Скорочена декларація спричинює віртуальні обсяги сільгосп-ПДВ та невиправдане їх акумулювання
У цій статті висвітлено негативні для аграріїв наслідки, які напряму пов’язані з формою податкової декларації з ПДВ (скороченою), за якою зобов’язані звітувати сільгосппідприємства — спецрежимники сільгосп-ПДВ.
Анатолій БОБРО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).Наказ № 8
— наказ ДПАУ «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 21.01.2009 р. № 8.Наказ № 41
— наказ ДПАУ «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 р. № 41.
Нова форма скороченої декларації аналогічна старій
Перш за все відзначимо:
наказом № 41 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 19, с. 6), що набрав чинності з 04.03.2011 р., затверджено нові форми податкової звітності з ПДВ, у тому числі і податкової декларації з ПДВ (скороченої), за якою зобов’язані звітували сільгосппідприємства, які застосовують спецрежим оподаткування, встановлений ст. 209 ПКУ.Відзначимо також, що принципових змін у методології складання спецрежимної ПДВ-звітності не відбулося. Нова форма скороченої декларації аналогічна старій, затвердженій
наказом ДПАУ від 23.10.98 р. № 499 та викладеній у редакції наказу № 8, за якою у 2009 — 2010 роках звітували сільгосппідприємства, які застосовували спецрежим ст. 81.Закону про ПДВ, а також за січень та лютий 2011 року уже в умовах застосування спецрежиму ст. 209 ПКУ.Як стара, так і нова форма декларації (скороченої), на відміну від форм загальної декларації (бюджетної) та декларації (спеціальної), при відображенні результатів податкового обліку ПДВ за поточний місяць
не (!) передбачає врахування від’ємного значення за минулий місяць.Відразу зазначимо, що такий порядок складання скороченої декларації спричинює негативні для аграріїв наслідки.
Дивна схема: чим більше «пільг» — тим більший податок
Схема перетворення віртуальних пільг сільгосп-ПДВ у реальні бюджетні надходження складається з трьох етапів.
Перший
започатковує підстави для створення ілюзії пільг із завищенням у звітності їх реальних обсягів. Тут ключову роль відіграє форма податкової декларації з ПДВ (скороченої), яка не передбачає врахування від’ємного значення за минулий місяць.Правду кажучи, завищення реального обсягу пільг, тобто спецрежимних сум сільгосп-ПДВ спостерігалось і раніше протягом двох попередніх років, але подальших негативних наслідків не було, оскільки у 2009 — 2010 роках
Законом про ПДВ не вимагалось акумулювання спецрежимних сум на спецрахунках, і, крім того, Законом про податок на прибуток передбачалось віднесення зі скороченої декларації із сільгосп-ПДВ до валових доходів та валових витрат як позитивного, так від’ємного значень відповідно.Другий
— це нелогічне, невиправдане акумулювання віртуальних, штучно надуманих сум спецрежимного сільгосп-ПДВ та наступне за цим таке ж невиправдане їх цільове використання. Це притаманне лише умовам 2011 року з набуттям чинності ПКУ.Третій
— невиправдане оподаткування податком на прибуток віртуальних ПДВ-доходів сільгосппідприємствами на загальній системі оподаткування з перерахуванням до бюджету реальних грошових коштів.Слід відзначити, що проблема кожного наступного етапу є наслідком проблеми попереднього, таким чином усі вони є супутніми проблемами основної, тобто проблеми
неперенесення від’ємного значення зі скороченої декларації за минулий місяць.І якщо на другому етапі сільгосппідприємство буде вимушене (в кращому випадку) тільки відволікати обігові грошові кошти на невиправдане акумулювання їх на спецрахунку (з обмеженням вільного розпорядження ними до цільового використання) і лише в гіршому випадку — сплатити їх до бюджету, то на третьому етапі така окрема категорія сільгосппідприємств, як платники податку на прибуток, цілком прогнозовано не тільки не скористаються пільговими сумами сільгосп-ПДВ у повній мірі, а ще, скоріше за все, понесуть абсурдне податкове навантаження внаслідок оподаткування віртуальних ПДВ-доходів.
А тепер більш детально.
Ситуація
Для предметності розмови розглянемо вкрай спрощену ситуацію на прикладі тільки двох звітних місяців, причому ще з не найгіршими умовами.
Припустимо, за поточний місяць у декларації з ПДВ (скороченій) відображено позитивне значення в сумі 100 тис грн., а в декларації за попередній місяць було від’ємне значення в такій же сумі — 100 тис. грн. (у новій формі декларації це відповідно рядки 14 та 15). Величина та одиниця виміру суми ПДВ (десятки, сотні, тисячі грн.), значення не мають, головну увагу звертаємо на методологію.
Гадаємо, що ніхто не стане заперечувати, що в цьому випадку сільгосппідприємство фактично тільки само собі компенсувало понесені місяць тому витрати з невідшкодованого ПДВ. Як відомо, при застосуванні спецрежиму сільгосп-ПДВ немає права на бюджетне відшкодування. Сільгосппідприємство хоча і не спрямовувало кошти до бюджету, але ж і не отримало з бюджету кошти. Тобто насправді
втрати бюджетних коштів не було, а у сільгосппідприємства і на копійку не стало більше ПДВ-коштів.
Звіт про пільги
Стисло нагадаємо порядок складання загальновідомої форми звіту № 1-ПП.
Підпунктом 4.4.6 Правил обліку податку на додану вартість для вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України, затверджених спільним наказом ДПАУ та Держкомстату від 23.07.2004 р. № 419/453 (далі — Правила), установлено, зокрема, що розрахунок не внесених до державного бюджету сум ПДВ сільгосптоваровиробниками здійснюється за алгоритмом: СП = ПЗ декларацій, де СП — сума пільг, ПЗ (податкові зобов’язання) декларацій — рядок 23 декларацій з ПДВ за скороченими формами (форми № 1 та № 2).Крім того,
п. 3.3 Правил установлено, що для заповнення графи 5 проводиться розрахунок не внесених до бюджету сум ПДВ, при проведенні якого обсяги поставки товарів (послуг), оподаткування яких відбулося з урахуванням пільгових режимів, зменшуються на розмір витрат, зазнаних платником безпосередньо за такими товарами (послугами), у зв’язку з їх придбанням незалежно (!) від звітного податкового періоду, у якому вони зазнані.Але для того, щоб ця норма «працювала», форма декларації (скороченої) повинна передбачати механізм перенесення від’ємного значення. Саме так визначався показник за рядком 23 минулих спецдекларацій форми № 1 та № 2.
І хоча ці
Правила застаріли, але вони були і поки що залишаються чинними і в умовах старої та нової форм скорочених декларацій. Ці форми не містять рядка 23, податкові зобов’язання (ПЗ) відображались у старій формі за рядком 18.1, а в новій підлягають відображенню за рядком 14.До речі, форма Зв
іту № 1-ПП, хоча поки що де-юре не втратила чинність, але, судячи з усього, доживає останні дні. Відзначимо, що Кабмін постановою від 27.12.2010 р. № 1233 затвердив Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, додатком до якого є форма Звіту про суми податкових пільг.
Віртуальні пільги сільгосп-ПДВ
Повертаючись до нашого умовного прикладу, слід зазначити, що сільгосппідприємству нічого не залишалось, як відображати у
Звіті про пільги 100 тис грн. (з декларації за поточний місяць) та подати його податковим органам, які доводять інформацію до ДПАУ, яка, в свою чергу, подає інформацію до Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабміну, Рахунковій палаті, Мінфіну та Держкомстату.Цілком очевидно, що
достовірність інформації щодо пільг аграріям страждає від форми (!) декларації (скороченої).Адже якщо б, припустимо, сільгосппідприємство і не було спецрежимником сільгосп-ПДВ та звітувало за
загальною формою декларації, то і в цьому випадку ніяких платежів до бюджету воно не направляло б, оскільки податкові зобов’язання за поточний місяць були б нівельовані відображеним за рядком 23.2 старої форми із рядка 26 старої форми декларації за минулий місяць (у новій формі це відповідно рядки 21.2 та 24) залишком від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (ПК) наступного податкового періоду.Не було б
мови про якісь пільги і у випадку якщо б, припустимо, сільгосппідприємство — спецрежимник звітувало за декларацією (скороченою) не щомісячно, а за період (наприклад, квартал).Ще більш абсурдною є розмова про втрати бюджету на сільгосп-пільги коли, наприклад, позитивне значення — 80 тис. грн., а від’ємне значення — 100 тис. грн. При реальних втратах сільгосппідприємства (20 тис. грн.) унаслідок бюджетного невідшкодування, у
Звіті про пільги появляються віртуальні обсяги (80 тис. грн.).Отже, у питанні пільг односторонньо рахувати лише податкові зобов’язання (зменшені на податковий кредит тільки звітного місяця), та не брати до уваги залишки невідшкодованого податкового кредиту попередніх звітних місяців (від’ємного значення), це, на наш погляд, вкрай хибна думка.
Адже спецрежим сільгосп-ПДВ має дві «сторони медалі»: це не тільки обсяг неплатежів
до бюджету, а й обсяг неплатежів (невідшкодування) з (!) бюджету. І якщо відносно ПДВ спецрежим переводить сільгосппідприємства на самовідшкодування, то результат такої «самоокупаємості» треба рахувати як за всіма доходами, так і витратами. Повторимось: так, як і встановлено згаданим раніше п. 3.3 Правил — незалежно від звітного податкового періоду, у якому вони зазнані (!).Ні для кого не секрет, що в силу специфіки сільгоспвиробництва виникнення від’ємного значення, особливо в першій половині календарного року, скоріше правило, ніж виняток. З урахуванням цього прикро визнавати, що при запровадженні форми декларації (скороченої), яка не враховує від’ємне значення із декларації попередніх місяців, практично є прогнозованою поява
віртуальних пільг сільгосп-ПДВ.
Нелогічне невиправдане акумулювання
На відміну від минулого спецрежиму,
ст. 81 Закону про ПДВ, спецрежим, установлений ст. 209 ПКУ, передбачає порядок акумулювання сум спецрежимного сільгосп-ПДВ на спецрахунках. Порядок акумулювання сільгосппідприємствами сум ПДВ на спецрахунках, відкритих у банках, затверджено постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 11 (далі — Порядок № 11).Виходить, що у нашому прикладі сільгосппідприємство (як установлено
абзацом другим п. 3 Порядку 11: «відповідно до податкової декларації»), зобов’язане перерахувати з поточного рахунку на спецрахунок 100 тис. грн., тобто грошові кошти, характер (природа) отримання яких підприємством, не має жодного відношення до суми спецрежимного сільгосп-ПДВ (як би поверхнево-подібним це і не виглядало). Ще раз повторимось: ПДВ-коштів у сільгосппідприємства і на копійку не стало більше (!).Отже, ілюзія наче «наданих» аграріям пільг сільгосп-ПДВ тягне за собою такі негативні наслідки:
— сільгосппідприємство буде зобов’язане перераховувати з поточного рахунку на спецрахунок
порівняно значно більшу (в абсолютній величині) суму коштів;— такі кошти підпадуть під порядок
цільового використання, тим самим обмежуючи свободу сільгосппідприємства щодо їх вільного розпорядження.Добре якщо у сільгосппідприємства буде можливість провести нелогічне, невиправдане акумулювання
насправді не ПДВшних сум за рахунок власних коштів, а якщо ні? Перед загрозою взагалі втрати коштів шляхом стягненням до бюджету і виникнення підстав для штрафних санкцій та різних видів відповідальності (фінансової, адміністративної, кримінальної), про що говорить ДПАУ в листах від 24.01.2011 р. № 1693/7/16-1417, від 31.01.2011 р. № 2510/7/16-1417, сільгосппідприємство обставинами «підштовхується» до запозичення коштів.Відстежити податківцям порушення порядку акумулювання (тобто неакумулювання) доволі просто — за фактом неподання копій платіжних доручень. Згідно з
абзацом третім п. 3 Порядку № 11 такі копії слід подавати не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом.Не залишимо без уваги і такий нюанс.
Абзацом другим п. 3 Порядку № 11 установлено, зокрема, що акумулюванню підлягає сума ПДВ, визначена як різниця між сумою ПЗ за звітний (податковий) період та сумою ПК за такий період.Звертаємо увагу на редакцію норми: податкового кредиту за
такий, тобто звітний (податковий) період (під яким, як правило, розуміється місяць). Можливо, комусь це може видатися мотивацією щодо неможливості встановлення декларації (скороченої), яка б передбачала перенесення від’ємного значення, з чим погодитись не можна.По-перше
, проти цього слід навести аналогію — назву рядка 21 «Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у загальній (бюджетній) декларації. Акцентуємо: незважаючи на те, що перенесення суми від’ємного значення знаходить відображення не у розділі II. «Податковий кредит» така сума вважається складовою ПК поточного звітного (податкового) періоду.По-друге
, формулювання наведеної вище норми абзацу другого п. 3 Порядку № 11 не цілком відповідає абзацу першому п. 209.2 ПКУ, яким установлено, що згідно із спецрежимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємством на вартість поставлених ним сільгосптоварів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільгосппідприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.Суттєва відмінність полягає в тому, що в питанні розпорядження сільгосп-ПДВ у
п. 209.2 ПКУ йдеться про податковий кредит без конкретизації періоду виникнення.На порядку цільового використання сум сільгосп-ПДВ (тим більше якщо вони ще й віртуальні), зупинятись не будемо.
Оподаткування ПДВ-доходів податком на прибуток
У статті «Спецрежим сільгосп-ПДВ згідно з ПК» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 1-2, с. 28, до того уточнимо, що під ПК тут розуміється
ПКУ) ми уже відзначали, що проблема форми декларації (скороченої) тягне як ланцюгова реакція ще один вкрай негативний наслідок для сільгосппідприємств, які одночасно є спецрежимними платниками сільгосп-ПДВ та платниками податку на прибуток.Для платників ФСП (фіксованого сільськогосподарського податку) — неплатників податку на прибуток, звісно, що це не актуально.
Для наочності висвітлення новацій та відмінностей у порядку оподаткування ПДВ-доходів податком на прибуток згідно з
ПКУ скористаємось табличною формою.
| Категорії | Що встановлено Законом про податок на прибуток | Що встановлено ПКУ |
| Валові доходи (доходи) | (абзац другий п.п. 4.2.1 Закону про податок на прибуток) До валових доходів платника, який зареєстрований як суб’єкт спецрежиму оподаткування згідно із ст. 81 Закону про ПДВ, включається позитивна різниця між сумами ПДВ, нарахованими таким сільгосппідприємством на ціну поставлених ним сільгосптоварів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами ПДВ, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених п. 81.15 зазначеного Закону | (Абзац другий п.п. 136.1.2 ПКУ) До доходів платника податку, який зареєстрований як суб’єкт спецрежиму оподаткування згідно із ст. 209 цього Кодексу, включається позитивна різниця між сумами ПДВ, нарахованими таким сільгосппідприємством на ціну поставлених ним сільгосптоварів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами ПДВ, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених ст. 209 цього Кодексу |
| Валові витрати | (Абзац четвертий п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток) До валових витрат платника, який зареєстрований як суб’єкт спецрежиму оподаткування згідно із ст. 81 Закону про ПДВ, включається від’ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого п.п. 4.2.1 цього Закону | Аналогічної норми в ПКУ не передбачено |
Як бачимо, установлено лише одностороннє віднесення результатів податкового обліку спецрежимного сільгосп-ПДВ — тільки, що стосується збільшення доходів підприємства, як об’єкта оподаткування їх податком на прибуток.
Урахування від’ємного результату спецрежимного сільгосп-ПДВ на витрати підприємства, що спричинили б зрештою зменшення податку на прибуток, ПКУ не передбачено.Дивно і те, що
п.п. 136.1.2 ПКУ (яким установлено порядок включення до доходів, оподатковуваних податком на прибуток, позитивної різниці спецрежимної ПДВ-звітності), є складовою частиною п. 136.1, який, звертаємо увагу, передбачає, по суті, протилежну дію: «Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи» та відповідно ст. 136 з назвою «Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування».Як ми розуміємо, і без
абзацу другого п.п. 136.1.2 ПКУ фіскальну позицію щодо «податково-прибуткового» оподаткування ПДВ-доходів можна аргументувати нормами п.п. 135.5.10 ПКУ, згідно з яким до доходів платника податку на прибуток відносяться суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку. Те, що суми спецрежимного сільгосп-ПДВ можна визнавати такими дотаціями заперечувати не доводиться (за умови, якщо вони дійсно реальні, а не штучно надумані).По правді кажучи, якщо
державою декларується політика пріоритетного розвитку сільгоспгалузі, у тому числі і становленням податкових пільг, то підпункту 136.1.2 ПКУ не те, що не повинно бути взагалі (за його відсутності нічого не зміниться, оскільки фіскальна позиція може бути мотивована, як зазначено вище, п.п. 135.5.10 ПКУ). У світлі декларованої пріоритетності логічно було очікувати , що він якраз має бути, але встановлювати прямо протилежне, тобто говорити про не включення до об’єкта оподаткування податком на прибуток ПДВ-доходів. У цьому б випадку п.п. 136.1.2 ПКУ по суті був би узгоджений з назвами п. 136.1 та ст. 136 ПКУ про неврахування доходів.Це тільки на перший погляд можна сказати, що сільгосппідприємство недорахується лише майже
четвертої частини реальних спецрежимних сум ПДВ унаслідок сплати податку на прибуток (ставка податку на прибуток складає зараз, як відомо, 25 %, а з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно буде 23 %). З урахуванням того, що в декларації з податку на прибуток не враховується від’ємне значення спецрежимної ПДВ-звітності, втрата коштів фактично ще більша.Повертаючись до нашого умовного прикладу виходить, що оподаткування податком на прибуток суми 100 тис. грн. — позитивного значення (з ігноруванням від’ємного в цій же сумі), є оподаткуванням без фактичних доходів. При цих суто
віртуальних ПДВ-доходах сільгосппідприємство буде нести цілком реальні прямі втрати коштів на сплату податку на прибуток. І це, зверніть увагу, здавалося б у безвинній ситуації — за умови тотожності (збігу) величин позитивного та від’ємного значень.Якщо
ж у загальному підсумку сума від’ємних значень буде перевищувати суму позитивних, то до прямих збитків унаслідок сплати податку на прибуток з таких віртуальних ПДВ-доходів, додадуться і прямі збитки від невідшкодованого ПК сільгосп-ПДВ.
Податок на «витрати»
Але найбільш вражає результат
поєднання негативу проблеми форми декларації (щодо неврахування від’ємного значення минулого місяця) з негативом установленого ПКУ порядку оподаткування податком на прибуток лише позитивної різниці — спецрежимних ПДВ-доходів (без відображення у складі витрат від’ємного значення ПДВ-звітності в зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток).Парадоксально
, але при такому порядку оподаткування податком на прибуток до прямих збитків сільгосппідприємства призводить і сприятлива ситуація (перевищення суми позитивних значень над сумою від’ємних). Причому у разі, коли таке перевищення у відсотках навіть більше ніж ставка податку на прибуток.Проілюструємо
. Припустимо, що позитивне значення — 129 тис. грн., а від’ємне — 100 тис. грн., тобто перевищення — 29 тис. грн. (29 %). А податок на прибуток, розрахований згідно з нормами ПКУ з відображенням одних лише позитивних значень та за ставкою 23 %, що буде застосовуватись з 01.04.2011 р., складе 29,67 тис. грн. (129 тис. грн. х 23 %). У підсумку сільгосппідприємство не тільки не скористається коштами пільгового ПДВ, а ще і понесе додатково прямі збитки в сумі 0,67 тис. грн. (29,67 - 29).Великою мірою можна сказати, що під виглядом податку на прибуток здійснюється, як це не дивно звучить, справляння податку на «витрати» (?!). Адже, яке б не склалось співвідношення величин сум позитивних та від’ємних значень (з перевищенням перших над другими), величину податку на прибуток можна розкласти на податок з реальних та віртуальних доходів. У прикладі, що розглядається, це
6,67 тис. грн. (29 тис. грн. хх 23 %) — податок з власне перевищення, що можна вважати реальними ПДВ-доходами, та 23 тис. грн. (100 тис. грн. х 23 %) — податок з віртуальних доходів, які, по суті, є лише відшкодуванням витрат — від’ємних значень.І лише за умови 30 % і більше перевищення у сільгосппідприємства залишаться якісь «копійки». Так, при 30 % перевищенні в нашому прикладі податок на прибуток складе 29,9 тис. грн. (130 тис. грн. х 23 %) та з реальних 30 тис. грн. сум спецрежимного сільгосп-ПДВ аграріям залишиться лише 0,1 тис. грн. (30 - 29,9). Та чи характерне в практиці господарювання таке відносно велике 30 % і більше перевищення, питання скоріше риторичне.
Слід звернути увагу, що
новації в порядку відображення результатів податкового обліку спецрежимного сільгосп-ПДВ у декларації з податку на прибуток, вводяться починаючи з другого кварталу 2011 року. Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. XIX Прикінцеві положення ПКУ, з 1 квітня 2011 року Закон про податок на прибуток (крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який буде чинними до 1 січня 2013 року), втратить чинність. Тому в першому кварталі 2011 року ще діють старі правила податкового обліку та звітності, установлені Законом про податок на прибуток.
Бухоблік: проблеми з декларації
Відображення позитивних значень спецрежимного ПДВ поточного звітного місяця без зменшення на суму від’ємного значення минулого місяця (з невиправданим акумулюванням), спричинює також
проблеми й у фінансовому обліку та звітності. Не зрозуміло, як можна відкривати фінансування, тобто відображати обороти за кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» у кореспонденції з дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками (спецрежимний ПДВ)», якщо на останньому:— або
не рахується (як у нашому прикладі) ніякого сальдо (ні кредитового, ні дебетового), тобто немає сум ні до акумулювання, ні до відшкодування;— або
кредитове сальдо менше величини позитивного значення у декларації;— або взагалі рахується
дебетове сальдо, тобто сума підлягає відшкодуванню, а не акумулюванню.За цих умов недоречна і наступна кореспонденція записом: дебет рахунку 48 та кредит рахунку 71 «Інший операційний дохід».
Будемо закінчувати. Наведеного цілком достатньо, щоб зробити висновок: з формою декларації (скороченою), яка не передбачає врахування від’ємного значення за минулий місяць, погодитись ніяк не можна. Вона спотворює ідейну направленість підтримки сільгоспгалузі шляхом установлення для неї спецрежиму оподаткування ПДВ.
Виходить, що твердження
п. 209.2 ПКУ, про суму ПДВ, що «повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства», на практиці, на жаль, вкрай відносне. Що при такій формі декларації насправді залишиться аграріям на загальній системі оподаткування та чи залишиться взагалі, а то ще, можливо, і додатково стягнуто (ураховуючи те, що на практиці реальне перевищення ПЗ над ПК у розмірі 30 і більше відсотків, скоріше виняток, ніж правило), розглянуто на прикладах.Маємо надію, що наше бачення проблем знайде підтримку в інших фахівців, у першу чергу профільного міністерства і як результат цього Мінагрополітики стане ініціювати перед ДПАУ встановлення форми декларації (скороченої), що буде передбачати
перенесення від’ємного значення в зменшення позитивного значення наступних звітних періодів.І було б справедливо, якщо б порядок перенесення від’ємного значення було розповсюджено із самого початку календарного року з відображенням усіх неврахованих сум від’ємного значення минулих звітних періодів у декларації за поточний місяць. Без цього, з кожним минулим звітним періодом за які подавались декларації (скорочені) з від’ємним значенням, час «працює», на жаль, не на користь аграріям.
