Щодо заяви-розрахунку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення
Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.03.2011 р. № 01-16-345
Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240) передбачено, що особам, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, видається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування.
Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку видачі свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 р. № 1306 «Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Порядок № 1306), визначено, що реєстрація застрахованих осіб, персоніфікований облік відомостей про них та оформлення свідоцтв про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — страхове свідоцтво) здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1306 страхове свідоцтво є документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26 було затверджено Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року за № 111/18849.
У
графі 3 «№ страхового свідоцтва» зворотнього боку заяви-розрахунку має вноситися номер страхового свідоцтва, який, відповідно до пункту 7 Порядку № 1306, відповідає ідентифікаційному номеру, наданому конкретній фізичній особі як платнику податків та інших обов’язкових платежів.Враховуючи зазначене, страхувальники-роботодавці, у разі відсутності у застрахованої особи страхового свідоцтва
як виняток можуть в графі 3 зворотнього боку заяви-розрахунку зазначити номер облікової картки застрахованої особи, передбачений пунктом 1.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2. За визначенням, наведеним у цьому пункті, номер облікової картки застрахованої особи — це номер персональної облікової картки застрахованої особи, що відповідає ідентифікаційному номеру фізичної особи згідно з ДРФО; для застрахованих осіб, які з релігійних переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті, зазначаються дані свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: серія та номер (NNN XXXXXX — три літери, пробіл, шість цифр); у разі якщо у такої застрахованої особи відсутнє свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначаються серія та номер паспорта (БКNNXXXXXX — «БК» — константа, що вказує на реєстрацію за паспортними даними; «NN» — дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); «XXXXXX» — шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями); для осіб, які не є громадянами України, але працюють на території України та не мають ідентифікаційного номера, зазначаються серія та номер документа, що засвідчує особу.Звертаємо увагу, що статтею 51 Закону № 2240 визначено перелік документів, які є підставою для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам, до якого не включено страхове свідоцтво. Таким чином, відсутність страхового свідоцтва не може бути підставою для відмови в призначенні матеріального забезпечення застрахованій особі або відмови у фінансуванні страхувальника-роботодавця
.Просимо довести зазначене роз’яснення до робочих органів відділень Фонду та страхувальників.
В. о. директора Е. Ушаков
коментар редакції
Отримати допомоги з ФТВП можна незалежно
від наявності страхового свідоцтва
Роз’яснення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд), наведені в листі, що коментується, дають відповідь на запитання: чи обов’язкова наявність страхового свідоцтва для отримання допомог з Фонду?
Це запитання виникло у зв’язку з тим, що на зворотному боці заяви-розрахунку, яка є підставою для отримання фінансування з Фонду, у графі 3 необхідно вказати номер страхового свідоцтва застрахованої особи.
Страхові свідоцтва, які є єдиними для всіх видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, повинні видаватися органами Пенсійного фонду відповідно до Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджених постановою КМУ від 22.08.2000 р. № 1306. Інформацію про застрахованих осіб для видачі їм свідоцтв подають страхувальники-роботодавці. Номер страхового свідоцтва відповідає ідентифікаційному номеру фізичної особи згідно з ДРФО.
Однак наразі страхові свідоцтва є не в усіх осіб, які працюють на умовах трудового договору. При цьому такі працівники так само є застрахованими особами, оскільки за них сплачується єдиний соціальний внесок.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) усі застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення з Фонду. У переліку документів, що є підставою для призначення допомог, який наведено у ст. 51 Закону № 2240, страхове свідоцтво не зазначено.
Таким чином,
відсутність страхового свідоцтва не може бути причиною для відмови у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах або допомоги на поховання. Радує те, що з цим погодився і Фонд.Для працівників, в яких відсутні страхові свідоцтва, дозволяється
у графі 3 зворотного боку заяви-розрахунку вказувати номер облікової картки застрахованої особи в Пенсійному фонді, а саме:— ідентифікаційний номер фізичної особи згідно з ДРФО;
— серію і номер паспорта (БКNNXXXXXX — «БК» — константа, яка вказує на реєстрацію за паспортними даними; «NN» — дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); «XXXXXX» — шість цифр номера паспорта) — для застрахованих осіб, які за релігійними переконаннями відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку в паспорті;
— серію і номер документа, який засвідчує особу, — для осіб, які не є громадянами України, але працюють на території України та не мають ідентифікаційного номера.
На завершення зауважимо, що згідно з ч. 12 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI КМУ доручено забезпечити впровадження посвідчень застрахованої особи, передбачених цим Законом, протягом трьох років із дня набуття ним чинності (з 01.01.2011 р.). Положення, що стосуються пред’явлення таких посвідчень, наберуть чинності тільки з 2014 року.
Катерина Скрипкіна
