Теми статей
Обрати теми

Витрати на мобільний зв'язок: відображаємо в обліку підприємства

Редакція ПБО
Стаття

Витрати на мобільний зв’язок: відображаємо в обліку підприємства

 

Сьогодні вже неможливо уявити собі наше життя без мобільного телефону. Ураховуючи безліч корисних функцій, якими оснащені сучасні мобільні апарати, вони стають просто незамінними помічниками у вирішенні різних питань, у тому числі й виробничих. У зв’язку з цим витрати на мобільний зв’язок є одним із постійних елементів витрат підприємства. Про порядок відображення таких витрат в обліку і йтиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Перелік № 1170

— Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Положення № 88

— Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Підтвердження господарської спрямованості витрат на мобільний зв’язок

Загальновідомо, що при формуванні «податкових» витрат та податкового кредиту з ПДВ за основу взято один важливий принцип —

зв’язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника податків. Тому для обґрунтування понесених витрат на мобільний зв’язок слід запастися певним комплектом підтвердних документів, до якого можуть входити:

1)

наказ керівника підприємства про придбання мобільних телефонів та їх використання в господарській діяльності, договори оренди мобільних телефонів. У цьому наказі слід навести:

а) обґрунтування необхідності використання мобільного телефону у виробничих цілях;

б) кількість мобільних телефонів, потрібних підприємству; прізвище та посаду працівника, відповідального за їх придбання;

в) список посад працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв’язку з виробничою необхідністю.

Цим же наказом варто затвердити

умови користування мобільними телефонами, в яких має бути встановлено, що використання мобільних телефонів дозволяється виключно для господарських потреб підприємства (наприклад, для ведення переговорів з партнерами, з контролюючими органами, для зв’язку з працівниками, робота яких має роз’їзний (пересувний) характер тощо), і забороняється для особистих переговорів. До зазначених умов доцільно додати список посадових осіб, яким надано право користування мобільними телефонами підприємства;

2)

розрахункові, платіжні документи, що підтверджують придбання та оплату послуг мобільного зв’язку. Перелік таких документів залежить від способу підключення до мережі оператора стільникового мобільного зв’язку:

а) при контрактній формі підключення — договір з оператором про надання послуг, рахунку на оплату послуг, а також документи, що підтверджують оплату таких послуг;

б) при користуванні послугами мобільного зв’язку на умовах передоплаченого сервісу — документи, що підтверджують оплату послуг: чеки РРО, розрахункові квитанції, товарні чеки, чеки банкоматів або платіжних терміналів (автоматів). Проте майте на увазі: для включення витрат на мобільний зв’язок до складу витрат такі документи повинні відповідати статусу

первинного документа, тобто містити всі реквізити, перелічені в п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення № 88. У зв’язку з цим проблеми можуть виникнути з чеками платіжних терміналів (автоматів) — вони часто містять не всі необхідні реквізити, тому при поповненні рахунка в такий спосіб для включення витрат на мобільний зв’язок до складу витрат потрібно зв’язатися з особою, яка встановила такий автомат, та отримати від неї документ, що відповідає критеріям первинного документа. А хто не бажає ускладнювати собі завдання, може здійснювати таке поповнення через банкомат або шляхом придбання скретч-картки (у цьому випадку у вас буде чек РРО, розрахункова квитанція або товарний чек).

Нагадуємо, що при оплаті послуг мобільного зв’язку готівкою через підзвітну особу ці розрахункові, платіжні документи має бути додано до Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, форму якого затверджено

наказом ДПАУ від 23.12.2010 р. № 996.

На те, що саме ці документи дають можливість пов’язати «мобільні» витрати з госпдіяльністю підприємства, вказує і Держкомпідприємництва в

листі від 30.03.2004 р. № 1964 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 93).

Щоправда, у деяких випадках підприємству можуть знадобитися додаткові докази зв’язку «мобільних» розмов зі своєю госпдіяльністю, а саме: при придбанні в оператора мобільного стільникового зв’язку такої додаткової платної послуги, як

роумінг (зокрема, міжнародний роумінг, який є одним з підтипів роумінгу та дозволяє забезпечити споживача мобільним зв’язком за кордоном). За таких обставин додатковим доказом зв’язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства може бути наказ про направлення у відрядження за кордон працівника, який користувався послугами роумінгу. У разі провадження ЗЕД-діяльності на додаток до цього наказу в підприємства можуть бути договір, протокол про наміри, угода про співпрацю або лист з проектом договору, підписані закордонним партнером. За відсутності ЗЕД-діяльності достатнім додатковим доказом госпспрямованості витрат може бути, наприклад, звіт працівника про участь у міжнародній виставці, конференції, рекламних та інших подібних заходах, що проводяться за кордоном. Не зашкодять тут і отримані від зарубіжного контрагента прайс-листи, рекламні буклети, каталоги тощо.

Крім того, у період дії

Закону про податок на прибуток податківці для підтвердження госпспрямованості здійснених витрат на мобільний зв’язок, крім перелічених документів, бажали бачити у платника податків:

— при контрактному підключенні —

розшифровки рахунка (розрахункові документи, що надаються операторами мобільного зв’язку, із зазначенням номерів абонентів, часу їх розмов та вартості дзвінків, — так звану деталізацію рахунка) (див., наприклад, лист ДПАУ від 08.05.2001 р. № 3324/6/22-3216);

— при підключенні на умовах передоплаченого сервісу —

журнал обліку дзвінків (у якому вказуються, зокрема, мета дзвінків та їх тривалість за кожним номером) (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 41, с. 37).

Така тенденція в податківців може виявлятися і зараз, про що свідчить їх консультація, розміщена в розділі 180.04 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua. Проте суди стоять на боці платників податків і наявність розшифровок телефонних розмов для зазначених цілей вважають

необов’язковою, оскільки такі документи не є документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (див., зокрема, постанову ВГСУ від 01.07.2004 р. у справі № 5/1961-3/213, ухвалу ВАСУ від 19.06.2007 р. у справі № 2-4/6066-2005). У цьому вони цілком мають рацію, оскільки жодними нормативно-правовими документами не встановлені особливі вимоги до переліку документів, які б підтверджували госпспрямованість витрат на мобільний зв’язок.

Далі перейдемо безпосередньо до порядку відображення витрат на оплату послуг мобільного зв’язку в обліку підприємства. При цьому зауважимо, що такий порядок залежить від того, належить мобільний телефон підприємству чи є власністю працівника, але використовується ним для службових цілей.

 

Мобільний телефон є власністю підприємства

Отже, власник мобільного телефону може користуватися послугами стільникового мобільного зв’язку на умовах

контрактного підключення та/або передоплаченого сервісу.

Контрактне підключення

передбачає укладення з оператором стільникового мобільного зв’язку договору про надання послуг стільникового мобільного зв’язку. На підставі цього договору оператор надає абоненту SIM-карту, телефонний номер у мережі оператора та відповідні послуги. При цьому SIM-карта є власністю оператора. Абонент при підключенні здійснює оплату замовлених послуг та вносить відповідно до діючого тарифного плану первісний платіж, який у повному обсязі надходить на рахунок абонента. Як правило, у перший місяць обслуговування абонентська плата нараховується одноразово в повному обсязі в перший день обслуговування. У цьому випадку умови підключення не передбачають плати за номер, що надається, а вартість абонплати та наданих послуг стільникового мобільного зв’язку віднімається із суми, унесеної при підключенні. За рахунок абонплати абоненту надаються пільгові (безоплатні) хвилини. До речі, такі пільгові хвилини не можна розцінювати як безоплатно надані (отримані) послуги. Вони не надаються окремо без оплачених раніше хвилин, їх вартість закладена до плати за з’єднання або абонплати, від яких абонент при цьому не звільняється та які в цьому випадку можна розглядати як компенсацію за «безоплатні» розмови. Отримання таких безоплатних хвилин на облік абонента не впливає, але краще, щоб у первинних документах (рахунку оператора, чеках) безоплатні хвилини окремо не виділялися (докладніше про це читайте у статті «Бонуси та подарунки від мобільного оператора (подарункові телефони, безоплатні хвилини тощо)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 93, с. 23).

Надані оператором послуги зв’язку абонент оплачує на підставі відповідних рахунків за безготівковим розрахунком платіжним дорученням; готівкою через каси банків; за допомогою скретч-карток (або ваучерів поповнення); через POS-терминали (автомати) самообслуговування; через банкомати з використанням корпоративної банківської платіжної картки.

Передоплачений сервіс

не передбачає укладення письмового договору та ідентифікації власника телефонного номера. Вартість підключення (вартість стартового пакета) складається з плати за надання номера (вартості SIM-карти) та авансового платежу (передоплати майбутніх послуг зв’язку). Нагадаємо, що в період дії Закону про податок на прибуток податківці пропонували обліковувати SIM-карту в податковому обліку у складі нематеріальних активів з подальшою амортизацією (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2004, № 41, с. 37). Їх сьогоднішня позиція з цього питання невідома, але з великою часткою ймовірності можна припустити, що вона залишиться такою самою. Хоча, на наш погляд, ураховуючи незначну вартість стартового пакета (у середньому 10 — 30 грн.), вартість SIM-карти, що до нього входить, доцільніше було б відносити до витрат на послуги зв’язку поточного періоду.

Оплата послуг зв’язку в умовах передоплаченого сервісу відбувається шляхом придбання скретч-карток та поповнення рахунка з використанням певного коду, зазначеного на цій скретч-картці; за допомогою POS-термінала (автомата) самообслуговування та банкоматів; через відділення банків або торговельну мережу із зазначенням на спеціальному бланку для поповнення абонентського рахунка/номера телефону, суми поповнення та підпису абонента. Придбаваючи скретч-картки, підприємство, по суті, сплачує оператору мобільного зв’язку або дилеру аванс.

 

Податок на прибуток

Наявність належно оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат на мобільний зв’язок у цілях, пов’язаних з його господарською діяльністю, дає можливість

уключити такі витрати до складу витрат як адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством (абзац «г» п.п. 138.10.2 ПКУ), які, у свою чергу, належать до витрат операційної діяльності (див. п. 138.1 ПКУ).

Відповідно до

п. 138.5 ПКУ витрати на оплату послуг мобільного зв’язку враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у звітному періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку. Підтверджують це і працівники податкового відомства в консультації, розміщеній в розділі 110.07.05 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.

Тобто перерахування авансових платежів за послуги мобільного зв’язку

не викликає жодних податкових наслідків в обліку податку на прибуток підприємства, оскільки згідно з п.п. 139.1.3 ПКУ суми попередньої (авансової) оплати послуг не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Відображення у складі витрат вартості «мобільних» послуг відбуватиметься у міру їх фактичного отримання:

— при

контрактному підключенні — на підставі належно оформленого рахунка оператора. Щоправда, податківці попереджають: якщо рахунки за послуги зв’язку надходять у місяці, наступному за місяцем користування такими послугами, то платник податків збільшує витрати в тому звітному періоді, в якому отримано рахунки за такі послуги. При здійсненні передоплати за послуги зв’язку до складу витрат звітного (податкового) періоду платник податків включає тільки суму витрат, зазначену в рахунках, незалежно від наявності здійсненої передоплати (див. консультацію, розміщену в розділі 110.07.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua);

— при підключенні на умовах

передоплаченого сервісу — на підставі документів, що підтверджують здійснення витрат, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку (див. п. 138.2 ПКУ), наприклад, внутрішнього акта про отримання послуг (оскільки надання операторами зв’язку деталізованих рахунків абонентам, підключеним на умовах передоплаченого сервісу, не передбачене).

Вартість послуг мобільного зв’язку, а також суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку щодо них відображаються в рядку 06.2.5 «Витрати на оплату послуг зв’язку» Додатка АВ до декларації з податку на прибуток.

Утім, цілком можливо, що на підприємстві, яке займається виключно торгівлею, службові переговори по мобільному телефону ведуться працівниками лише в цілях, пов’язаних зі збутом товарів. У такому разі вартість послуг мобільного зв’язку, а також суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку щодо них логічно було б уключити до витрат на збут на підставі

абзацу «з» п.п. 138.10.3 ПКУ з відображенням цих витрат у рядку 06.3.15 «Інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг» Додатка ВЗ до декларації з податку на прибуток.

Якщо ж телефонні переговори ведуться працівниками служби постачання (на виробничих підприємствах, у будівельних компаніях тощо), витрати на оплату послуг мобільного зв’язку та суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку щодо них потрапляють до складу загальновиробничих витрат на підставі

абзацу «и» п.п. 138.8.5 ПКУ з відображенням цих витрат у рядку 06.1.13 «Інші загальновиробничі витрати; нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими галузевими міністерствами та погодженими Міністерством фінансів Україні нормативами» Додатка ЗВ до декларації з податку на прибуток.

 

Податок на додану вартість

Суму ПДВ, сплачену оператору мобільного зв’язку у складі вартості наданих ним послуг, підприємство

включає до свого податкового кредиту (див. п. 198.3 ПКУ) на підставі податкової накладної, рахунка, що виставляється оператором за послуги зв’язку та містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця (п.п. «а» п. 201.11 ПКУ), або чека РРО за наявності в ньому всіх необхідних реквізитів, передбачених п.п. «б» п. 201.11 ПКУ.

Нагадаємо, що касовий чек повинен містити:

— фіскальний номер постачальника;

— податковий номер постачальника;

— загальну суму коштів;

— суму ПДВ.

Отже, для отримання права на податковий кредит з ПДВ необхідно, щоб касові чеки були

фіскальними. Крім того, за роз’ясненнями податківців, до податкового кредиту в будь-якому разі може бути включено суму ПДВ лише в розмірі 40 грн. на день сумарно за всіма чеками (див. лист ДПАУ від 22.04.2011 р. № 7680/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45 та консультацію, розміщену в розділі 130.18 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua).

Що стосується чеків платіжних терміналів (автоматів), то оскільки вони часто містять не всі необхідні реквізити, при оплаті послуг зв’язку в такий спосіб краще звернутися до особи, яка встановила автомат, та отримати від неї податкову накладну.

 

Бухгалтерський облік

У разі контрактної форми підключення для обліку витрат зі сплати авансових платежів та абонентської плати використовується рахунок

39 «Витрати майбутніх періодів». По дебету цього рахунка відображається накопичення витрат майбутніх періодів (Дт 39 — Кт 371), а по кредиту — їх списання та включення до складу витрат звітного періоду (Дт 92 — Кт 39).

До витрат звітного періоду вартість «мобільних» послуг уключатиметься в міру їх фактичного отримання (на підставі рахунка оператора стільникового мобільного зв’язку).

Приклад 1.

Підприємство 04.10.2011 р. придбало мобільний телефон вартістю 3000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 500 грн.), який використовуватиметься директором, та підключило його до мережі оператора стільникового мобільного зв’язку на контрактній основі. Одноразовий авансовий платіж при підключенні (тарифний план «Необмежений») — 650 грн. (без ПДВ — 509,80 грн.; ПДВ 20 % — 101,96 грн.; збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку 7,5 % — 38,24 грн.). Щомісячна абонентська плата становить 600 грн. (без ПДВ — 470,59 грн.; ПДВ 20 % — 94,12 грн.; збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку 7,5 % — 35,29 грн.).

Після закінчення місяця вартість фактично наданих послуг склала 765 грн. (без ПДВ — 600 грн., ПДВ — 120 грн., збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку 7,5 % — 45 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами.

 

Таблиця 1

Облік витрат на оплату послуг мобільного зв’язку при використанні мобільного телефону, що належить підприємству

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

Придбання мобільного телефону

1

Перераховано продавцю передоплату за мобільний телефон

3000

371

311

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі передоплати за мобільний телефон

500

641/ПДВ

644

3

Отримано мобільний телефон

2500

152

631

4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

500

644

631

5

Здійснено залік заборгованості

3000

631

371

6

Уведено в експлуатацію мобільний телефон

2500

104

152

— *

* Витрати на придбання мобільного телефону підлягають амортизації з місяця, наступного за місяцем уведення його в експлуатацію.
Сума амортизації включається до витрат того звітного періоду, в якому була нарахована, відповідно до правил ведення бухобліку (п. 138.5 ПКУ). У цьому випадку сума нарахованої амортизації відображається в графі 8 рядка А3 таблиці 1 Додатка АМ до декларації з податку на прибуток.

Підключення до мережі оператора стільникового мобільного зв’язку на контрактній основі

1

Перераховано одноразовий авансовий платіж при підключенні до мережі оператора стільникового мобільного зв’язку на контрактній основі

650

371

311

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, сплачену у складі одноразового авансового платежу, на підставі податкової накладної

101,96

641/ПДВ

644

3

Відображено суму одноразового авансового платежу у складі витрат майбутніх періодів (у тому числі збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку) (509,80 грн. + 38,24 грн.)

548,04

39

371

Фактичне отримання послуг від оператора стільникового мобільного зв’язку

1

Відображено вартість послуг мобільного зв’язку у складі витрат звітного періоду на підставі рахунка оператора:

— у межах авансу

548,04

92

39

548,04

— у сумі, що перевищує аванс ((600 грн. + 45 грн.) - 548,04 грн.)

96,96

92

631

96,96

2

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

101,96

644

371

3

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості послуг мобільного зв’язку на підставі рахунка оператора (120 грн. - 101,96 грн.)

18,04

641/ПДВ

631

4

Віднесено на фінансовий результат вартість послуг мобільного зв’язку за жовтень 2011 року (548,04 грн. + 96,96 грн.)

645

791

92

5

Перераховано кошти за послуги мобільного зв’язку:

— за жовтень 2011 року (765 грн. - 650 грн.)

115

631

311

— абонентську плату за листопад 2011 року

600

371

311

 

Мобільний телефон належить працівнику, але використовується в службових цілях для потреб підприємства

 

Податковий облік

Ситуація, коли працівники підприємства (наприклад, керівники, їх заступники, головні бухгалтери, водії, експедитори, менеджери, секретарі, продавці, кур’єри) використовують власні мобільні телефони в службових цілях, трапляється досить часто. У зв’язку з цим виникає цілком закономірне запитання: чи може підприємство в такому разі врахувати витрати на оплату послуг мобільного зв’язку у складі своїх витрат, а «вхідний» ПДВ за ними — у складі податкового кредиту?

Вважаємо, що може, але

за умови належного документального оформлення таких операцій.

Як уже зазначалося, головна умова податкововитратності будь-яких витрат, у тому числі й на оплату послуг мобільного зв’язку, — це їх

господарська спрямованість.

Щоб оплата послуг мобільного зв’язку не розцінювалася як фінансування особистих потреб фізичних осіб (

п.п. 139.1.1 ПКУ — з відповідною втратою права на відображення витрат та податкового кредиту з ПДВ, а також з уключенням сплачених сум до доходу працівника, отриманого від роботодавця, як додаткового блага з обкладенням його податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15 %), потрібно, щоб зв’язок таких витрат із госпдіяльністю було належно підтверджено.

Договір оренди мобільного телефону.

Підприємство, керуючись положеннями § 1 глави 58 «Найм (оренда)» ЦКУ, може укласти з працівником договір оренди мобільного телефону, застерігши в ньому строк оренди, розмір плати за користування телефоном, порядок передачі орендованого майна тощо. Якщо мобільний телефон передається в оренду разом з мобільним номером (SIM-картою), то цей факт також слід відобразити в договорі оренди. Хоча, щоб уникнути будь-яких небажаних запитань, краще в такій ситуації використовувати мобільний номер (SIM-карту), що належить підприємству, тоді в рахунку за послуги зв’язку як абонент фігуруватиме саме підприємство — юридична особа, а не фізособа-працівник.

Такий договір оренди дозволить підприємству-орендарю включати до своїх витрат:

— належні працівнику суми орендної плати, відображаючи їх залежно від напряму використання телефону у складі загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут чи інших операційних витрат (такий висновок можна зробити з консультації податківців, розміщеної в розділі 110.07.17 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua). При цьому витрати підприємства-орендаря збільшуватимуться на суму орендної плати за результатами того податкового періоду, в якому її нараховано (

п. 153.7 ПКУ);

— витрати на оплату послуг зв’язку (поповнення рахунка — як витрати, пов’язані з веденням господарської діяльності та використанням орендованого майна у виробничих цілях). Такі витрати відображатимуться

в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, відповідно до правил бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ).

Господарська спрямованість «мобільних» розмов дає можливість підприємству — орендарю мобільного телефону

включити суми ПДВ, сплачені оператору мобільного зв’язку у складі вартості послуг, що ним надаються, до свого податкового кредиту (див. п. 198.3 ПКУ).

Із суми орендної плати, що виплачується працівнику-орендодавцю, підприємству як податковому агенту доведеться утримати

податок на доходи фізичних осіб за ставкою:

15 % — з доходу, сума якого не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.);

17 % — з частини доходу в сумі перевищення.

При цьому: з межею (9410 грн.) має порівнюватися

загальна сума доходу, нарахованого працівнику-орендодавцю за місяць відповідно до трудового договору та договору оренди, тобто загальна сума заробітної плати та орендної плати.

Що стосується

єдиного соціального внеску, то ним суми орендної плати не обкладаються ні в частині нарахувань «зверху», ні в частині утримань «знизу».

Компенсація працівнику за використання особистого мобільного телефону для потреб підприємства.

Якщо ви вирішите виплачувати працівнику компенсацію за використання особистого телефону для службових цілей, керуючись ст. 125 КЗпП, то у принципі можете розраховувати на податкововитратність такої виплати на підставі п. 142.2 ПКУ.

Нагадаємо, що відповідно до

п. 3.22 Інструкції № 5 компенсаційні виплати працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту не належать до фонду оплати праці.

Посилаючись на цей

пункт Інструкції, податківці щодо компенсації за використання працівником особистого автомобіля для службових цілей указали, що така компенсація не належить до витрат підприємства на підставі п. 142.1 ПКУ та погодилися з можливістю обліку таких витрат лише як орендних платежів з укладенням договору оренди (див. консультації, розміщені в розділах 110.07.17 і 110.07.20 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua). Вочевидь, на компенсацію працівнику за використання особистого мобільного телефону для потреб підприємства вони дивляться так само.

Висновок працівників податкового відомства щодо

неможливості відображення компенсації у складі витрат на оплату праці на підставі п. 142.1 ПКУ цілком правильний, але вони просто умовчали про право підприємства в подібній ситуації на витрати згідно з п. 142.2 ПКУ.

Ми вважаємо, що платник податків

має право на відображення компенсаційних витрат відповідно до п. 142.2 ПКУ за умови їх документального підтвердження та зв’язку із госпдіяльністю.

У звітності з податку на прибуток для зазначених витрат передбачено рядок 06.5.29 Додатка ІВ. На наш розсуд, є сенс відображати залежно від напряму використання мобільного телефону:

— загальновиробниче — у рядку 06.1.13 Додатка ЗВ до декларації;

— адміністративне — у рядку 06.2.12 Додатка АВ до декларації;

— збутове — у рядку 06.3.15 Додатка ВЗ до декларації.

Зазначені витрати потрапляють до складу витрат у періоді їх здійснення (

п. 138.5 ПКУ).

Нагадуємо: сума компенсації з позиції

розд. IV ПКУ є додатковим благом та з неї необхідно утримувати податок на доходи фізичних осіб за загальною ставкою (15 або 17 %) — цей висновок випливає з абзацу «г» п.п. 164.2.17 ПКУ та підтримується податківцями (див. консультацію, розміщену в розділі 160.03 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua). При цьому з метою визначення ставки роботодавець повинен порівнювати з межею (у 2011 році — 9410 грн.) загальну суму доходу працівника, уключаючи заробітну плату (п. 167.1 ПКУ).

Єдиний соціальний внесок

на компенсаційні виплати працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту не нараховується та з них не утримується, оскільки такі виплати не входять до фонду оплати праці (п. 3.22 Інструкції № 5) та не вказані у Переліку № 1170.

 

Бухгалтерський облік

При підключенні на умовах

передоплаченого сервісу SIM-карту (вартість стартового пакета за вирахуванням авансу) обліковують як нематеріальний актив (спочатку акумулюють витрати на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», а потім списують вартість об’єкта на субрахунок 127 «Інші нематеріальні активи»).

Що стосується отриманих та оприбуткованих скретч-карток, то Міністерство фінансів України рекомендує зараховувати їх на субрахунок

331 «Грошові документи в національній валюті» (див. лист від 22.07.2008 р. № 31-34000-10-16/28288 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 57). У цьому ж листі вказується, що видачу скретч-карток з каси підприємства його працівникам слід здійснювати на підставі документа із зазначенням: прізвища, імені та по батькові працівників, їх посад, номіналу виданих карток, а також їх номера. Вважаємо, що до цього документа не завадить унести такі реквізити, як дату видачі працівнику скретч-картки та підпис особи в її отриманні.

У подальшому вартість виданих скретч-карток у міру використання коштів на рахунку абонента списується на витрати звітного періоду. Оскільки надання операторами зв’язку деталізованих рахунків абонентам, підключеним на умовах передоплаченого сервісу, не передбачено, підприємству слід самостійно організувати контроль за використанням хвилин розмов протягом кожного місяця. Із цією метою є сенс на перше число кожного місяця контролювати залишок суми авансу на рахунку абонента. Сума, використана ним протягом місяця, саме й буде витратами звітного періоду, але за умови, що розмови з використанням телефону велися у виробничих цілях. Підтвердженням здійснених витрат буде і складений належним чином внутрішній акт про отримані послуги (

п. 138.2 ПКУ). Про те, як учинити з витратами на особисті дзвінки працівника по службовому телефону, читайте на с. 46 цього номера.

Приклад 2.

Підприємство в жовтні 2011 року уклало зі своїм працівником (директором) договір оренди його мобільного телефону вартістю 3000 грн. Щомісячна орендна плата за нього становить 250 грн.

Для підключення орендованого телефону до мережі оператора стільникового мобільного зв’язку працівником за рахунок коштів, виданих під звіт, було придбано стартовий пакет вартістю 15 грн., який включає:

— SIM-карту — 10 грн. (без ПДВ — 7,84 грн., ПДВ — 1,57 грн., збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку 7,5 % — 0,59 грн.);

— аванс за послуги зв’язку, уключений до вартості стартового пакета — 5 грн. (без ПДВ — 3,92 грн., ПДВ 20 % — 0,79 грн., збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку 7,5 % — 0,29 грн.).

Крім того, було придбано скретч-картку номіналом 30 грн. (без ПДВ — 23,53 грн., ПДВ — 4,71 грн., збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку 7,5 % — 1,76 грн.).

На підставі Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та чека РРО SIM-карту та скретч-картку було оприбутковано. У подальшому скретч-картку було видано працівнику — орендодавцю мобільного телефону.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами.

 

Таблиця 2

Облік витрат на оплату послуг мобільного зв’язку при використанні мобільного телефону працівника

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

Укладення договору оренди мобільного телефону

1

Передано в оренду підприємству мобільний телефон вартістю 3000 грн. на підставі акта приймання-передачі

3000

01

Нарахування та виплата орендної плати

1

Нараховано щомісячну орендну плату

250

92

685

250

2

Утримано податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу працівнику-орендодавцю

37,50

685

641/ПДФО

3

Виплачено орендну плату працівнику-орендодавцю

212,50

685

301

4

Перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб

37,50

641/ПДФО

311

Підключення до мережі оператора стільникового мобільного зв’язку на умовах передоплаченого сервісу

1

Видано з каси підприємства грошові кошти підзвітній особі для придбання стартового пакета та скретч-картки

45

372

301

2

Отримано SIM-карту (у тому числі збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку)

8,43

154

372

3

Відображено суму сплаченого авансу за послуги зв’язку у складі витрат майбутніх періодів (у тому числі збір на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку)

4,21

39

372

4

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості стартового пакета (1,57 грн. + 0,79 грн.)

2,36

641/ПДВ

372

5

Активовано SIM-карту

8,43

127

154

6

Оприбутковано в касі підприємства отриману скретч-картку

25,29

331

372

7

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості скретч-картки

4,71

641/ПДВ

372

8

Видано скретч-картку працівнику

25,29

331-1

331

9

Відображено вартість послуг мобільного зв’язку у складі витрат звітного періоду в міру використання коштів на рахунку абонента

25,29

92

331-1

25,29

4,21

92

39

4,21

10

Віднесено на фінансовий результат витрати на послуги мобільного зв’язку (25,29 грн. + 4,21 грн.)

29,50

791

92

 

Таким є порядок обліку витрат підприємства на мобільний зв’язок. Як бачите, він нескладний. Бажаємо вам так само легко впоратися і з іншими питаннями.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі