Стосовно заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску
Лист Пенсійного фонду України від 03.03.2011 р. № 4149/05-10
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон), згідно з яким Пенсійним фондом розроблено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Порядок), затверджений постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-2.
Стосовно заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — звіт) повідомляємо.
1.
При заповненні таблиці 6 додатка 4 Порядку у реквізиті 10 таблиці 6 «Тип нарахувань» зазначається відповідний код типу нарахувань або поле може залишатися пустим, якщо у звіті відображаються суми заробітку (доходу, грошового забезпечення), відпускні та допомога по тимчасовій непрацездатності за звітний період.Код типу нарахувань 1
зазначається у випадках, коли нарахована сума заробітної плати (доход):а) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць (цивільно-правові договори);
б) за відпрацьований час після звільнення з роботи;
в) нарахована згідно з рішенням суду середня заробітна плата за вимушений прогул.
У інших випадках код типу нарахувань 1 не зазначається.
Коди типу нарахувань 2 та 3
зазначаються у випадках, коли страхувальником самостійно донараховано або зменшено нараховану суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), яка була нарахована у попередніх звітних періодах. Відповідно, зазначені суми єдиного внеску відображаються в рядках 6 та 7 таблиці 1 додатка 4.Коди типу нарахувань 4 та 5
зазначаються у випадках, коли при перевірці органом Пенсійного фонду донараховано або зменшено нараховану суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), яка була нарахована у попередніх звітних періодах. Відповідно, зазначені суми єдиного внеску відображаються в рядках 6 та 7 таблиці 1 додатка 4.Вищезазначений Порядок не передбачає механізму виправлення помилок, допущених при нарахуванні внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 року. Для відображення сум донарахування або зменшення сум внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 року проектом постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачається використовувати коди типу нарахувань 6, 7, 8 та 9.
Код типу нарахувань 6
— для випадків, коли страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 року.Код типу нарахувань 7
— для випадків, коли страхувальником зменшено нараховану суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 року.Код типу нарахувань 8
— для випадків, коли при перевірці органом Пенсійного фонду донараховано суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 року.Код типу нарахувань 9
— для випадків, коли при перевірці органом Пенсійного фонду зменшено нараховану суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 року.Відповідно, коди типу нарахувань 6 та 7 відображатимуться в реквізиті 10 таблиці 6 додатка 4. А також донараховані або зайво нараховані суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відображаються в додатку до таблиці 1 додатка 4.
Суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 1 січня 2011 року, які було донараховано або зменшено при перевірці органом Пенсійного фонду, відображатимуться з кодами типу нарахувань 8 та 9 в реквізиті 10 таблиці 6 додатка 4.
2.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.Враховуючи зазначене, суму заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги) повинно бути рознесено відповідно по місяцях. У реквізиті 11 таблиці 6 додатка 4
обов’язково має бути відображено місяці, за який проведено нарахування.Зазначений в частині другій статті 7 Закону
порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час. Наприклад, якщо після звільнення особам нараховано премію, єдиний внесок визначається шляхом ділення премії, виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вони нараховані. У реквізиті 11 таблиці 6 додатка 4 обов’язково повинно бути відображено місяць, за який проведено нарахування.Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток є платою за невідпрацьований час, отже, особам, які звільнені, зазначені вище компенсації та суми єдиного внеску не нараховуються та не відображаються в звіті.
Також порядок нарахування єдиного внеску
поширюється на осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул. Єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які її нараховано, та у реквізиті 11 таблиці 6 додатка 4 обов’язково повинно бути відображено місяць, за який проведено нарахування.
Заступник голови правління В. Короневський
коментар редакції
Особливості заповнення звіту з ЄСВ та справляння ЄСВ з виплат звільненим працівникам
Загалом лист, що коментується, присвячено питанням заповнення звіту з єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), який щомісячно подається до Пенсійного фонду за формою додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 08.10.2010 р. № 22-2, зокрема реквізиту 10 таблиці 6 «Тип нарахувань».
Нагадаємо, що цей реквізит заповнюється тільки в разі, якщо в поточному місяці застрахованій особі було нараховано виплати, передбачені переліком кодів типу нарахувань:
1 — сума заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду — середня заробітна плата за час вимушеного прогулу;
2 і 3 — сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких здійснюється нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донарахована сума ЄСВ або самостійно зменшена надмірно нарахована сума ЄСВ відповідно;
4 і 5 — сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких здійснюється нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку при перевірці органом Пенсійного фонду донарахована сума єдиного внеску або зменшена надмірно нарахована сума ЄСВ відповідно.
При відображенні в таблиці 6 сум заробітної плати, відпускних, лікарняних реквізит 10 залишається порожнім.
У листі повідомляється, що проектом постанови правління Пенсійного фонду передбачено запровадження нових кодів типу нарахувань (6, 7, 8, 9), за допомогою яких у звіті з ЄСВ можна буде виправити помилки, допущені при нарахуванні пенсійних внесків до 01.01.2011 р. Коди типу нарахувань 6 і 7 використовуватимуться, коли страхувальник самостійно донарахував або зменшив відповідно суму пенсійних внесків, коди типу нарахувань 8 і 9 — коли при перевірці органом Пенсійного фонду донараховано або зменшено відповідно пенсійні внески за період до 01.01.2011 р.
На особливу увагу заслуговують невтішні роз’яснення Пенсійного фонду щодо обкладення ЄСВ виплат звільненим працівникам. Отже, для цілей справляння ЄСВ пенсійники розподіляють виплати звільненим працівникам на виплати за відпрацьований час та за невідпрацьований час. При цьому
виплати за відпрацьований час, нараховані працівникам після звільнення, обкладаються ЄСВ та підлягають відображенню у звіті з ЄСВ. Виплати за невідпрацьований час, наприклад, суми компенсації за невикористані дні відпустки, ЄСВ не обкладаються, і відповідно у звіті з ЄСВ не відображаються.Найімовірніше, що розподіл виплат звільненим працівникам на ті, що виплачуються за відпрацьований час, і на ті, що виплачуються за невідпрацьований, слід проводити, керуючись положеннями Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5. На це, зокрема, указує п.п. 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 р. № 21-5.
Як підставу для обкладення виплат за відпрацьований час звільненим працівникам Пенсійний фонд називає ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), положення якої встановлюють порядок нарахування ЄСВ для осіб, що отримують зарплату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також для осіб, яким після звільнення нараховано зарплату за відпрацьований час. ЄСВ для таких осіб нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Ми з висновками Пенсійного фонду в корені не згодні. Закон № 2464 містить явне протиріччя, оскільки у ст. 7 цього Закону визначається порядок справляння ЄСВ з виплат звільненим працівникам, тоді як ні самі звільнені працівники, ні їх колишні роботодавці не названі в числі платників ЄСВ, перелік яких наведено у ст. 4 Закону № 2464. На наш погляд, положення ст. 4 Закону № 2464 в цьому випадку мають пріоритет порівняно з нормами ч. 2 ст. 7 цього Закону. На момент нарахування будь-якої виплати, у тому числі за невідпрацьований час, особі, яка не перебуває з підприємством у трудових відносинах, колишній роботодавець не є страхувальником стосовно такої особи, а колишній працівник не є застрахованою особою. Отже, підприємство, що нараховує виплати працівнику після його звільнення, не зобов’язане нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду ЄСВ. До речі, такі самі висновки з аналогічного питання пенсійники зробили у своїх Роз’ясненнях щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 11.03.2011 р., розміщених на офіційному сайті Пенсійного фонду (www.pfu.gov.ua). Про ненарахування ЄСВ на виплати особам, які не перебувають з підприємством у трудових відносинах, Пенсійний фонд зазначав і в листі від 18.02.2011 р. № 3116/03-30.
Отже, одна норма Закону № 2464, про некоректність якої ми вже згадували у своїх консультаціях, перевернула все «з ніг на голову». Проте ураховуючи, що пенсійники взяли цю норму на озброєння, до усунення зазначених протиріч у Законі № 2464 (на що дуже хотілося б сподіватися), колишнім роботодавцям краще дотримуватись роз’яснень Пенсійного фонду, адже за донарахування ЄСВ передбачено штраф у розмірі 5 % своєчасно ненарахованого ЄСВ за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ.
Катерина Скрипкіна
