У податковій накладній на постачання робіт з використанням імпортних матеріалів код УКТ ЗЕД указувати не потрібно!
Наше підприємство (платник ПДВ) здійснює діяльність з ремонту та технічного обслуговування автомобілів. У цій діяльності використовуються у тому числі й імпортні товари (запчастини, фарба, ПММ тощо). Підкажіть, чи необхідно нам у такому разі в податкових накладних вказувати код УКТ ЗЕД?
(м. Дніпропетровськ)
Спершу розглянемо ситуацію, дещо схожу на нашу: постачання товарів, зібраних на території України з імпортної сировини. На думку податківців, у такому разі основним критерієм для відображення в податковій накладній коду УКТ ЗЕД є або факт зміни коду УКТ ЗЕД імпортної сировини в результаті її переробки, або утворення достатньої доданої вартості в результаті такої переробки (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 81, с. 29).
Ми вважаємо, що цей підхід можна застосовувати лише до постачання товарів. До робіт (а згідно з
ч. 2 ст. 837 ЦКУ ремонт є роботою, а не послугою), при виконанні яких задіяна імпортна сировина, він застосовуватися не повинен. Це пов'язане з тим, що з юридичної точки зору виконання роботи є самостійною операцією, а не сукупністю операцій з продажу сировини та її переробки. Аналогічна думка свого часу висловлювалася й податківцями: зокрема про те, що послуга з техобслуговування автомобілів з використанням ПММ не є торгівлею такими ПММ (див. «Вісник податкової служби України», 2005, № 41, с. 51). Отже, якщо особа виконує роботи з використанням імпортних матеріалів, то код УКТ ЗЕД у податковій накладній проставлятися не повинен. Якщо ж особа продає імпортний товар з роботами з його монтажу, налаштування тощо, то без коду УКТ ЗЕД у податковій накладній не обійтися. Незважаючи на удавану простоту цієї тези, не радимо втрачати пильності — адже визначити, що ховається за кожною конкретною операцією (товар чи робота), іноді дуже непросто.Доволі часто ті самі правовідносини (у цьому випадку щодо ремонту автомобілів) можна представити і як виконання робіт, і як купівлю-продаж, і як купівлю-продаж з виконанням робіт (змішаний договір).
У зв'язку з цим на передній план виходить їх документальне оформлення. Виходячи з викладеного, відносини сторін регулюватимуться главою 61 ЦКУ «Підряд», якщо:1)
у договорі зазначено, що він укладається щодо виконання певної роботи (виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі тощо). У зв'язку з цим як предмет договору слід вказати не товар, а результат певної роботи;2)
у договорі зазначено, з чиїх матеріалів виконуватимуться роботи. Можливість виконання роботи з матеріалів замовника є відмінною рисою підряду та відносинам купівлі-продажу не властива. При цьому, незважаючи на те, що здебільшого роботи виконуватимуться з матеріалів підрядника, вказати на цей факт з посиланням на ч. 1 ст. 839 ЦКУ в нашому випадку буде не зайвим;3)
у договорі зазначено про відповідальність підрядника за передане йому майно (зокрема, автомобіль замовника);4)
ціна в договорі встановлена відповідно до кошторису, складеного підрядником.При цьому оскільки предметом договору є результати певних робіт,
при заповненні графи 3 податкової накладної підряднику не потрібно наводити перелік матеріалів, за допомогою яких такі роботи було виконано (у нашому випадку запчастини, фарба, ПММ тощо).Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що для відповіді на поставлене запитання необхідно розуміти (і чітко розмежовувати при оформленні відносин), з чим ми маємо справу у кожному конкретному випадку: купівлею-продажем, виконанням робіт або їх сукупністю (змішаний договір).
Віталій Смердов, економіст-аналітик
