Неповний робочий час
Трудове законодавство допускає можливість установлення неповного робочого часу шляхом:
—
зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);—
зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);—
одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня та кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня).Неповний робочий час може встановлюватися
за угодою між працівником та роботодавцем, або з ініціативи роботодавця; при прийнятті на роботу працівника або під час роботи; на визначений строк або без обмеження строку.Робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень
обсягу трудових прав працівників.
Установлення неповного робочого часу за угодою сторін
Установлення неповного робочого часу за угодою сторін
регулюється ст. 56 КЗпП. Для встановлення неповного робочого часу працівник подає роботодавцю заяву, в якій вказує спосіб та строк установлення цього режиму, якщо він установлюється на визначений строк, а роботодавець розглядає заяву та приймає відповідне рішення. Як виняток з цього правила роботодавець зобов’язаний установити неповний робочий час на їх прохання таким категоріям працівників:— вагітним жінкам (ч. 1 ст. 56 КЗпП);
— жінкам, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда (у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням) (
ч. 1 ст. 56 КЗпП);— жінкам, які здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (
ч. 1 ст. 56 КЗпП);— інвалідам (
ст. 172 КЗпП);— батькам, які виховують дитину без матері, у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 1861 КЗпП);
— опікунам, піклувальникам, прийомним батькам (ст. 1861 КЗпП).
Установлення неповного робочого часу з ініціативи роботодавця
Частина 3 ст. 32 КЗпП
дає право роботодавцю за своєю ініціативою у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці встановлювати працівникам неповний робочий час, змінювати їх режим роботи при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією або посадою. однак, ураховуючи, що це істотні умови праці, про їх зміну працівника має бути повідомлено не пізніше ніж за два місяці.Рішення про встановлення працівникам неповного робочого часу з власної ініціативи роботодавець зобов’язаний погоджувати з
виборним органом первинної профспілкової організації (із профспілковим представником) (п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП).Згоди працівника для встановлення йому неповного робочого часу на підставі
ч. 3 ст. 32 КЗпП не потрібно. Водночас працівник має право відмовитися від продовження роботи в нових умовах. У цьому випадку трудовий договір припиняється на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП (див. ч. 4 ст. 32 КЗпП). У разі звільнення працівника за зазначеною підставою рекомендуємо мати документи, що підтверджують відмову працівника від роботи в нових умовах праці.
Оплата праці
Оплата праці
працівників на умовах неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Тому місячний фонд оплати праці працівника може бути менше мінімальної заробітної плати, але при цьому в умовах нормальної тривалості робочого часу заробітна плата працівника має бути не нижче встановленого законодавством рівня мінімальної заробітної плати.Аналогічне правило діє і для
відрядників. Тобто відрядні розцінки повинні встановлюватися так, щоб при виконанні місячної норми оплата праці працівника становила не менше мінімальної заробітної плати.Якщо працівник, якому встановлено неповний робочий день, виконує роботу понад передбачений трудовим договором час
, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня, то така робота не вважається надурочною та оплачується в одинарному розмірі (див. абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13).
Приклад.
Працівника прийнято на роботу з 03.10.2011 р. з п’ятиденним робочим тижнем. З 01.11.2011 р. за угодою сторін (ст. 56 КЗпП) працівнику було встановлено неповний робочий час у вигляді неповного робочого тижня з графіком роботи 4 дні на тиждень (понеділок — четвер) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (система оплати праці — погодинна). Згідно зі штатним розписом оклад працівника становить 3000 грн.За умовами прикладу, за листопад 2011 року працівнику має бути нараховано заробітну плату в розмірі:
3000,00 : 22 х 18 = 2454,55 (грн.),
де — 22 кількість робочих днів у листопаді 2011 року згідно з графіком роботи, установленим на підприємстві;
18 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у листопаді 2011 року.
