Щодо окремих питань порядку здійснення страхових виплат

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2011/№ 50
В обраному У обране
Друк
Лист від 01.04.2011 р. № 03-28-738

Щодо окремих питань порядку здійснення страхових виплат

Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.04.2011 р. № 03-28-738

(витяг)

 

<…>

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розглянувши <…> звернення, повідомляє.

До запитання 1

Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240) та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року [за] № 111/18849.

Зазначеним Порядком затверджено форму заяви-розрахунку, що подається страхувальником до робочого органу Фонду для здійснення фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.

У заяві-розрахунку необхідно вказувати повну нараховану суму допомоги з урахуванням обов'язкових утримань (податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які утримуються із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності).

Після надходження суми коштів, зазначеної в заяві-розрахунку, на окремий рахунок страхувальник зобов'язаний здійснити виплату

відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені ст. 52 Закону № 2240. Частина страхових коштів, отриманих на окремий рахунок, спрямовується на сплату податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та інших обов'язкових платежів.

Фінансування страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Законом № 2240 та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 (далі — Закон № 2464)

не передбачено.

Згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення.

Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (установлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Отже, застрахована особа при звільненні повинна отримати всі суми, належні їй від підприємства. Оскільки суми матеріального забезпечення страхувальник отримує від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то і

виплата матеріального забезпечення застрахованим особам має здійснюватися після надходження коштів від Фонду.

До запитання 2

Відповідно до Закону № 2464 на допомогу по тимчасовій непрацездатності нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Роботодавець зобов'язаний сплатити до Пенсійного фонду єдиний внесок у розмірі 33,2 %, нарахований на всю суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, за рахунок коштів роботодавця. Після отримання коштів від Фонду страхувальник перераховує з окремого рахунка податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які утримані із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності. Отже,

Фондом здійснюється фінансування нарахованої суми допомоги з урахуванням обов'язкових утримань.

 

Заступник директора О. Леонов



коментар редакції

Виплатити «соцстрахівську» допомогу можна після звільнення працівника

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) надав чергові роз'яснення щодо порядку виплати своїх допомог. Зупинимося тільки на тих моментах, які ще не висвітлювалися на сторінках нашої газети.

У листі йдеться, зокрема, про ситуацію, коли на момент звільнення працівника кошти на виплату йому допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду не надійшли.

Нагадаємо: згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) при звільненні працівника

виплата всіх належних йому сум здійснюється в день звільнення, а якщо працівник цього дня не працював — не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. За затримку розрахунку при звільненні ст. 117 КЗпП передбачено відповідальність роботодавця у вигляді виплати працівнику середнього заробітку за час затримки до дня фактичного розрахунку.

Згідно з роз'ясненнями Фонду вимоги ст. 116 КЗпП

не поширюються на допомогу по тимчасовій непрацездатності. У зазначені строки роботодавець повинен виплатити працівнику суми, належні йому від підприємства, у тому числі оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства.

Виплата допомог за рахунок коштів Фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26. Докладно про порядок виплати допомог див. у статті «Соцстрахівські» допомоги: виплачуємо по-новому» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 33.

Згідно зі ст. 35 Закону № 2240 (далі — Закон № 2240) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством. Отже, роботодавець зобов'язаний оплатити весь період тимчасової непрацездатності працівника, у тому числі в разі, коли хвороба працівника настала в період роботи, а закінчується вже після його звільнення. Фінансування роботодавців-страхувальників для надання допомог застрахованим особам здійснює Фонд.

Якщо на дату звільнення кошти на виплату допомоги від Фонду не надійшли у зв'язку з тривалістю процедури отримання фінансування або хвороба працівника продовжується, то роботодавець виплачує працівнику суми, належні йому від підприємства, у тому числі оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства. Виплатити працівнику допомогу по тимчасовій непрацездатності роботодавець може тільки після отримання коштів від Фонду на спеціальний рахунок, що в ситуації, яка розглядається, буде вже після звільнення працівника. При цьому, як зазначає Фонд, такі дії не є порушенням трудового законодавства.

При виплаті працівнику допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавець зобов'язаний перерахувати з окремого рахунка податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), утримані із суми допомоги. Щодо ЄСВ у частині нарахувань, то роботодавець перераховує його за рахунок своїх коштів з поточного рахунка. Якщо допомогу нараховано, але не виплачено у зв'язку з неотриманням коштів від Фонду, роботодавець повинен ураховувати граничні строки сплати ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань: не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Фонд звертає увагу: роботодавець-страхувальник не може виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням таких витрат за рахунок коштів, отриманих від Фонду, оскільки це не передбачено Законом № 2240 і Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Від себе додамо, що такі дії суперечать положенням абз. 4 ч. 2 ст. 21 Закону № 2240.

 

Катерина Скрипкіна

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд