Комп’ютерні програми в новому податковому обліку
На балансі підприємства у складі нематеріальних активів (НМА) обліковується бухгалтерська програма «1С», строк корисного використання якої на 1 квітня поточного року ще не закінчився. Куди віднести такий актив під час інвентаризації, проведення якої на зазначену дату передбачено ПКУ?
(м. Київ)
Зміна з 1 квітня методології податкового обліку основних засобів (фондів), інших необоротних матеріальних активів та НМА у зв’язку з набуттям чинності
розд. III ПКУ супроводжується безліччю неврегульованих «перехідних» питань, одним з яких є питання правильної класифікації комп’ютерних програм (КП). Його вирішення, крім відсутності прямих вказівок у Кодексі про місце таких активів у новому податковому обліку в разі їх придбання до 01.04.2011 р., додатково ускладнюється ще й тим, що раніше:—
якщо вартість КП перевищувала 1000 грн., така програма згідно з п.п. 8.2.2 Закону про податок на прибуток включалася до групи 4 основних фондів та амортизувалася відповідно до п.п. 8.6.1 цього Закону за нормою 15 % (або іншою нормою, що не перевищувала 15 %);—
якщо вартість КП становила менше 1000 грн., у податковому обліку, за однією версією, її слід було визнавати НМА та амортизувати відповідно до п.п. 8.3.9 Закону про податок на прибуток лінійним методом виходячи з первісної вартості та строку корисного використання такого активу, але не більше 10 років безперервної експлуатації (див. п. 4 листа ДПАУ від 31.07.2008 р. № 354/4/17-0214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 44), а за іншою — обліковувати як запаси з відображенням валових витрат та наступним перерахунком за п. 5.9 Закону про податок на прибуток (див. лист ДПАУ від 23.03.2005 р. № 2418/6/11-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 46).При цьому згідно з
п. 5 П(С)БО 8 у бухгалтерському обліку КП у будь-якому разі необхідно відображати у складі інших НМА (за умови відповідності критеріям визнання активів) незалежно від їх вартості (див. лист Міністерства фінансів України від 13.07.2009 р. № 31-34000-20-10/18896 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 62).Таким чином, до 01.04.2011 р. мала місце очевидна невідповідність класифікації комп’ютерних програм за правилами податкового та бухгалтерського обліку.
З набуттям чинності
розд. III ПКУ таку невідповідність усунуто: серед груп основних засобів та інших необоротних активів, перелічених у п. 145.1 цього Кодексу, про КП не згадується*. Більше того, з’явилися всі підстави і в податковому обліку (за аналогією з бухобліком) відносити такі програми до складу групи 6 нематеріальних активів як інші НМА, оскільки в податковому визначенні нематеріальних активів (див. п.п. 14.1.120 ПКУ) ідеться не лише про право власності, а й про право користування майном та майновими правами.* Крім КП, нерозривно пов’язаних з електронно-обчислювальними машинами та іншими машинами для автоматичної обробки інформації (так званих ОЕМ-версій), про які йдеться в описі групи 4 основних засобів.
Далі, відповідно до
п. 6 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ при переході з 1 квітня 2011 року на нові правила податкового обліку основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів передбачено проведення інвентаризації для визначення переліку об’єктів перелічених активів за групами відповідно до п. 145.1 цього Кодексу з метою нарахування амортизації. Вартість, що амортизується, за кожним об’єктом ОЗ, іншим необоротним активом та НМА визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на зазначену дату (докладніше див. у статті «Основні засоби: перехідні моменти» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 20).У зв’язку з цим у ході згаданої інвентаризації
в новому податковому обліку необхідно перенести наявні на підприємстві комп’ютерні програми первісною вартістю понад 1000 грн., строк корисного використання яких на 01.04.2011 р. не закінчився, зі складу основних фондів до складу нематеріальних активів. Зазначені КП потрібно занести до інвентаризаційного опису таких активів за залишковою вартістю, визначеною за даними бухгалтерського обліку.При цьому оскільки між загальною вартістю ОЗ за даними бухобліку та загальною вартістю ОФ за даними податкового обліку можливе виникнення
тимчасової податкової різниці (у разі, якщо перша величина менше другої), яку потрібно амортизувати прямолінійним методом як окремий об’єкт протягом наступних трьох років, то, щоб уникнути перекручень амортнарахувань, перед визначенням такої різниці слід загальну вартість усіх груп ОФ за даними податкового обліку зменшити на суму, що за даними бухгалтерського обліку дорівнює залишковій вартості КП, які значилися раніше у групі 4 ОФ.Що стосується
програм первісною вартістю менше 1000 грн., які на деяких підприємствах могли обліковуватися як запаси з наступним перерахунком за п. 5.9 Закону про податок на прибуток, то через специфіку їх участі в зазначеному перерахунку (до валових витрат звітного періоду включалася лише частина вартості КП, що дорівнює сумі бухгалтерської амортизації, нарахованої за квартал) вони підлягають уключенню до інвентаризаційного опису НМА за залишковою вартістю на 01.04.2011 р. за даними бухобліку без визначення згаданої тимчасової податкової різниці, оскільки така різниця розраховується тільки щодо основних засобів.Нарешті, ті
КП первісною вартістю менше 1000 грн., які через вимоги податківців було раніше віднесено в податковому обліку окремих суб’єктів господарювання до складу НМА, також має бути включено до інвентаризаційного опису НМА з метою продовження їх амортизації за правилами, установленими ПКУ. При цьому, незважаючи на те що попередній податковий облік дозволяє визначити їх пооб’єктну залишкову вартість, за «перехідну» вартість, що амортизується, з 01.04.2011 р. слід приймати залишкову вартість за даними бухгалтерського обліку (за аналогією з об’єктами ОФ групи 1, щодо яких, як і щодо зазначених НМА, особливих правил ПКУ не висуває).
Ігор Хмелевський, економіст-аналітик
