — за формою згідно з додатком 2 за результатами перевірок (форма «Р»); — за формою згідно з додатком 3 за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов’язання (форма «Ш»); — за формою згідно з додатком 4 за самостійне відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов’язкової попередньої згоди органу державної податкової служби на таке відчуження (форма «З»); — за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма «В1»), у тому числі в разі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовано платнику податків; — за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма «В2»); — за формою згідно з додатком 8 про зменшення від’ємного значення суми ПДВ (форма «В4»); — за формою згідно з додатком 9 про зменшення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток (форма «П»); — за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма «С»); — за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У»)	Скасувати податкове повідомлення-рішення	Якщо платник податків обирає адміністративну процедуру оскарження, то строк, протягом якого слід звернутися до вищого за рівнем податкового органу, становить 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення рішення, що оскаржується. Після завершення адміністративної процедури оскарження прийняте за її результатами рішення може бути оскаржене в судовому порядку. Строк подання позову — один місяць із дня отримання платником податків остаточного рішення за результатами розгляду його скарги. Звернутися до суду платник податків може і відразу після отримання податкового повідомлення-рішення, якщо він не має наміру скористатися адміністративною процедурою оскарження
2	Примітка. Слід зауважити, що в основному форми податкових повідомлень-рішень залишилися колишніми за винятком буквально декількох. Поява нових форм податкових повідомлень-рішень пов’язана із запровадженням ПКУ деяких нових складів податкових правопорушень. Це: — форма податкового повідомлення-рішення про зменшення від’ємного значення суми ПДВ (форма «В4»); — форма податкового повідомлення-рішення про зменшення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток (форма «П»); — окрема форма податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У»). Крім того, передбачено, що в «основній» формі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») відображатимуться не лише донараховані суми, а й дані про зменшення податкових зобов’язань платника податків
3	Відмова в наданні бюджетного відшкодування ПДВ	Податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 7 про відмову в наданні бюджетного відшкодування ПДВ (форма «В3»);	Скасувати податкове повідомлення-рішення	Процедура аналогічна порядку, зазначеному в п. 2 цієї таблиці
4	Оскарження вимоги про сплату: — податкового зобов’язання, яке платник податків самостійно узгодив у поданій ним податковій декларації, але не сплатив у встановлені строки; — узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, яке платник податків не сплачує в установлені строки; — податкового боргу, визначеного митним органом (відповідна вимога за поданням митного органу надсилається органом державної податкової служби)	Податкова вимога — за формою «Ю» (додаток 1 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1037), якщо вимога направляється юридичній особі; — за формою «Ф» (додаток 2), якщо вимога направляється фізичній особі	Скасувати податкову вимогу	Процедура аналогічна порядку, зазначеному в п. 2 цієї таблиці. Крім того, ураховуючи, що податкова вимога свідчить про наявність узгодженого податкового зобов’язання, подання скарги до вищого за рівнем податкового органу або звернення з позовом до суду, не є перешкодою для податкового органу, який прийняв податкову вимогу, вживати заходів щодо стягнення податкового боргу. Уникнути цього можна тільки таким чином: одночасно зі зверненням до адміністративного суду з позовом про скасування податкової вимоги подати клопотання про припинення на час розгляду справи в суді дії оскаржуваного акта
4	Примітка. Податкова вимога не направляється, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн.
5	Оскарження індивідуальної податкової консультації (або відмови в її наданні)	Індивідуальна податкова консультація, надана у письмовій формі / Відсутність протягом місяця з дня направлення запиту про надання консультації відповіді на нього або отримання відмови надати консультацію	Визнати податкову консультацію неправомірною / Зобов’язати податковий орган надати індивідуальну податкову консультацію / Визнати відмову в наданні податкової консультації неправомірною. Зобов’язати податковий орган надати індивідуальну податкову консультацію	Згідно з п. 53.3 ПКУ платник податків може оскаржити в суді як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку або збору. Позов до суду платник податків може подати протягом 6 місяців із дня отримання відповіді податкового органу на його запит про надання консультації. Виходячи з формулювань чинного на сьогодні законодавства, можна зробити висновок, що індивідуальна податкова консультація може бути оскаржена тільки в судовому порядку. Альтернативою адміністративній процедурі оскарження може бути звернення до вищого за рівнем податкового органу для отримання консультації від нього. Хоча ПКУ не встановлює пріоритетності податкових консультацій залежно від статусу податкового органу, яким вони надані, однак за наявності двох протилежних консультацій, наданих вищим і нижчим за рівнем податковими органами, слід виходити з пріоритетності позиції вищого за рівнем органу. Також у суді можуть бути оскаржені неправомірні дії податкового органу з відмови від надання податкової консультації або бездіяльність з її ненадання в установлені законодавством строки (1 місяць згідно із Законом про звернення громадян)
5	Примітка. Оскаржити можна тільки індивідуальну податкову консультацію, надану письмово (підписану керівником податкового органу з проставлянням відповідної печатки). Роз’яснення податкового законодавства, отримані платником податків факсом або електронною поштою, статусу індивідуальних письмових податкових консультацій не мають. Не можна звертатися з вимогою про скасування і щодо консультацій, розміщених в Єдиній базі податкових знань, або наданих під час проведення поширених останнім часом веб-конференцій. Якщо податкова консультація була надана одному платнику податків, будь-який інший суб’єкт господарювання її оскаржити не зможе, навіть якщо вона доведена до загального відома шляхом опублікування в ЗМІ. Значення індивідуальних податкових консультацій для платника податків полягає в тому, що згідно з п. 53.1 ПКУ суб’єкта господарювання не може бути притягнуто до відповідальності за умови, що він діяв відповідно до наданої йому в письмовій формі податкової консультації. Відповідно, якщо платник податків звернувся за консультацією до податкового органу і той надав йому консультацію, яка, на думку платника податків, суперечить чинному законодавству, він може оскаржити її в суді. Річ у тім, що якщо суд скасує надану податкову консультацію як таку, що суперечить законодавству, таке судове рішення є підставою для надання платнику податків нової консультації вже з урахуванням позиції суду (абз. другий п. 53.3 ПКУ, п. 3 Методичних рекомендацій щодо надання органами ДПС України письмових податкових консультацій, направлених листом ДПАУ від 21.01.2011 р. № 1600/7/10-1017/220).
6	Оскарження нормативно-правового акта у сфері оподаткування	Постанова Кабміну, наказ ДПАУ або інший нормативно-правовий акт з питань оподаткування, інших питань, підконтрольних податковим органам	Скасувати або визнати недійсним акт відповідного органу повністю або окремі його положення	Оскаржити нормативно-правовий акт у сфері оподаткування можна тільки в судовому порядку шляхом подання позову до адміністративного суду. Адміністративні справи з оскарження нормативно-правових актів Кабміну, міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади (у тому числі ДПАУ), Нацбанку або іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, розглядаються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ (ч. 3 ст. 19 КАСУ)
7	Оскарження дій або бездіяльності податкового органу	Рішення податкового органу про відмову в реєстрації платником податків або у вчиненні інших дій (відмова у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, відмова в реєстрації платником ПДВ або анулювання реєстрації, невизнання або відмова в прийнятті декларації, відмова в заліку або поверненні переплати з податків і зборів, штрафів тощо). Дії податкового органу з розголошування відомостей про платника податків, що становлять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, чи інші дії, що порушують, на думку платника податків, його права та законні інтереси	Визнати рішення податкового органу неправомірним / Зобов’язати податковий орган учинити дію або припинити неправомірні дії	Скарга може бути подана до вищого за рівнем податкового органу протягом 10 днів, наступних за днем, коли платник податків був ознайомлений з рішенням, яке, на його думку, порушує його права або законні інтереси. Дії або бездіяльність податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку протягом 6 місяців
8	Оскарження рішень та дій, що здійснюються податковим органом у ході перевірки	Наказ податкового органу про проведення перевірки, про продовження або припинення перевірки, вимога про проведення інвентаризації, про надання документів та їх копій тощо	Визнати наказ (вимогу) неправомірним	Оскарження подібних наказів (вимог) податкового органу у вищому за рівнем податковому органі виглядає малоперспективним, хоча і допускається чинним законодавством. Більш ефективним може бути оскарження в судовому порядку шляхом подання адміністративного позову за своїм місцезнаходженням. Одночасно з позовом слід подати клопотання про припинення дії оскаржуваного акта
8	Примітка. Звертаємо увагу, що сам акт перевірки оскарженню ні в адміністративному, ні в судовому порядку не підлягає. До акта перевірки можуть бути подані тільки заперечення платника податків.
9	Вимога про повне відшкодування збитків (шкоди), завданих незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб)	Дії (акти) податкового органу, що порушують права та законні інтереси платника податків	Визнати дії (бездіяльність, акт) податкового органу незаконними (якщо вони раніше не визнавалися незаконним під час іншої процедури оскарження). Зобов’язати відшкодувати збитки	Подібні спори вирішуються в судовому порядку, однак, як правило, основною перешкодою для платника податків стає питання доведення причинного зв’язку між незаконними діями (бездіяльністю, актом) податкового органу та зазнаними ним збитками
10	Оскарження рішень про накладення адміністративних стягнень на посадових осіб та інших працівників суб’єкта господарювання	Постанова податкового органу про накладення адміністративного стягнення	Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення	Згідно зі ст. 234² КпАП органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з ухиленням від подання декларацій про доходи (ст. 164¹ КпАП), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (ст. 166⁶ КпАП). Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право голови ДПІ та їх заступники. Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до вищого за рівнем податкового органу або шляхом подання позову до загального суду (тобто районного в місті за наявності районного поділу, міського, районного, а не до адміністративного суду, як це було у всіх інших перелічених у таблиці випадках) протягом 10 календарних днів із дня прийняття постанови
10	Примітка. Повноваження податкових органів з прийняття постанов про накладення адміністративних стягнень слід відрізняти від їх повноважень зі складання адміністративного протоколу. Податкові органи уповноважені на складання адмінпротоколів (крім уже названих ст. 164¹ і 166⁶ КпАП, за якими вони ж приймають і постанови про накладення адмінстягнень) за ст. 51², 155¹, 163¹ — 163⁴, 163¹², 164, 164⁵, 177² КпАП. Такі адмінпротоколи оскарженню не підлягають. Оскаржити можна буде тільки постанову про накладення адміністративного стягнення, яку буде винесено на підставі такого протоколу.

Наступна публікація