Виплати колишньому працівнику: порядок оподаткування
Працівника підприємства звільнено 18 березня 2011 року. У квітні 2011 року йому було нараховано премію за підсумками роботи за березень 2011 року в сумі 400 грн. та помилково не нараховану при остаточному розрахунку в березні 2011 року суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 1000 грн. Як оподатковуються зазначені виплати, нараховані звільненому працівнику?
(м. Харків)
Розгляд цього питання почнемо з аналізу положень
Закону № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 р. і визначає умови та порядок обчислення, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).Відразу зауважимо, що з набуттям чинності зазначеним
Законом порядок оподаткування виплат звільненим працівникам змінився. Пояснимо, чому.Згідно зі
ст. 4 Закону № 2464 та п. 2.1 Інструкції № 21-5 платниками ЄСВ є, у тому числі:—
роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;—
працівники, які працюють у згаданих вище юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.Базою для нарахування ЄСВ
є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону про оплату праці (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, п.п. 4.3.5 Інструкції № 21-5). Для визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, роботодавцям слід керуватися Інструкцією № 5. Крім того, на виконання ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 КМУ розробив Перелік № 1170, який містить виплати, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.Порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ визначається виключно
Законом № 2464 та не залежить від того, обкладалися такі виплати податком на доходи фізичних осіб чи ні (ч. 2 ст. 8 Закону № 2464).Здавалося б, наявність усіх зазначених нормативних документів має допомогти роботодавцю визначитися з порядком обкладення ЄСВ виплат, що здійснюються фізичним особам, сформувавши чіткі критерії. Тобто до бази для справляння ЄСВ уключаються виплати, які нараховуються найманому працівнику, включаються до фонду оплати праці згідно з
Інструкцією № 5 та не зазначені в Переліку № 1170.Однак у протиріччя з такими критеріями вступають норми
ч. 2 ст. 7 Закону № 2464, які встановлюють порядок справляння ЄСВ із сум, нарахованих підприємством звільненому працівнику, після його звільнення. На нашу думку, ця норма в частині обкладення ЄСВ виплат звільненому працівнику суперечить ст. 4 Закону № 2464, що визначає коло платників ЄСВ. Адже на момент нарахування виплати особі, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством, колишній роботодавець не є страхувальником щодо такої особи, а колишній працівник — застрахованою особою. Отже, ЄСВ із виплат, нарахованих колишньому працівнику після його звільнення, утримуватися не повинен. До речі, аналогічні висновки про необкладення ЄСВ виплат звільненим працівникам було зроблено раніше Пенсійним фондом у Роз’ясненні щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 11.03.2011 р., розміщеному на офіційному сайті Пенсійного фонду (www.pfu.gov.ua) та в листі від 18.02.2011 р. № 3116/03-30. Але в листі від 03.03.2011 р. № 4149/05-10 працівники Пенсійного фонду змінили свою думку на протилежну, указавши, що виплати за відпрацьований час (наприклад, премії, виплачені за результатами роботи), нараховані працівникам після звільнення, обкладаються ЄСВ та підлягають відображенню у звіті з ЄСВ за формою додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2. Виплати за невідпрацьований час (наприклад, суми компенсації за невикористані дні відпустки) ЄСВ не обкладаються та відповідно у звіті з ЄСВ не відображаються. Отже, для цілей справляння ЄСВ Пенсійний фонд розподілив виплати звільненим працівникам на виплати за відпрацьований та за невідпрацьований час.Податком на доходи фізичних осіб
виплати звільненому працівнику обкладаються за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ:— за ставкою 15 % — із суми доходу, що не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — із суми, що не перевищує 9410 грн.);
— за ставкою 17 % — із суми перевищення.
Ґрунтуючись на викладеному вище, щодо виплат, зазначених у запитанні, можна зробити такі висновки:
1) премія за підсумками роботи за березень 2011 року, нарахована за відпрацьований час, обкладається і ЄСВ, і ПДФО. Оскільки зазначена виплата нараховується особі, яка на момент її нарахування не перебуває з підприємством у трудових відносинах, то, на наш погляд, для цілей обкладення ПДФО вона не є заробітною платою і при визначенні бази оподаткування не зменшується на суму ЄСВ;
2) компенсація за невикористану відпустку обкладається тільки ПДФО, оскільки нарахована колишньому працівнику за невідпрацьований час.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ зазначені виплати, на нашу думку, слід відображати
з ознакою доходу «127».Припустимо, що ставка ЄСВ у частині нарахувань становить 37,26 % (клас професійного ризику виробництва — 23).
Сума ЄСВ, що підлягає сплаті до бюджету, складе:
— у частині нарахувань 400 х 37,26 : 100 = 149,04 (грн.);
— у частині утримань 400 х 3,6 : 100 = 14,40 (грн.).
Визначимо загальну суму ЄСВ, що підлягає сплаті до бюджету:
149,04 + 14,40 = 163,44 (грн.).
Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету:
(400 + 1000) х 15 : 100 = 210 (грн.).
Сума, що підлягає виплаті колишньому працівнику на руки, становитиме:
400 + 1000 - 14,40 - 210 = 1175,60 (грн.).
Лілія Ушакова
, економіст-аналітик
