Як урахувати вартість ремонту орендованого об’єкта, що значиться в податковому обліку, при проведенні інвентаризації основних засобів на 01.04.2011 р.
Підприємство в грудні 2010 року здійснило ремонт орендованого устаткування для підтримання його в робочому стані. Витрати на проведення такого ремонту в бухгалтерському обліку було віднесено до витрат звітного періоду. У податковому обліку частину витрат у межах 10 % ремонтного ліміту включено до валових витрат, а суму перевищення віднесено на збільшення балансової вартості основних фондів групи 3 з наступною амортизацією. Як урахувати в ході інвентаризації основних засобів, що проводиться станом на 01.04.2011 р., залишкову вартість ремонту орендованого об’єкта, що значиться в податковому обліку підприємства?
(м. Харків)
Як відомо,
п. 6 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ встановлено необхідність проведення платниками податку на прибуток станом на 1 квітня 2011 року інвентаризації з метою визначення:—
переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для їх податкового обліку в розрізі відповідних груп, обумовлених п. 145.1 ПКУ;—
вартості таких об’єктів, що підлягають «податковій» амортизації в умовах дії положень розд. III ПКУ.Така «перехідна» податкова вартість, що амортизується, за кожним об’єктом основних засобів визначається
за даними бухгалтерського обліку на рівні залишкової вартості об’єкта, тобто у вигляді різниці між первісною (переоціненою) вартістю (з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо) та сумою накопиченої амортизації. До переоціненої вартості основних засобів не включається сума їх дооцінки, проведеної після 1 січня 2010 року, щоб уникнути тим самим завищення «податкової» вартості основних засобів, що амортизується.Якщо в результаті проведеної
на 01.04.2011 р. інвентаризації загальна вартість усіх груп основних (виробничих) засобів, визначена за даними бухгалтерського обліку, виявилася менше загальної вартості всіх груп основних фондів за даними податкового обліку, то на різницю, що виникла в результаті такого порівняння (тимчасову податкову різницю — податкову різницю, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах) формується окремий об’єкт, який підлягає амортизації в податковому обліку прямолінійним методом протягом трьох років.У ситуації, яка розглядається, витрати на ремонт об’єкта, що орендується, з метою підтримання його в робочому стані було віднесено підприємством у періоді проведення цього ремонту:
— у бухгалтерському обліку —
до витрат звітного періоду, як це передбачено п. 15 П(С)БО 7;— у податковому обліку —
на збільшення відповідної групи основних фондів (до якої належить об’єкт, що орендується) згідно з п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток з наступною амортизацією таких витрат.Таким чином, у
бухгалтерському обліку, на дані якого потрібно орієнтуватися при проведенні першоквітневої інвентаризації, немає «перехідної» вартості ремонтів (поліпшень) об’єктів операційної оренди, а отже, немає підстав для створення з ремонтних витрат окремого «податкового» об’єкта. А от у податковому обліку залишкова вартість ремонту орендованого об’єкта на 01.04.2011 р. значиться. У результаті порівняння даних бухгалтерського та податкового обліку виникла та сама тимчасова податкова різниця, про яку йдеться в п. 6 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Вона формує в податковому обліку окремий об’єкт, який підлягає амортизації прямолінійним методом протягом трьох років.Суми такої амортизації відносяться до інших витрат та відображаються в рядку 06.5.27 «Амортизація тимчасової податкової різниці, яка виникла за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011» додатка IВ до рядка 06.5 декларації з податку на прибуток.
При цьому в бухгалтерському обліку жоден окремий об’єкт основних засобів на зазначену різницю
не створюється та відповідно не амортизується.
Наталя Білова, економіст-аналітик
