Пошта редакції. Поворотна фінансова допомога та податок на прибуток: нові правила обліку

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2011/№ 20
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

Поворотна фінансова допомога та податок на прибуток: нові правила обліку

 

Які особливості передбачає ПКУ щодо обліку поворотної фінансової допомоги?

(м. Харків)

 

Перш за все зауважимо, що

розділ III ПКУ не вносить будь-яких принципових нововведень в оподаткування поворотної фінансової допомоги. Податкові наслідки в одержувача залежатимуть від статусу особи, яка надає таку допомогу:

1) позикодавець — «стандартний» платник податку на прибуток

. У цьому випадку одержувач допомоги має нарахувати дохід на суму процентів, умовно нарахованих на суму фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої фінансової допомоги (пп. 135.5.4, 14.1.257);

2) позикодавець — «нестандартний» платник податку на прибуток (або неплатник)

. У такому разі одержувач має включити в дохід суму фінансової допомоги, яка отримана платником у звітному періоді та залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду (п.п. 135.5.5 ПКУ). Якщо в майбутніх звітних періодах така сума повертається (повністю або частково), то такий платник може збільшити витрати за підсумками періоду, в якому відбулося повернення. У цьому випадку умовні проценти не нараховуються. Як і в Законі про податок на прибуток, у ПКУ встановлено, що це правило не стосується надання/отримання фінансової допомоги між платником та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Водночас

ПКУ містить істотне нововведення: норми п.п. 135.5 ПКУ не застосовуються щодо поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (у тому числі нерезидента) такого платника, якщо її повернення відбувається не пізніше 365 календарних днів з дня отримання (четвертий абзац п.п. 135.5.5 ПКУ).

Як застосовувати цю норму на практиці? На наш погляд, при отриманні поворотної фінансової допомоги слід насамперед виходити з

планованого строку її повернення, тобто того строку повернення, який зазначено в договорі. Якщо в договорі зазначено строк повернення не більше 365 днів, то, на наш погляд, немає підстав збільшувати доходи на суму отриманих коштів (якщо засновник — «нестандартний» платник податку на прибуток або неплатник) або на суму умовних процентів (якщо засновник — стандартний платник податку на прибуток). Інакше збільшити доходи потрібно вже у періоді отримання поворотної фінансової допомоги.

Що робити, якщо в договорі було зазначено умову про повернення коштів у встановлені 365 днів, але фактично в цей строк їх не повернено? У такому разі слід виходити з того, що ця операція не підпадає під «звільняючий»

четвертий абзац п.п. 135.5.5 ПКУ. Отже, якщо засновник — «нестандартний» платник податку на прибуток, то одержувач коштів зобов’язаний уключити суму до складу доходів. При цьому, на наш погляд, не можна говорити про те, що раніше, у періоді отримання позики, було допущено помилку. Ця ситуація — класичний приклад зміни характеру операції (про різницю цих двох понять див. статтю «Не переплутайте коригування з помилкою» в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 19). Тому доходи потрібно збільшити в періоді, на який припадає невиконання умови договору, без застосування механізму виправлення помилок і сплати самоштрафу. Аналогічним має бути підхід і тоді, коли засновником є стандартний платник податку на прибуток: суму умовних процентів слід розрахувати за весь період використання коштів та включити до складу доходів у періоді, на який припадає порушення встановленого в договорі строку повернення.

Водночас не виключаємо, що податківці можуть усе-таки розглядати цю ситуацію саме як виправлення помилки із застосуванням самоштрафу (з урахуванням правила «1 грн.»). Для

уникнення такого роду непорозумінь рекомендуємо до закінчення 365-го дня повернути ці кошти та отримати їх знову за новим договором (причому повернення до каси і видача в той самий день цілком прийнятні).

Скажемо кілька слів про ті суми, які було отримано до 01.04.2011 р. Якщо їх отримано від засновника — «нестандартного» платника податку на прибуток, то їх уже включено в доходи. Немає жодних підстав сторнувати ці доходи, якщо встановлений у договорі строк повернення позики не перевищує 365 днів. На нашу думку, при поверненні платник податків повинен мати право на збільшення витрат незалежно від того, чи повертаються ці кошти до закінчення 365-го дня або після цієї дати. Якщо ж поворотну фінансову допомогу отримано від стандартного платника податку на прибуток, то одержувач має нараховувати умовні проценти так само, як він це робив до 01.04.2011 р.

 

Віталій Смердов, економіст-аналітик

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд