Теми статей
Обрати теми

Як обліковується сумнівна заборгованість у покупця

Редакція ПБО
Стаття

Як обліковується сумнівна заборгованість у покупця

 

Забудькуватість покупця щодо оплати за отриманий товар (роботи, послуги) нечасто сходить йому з рук. Адже у продавця такого товару (робіт, послуг) є право вжити певних заходів щодо стягнення сумнівного боргу з несумлінного контрагента — звернутися з позовом до суду чи до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Про вплив таких заходів на облік покупця і йтиметься в цій статті.

Ніна КОСТЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Зменшення витрат на вартість отриманих товарів (виконаних робіт, наданих послуг)

Згідно з

п.п. 159.1.2 ПКУ покупець товарів, робіт, послуг зобов’язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом, або за виконавчим написом нотаріуса в податковому періоді, на який припадає день набуття законної сили рішенням суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Нагадаємо, що згідно зі

ст. 85 ГПКУ рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (тобто після закінчення 10 днів з дня оголошення рішення судом). У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом із дня винесення ним відповідної постанови. Постанова ж апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (ст. 105 ГПКУ).

Що стосується виконавчих написів нотаріусів, то вони належать до виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. Згідно зі

ст. 52 Закону про нотаріат запис у реєстрі є доказом учинення нотаріальної дії, тому датою набуття чинності виконавчим написом нотаріуса слід вважати дату його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Дата набуття чинності виконавчим написом нотаріуса, а також строк його пред’явлення мають зазначатися в тексті виконавчого напису. На це звертає увагу Міністерство юстиції України в листі від 29.06.2010 р. № 31-32/132.

Отже, на відміну від продавця, який, звернувшись до суду з позовом або до нотаріуса за виконавчим написом про стягнення заборгованості з покупця, зменшує свій дохід, покупець згідно з приписом

п.п. 159.1.2 ПКУ повинен зменшити на суму заборгованості свої витрати. У зв’язку з цим слід звернути увагу на такі моменти.

Перше.

Зазначене зменшення слід здійснювати в тому розмірі, в якому витрати раніше було відображено в податковому обліку, тобто в сумі без ПДВ. Це підкреслили податківці в консультації, розміщеній в розділі 110.28 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ www.sta.gov.ua

До речі, що стосується самого ПДВ, то в покупця підстав для коригування податкового кредиту з ПДВ

немає, оскільки прямих норм, що встановлюють цей обов’язок, у ПКУ не передбачено.

Друге.

За логікою витрати покупця-боржника слід зменшувати тільки за умови, що вартість отриманих від продавця товарів (робіт, послуг) підлягає включенню ним до складу своїх витрат. Тобто вартість товарів (робіт, послуг), придбаних, наприклад, у фізособи-єдиноподатника або для цілей, не пов’язаних з госпдіяльністю, та з цієї причини не віднесених до витрат у момент їх реалізації (під час переходу права власності на них до покупця), не повинна зменшувати витрати покупця*.

* Що стосується вартості товарів (робіт, послуг), яка поки не включена до витрат, оскільки ще не настала дата їх визнання, установлена пп. 138.4 та/або 138.5 ПКУ, наприклад, щодо них ще не відображено дохід від реалізації, то, вочевидь, втрати потрібно зменшити, адже при продажу будуть витрати в розмірі собівартості.

Однак допускаємо, що податкові органи можуть поставитися до цього інакше та вимагати від покупця зменшувати витрати на суму заборгованості незалежно від того, було фактично відображено за нею витрати чи ні. На таку думку наштовхує

п.п. 159.1.2 ПКУ, який не містить жодних застережень щодо того, що витрати в покупця повинні зменшуватися на суму, раніше віднесену ним до складу витрат. Оскільки наразі офіційна позиція ДПАУ із цього приводу не відома, радимо платникам податків запастися індивідуальною податковою консультацією.

Зменшення витрат, приписане

п.п. 159.1.2 ПКУ, відображається зі знаком «мінус» у рядку 06.5.24 Додатка СБ до декларації з податку на прибуток з подальшим перенесенням до рядка 06.5.24 Додатка ІВ до декларації та до рядка 06.5 самої декларації.

Описане зменшення витрат покупця за заборгованістю, що виникла, або її частиною

не здійснюється, якщо він погашає таку заборгованість (її частину) до моменту набуття законної сили рішенням суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Не потрібно здійснювати коригування витрат і в тому випадку, якщо набуття законної сили рішенням суду або вчинення нотаріусом виконавчого напису та погашення заборгованості покупцем відбуваються в межах одного кварталу. Це випливає з п.п. 159.1.4 ПКУ.

При зменшенні витрат на вартість неоплачених товарів (робіт, послуг) покупець зобов’язаний подати до податкового органу разом із декларацією з податку на прибуток за звітний період

повідомлення про зменшення доходу або витрат з посиланням на положення п.п. 159.1.2 ПКУ (див. п.п. 159.1.3 ПКУ). Роль такого повідомлення відіграє Додаток СБ до декларації. Разом із ним потрібно подати копії документів, що підтверджують наявність заборгованості (договори купівлі-продажу, рішення суду тощо). Додаток СБ подається окремо за кожним із договорів, щодо якого застосовано порядок урегулювання сумнівної заборгованості.

 

Збільшення витрат на суму заборгованості, раніше віднесеної у зменшення витрат

У

п.п. 159.1.5 ПКУ зазначено: при погашенні визнаної заборгованості або її частини (самостійно або за процедурою примусового стягнення) покупець збільшує (відновлює) витрати на суму заборгованості (її частини) за результатами податкового періоду, на який припадає погашення.

При цьому слід мати на увазі, що витрати збільшуються:

— на ту суму, на яку раніше при врегулюванні сумнівної заборгованості вони зменшувалися, тобто на суму без ПДВ;

— пропорційно здійсненій оплаті.

Зауважимо, що в

п. 159.1 ПКУ не передбачена необхідність подання покупцем до податкового органу відповідного повідомлення (тобто Додатка СБ до декларації з податку на прибуток) про збільшення витрат на суму погашення заборгованості (її частини), раніше віднесеної у зменшення витрат, за звітний період, в якому відбулося таке погашення. Таке збільшення витрат податківці пропонують відображати в рядку 06.5.36 «Суми списаної безнадійної кредиторської заборгованості» Додатка ІВ до декларації з податку на прибуток (див. консультацію, розміщену в розділі 110.30.03 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua та на с. 47 цього номера).

Для наочності наведемо порядок урегулювання сумнівної заборгованості в податковому обліку покупця в табл. 1.

 

Таблиця 1

Порядок урегулювання сумнівної
заборгованості в податковому обліку покупця

Подія

Наслідки в податковому обліку

1

2

Звернення продавця з позовом (заявою) до суду

Подання продавцем позову до суду про стягнення заборгованості з покупця, або про порушення справи про його банкрутство, або про стягнення закладеного ним майна

Набуття законної сили рішенням суду про визнання (стягнення) заборгованості (її частини)

Витрати (без ПДВ) зменшуються. Податковий кредит з ПДВ не коригується

Погашення заборгованості покупцем

Відкориговані раніше витрати збільшуються пропорційно сумі погашення заборгованості

Суд:
 — не задовольнив позов (заяву) продавця;
 — не прийняв позов (заяву) до провадження (розгляду);
 — повернув позов (заяву);
 — задовольнив позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення заборгованості або її частини

Учинення нотаріусом виконавчого напису за поданням продавця

Учинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості з покупця або про стягнення закладеного майна

Витрати (без ПДВ) зменшуються. Податковий кредит з ПДВ не коригується

Погашення заборгованості покупцем

Відкориговані раніше витрати збільшуються пропорційно сумі погашення заборгованості

 

Перехід сумнівної заборгованості до категорії безнадійної

Може статися, що незважаючи на вжиті продавцем заходи щодо стягнення заборгованості з покупця (звернення до суду з позовом або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису), такий покупець так і не розрахується з продавцем.

Якщо така кредиторська заборгованість відповідатиме критеріям

безнадійної заборгованості, переліченим у п.п. 14.1.11 ПКУ, покупець повинен буде відобразити її суму (з урахуванням ПДВ) у складі своїх доходів відповідно до п.п. 135.5.4 ПКУ. Однак з підстав, наведених у «безнадійному» п.п. 14.1.11 ПКУ, для цілей збільшення доходів у цьому випадку працюють не всі.

Так, заборгованість, раніше віднесена продавцем на зменшення доходу відповідно до

п.п. 159.1.1 ПКУ або відшкодована за рахунок страхового резерву відповідно до п. 159.3 ПКУ, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або унаслідок її списання відповідно до умов мирової угоди, укладеної згідно із законодавством з питань банкрутства (абзац «в» п.п. 14.1.1 ПКУ), не змінює податкові зобов’язання як покупця, так і продавця (п.п. 159.1.6 ПКУ). Тобто до складу доходів покупця згідно з п.п. 135.5.4 ПКУ сума такої заборгованості не включається.

А от сума безнадійної заборгованості суб’єктів господарювання,

припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією (не у зв’язку з банкрутством), яка також фігурує в абзаці «в» п. п 14.1.11 ПКУ, уключається до доходу на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ.

Потрапляє до доходу відповідно до

п.п. 135.5.4 ПКУ і заборгованість покупця, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством. Вона також значиться у списку безнадійної заборгованості (див. абзац «г» п.п. 14.1.11 ПКУ).

Суми такої заборгованості записуються до рядка 03.24 Додатка ІД до декларації з податку на прибуток підприємства з перенесенням до рядка 03 самої декларації.

 

Приклад відображення сумнівної заборгованості в обліку покупця

Підприємство «Колос» на підставі договору купівлі-продажу 16.08.2011 р. отримало від підприємства «Вега» товар на суму 18000 грн. (без ПДВ — 15000 грн.; ПДВ 20 % — 3000 грн.).

За умовами договору товар слід було оплатити протягом 5 банківських днів, тобто не пізніше 23.08.2011 р., однак у встановлений строк оплату здійснено не було.

Підприємство «Колос» 30.08.2011 р. реалізувало отриманий товар за 24000 грн. (без ПДВ — 20000 грн.; ПДВ 20 % — 4000 грн.). На дату реалізації (у III кварталі 2011 року) відображено дохід у сумі 20000 грн. та витрати в сумі 15000 грн.

Підприємство «Вега» (продавець товару) 28.09.2011 р. звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з покупця (підприємства «Колос»). Суд задовольнив позов продавця повністю, у сумі 18000 грн. Рішення суду набуде законної сили 08.11.2011 р. (умовно) та не буде оскаржене покупцем.

У IV кварталі 2011 року покупцю потрібно буде зменшити витрати на суму 15000 грн.

За процедурою примусового стягнення покупець 14.11.2011 р. погасить заборгованість перед продавцем у сумі 18000 грн. У зв’язку з цим у нього з’явиться право відновити раніше зменшену суму витрат у розмірі 15000 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

Таблиця 2

Порядок відображення сумнівної заборгованості в обліку покупця

№ з/п

Дата

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

8

1

16.08.2011 р.

Отримано товар від продавця

15000

281

631

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості отриманого товару

3000

641/ПДВ

631

3

23.08.2011 р.

Закінчився строк оплати за договором купівлі-продажу

4

30.08.2011 р.

Відвантажено товар покупцю

24000

361

702

20000

15000

5

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості відвантаженого товару

4000

702

641/ПДВ

6

Списано балансову вартість товару

15000

902

281

7

31.08.2011 р.

Віднесено на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товару

20000

702

791

— собівартість реалізованого товару

15000

791

902

8

28.09.2011 р.

Подано продавцем до суду позов про стягнення заборгованості з покупця

9

08.11.2011 р.

Набрало чинності рішення суду про стягнення частини заборгованості з покупця

18000

631

685

-15000*

* Зменшено витрати на суму заборгованості без ПДВ на підставі п.п. 159.1.2 ПКУ.

10

14.11.2011 р.

Погашено заборгованість перед продавцем за процедурою примусового стягнення

18000

685

311

15000*

* Збільшено витрати на підставі п.п. 159.1.5 ПКУ.

 

Сумнівна заборгованість, що виникла до 01.04.2011 р.

Якщо за заборгованістю за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), що виникла до 01.04.2011 р., продавцем на той момент було вжито заходів щодо її стягнення, але покупець тоді ще не включив суму цієї заборгованості до свого валового доходу за правилами

п. 12.1 Закону про податок на прибуток, йому згідно з п. 5 підрозд. 4 розд. XX ПКУ слід збільшити свої доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної в порядку досудового врегулювання спорів або судом, або за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або

90-й календарний день із дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією. Цей строк поширюється також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, направлену продавцем, у строки, визначені законом;

б) або

30-й календарний день із дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Цей строк застосовується незалежно від того, почав вживати державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходів щодо примусового стягнення боргу чи ні.

У збільшенні доходу немає необхідності, якщо заборгованість (її частина) погашається покупцем

до настання зазначених строків.

Можливо, покупець погасить суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення) після того, як збільшив свої доходи. Тоді він має право

збільшити витрати на суму такої заборгованості (її частини) за результатами податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Такі коригування відображаються у відповідних рядках

Додатка СБ до декларації з податку на прибуток.

Заборгованість, раніше віднесена до складу витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, визнається безнадійною в результаті недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку або в результаті її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства,

не змінює податкових зобов’язань як покупця, так і продавця у зв’язку з таким визнанням.

Якщо ж за заборгованістю, що виникла до 01.04.2011 р., продавець почав вживати заходів щодо її стягнення вже після 01.04.2011 р., покупець повинен буде діяти за загальними правилами, установленими

п. 159.1 ПКУ, тобто в описаному вище порядку.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі