Щодо окремих питань порядку здійснення страхових виплат
Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.04.2011 р. № 03-28-738
(витяг)
<…>
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розглянувши <…> звернення, повідомляє.
До запитання 1
Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240) та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року [за] № 111/18849.
Зазначеним Порядком затверджено форму заяви-розрахунку, що подається страхувальником до робочого органу Фонду для здійснення фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.
У заяві-розрахунку необхідно вказувати повну нараховану суму допомоги з урахуванням обов'язкових утримань (податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які утримуються із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності).
Після надходження суми коштів, зазначеної в заяві-розрахунку, на окремий рахунок страхувальник зобов'язаний здійснити виплату
відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені ст. 52 Закону № 2240. Частина страхових коштів, отриманих на окремий рахунок, спрямовується на сплату податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та інших обов'язкових платежів.Фінансування страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Законом № 2240 та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 (далі — Закон № 2464)
не передбачено.Згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення.
Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (установлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Отже, застрахована особа при звільненні повинна отримати всі суми, належні їй від підприємства. Оскільки суми матеріального забезпечення страхувальник отримує від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то і
виплата матеріального забезпечення застрахованим особам має здійснюватися після надходження коштів від Фонду.До запитання 2
Відповідно до Закону № 2464 на допомогу по тимчасовій непрацездатності нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Роботодавець зобов'язаний сплатити до Пенсійного фонду єдиний внесок у розмірі 33,2 %, нарахований на всю суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, за рахунок коштів роботодавця. Після отримання коштів від Фонду страхувальник перераховує з окремого рахунка податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які утримані із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності. Отже,
Фондом здійснюється фінансування нарахованої суми допомоги з урахуванням обов'язкових утримань.
Заступник директора О. Леонов
коментар редакції
Виплатити «соцстрахівську» допомогу можна після звільнення працівника
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) надав чергові роз'яснення щодо порядку виплати своїх допомог. Зупинимося тільки на тих моментах, які ще не висвітлювалися на сторінках нашої газети.
У листі йдеться, зокрема, про ситуацію, коли на момент звільнення працівника кошти на виплату йому допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду не надійшли.
Нагадаємо: згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) при звільненні працівника
виплата всіх належних йому сум здійснюється в день звільнення, а якщо працівник цього дня не працював — не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. За затримку розрахунку при звільненні ст. 117 КЗпП передбачено відповідальність роботодавця у вигляді виплати працівнику середнього заробітку за час затримки до дня фактичного розрахунку.Згідно з роз'ясненнями Фонду вимоги ст. 116 КЗпП
не поширюються на допомогу по тимчасовій непрацездатності. У зазначені строки роботодавець повинен виплатити працівнику суми, належні йому від підприємства, у тому числі оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства.Виплата допомог за рахунок коштів Фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26. Докладно про порядок виплати допомог див. у статті «Соцстрахівські» допомоги: виплачуємо по-новому» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 33.
Згідно зі ст. 35 Закону № 2240 (далі — Закон № 2240) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством. Отже, роботодавець зобов'язаний оплатити весь період тимчасової непрацездатності працівника, у тому числі в разі, коли хвороба працівника настала в період роботи, а закінчується вже після його звільнення. Фінансування роботодавців-страхувальників для надання допомог застрахованим особам здійснює Фонд.
Якщо на дату звільнення кошти на виплату допомоги від Фонду не надійшли у зв'язку з тривалістю процедури отримання фінансування або хвороба працівника продовжується, то роботодавець виплачує працівнику суми, належні йому від підприємства, у тому числі оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства. Виплатити працівнику допомогу по тимчасовій непрацездатності роботодавець може тільки після отримання коштів від Фонду на спеціальний рахунок, що в ситуації, яка розглядається, буде вже після звільнення працівника. При цьому, як зазначає Фонд, такі дії не є порушенням трудового законодавства.
При виплаті працівнику допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавець зобов'язаний перерахувати з окремого рахунка податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), утримані із суми допомоги. Щодо ЄСВ у частині нарахувань, то роботодавець перераховує його за рахунок своїх коштів з поточного рахунка. Якщо допомогу нараховано, але не виплачено у зв'язку з неотриманням коштів від Фонду, роботодавець повинен ураховувати граничні строки сплати ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань: не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Фонд звертає увагу: роботодавець-страхувальник не може виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням таких витрат за рахунок коштів, отриманих від Фонду, оскільки це не передбачено Законом № 2240 і Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Від себе додамо, що такі дії суперечать положенням абз. 4 ч. 2 ст. 21 Закону № 2240.
Катерина Скрипкіна
