Послуги торговельного посередництва, надані нерезиденту, обкладаються ПДВ
Наше підприємство (платник ПДВ) надає нерезиденту послуги торговельного посередництва та як їх оплату отримує комісійну винагороду. Підкажіть, чи підлягають ці операції обкладенню ПДВ?
(м. Харків)
Ці послуги підлягають обкладенню ПДВ
. Далі аргументуємо наш висновок.У запитанні йдеться про комерційне посередництво. Як відомо, воно полягає в наданні комерційними агентами (у нашому випадку — резидентом) послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва (укладення правочинів або сприяння в їх укладенні) від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок суб'єкта, якого вони представляють (
ч. 1 ст. 295 ГКУ).У свою чергу,
об'єктом обкладення ПДВ є постачання послуг, але лише тих, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). При цьому місце такого постачання визначається виключно відповідно до пп. 186.2 — 186.4 ПКУ. Переглянувши перелік послуг, наведених у пп. 186.2 — 186.3 ПКУ, можна переконатися, що послуги з торговельного посередництва в них не названо, через що слід скористатися приписами п. 186.4 ПКУ та визначити місце їх постачання за місцем реєстрації постачальника послуги*.* Водночас, якщо предметом агентського договору є послуги, перелічені в п. 186.3 ПКУ, то місце їх постачання слід визначати відповідно до абз. «є» п. 186.3 ПКУ — тобто за місцем реєстрації одержувача таких послуг. Отже, якщо їх одержувачем є нерезидент, то об’єкт обкладення ПДВ не виникне.
Таким чином,
місцем постачання послуг з торговельного посередництва є митна територія України, а отже, вони підлягають обкладенню ПДВ. Підтвердженням зазначених висновків є й лист ДПАУ від 28.07.2011 р. № 20450/7/16-1517-26 (див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 73, с. 13). У ньому податківці висловилися за те, що при визначенні місця постачання послуг з торговельного посередництва орієнтуватися слід на п. 186.4 ПКУ.Податкові зобов'язання з ПДВ виникнуть
за загальним правилом — за першою подією (за датою надходження коштів на поточний рахунок або за датою підписання акта наданих послуг). Базою оподаткування слід вважати комісійну винагороду, перераховану у гривні за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань.Підприємство-резидент за датою виникнення податкових зобов'язань повинно
виписати податкову накладну. Така накладна складається у двох примірниках, обидва з яких платник податків залишає в себе (п. 8 Порядку № 969). У верхній її частині в полі «Залишається у продавця (тип причини)» проставляється відмітка «Х» та код причини «02» (постачання неплатнику ПДВ). В індивідуальному податковому номері та номері свідоцтва покупця слід вказати «0» (в останніх клітинках цих полів). У найменуванні та місцезнаходженні покупця можна проставити «0», але краще вказати відповідні реквізити нерезидента (див. Єдину базу податкових знань, розділ 130.21). Із заповненням інших реквізитів проблем виникнути не повинно.
Віталій Смердов, економіст-аналітик
