Робота в нічний час
Особливості використання праці вночі.
Особливості використання праці в нічний час установлено КЗпП . Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП).При роботі в нічний час установлена тривалість роботи (зміни)
скорочується на одну годину (ч. 1 ст. 54 КЗпП). Ця вимога не поширюється на працівників, для яких вже передбачено скорочення робочого часу (ст. 51 КЗпП) за іншими підставами (див. на с. 11). На нашу думку, скорочення роботи в нічний час означає, що працівник працює менше без відробітку в денний час. Хоча слід мати на увазі, що окремі фахівці розуміють норми ч. 1 ст. 54 КЗпП інакше: година, на яку працівник менше відпрацює вночі, відпрацьовується згодом.Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема в безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним (
ч. 2 ст. 54 КЗпП). Формулювання цієї норми КЗпП дозволяє роботодавцю не скорочувати тривалість роботи у нічний час за умови дотримання загального порядку встановлення режиму роботи (див. с. 8).Роботодавцю слід мати на увазі, що не всіх працівників може бути залучено до роботи в нічний час. Так, відповідно до
ст. 55 КЗпП забороняється залучати до роботи в нічний час:— вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3 років;
— осіб молодше 18 років;
— інші категорії працівників, передбачені законодавством.
Крім того, згідно зі
ст. 175 КЗпП не допускається залучати до роботи в нічний час жінок за винятком тих галузей народного господарства, в яких це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід, та за винятком жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті тільки члени однієї сім’ї. Згідно з тією ж статтею КЗпП перелік цих галузей та видів робіт із зазначенням максимальних строків застосування праці жінок у нічний час затверджується КМУ. Проте відповідний перелік досі не затверджено. Отже, ст. 175 КЗпП фактично містить заборону на використання в нічний час праці жінок на будь-яких роботах. Але таку заборону можна розцінювати як утиск трудових прав жінок порівняно з правами чоловіків. А це означає, що норми ст. 175 КЗпП суперечать нормам ст. 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків» від 08.09.2005 р. № 2866-IV. Разом із цим, ситуація в нашій країні така, що жіноча праця використовується безперешкодно, тобто фактично ст. 175 КЗпП має декларативний характер.За угодою сторін трудового договору, жінки можуть працювати в нічний час.
Згоду працівниці на роботу в нічний час слід отримати в письмовій формі.Робота
інвалідів у нічний час допускається тільки за їх згодою та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. Згідно зі ст. 13 Закону № 3721 громадян похилого віку також може бути залучено до роботи в нічний час тільки за їх згодою та за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я. Згоду зазначених працівників на роботу вночі доцільно оформити письмово.Оплата роботи в нічний час.
Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.Відповідно до
додатка 3 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки від 09.11.2010 р. (далі — Генеральна угода), дія якої поширюється на весь період до прийняття нової Генеральної угоди, передбачено, що:—
за роботу у вечірній час, з 18 до 22 години (при багатозмінному режимі роботи), здійснюється доплата в розмірі 20 % годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час;—
за роботу в нічний час здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.Зауважимо: для тих підприємств, які не були представлені уповноваженими представниками з боку власника та з боку профспілки (об’єднання профспілок) при укладенні генерального договору, обов’язковими будуть норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, установлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні. Водночас законодавство не забороняє суб’єктам (підприємствам) різних форм власності застосовувати при укладенні колективного договору норми та положення чинної генеральної угоди. Аналогічні роз’яснення надало Мінпраці в
листі від 17.03.2011 р. № 2774/0/14-11/18 (см. с. 45).Надання
інших днів відпочинку як компенсації за роботу у вечірній або нічний час чинним законодавством не передбачено.Порядок оплати роботи у вечірній та нічний час розглянемо на числовому прикладі.
Приклад.
У листопаді 2011 року диспетчер відпрацював 176 годин, у тому числі у вечірній час — 24 години, у нічний час — 28 годин. Годинна тарифна ставка працівника — 22 грн./год. Підприємство, на якому працює диспетчер, перебуває у сфері дії сторін, що підписали Генеральну угоду.Визначимо розмір доплат:
— за роботу у вечірній час: 22 грн./год. х 20 % х 24 год. = 105,60 грн.;
— за роботу в нічний час: 22 грн./год. х 35 % х 28 год. = 215,60 грн.
Загальна сума зарплати працівника за листопад 2011 року становитиме:
22 грн./год. х 176 год. + 105,60 грн. + 215,60 грн. = 4193,20 грн.
У табелі обліку використання робочого часу за типовою формою № П-5 години роботи в
нічний час позначаються кодом «РН» або «04», години роботи у вечірній час — «ВЧ» або «03».
