ПДВ. Самостійне виправлення помилок, допущених у декларації з ПДВ

Самостійне виправлення помилок, допущених у декларації з ПДВ

 

Підприємство в квітні 2011 року самостійно виявило помилку в декларації з ПДВ за грудень 2010 року — до рядка 1 не було включено суму отриманої передоплати в розмірі 12000 грн., унаслідок чого виявилися заниженими податкові зобов’язання з ПДВ на суму 2000 грн. Як можна виправити цю помилку?

(м. Львів)

 

Для відповіді на це запитання звернемося до

п. 50.1 ПКУ. У ньому зазначено: якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням установленого ст. 102 ПКУ строку давності — 1095 днів) платник податків самостійно до початку перевірки його податковим органом виявляє помилки, допущені в раніше поданій декларації, які призвели до заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, він може виправити їх одним із двох способів:

— або відобразити суму недоплати в

поточній декларації, збільшивши її на суму штрафу в розмірі 5 % від такої суми;

— або направити

уточнюючий розрахунок та сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання цього уточнюючого розрахунку.

При цьому зауважимо: на відміну від старої форми декларації з ПДВ, у новій формі, затвердженій

наказом № 41 , немає рядків 8.1 і 16.1, в яких відображалися коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, пов’язані з помилками минулих періодів.

Натомість ДПАУ запропонувала абсолютно

новий підхід до виправлення помилок — тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку (див. п. 1 розд. IV Порядку № 41). Причому, щоб забезпечити вимоги п. 50.1 ПКУ, що встановлюють можливість виправлення помилок у поточній декларації, податківці передбачили в шапці уточнюючого розрахунку спеціальні поля, які ідентифікують такий уточнюючий розрахунок:

— або

як додаток до декларації (тобто уточнюючий розрахунок подається одночасно з декларацією) — поле 1 уточнюючого розрахунку. У цьому випадку проставляється відмітка і в самій декларації: на початку — поле 03, у кінці — поле «Відмітка про одночасне подання до декларації: уточнюючого розрахунку»;

— або

як самостійний документ — поле 2 уточнюючого розрахунку.

Повторимо, що від способу виправлення залежить сума штрафу (у % від суми недоплати — заниженого податкового зобов’язання):

—

3 %, якщо виправляється помилка в уточнюючому розрахунку як самостійному документі;

—

5 %, якщо виправляється помилка в уточнюючому розрахунку, що додається до декларації.

Отже, через рядки 8 і 16 декларації тепер можуть здійснюватися коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту лише за чітко визначеним у цих рядках переліком підстав, а коригування в результаті самостійно виявлених помилок чи за іншими підставами може бути відображено тільки у

відповідних рядках уточнюючих розрахунків.

Щоправда, при виправленні помилок старих декларацій з ПДВ у платників податків можуть виникнути запитання щодо внесення записів про коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, пов’язане зі старими помилками, адже уточнюючий розрахунок розроблено під нову форму декларації та не містить спеціально призначених для цього рядків.

За роз’ясненнями ДПАУ, викладеними в

листі від 16.03.2011 р. № 7273/7/16-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 25), старі помилки виправляються в новому уточнюючому розрахунку виходячи зі змісту (назви) відповідних рядків декларації. Тобто платник податків записує коригування до рядка, найбільш близького за значенням.

Так, оскільки в ситуації, що розглядається, суб’єкт господарювання не відобразив певну операцію в рядку 1 старої декларації, він записує її до аналогічного рядка 1 уточнюючого розрахунку. При цьому сума 3 % штрафу зафіксується в рядку 26 цієї форми звітності.

Нагадуємо, що відповідно до

п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Проте в цьому випадку до рядка 26 уточнюючого розрахунку потрібно записати суму

60 грн. (2000 грн. х 3 % : 100 %), оскільки порушення допущено до 01.01.2011 р.

Наведемо зразок заповнення уточнюючого розрахунку (фрагмент) для описаного в запитанні випадку. Припустимо, що підприємство подає уточнюючий розрахунок як самостійний документ.

 

01	Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок	1		додаток до декларації
		2	√	самостійний документ

 

Код рядка		Рядки декларації		Показник, який уточнюється	Уточнений показник	Різниця
1	2	3		4	5	6
I. Податкові зобов’язання
1	Д5	Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів	Колонка А	80000	90000	10000
			Колонка Б	16000	18000	2000
…	…	…	…	…	…	…
9		Усього по розділу I	Колонка Б	16000	18000	2000
…	…	…	…	…	…	…
III. Розрахунки з бюджетом
18		Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду	—	3000	5000	2000
…	…	…	…	…	…	…
25		Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21.1 - 21.2)	—	3000	5000	2000
26		Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки				60

 

У цьому випадку значення графи 6 уточнюючого розрахунку є різницею значень граф 5 і 4 цього документа (тобто гр. 6 = гр. 5 - гр. 4). При цьому до графи 6 показник записується з відповідним знаком — якщо в результаті арифметичної дії утворилося від’ємне значення, то показник зазначається зі знаком «мінус».

Звертаємо увагу, що уточнюючий розрахунок незалежно від обраної форми (як окремий документ чи як додаток до декларації) відображається в обліку податковим органом як

окремий документ.

Крім того, слід урахувати, що

п.п. 129.1.2 ПКУ в разі самостійного виявлення платником податків заниження податкового зобов’язання передбачена необхідність нарахування пені на суму такого заниження за весь період заниження. Пеня нараховується з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження (п. 129.4 ПКУ). Щоправда, механізм справляння такої пені не зовсім зрозумілий. Не виключено, що сплачені суми пені податківці зарахують як переплату.

Слід зауважити, що більшість форм затвердженої «під

ПКУ» податкової звітності містять рядок, в якому платник податків повинен указати суму пені, що сплачується при самовиправленні, а не тільки суму заниженого податкового зобов’язання та штрафу. Водночас в Уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок такого рядка для відображення суми самостійно нарахованої пені немає. Як варіант, думаємо, таку суму та її розрахунок можна відобразити в окремому документі довільної форми, який додати до уточнюючого розрахунку.

Докладніше питання сплати пені розглянуто у статті «

Пеня: нові правила застосування» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 14).

 

Наталя Білова, економіст-аналітик