Звільнення працівника у зв’язку з його переведенням на інше підприємство
Трудовий договір може бути розірвано у зв'язку з переведенням працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або переходом на виборну посаду на підставі
п. 5 ст. 36 КЗпП.Порядок звільнення працівника у зв'язку з його переведенням на інше підприємство чинним законодавством не визначено. Водночас склалася певна практика розірвання трудового договору з працівником за такою підставою та існує певний набір документів, які вважаються підставою для звільнення працівник відповідно до
п. 5 ст. 36 КЗпП.Вочевидь, що переведення працівника на інше підприємство передбачає розірвання трудового договору з попереднім роботодавцем та укладення трудового договору з новим роботодавцем. При цьому звільненню працівника має передувати домовленість між так званими старим і новим роботодавцем, яка полягає в обміні листами. У разі, коли ініціатором переведення працівника є старий роботодавець, він направляє потенційному роботодавцю лист-запит, на який останній відповідає листом-згодою або листом-відмовою. Якщо ж переведення працівника ініціює майбутній роботодавець, то він направляє на підприємство, де на цей момент працює працівник, лист-клопотання про його переведення. Старий роботодавець у разі згоди на переведення працівника направляє майбутньому роботодавцю лист-підтвердження. Саме останній варіант переведення найбільш поширений на практиці. Слід мати на увазі, що законодавством не встановлено обов'язок роботодавця, в якого на цей момент працює працівник, погоджуватися на його переведення на інше підприємство.
У листі-клопотанні обов'язково має бути зазначено строк, протягом якого буде дійсне зобов'язання потенційного роботодавця щодо працевлаштування цього працівника в порядку переведення. Якщо не обмежити такий строк, то є ймовірність виникнення трудових спорів. Річ у тім, що згідно з
ч. 5 ст. 24 КЗпП особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.Якщо працівник згоден на переведення, він повинен подати власнику (уповноваженому ним органу) підприємства, з якого звільняється, заяву про звільнення у зв'язку з переведенням на інше підприємство. Після цього власник або уповноважений ним орган за старим місцем роботи видає наказ про звільнення працівника на підставі
п. 5 ст. 36 КЗпП.Що стосується конкретної дати розірвання трудового договору на підставі
п. 5 ст. 36 КЗпП, то вона встановлюється за домовленістю між працівником та власником підприємства, з якого він звільняється в порядку переведення.У день звільнення роботодавець видає працівнику копію наказу про звільнення (на вимогу працівника), трудову книжку та здійснює із ним остаточний розрахунок. У трудовій книжці працівника робиться запис «Звільнений у зв'язку з переведенням на роботу на _____________ (підприємство), п. 5 ст. 36 КЗпП України».
Здійснення остаточного розрахунку в цьому випадку має свої особливості. Пояснимо чому.
Згідно з
ч. 3 ст. 83 КЗпП та ч. 3 ст. 24 Закону про відпустки в разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник. Отже, якщо працівник не використав всі дні щорічної відпустки, то компенсація за невикористані дні таких відпусток за його бажанням, яке має бути зазначене в заяві про звільнення, може бути або видана йому на руки в день звільнення, або перерахована на рахунок підприємства, на яке він переводиться.На відміну від компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, компенсація за невикористані дні додаткової відпустки «на дітей» не може бути перерахована на рахунок підприємства, куди переводиться працівник. Пояснюється це тим, що додаткова відпустка «на дітей» є соціальною відпусткою і не належить до видів щорічної відпустки. У цьому випадку вся сума компенсації за невикористані дні додаткової відпустки «на дітей» має бути виплачена на руки працівнику.
Якщо на прохання працівника компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки було перераховано на рахунок підприємства, куди його було переведено, до стажу роботи, який дає право на щорічні основну та додаткову відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи (
ч. 2 ст. 81 КЗпП, ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки). При цьому щорічна відпустка повної тривалості може бути використана працівником за його бажанням до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві, куди він був переведений (ч. 1 ст. 81 КЗпП, п. 8 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).І ще один важливий момент, який необхідно враховувати при проведенні остаточного розрахунку з працівником, який звільняється в порядку переведення на інше підприємство за його згодою: якщо такий працівник використав відпустку, надану йому в рахунок невідпрацьованої частини року,
відрахування з його зарплати на покриття виданих йому відпускних не здійснюється (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки).Відповідно до
п. 6 постанови № 9 новий роботодавець зобов'язаний укласти трудовий договір із працівником, який поступив на підприємство в порядку переведення, з першого робочого дня, наступного за днем звільнення з попереднього місця роботи (якщо іншу дату не передбачено домовленістю сторін).
Катерина Скрипкіна, економіст-аналітик
