Звільнення у зв’язку з тривалою хворобою
Ще однією підставою для звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу є
п. 5 ст. 40 КЗпП. Застосовуючи цей пункт, роботодавцю слід пам'ятати про необхідність дотримання таких умов:1. Установити виробничу необхідність розірвання трудового договору з працівником, тобто необхідність заміщення непрацездатного працівника (перерозподіляти його обов'язки між іншими працівниками немає можливості).
2. Переконатися, що до закінчення періоду тимчасової непрацездатності працівника залишився досить великий період.
3. З'ясувати, чи не належить хвороба до захворювань, за якими встановлено більш тривалий порівняно з 4-місячним загальним строком період можливої непрацездатності (так, згідно зі
ст. 20 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001 р. № 2586-III на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії листок непрацездатності хворим на туберкульоз може бути видано на строк не більше 10 місяців від дня початку основного курсу лікування. На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи).4. Перевірити, чи не виходив працівник на роботу в останні 4 місяці.
Вихід працівника на роботу хоча б на один день перериває перебіг 4-місячного строку. Якщо він після цього знову тимчасово втрачає працездатність, обчислення чотиримісячного строку має початися заново.5. Видати наказ про звільнення на підставі
п. 5 ст. 40 КЗпП роботодавець може тільки у випадку, якщо працівник після закінчення 4 місяців хвороби так і не вийшов на роботу. Якщо ж минуло більше 4 місяців і працівник вийшов на роботу, видати наказ про звільнення роботодавець уже не може (інакше кажучи, наказ має бути видано датою, яка передує виходу працівника на роботу, якщо такий вихід відбувся).Крім того, передбачений
п. 5 ст. 40 КЗпП строк повинен спливти повністю, тобто його закінченням слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з'явився на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Установлення безперервності хвороби
вихід на роботу хоча б на один день перериває цей строк. І надалі чотиримісячний строк повинен обчислюватися знову. Підсумовуватися періоди нез'явлення на роботу тривалістю менш як чотири місяці не можуть.
Роз'яснення Мін'юсту від 01.02.2011 р.
Працівника не можна звільнити на підставі
п. 5 ст. 40 КЗпП, якщо роботодавець не погодив його звільнення з профспілковим органом.При звільненні на підставі
п. 5 ст. 40 КЗпП у трудовій книжці робиться такий запис: «Звільнений у зв'язку з нез'явленням на роботу протягом більше чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, п. 5 ст. 40 КЗпП».
Ніна Костенко, економіст-аналітик
