Теми статей
Обрати теми

Перерахунок податку на доходи фізичних осіб

Редакція ПБО
Стаття

Перерахунок податку на доходи фізичних осіб

Приводом для написання цієї статті став лист нашої читачки, в якому вона просила роз'яснити, кому, в яких випадках та як саме відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI слід проводити в 2011 році перерахунок податку на доходи фізичних осіб. Відповіді на ці запитання надамо в цій статті.

Катерина СКРИПКІНА, Лілія УШАКОВА, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

Документи статті

ПКУ 

— Податковий кодекс України від 
02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 889 

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (втратив чинність з 01.01.2011 р.).

Закон про оплату праці 

— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Інструкція № 5 

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Види перерахунку

На відміну від 

Закону № 889, що регулював раніше порядок проведення перерахунку податку з доходів фізичних осіб та втратив чинність з 01.01.2011 р., розд. IV ПКУ передбачено два види перерахунку: обов'язковий і добровільний (не обов'язковий).

Обов'язковий перерахунок

проводять роботодавці, якими відповідно до п.п. 14.1.222 ПКУ є юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи чи їх представництва) або самозайняті особи, які використовують найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несуть обов'язки з виплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Крім того, до роботодавців прирівнюються юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи чи їх представництва), постійні представництва нерезидента або самозайняті особи, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи або надання послуги за цивільно-правовими договорами в разі, якщо буде встановлено, що відносини за такими договорами фактично

є трудовими.

Добровільний перерахунок

можуть здійснювати роботодавці та/або податкові агенти. Податковими агентами з ПДФО є юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайняті особи, представництва нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі (п.п. 14.1.180 ПКУ).

Тепер розберемося, коли для роботодавця проведення перерахунку є обов'язком, а коли — його правом.

Випадки проведення перерахунку

Згідно з 

п.п. 169.4.2 ПКУ обов'язковий перерахунок ПДФО здійснюється з урахуванням абзацу третього п. 167.1 ПКУ:

1) за результатами кожного звітного податкового року при нарахуванні заробітної плати за останній місяць звітного року. Тобто перерахунок за результатами 2011 року роботодавці зобов'язані здійснити при нарахуванні працівникам заробітної плати за грудень 2011 року. Причому такий перерахунок провадиться щодо всіх працівників, незалежно від того, застосовувалася до їх заробітної плати податкова соціальна пільга (далі — ПСП) чи ні;

2) при проведенні розрахунку за останній місяць застосування ПСП:

— у випадку зміни місця застосування ПСП за самостійним рішенням платника податків. Підставою для проведення такого перерахунку буде

заява працівника про відмову від застосування ПСП. Така заява складається в довільній формі;

— у випадках, визначених

п.п. 169.2.3 ПКУ. Це формулювання в ПКУ не зовсім коректне, оскільки в п.п. 169.2.3 ПКУ перелічено доходи, до яких ПСП не застосовується. На нашу думку, тут законодавець мав намір указати на необхідність проведення перерахунку у випадках порушення працівником порядку застосування ПСП, унаслідок чого, зокрема, ПСП застосовувалася також під час отримання інших доходів, зазначених у п.п. 169.2.3 ПКУ, протягом будь-якого звітного податкового місяця або за декількома місцями отримання доходів. Отже, коректніше було б посилання на п.п. 169.2.4 ПКУ. Підставою для проведення такого перерахунку буде заява працівника про відмову від застосування ПСП із зазначенням причини відмови та/або повідомлення органу ДПС про наявність порушення застосування ПСП, позбавлення платника податків права на ПСП за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1023. Докладно про те, які дії повинен учинити роботодавець, якщо його працівник порушив порядок застосування ПСП, читайте у статті «Якщо працівник порушив порядок застосування ПСП…» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 79, с. 34;

3) при проведенні остаточного розрахунку з платником податків, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (

п.п. «в» п.п. 169.4.2 ПКУ). Перерахунок при звільненні, полягає, зокрема, в уточненні (повторній перевірці) сум нарахованих платнику податків протягом певного календарного періоду доходів у вигляді заробітної плати та наданих ПСП.

Добровільний перерахунок

здійснюється роботодавцем або податковим агентом за будь-який період та в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Доходи, що беруть участь у перерахунку

У разі проведення

обов'язкового перерахунку роботодавець здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих працівнику — платнику податку у вигляді заробітної плати.

Згідно з 

п.п. 14.1.48 ПКУ заробітна плата — це основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Докладнішого переліку виплат, які обкладаються ПДФО у складі заробітної плати, а також посилань на будь-який документ, де є такий перелік, ПКУ не містить. Водночас можна зауважити, що визначення заробітної плати, надане в ПКУ, практично повторює визначення заробітної плати, наведене в Законі про оплату праці.

Докладний перелік складових заробітної плати наведено в 

Інструкції № 5, яку розроблено відповідно до Закону про оплату праці. Наразі норми Інструкції № 5 для цілей визначення складових заробітної плати широко використовуються податківцями в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПСУ www.sta.gov.ua.

Таким чином, при обов’язковому перерахунку враховуватимуться

основна, додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Слід також мати на увазі, що для цілей ПКУ до заробітної плати належать і деякі виплати, що не включаються до фонду оплати праці, зокрема допомога по тимчасовій непрацездатності та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ), дивіденди на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка є більшою, ніж сума виплат, розрахована на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку (п.п. 153.3.7 ПКУ). Звертаємо увагу: якщо працівнику протягом звітного року нараховувалися та виплачувалися виплати за податкові періоди, відмінні від місячного (наприклад, премії за квартал, півріччя, рік), для цілей перерахунку вони не розподіляються за місяцями, за які їх було нараховано. Такі виплати відносяться до місяця їх нарахування.

Що стосується добровільного перерахунку, то доходи, щодо яких може здійснюватися такий перерахунок, у 

п.п. 169.4.3 ПКУ не конкретизовано. На нашу думку, це можуть бути доходи, що включаються до загального оподатковуваного доходу платника податку відповідно до п. 164.2 ПКУ та оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ.

Перерахунок ПДФО
для працівників — користувачів ПСП

Перерахунок заробітної плати працівника, який протягом 2011 року користувався ПСП, проводиться з метою забезпечення виконання норм

ПКУ, що встановлюють порядок застосування ПСП, та перевірки правильності обчислення та нарахування ПДФО за кожний окремий податковий період (місяць). На це, зокрема, вказують і роз'яснення податківців у Єдиній базі податкових знань за кодом 160.09.05.

Нагадаємо, що

ПСП — це сума, на яку платник податків має право зменшити свій загальний місячний оподатковуваний дохід, отриманий від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Розміри ПСП

визначено п. 169.1 ПКУ та залежать від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Розміри ПСП, що застосовуються у 2011 році, та граничні розміри заробітної плати, що дають право на застосування ПСП у 2011 році, залежно від виду ПСП, на яку має право платник податків, наведемо в таблиці.

Вид ПСП
(норма

ПКУ)

Розмір ПСП у 2011 році, грн.

Граничний розмір зарплати, що дає право на застосування ПСП у 2011 році

Звичайна ПСП
(

п.п. 169.1.1 ПКУ)

470,50

1320,00 грн.

Звичайна ПСП на дітей
(

п.п. 169.1.2 ПКУ)

470,50 х кількість дітей віком до 18 років

Для

одного із батьків — 1320 грн. х кількість дітей віком до 18 років;
для другого з батьків — 1320 грн.

Підвищена ПСП на дітей (

пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ)

705,75 х кількість дітей віком до 18 років

З 01.01.2011 р. по 04.08.2011 р. —

1320 грн.
З 06.08.2011 р. для одного з батьків — 1320 грн. х кількість дітей віком до 18 років;
для другого з батьків — 1320 грн.

Підвищена ПСП (

пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ)

705,75

1320,00 грн.

Максимальна ПСП (

п.п. «а» — «ґ» п.п. 169.1.4 ПКУ)

941,00

1320,00 грн.

 

 

Перелік документів, які платник податку повинен надати для застосування до його заробітної плати ПСП, установлено

Порядком надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227. Докладно про порядок застосування ПСП читайте у статті « Податкова соціальна пільга: запитували? — відповідаємо!» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 77, с. 30.

Порядок проведення перерахунку заробітної плати працівника, який протягом 2011 року користувався ПСП, з урахуванням роз'яснень податківців, наданих в Єдиній базі податкових знань, має такий вигляд:

1. Перевіряються (уточнюються)

підстави для застосування ПСП. Для цього бухгалтер повинен перевірити наявність заяви працівника про застосування ПСП та підтвердних документів (у разі потреби). Нагадаємо: ПСП застосовується до нарахованої заробітної плати за місяць, в якому було подано заяву про застосування ПСП та підтвердні документи, незалежно від дати їх подання в цьому місяці.

2. Уточнюються нараховані

протягом звітного 2011 року місячні доходи у вигляді заробітної плати з урахуванням «перехідних» виплат (відпускних, лікарняних тощо), які з метою визначення граничної суми заробітної плати, що дає право на ПСП, відносяться до місяців, за які їх нараховано (абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ). Звертаємо увагу: уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об'єкти оподаткування.

3. Розрахована за кожним місяцем 2011 року сума заробітної плати порівнюється

з граничним розміром заробітної плати, що дає право на ПСП (див. таблицю вище).

4.

За кожним місяцем 2011 року:

визначається база оподаткування шляхом зменшення нарахованої заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (далі — ЄСВ) та суму ПСП у разі наявності права на неї.

розраховується сума ПДФО.

5. Здійснюється розрахунок

річної суми ПДФО шляхом підсумовування сум податків, визначених за результатами перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу.

6.

Порівнюється розрахована суми ПДФО із сумою податку, яку фактично утримано за рік.

 

Перерахунок ПДФО для працівників, доходи яких у місяцях 2011 року перевищували 9410 грн.

Після набуття чинності

Законом № 3609 (з 06.08.2011 р.), яким було внесено зміни, у тому числі, до ПКУ, у п.п. 169.4.2 ПКУ з'явилося застереження про те, що роботодавець здійснює перерахунок заробітної плати та сум ПСП з урахуванням положень абзацу третього п. 167.1 ПКУ. Це означає, що для працівників, у яких в будь-якому з місяців 2011 року дохід, оподатковуваний за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %), перевищив 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня 2011 року (9410 грн.), для цілей перерахунку потрібно розрахувати середньомісячний річний оподатковуваний дохід.

Як уже зазначалося, в обов'язковому порядку роботодавець здійснює тільки перерахунок доходів у вигляді заробітної плати (

п.п. 169.4.2 ПКУ). Але в цьому випадку, ураховуючи можливість добровільного перерахунку (п.п. 169.4.3 ПКУ), за погодженням із працівником роботодавець може провести перерахунок усіх доходів, які нараховувалися цьому працівнику та оподатковувалися за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %). Наприклад, якщо в одному або декількох календарних місяцях звітного року фізичній особі було нараховано заробітну плату та винагороду за договором цивільно-правового характеру, загальна сума яких перевищила 9410 грн., для цілей перерахунку середньомісячний дохід слід розраховувати виходячи із загальної суми нарахованого працівнику доходу. Річ у тім, що усереднення доходу в окремих випадках дає можливість перерахувати ПДФО за меншою ставкою, тобто 15 %, відповідно повернути фізичній особі надмірно сплачену суму податку.

Однак якщо фізична особа отримувала протягом звітного року доходи від декількох податкових агентів, загальна сума яких за будь-який місяць 2011 року перевищила 9410 грн., вона зобов'язана подати річну податкову декларацію та середньомісячний дохід з метою застосування ставок 15 і 17 % розрахувати самостійно на підставі

абзацу третього п. 167.1 ПКУ. Тобто в такому разі немає сенсу при перерахунку ПДФО роботодавцем ураховувати інші доходи, крім зарплати.

Що стосується

алгоритму перерахунку сум доходів з метою застосування ставок, установлених п. 167.1 ПКУ, то спиратимемося на консультацію з Єдиної бази податкових знань за кодом 160.09.05, розміщену на офіційному сайті ДПС www.sta.gov.ua, оскільки «самодіяльність» у цьому випадку — справа невдячна. Отже, щодо працівників, яким у місяцях 2011 року було нараховано доходи, оподатковувані за ставками 15 і 17 %, у сумі, що перевищує 9410 грн., роботодавець учиняє такі дії:

1) визначає загальний річний оподатковуваний дохід шляхом складання місячних оподатковуваних доходів;

2) розраховує суму середньомісячного оподатковуваного доходу шляхом ділення суми загального річного оподатковуваного доходу на кількість календарних місяців, протягом яких було отримано доходи;

3) порівнює розраховану суму середньомісячного оподатковуваного доходу з граничною величиною — 9410 грн.:

— якщо розмір середньомісячного оподатковуваного доходу не перевищує 9410 грн., то такий дохід оподатковується за ставкою 15 %;

— якщо розмір середньомісячного оподатковуваного доходу перевищує 9410 грн., то частина оподатковуваного доходу в межах зазначеної суми оподатковується за ставкою 15 %, а сума перевищення — за ставкою 17 %;

4) визначає середньомісячну базу оподаткування шляхом зменшення суми середньомісячного оподатковуваного доходу на суму єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ). Вочевидь, що і суму ЄСВ для цілей визначення середньомісячної бази доведеться усереднити, тобто загальну суму ЄСВ, утриманого з доходів працівника протягом 2011 року, також потрібно розділити на кількість місяців, в яких було отримано доходи. Якщо середньомісячний дохід перевищує 9410 грн., то для розрахунку середньомісячної бази суму середньомісячного ЄСВ потрібно розподілити пропорційно між частинами доходу — 9410 грн. та сумою перевищення;

5) розраховує місячну суму податку за ставками 15 (17) %;

6) розраховує загальну річну суму податку як добуток розрахункової місячної суми податку та кількості календарних місяців, за які нараховано доходи;

7) порівнює розрахункову річну суму податку із сумою податку, фактично утриманою за рік, та визначає результати перерахунку.

Результати перерахунку ПДФО

У результаті перерахунку ПДФО може утворитися як недоплата, так і переплата податку.

Так, якщо річна розрахункова сума податку перевищує фактично утриману суму податку за рік, тобто має місце

недоплата ПДФО, необхідно донарахувати податок. Сума недоплати утримується за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу після його оподаткування за відповідний місяць (при річному перерахунку — це грудень), а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми недоплати.

Якщо в результаті проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податків за останній звітний період (місяць), то непогашена частина такої недоплати відображається в річній податковій декларації та сплачується самим платником.

Що стосується ситуації, коли в результаті перерахунку виникла переплата з ПДФО, то вона у 

ПКУ не прописана. Але відповідні роз'яснення податківців з'явилися в Єдиній базі податкових знань у консультації за кодом 160.09.05.

Так, якщо річна розрахункова сума податку менше фактично утриманої суми податку за рік, то на 

суму переплати зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податків за відповідний місяць (при річному перерахунку — це грудень), а при недостатності такої суми — сума податкових зобов'язань наступних податкових періодів (місяців), до повного повернення суми такої переплати.

У бухгалтерському обліку підприємства результати перерахунку відображаються так:

сума недоплати податку, що утримується з працівника, — Дт 661 — Кт 641/ПДФО;

сума переплати ПДФО, що підлягає поверненню працівнику, — Дт 661 — Кт 641/ПДФО методом «червоне сторно».

Порядок проведення перерахунку ПДФО розглянемо на числових прикладах.

Числові приклади

Приклад 1.

Марченко О. Г. працює на підприємстві у відділі збуту з 1 листопада 2010 року. У січні 2011 року нею було подано заяву про застосування ПСП та підтвердні документи на право застосування до її зарплати ПСП у розмірі 100 % звичайної ПСП як особи, яка утримує двох дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 ПКУ). У заяві про застосування ПСП Марченко О. Г. указала, що її чоловік не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей. Загальна сума ПСП, на яку має право працівниця, — 941 грн.

Згідно зі штатним розписом оклад Марченко О. Г.
становить 2600 грн.

З 28 листопада по 21 грудня 2011 року включно Марченко О. Г. перебувала в щорічній відпустці. Загальна сума відпускних склала 2109,36 грн., із них за 3 дні листопада 2011 року — 263,67 грн., за 21 день грудня 2011 року — 1845,69 грн. Усю суму відпускних було нараховано працівниці в листопаді 2011 року.

Наведемо в таблиці інформацію про нараховану у 2011 році працівниці заробітну плату, а також про надані ПСП та утриманий ПДФО.

Розрахунковий період 2011 року

Сума фактично нарахованої заробітної плати, грн.

Сума ЄСВ, грн.

ПСП, грн.

Сума фактично утриманого ПДФО

Січень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Лютий

2600,00

93,60

941,00

234,81

Березень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Квітень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Травень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Червень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Липень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Серпень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Вересень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Жовтень

2600,00

93,60

941,00

234,81

Листопад

4354,81

156,77

629,71

Грудень

827,27

29,78

941,00

0,00

Разом

31182,08

1122,55

2977,81

 

 

Оскільки суму відпускних за листопад — грудень 2011 року не було віднесено до місяців, за які її нараховано, як того вимагає

абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ:

— у листопаді 2011 року ПСП не була застосована, оскільки сума заробітної плати перевищила граничний розмір доходу (2640 грн.);

— у грудні 2011 року було отримано від’ємне значення бази оподаткування, тому ПДФО, що підлягає утриманню із зарплати працівниці, дорівнює нулю.

Проведемо перерахунок ПДФО, уточнивши нараховані протягом 2011 року місячні доходи у вигляді заробітної плати з урахуванням «перехідних» виплат. Результати перерахунку наведемо в таблиці.

Розрахун-ковий період 2011 року

Сума нарахованої заробітної плати, грн.

Сума ЄСВ, 
грн.

ПСП,
 грн.

Сума ПДФО за результатами перерахунку, 
грн.

Сума фактично утриманого ПДФО, грн.

Сума ПДФО, що підлягає поверненню, 
грн.

Січень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Лютий

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Березень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Квітень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Травень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Червень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Липень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Серпень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Вересень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Жовтень

2600,00

93,60

941,00

234,81

234,81

Листопад

2509,12

90,33

941,00

221,67

629,71

-408,04

Грудень

2672,96

96,21

386,51

0,00

386,51

Разом

31182,08

1122,55

2956,28

2977,81

-21,53

 

 

За результатами перерахунку доходів у вигляді заробітної плати, нарахованої Марченко О. Г.
протягом 2011 року, виявлено надмірно утриманий ПДФО в сумі 21,53 грн. (2977,81 грн. -
- 2956,28 грн.). Зазначену суму має бути повернено працівниці шляхом зменшення на неї суми ПДФО.

Приклад 2.

Протягом січня — серпня 2011 року оклад працівника становив 7000 грн., у вересні 2011 року його було підвищено і він склав 10000 грн.

З 1 по 24 липня 2011 року працівник перебував у відпустці. У липні 2011 року йому було нараховано: заробітну плату в сумі 1666,67 грн., відпускні — 5678,88 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення — 3500 грн.

Дані про доходи, нараховані працівнику протягом 2011 року, наведемо в таблиці.

Місяці звітного періоду (2011 року)

Нарахована заробітна плата, грн.

Сума утриманого ЄСВ

ПДФО, грн.

Січень

7000,00

252,00

1012,20

Лютий

7000,00

252,00

1012,20

Березень

7000,00

252,00

1012,20

Квітень

7000,00

252,00

1012,20

Травень

7000,00

252,00

1012,20

Червень

7000,00

252,00

1012,20

Липень

10845,55

390,44

1595,95

Серпень

7000,00

252,00

1012,20

Вересень

10000,00

360,00

1457,38

Жовтень

10000,00

360,00

1457,38

Листопад

10000,00

360,00

1457,38

Грудень

10000,00

360,00

1457,38

Разом

99845,55

3594,44

14510,87

 

1. Визначимо суму середньомісячного річного оподатковуваного доходу: 99845,55 грн. : 12 міс. =
= 8320,46 грн.

Оскільки розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу не перевищив граничну величину (9410 грн.), уся його сума підлягає оподаткуванню за ставкою 15 %.

2. Для визначення середньомісячної бази оподаткування визначимо середньомісячну суму ЄСВ: 3594,44 грн. : 12 міс. = 299,54 грн.

3. Середньомісячна база оподаткування становить: 8320,46 грн. - 299,54 грн. = 8020,92 грн.

4. Розрахуємо місячну суму ПДФО: 8020,92 грн. х
х 15 % = 1203,14 грн.

5. Загальна річна сума ПДФО: 1203,14 грн. х
х 12 = 14437,68 грн.

6. Визначимо результат перерахунку: 14437,68 грн. - 14510,87 грн. = -73,19 грн.

Як бачимо, у результаті перерахунку ПДФО виникла переплата з ПДФО на суму 73,19 грн. На цю суму має бути зменшено суму ПДФО, яку утримано із зарплати працівника за грудень 2011 року.

Визначимо суму, яка підлягає сплаті до бюджету за грудень 2011 року щодо цього працівника: 1457,38 грн. - 73,19 грн. = 1384,19 грн.

На цьому ми не завершуємо розгляд питань, пов'язаних з перерахунком доходів фізичних осіб. У наступних номерах розглянемо тему перерахунку детальніше.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі