Декларація з податку на прибуток за II — III квартали 2011 року: важливі акценти
Докладно про те, як уперше в умовах ПКУ після 01.04.2011 р. заповнити нову декларацію з податку на прибуток, ми вже розповідали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 56 і № 58). Разом із тим, час не стоїть на місці та вносить свої корективи. Так, певних новацій до прибуткового обліку додав Закон № 3609. До того ж своє бачення ситуацій іноді виникає й у контролюючих органів. А тому зважаючи на наближення чергових строків подання прибуткової звітності ми вирішили здійснити огляд найбільш важливих нововведень та розглянути, як саме вони вплинуть на заповнення поточної декларації.
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.КпАП
— Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 3609
— Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI.П(С)БО 16
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
Про строки подання та сплати
Насамперед, нагадаємо, що в «перехідному» 2011 році «нову» декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком
з 01.04.2011 р. — дати набуття чинності «прибутковим» розд. III ПКУ. У зв’язку з цим декларацію з податку на прибуток подають за такі звітні (податкові) періоди: II квартал, II — III квартали, II — IV квартали 2011 року (п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).При цьому за загальними правилами:
— декларація з податку на прибуток
має бути подана протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18, 49.19, 49.20 ПКУ). А отже, декларацію за II — III квартали 2011 року потрібно подати податковому органу не пізніше 9 листопада 2011 року (9 листопада — останній день подання);— задекларована сума податку на прибуток має бути сплачена протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації (
п. 57.1 ПКУ). Причому якщо останній день граничного строку сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то перенесення строку сплати на наступний день у ПКУ не передбачено (зауважимо: можливість такого перенесення встановлено п. 49.20 ПКУ тільки щодо строків подання звітності, тоді як для строків сплати аналогічної норми щодо «перенесення» в ПКУ немає). Про це слід пам’ятати при сплаті податку на прибуток за III квартал 2011 року. Адже граничний 10-денний строк, відведений на сплату, у такому разі припадає на 19 листопада (вихідний день — суботу), а отже, фактично сплатити податок на прибуток за III квартал 2011 року потрібно не пізніше 18 листопада 2011 року (18 листопада — останній день сплати).Зауважимо: як роз’яснювалося в розділі 110.30.03 ЄБПЗ,
декларацію з податку на прибуток (із заповненими в ній рядками 17 — 19) та складеним до неї додатком ПН також повинні подавати й юридичні особи — неплатники податку на прибуток (зокрема, платники єдиного податку та фіксованого сільськогосподарського податку) у разі виплати будь-якого доходу з джерелом походження з України (оподатковуваного згідно з п. 160.2 ПКУ) на користь нерезидента або уповноваженої ним особи. Інші додатки до такої декларації не подаються, а незаповнені рядки прокреслюються. У заголовній частині додатка ПН у такому разі на підставі Класифікації країн світу, затвердженої наказом Держкомстату України від 22.12.2010 р. № 527, у полі «Назва Країни резиденції (за Класифікатором держав світу)» зазначається назва країни резиденції нерезидента українською мовою, а у полі «Код країни (за Класифікатором держав світу)» проставляється тризначний цифровий код країни нерезидента.
Форма декларації: поки без змін
Відразу вкажемо: незважаючи на те що обговорення проекту нової декларації з податку на прибуток зрештою увінчалося появою
наказу Мінфіну України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.09.2011 р. № 1213 (яким затверджено нові форми прибуткової звітності), для звітності за II — III квартали 2011 року цей документ залишиться неактуальним.Отже,
звітувати за II — III квартали 2011 року, на жаль, доведеться за колишньою формою, затвердженою наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. № 114 (що, у свою чергу, після Закону № 3609 створить певні проблеми з відображенням загальновиробничих витрат (ЗВВ), але про це далі).Про те, як за таких умов поєднуватимуться нові вимоги законодавства з колишньою формою декларації, і поговоримо.
ЗВВ — у складі собівартості реалізації
ЗВВ III кварталу 2011 року.
Починаючи розмову про ЗВВ та пам’ятаючи при цьому про те, що декларацію складають наростаючим підсумком, спершу приділимо увагу ЗВВ власне III кварталу 2011 року. Адже їх насамперед і стосуються нововведення.Нагадаємо: ключовим моментом у минулому, III кварталі, для виробничників стало те, що після змін, унесених до
ПКУ Законом № 3609 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 64 і № 65), ЗВВ у податковому обліку стали відображатися відповідно до правил бухгалтерського обліку — уключатися до собівартості виготовленої та реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) (п. 138.8 ПКУ). Принагідно зауважимо, що на особливостях бухгалтерського обліку ЗВВ свого часу ми докладно зупинялися в статті «Загальновиробничі витрати: принципи розподілу» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 86. А про те, як тепер після нововведень Закону № 3609 обліковувати ЗВВ і чи спостерігатиметься при цьому повний збіг з бухобліком, ішлося у статті «Загальновиробничі витрати в податковій собівартості» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 73. Зараз же лише стисло нагадаємо, що ЗВВ у бухгалтерському обліку бувають: змінними та постійними (що підлягають щомісячному розподілу). Причому тоді як змінні та (відповідно після розподілу) постійні розподілені ЗВВ уключаються до виробничої собівартості продукції, що випускається (п. 11 П(С)БО 16), постійні нерозподілені ЗВВ відносяться безпосередньо до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення (п. 16 П(С)БО 16), а отже, у податковому обліку збільшують «податкову» собівартість реалізації поточного звітного періоду.Варте уваги, що запроваджені нові правила податкового обліку ЗВВ запрацювали
з 01.08.2011 р. (див. п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3609). Тим самим формально III квартал 2011 року виявився поділеним на два часові проміжки:— «
липень» — облік відбувається за старими правилами (коли ЗВВ, як і в II кварталі 2011 року, у всій сумі потрапляють у податковому обліку до складу інших «податкових» витрат у періоді їх виникнення) та— «
серпень — вересень» — для яких запрацював новий підхід (і ЗВВ у податковому обліку почали включатися до складу «податкової» собівартості).Отже, про таке розділення слід пам’ятати, відображаючи в податковому обліку ЗВВ за III квартал 2011 року. Водночас виникає запитання: а що буде, якщо, наприклад,
ЗВВ за весь III квартал 2011 року (у тому числі за липень) облікувати вже за новими правилами? Вважаємо, що якщо випущена продукція буде при цьому реалізована до кінця 2011 року, то особливих проблем виникати не повинно. Адже в такому разі липневі ЗВВ збільшать «податкові» витрати відкладено (стануть витратами пізніше) — не в періоді їх виникнення (через інші «податкові» витрати), а в періоді реалізації виготовленої продукції (тобто вже у складі її «податкової» собівартості — припустимо, стануть «податковими» витратами IV кварталу 2011 року, якщо така продукція в цьому кварталі буде продана). Тому навряд чи з цього приводу можна очікувати причіпок з боку перевіряючих. До того ж у цьому випадку також доречно пригадати перехідний «пом’якшувальний» п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в якому зазначено: «не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за результатами діяльності в другому — четвертому кварталах 2011 року» (щодо штрафних санкцій див. також статтю «Чи можна розраховувати на амністію щодо штрафів?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 85). Отже, ситуація не виглядає штрафонебезпечною (щоправда, існує ще адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі ст. 1631 КпАП у розмірі від 5 до 10 нмдг, однак він, як відомо, накладається судом (ст. 221 КпАП) на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених податковими органами (ст. 255 КпАП); докладніше про адміністративну відповідальність див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 14).А от в
іншій ситуації, — якщо, припустимо, випущена продукція (з липневими витратами в собівартості) залежиться до кінця року та опиниться в перехідних на 2012 рік залишках, у зв’язку з чим виявиться проданою відповідно в наступному році, — доведеться бути обачніше. Адже в такому разі контролюючі органи, наприклад, можуть почати говорити про завищення величини «податкових» витрат («податкової» собівартості) на суму «зайво» врахованих липневих ЗВВ (що потрапили при цьому до «податкових» витрат через собівартість реалізації вже у (!) 2012 році). І така ситуація в наступному (що не звільняє від штрафів) 2012 році може вже виглядати малоприємно. Отже, якщо варіант з перехідними залишками все ж можливий у майбутньому, то ЗВВ III кварталу 2011 року спокійніше зараз облікувати «окремо» — з розмежуванням на ЗВВ липня (що обліковуються за старими правилами в інших «податкових» витратах) та ЗВВ серпня — вересня (що включаються після Закону № 3609 до собівартості реалізації). У подальшому на цьому моменті не зупинятимемося, а кажучи про «ЗВВ III кварталу», матимемо на увазі, що для їх обліку вибрано якийсь один із описаних варіантів.Відображення ЗВВ у декларації за II — III квартали 2011 року.
Наступний нюанс, пов’язаний із ЗВВ, стосується їх відображення в декларації, форма якої, на жаль, поки що залишилася старою.Насамперед зазначимо, що при складанні «наростаючої» декларації за II — III квартали 2011 року до додатків СВ і ЗВ відповідно
перейдуть дані з аналогічних додатків попередньої декларації (поданої за II квартал 2011 року), а також додадуться свої «податкові» витрати III кварталу (зауважимо: при варіанті з «розподілом» III кварталу на «липень» і «серпень — вересень» до додатка ЗВ відповідно також при цьому потраплять ЗВВ липня, що, як і раніше, обліковуються у складі інших «податкових» витрат, а все викладене далі стосуватиметься «проблемних» ЗВВ «серпня — вересня»).При цьому порядок відображення в декларації в нових умовах (після
Закону № 3609) «нових» загальновиробничих витрат III кварталу і викликає запитання. Адже тепер згідно з п. 138.8 ПКУ ЗВВ повинні включатися до собівартості виготовленої і реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), а отже, за таких умов, також потрапляти до додатка СВ (!). Разом із тим, у додатку СВ, що не змінився, спеціального рядка для відображення ЗВВ просто немає. Водночас, як і раніше, існує й додаток ЗВ до рядка 06.1 «Загальновиробничі витрати» декларації (проте, зауважимо, уключення до нього після Закону № 3609 ЗВВ суперечило б вимогам ПКУ).У результаті найоптимальніший варіант, як нам здається, —
відображати суму ЗВВ, що потрапила у III кварталі (крім липня) за новими правилами до собівартості реалізації, у рядку 05.1.16 «Інші прямі витрати» додатка СВ (тобто показувати в цьому рядку ЗВВ, що стали «податковими» витратами, як (1) уключені до виробничої собівартості реалізованої продукції змінні та постійні розподілені ЗВВ (Дт 23 — Кт 91; Дт 901, 903 — Кт 26, 23), так і (2) списані безпосередньо на собівартість реалізації в періоді їх виникнення, постійні нерозподілені ЗВВ (Дт 901, 903 — Кт 91)).Щоправда, на противагу такому варіанту, може бути висловлено альтернативний підхід (який базується, наприклад, на тому, що в додатку СВ усе ж ідеться про «прямі» витрати, якими ЗВВ не є) — продовжувати відображати, як і раніше, ЗВВ III кварталу в додатку ЗВ.
Звісно, великою мірою, при кожному з варіантів сума ЗВВ у будь-якому разі знайде відображення в декларації. Та все ж другий варіант — з «відокремленим» відображенням ЗВВ III кварталу в окремому додатку ЗВ (а не у складі собівартості, як того тепер вимагає
ПКУ), слід визнати, буде дещо перекручувати ситуацію та йти в розріз з нормами ПКУ. Тому, на наш погляд, найоптимальнішим є варіант, описаний першим. До речі, із ним погоджуються і податківці.І ще один момент. Як відомо, у разі заповнення рядка 05.1.16 додатка СВ його показник підлягає розшифровці. Таку розшифровку (сум і назв витрат, що сформували значення цього рядка) платник податків подає разом із додатком СВ у довільній формі. У зв’язку з цим вважаємо: щодо загальновиробничих витрат, які потрапили до цього рядка, досить буде
в такій розшифровці довідково вказати загальну суму ЗВВ, віднесених до складу «податкової» собівартості у звітному періоді (без будь-якої її деталізації за статтями та розподілу на складові елементи). Такої ж думки із цього приводу, зауважимо, дотримуються і податкові органи (див. консультацію на с. 46).До речі, в цілому відносно
розшифровок (довільної форми), що подаються разом з декларацією в подібних випадках, зауважимо: як роз’яснювалося в розділі 110.30.03 ЄБПЗ, у такому випадку в рядку «Доповнення до Податкової Декларації (заповнюється и подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу України) на» декларації зазначається кількість аркушів, на яких подаються такі розшифровки. При цьому пояснення з детальними розшифровками повинні бути завірені підписами посадових осіб платника податку та печаткою. Разом з тим, питання про те, як саме подавати розшифровки у разі подання електронної звітності (в електронному вигляді), так і залишилося в ЄБПЗ без відповіді. Зауважимо, що деяке програмне забезпечення дозволяє надавати такі розшифровки також в електронному вигляді. В іншому випадку, судячи з усього, їх доведеться подавати у паперовому варіанті.
Амортизація та ремонти ОЗ загальновиробничого призначення
Декілька слів слід зазначити щодо амортизації та ремонтів загальновиробничих ОЗ (зважаючи на ситуацію з ЗВВ, описану вище).
Амортизація.
Як відомо, для амортизації ОЗ загальновиробничого призначення в таблиці 1 «амортизаційного» додатка АМ відведено «свою» окрему графу 7. При цьому згідно з правилами заповнення декларації підсумкове значення графи 7переходить до однойменного «амортизаційного» рядка 06.1.2 додатка ЗВ (програмне забезпечення в такому разі, як правило, автоматично виконує перевірку на відповідність). Проте вибравши варіант з відображенням усієї суми ЗВВ III кварталу в рядку 05.1.16 додатка СВ, до додатка ЗВ сума амортизації відповідно при цьому повторно потрапляти не повинна (!), адже і в додатку СВ, і в додатку ЗВ суми ЗВВ одночасно відображатися не можуть. Крім того, заповнення графи 7, слід зауважити, може спричинити помилку (завищення витрат) — адже сума амортизації за загальновиробничими ОЗ у такому разі (не включена до собівартості) відразу може помилково потрапити до інших «податкових» витрат (тобто витрат періоду), не очікуючи моменту реалізації продукції (як того тепер вимагає п. 138.8 ПКУ). Виходить, що графа 7 таблиці 1 за таких умов не підходить для відображення суми амортвідрахувань за III квартал за загальновиробничими ОЗ. А показувати таку суму, вважаємо, тепер доведеться (разом з амортизацією, що включається до собівартості) за графою 6 таблиці 1 додатка АМ. Щоправда, при цьому слід мати на увазі: оскільки підсумкове значення графи 6 таблиці 1 додатка АМ також переходить до аналогічного «амортизаційного» рядка 05.1.3 додатка СВ (тобто частина ЗВВ у сумі амортизації вже буде відображена за рядком 05.1.3 цього додатка), то за рядком 05.1.16 додатка СВ відповідно доведеться показати суму ЗВВ за вирахуванням такої амортизації (тобто без суми амортвідрахувань).До речі, так само доведеться вчинити і з амортизацією нематеріальних активів (НМА) ЗВВ-призначення. Так, уключаючи амортизацію за ними (після
Закону № 3609) до собівартості, а отже, до графи 6 таблиці 1 додатка АМ (підсумкові дані якої за НМА переходять при цьому до «амортизаційного» рядка 05.1.4 додатка СВ) відповідно в «іншому» рядку 05.1.16 додатка СВ сума відображених ЗВВ має бути при цьому зменшена на суму такої НМА-амортизації (тобто показана за вирахуванням суми таких амортвідрахувань).Витрати на ремонти.
Дещо інша ситуація з витратами на ремонти та поліпшення загальновиробничих ОЗ. У таблиці 3 додатка АМ для відображення таких витрат (у межах 10 % «ремонтного» ліміту, п. 146.12 ПКУ) теж відведено окрему графу 6 (куди, зауважимо, також потрапляють і ремонти виробничих ОЗ, див. консультацію в розділі 110.30.03 ЄБПЗ, і значення якої при цьому має відповідати однойменному «ремонтному» рядку 06.1.5.2 додатка ЗВ). Проте знову-таки виходить, що в нових умовах понесені у III кварталі витрати на ремонти та поліпшення ОЗ, що беруть участь у виробництві, у ній відображатися не можуть (адже в такому разі вони потраплять і до рядка 05.1.16 додатка СВ, і повторно — до рядка 06.1.5.2 додатка ЗВ).Водночас (на відміну, наприклад, від «амортизаційної» таблиці 1) «ремонтна» таблиця 3 окремої графи для відображення ремонтних витрат, що включаються до «податкової» собівартості,
не містить (графи для ремонтних витрат, що відносяться на собівартість, у ній просто немає). Тому вихід із ситуації, що склалася, на наш погляд, може полягати в тому, щоб у ЗВВ-графу 6 таблиці 3 додатка АМ у такому разі ремонтні витрати ІІІ кварталу не включати, а такі витрати (у періоді здійснення ремонту, п. 146.12 ПКУ) відображати тільки у складі витрат на ремонт у «загальній» графі 4 таблиці 3 додатка АМ (і хоча значення графи 4 перевищуватиме значення графи 5 у такому разі, слід зауважити, програмне забезпечення зробити це дозволяє). Уключена до графи 4 сума ремонтних витрат також при цьому (у межах 10 % «ремонтного» ліміту) потрапить до складу ЗВВ, що відображаються за рядком 05.1.16 додатка СВ.До речі, після
Закону № 3609 розмежовують «ремонтний» облік у цьому випадку і податківці (консультація в розділі 110.09.01 ЄБПЗ, див. с. 47), зазначаючи, що витрати на ремонти та поліпшення ОЗ загальновиробничих ОЗ:— до 01.08.2011 р. — обліковуються (як ЗВВ) у складі інших «податкових» витрат та відображаються в рядку 06.1.5 додатка ЗВ (з виділенням при цьому у спеціальному «ремонтному» рядку 06.1.5.2);
— після 01.08.2011 р. — формують собівартість виготовленої й реалізованої продукції та відображаються в рядку 05.1.16 додатка СВ.
Таким чином, як бачимо, непристосованість декларації до нового порядку обліку ЗВВ змушує шукати нові шляхи вирішення ситуацій.
Попутно нагадаємо про
особливості заповнення в поточному 2011 року «ремонтної» таблиці 3 додатка АМ. Її заповнюють так (див. консультацію в розділі 110.30.03 ЄБПЗ, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 58, с. 46):— у графі 2 — відображають балансову вартість усіх груп ОЗ
станом на 01.01.2011 р. (тобто на початок року — як того вимагає п. 146.12 ПКУ);— у графі 3 — у 2011 році показують
залишок невикористаного (станом на 01.04.2011 р. — при переході на ПКУ) 10 % «ремонтного» ліміту (тобто різницю між сумою 10 % ліміту на весь 2011 рік та сумою ремонтних витрат, уже врахованих в податковому обліку в I кварталі 2011 року);— у графі 4 — наводять
фактичні витрати платника податків на ремонти та поліпшення, понесені у звітному періоді (відповідно наростаючим підсумком за звітні періоди: II квартал, II — III квартали, II — IV квартали 2011 року; у цьому випадку — при складанні поточної декларації — відповідно за II — III квартали, тобто без урахування фактичних витрат на ремонти I кварталу 2011 року);— у графі 5 — зазначають суму допустимих за ремонтами та поліпшеннями «податкових» витрат періоду — суму із графи 4, але при цьому
не більше значення графи 3 (тобто з урахуванням обмеження за лімітом), з подальшим внутрішнім її розподілом між графами 6 — 9 за видами «податкових» витрат — залежно від напряму використання ремонтованих або покращуваних об’єктів ОЗ (проте, як зазначалося, у «загальновиробничій» графі 6 виробничники не відображають ремонтні витрати III кварталу, які будуть показані ними в рядку 05.1.16 додатка СВ).
Витрати при імпорті
Як відомо,
Закон № 3609, яким унесено зміни до «валютного» п.п. 153.1.2 ПКУ, урегулював ситуацію з порядком визначення «податкових» витрат при імпорті товарів з подальшою оплатою. Так, тепер цим підпунктом прямо передбачено, що «податкові» витрати в такому разі визначаються (як і в бухобліку) за курсом НБУ на момент придбання імпортних товарів (а не на момент їх подальшої реалізації, як формально з положень цього підпункту випливало раніше та на підтримку чого в листі від 02.06.2011 р. № 10233/6/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 53 висловлювалися податківці; докладніше про це див. статтю «Імпорт товару з післяплатою: «податкові» витрати — за курсом НБУ на момент придбання» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 69, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 84).При цьому варте уваги, що дію зміненого
п.п. 153.1.2 ПКУ (згідно з п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3609) було поширено «заднім числом» на період з 1 квітня 2011 року, а отже, стосується витрат за всіма імпортними операціями з початку дії «прибуткового» розд. III ПКУ.Тому ті платники податків, які первісно вирішили дотримуватись роз’яснень податкових органів, тепер можуть урахувати цей момент при складанні поточної декларації за II — III квартали 2011 року та провести
в податковому обліку коригування за імпортними операціями, відповідно зменшивши при цьому надміру відображені, або навпаки, додавши невідображені раніше «податкові» витрати (за тими ж рядками декларації, в яких такі витрати було показано раніше, — тобто за аналогією з механізмом уточнення витрат, закладеним п. 138.11 ПКУ). Причому такі «імпортні» коригування не можна розцінювати як помилку, оскільки вони відбуваються не з вини платника податків, а викликані зміною норм законодавства (а отже, говорити про штрафи в цьому випадку недоречно і фінансові санкції до платників податків застосовуватися не повинні).І ще один момент, що стосується, щоправда, уже відображення в декларації валютних операцій, проте заслуговує на увагу. Як роз’яснювалося в розділі 110.30.03 ЄБПЗ, якщо за валютними операціями (при перерахунку валюти і заборгованості в інвалюті) виникають і додатні, і від’ємні
курсові різниці (КР), то вони при заповненні звітності не згортаються, а: додатне значення КР відображається в такому разі в рядку 03.19 додатка ІД, від’ємне — у рядку 06.5.12 додатка ІВ.
Витрати за «перехідними» операціями
Нагадаємо:
для перехідних продажів (коли передоплата за товар була отримана до 01.04.2011 р. та включена до валових доходів, а сам товар відвантажується вже після 01.04.2011 р.) Закон № 3609 зберіг право на витрати — дозволив відображати «податкові» витрати за відвантаженням (тобто формувати «податкову» собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за умови, що такі витрати було понесено після 01.01.2011 р. та не було включено при цьому до складу валових, див. п. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а також лист ДПАУ від 22.04.2011 р. № 7788/6/15-0216 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 59). Тому якщо платник податків таким правом ще не скористався, то зробити це можна при складанні поточної декларації за II — III квартали 2011 року, відобразивши відповідно витрати за рядком 05.1 декларації, а також в додатку СВ у складі «податкової» собівартості.Також зауважимо: право на «
податкові» витрати (у частині матскладової, що перераховувалася у минулому за п. 5.9 Закону про податок на прибуток) зберігається і щодо перехідних залишків запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у НЗВ та залишках готової продукції), що значилися станом на 01.04.2011 р., — момент набуття чинності розд. III ПКУ (п. 26 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ — додано Законом № 3609). Тому надалі в податковому обліку за ними виникатимуть «податкові» витрати в загальновстановленому порядку — за правилами розд. III ПКУ.
Торішні збитки
При заповненні «збиткового» рядка 06.6 декларації (куди, за логікою, має перейти значення з аналогічного рядка 06.6 попередньої декларації — за II квартал 2011 року) не можемо не звернути увагу на «обмежуючу» позицію, що склалася останнім часом у податківців щодо збитків (не підкріплену, утім, при цьому жодними нормами законодавства). Нагадаємо: трактуючи по-своєму та перекручуючи при цьому норми
ПКУ, податківці виступають проти відображення в цьому рядку збитків минулих років, вважаючи, що в рядку 06.6 декларації повинні показуватися тільки збитки, безпосередньо отримані в I кварталі 2011 року, — без урахування від’ємного об’єкта оподаткування, що виник за підсумками 2010 року (див. лист ДПАУ від 08.09.2011 р. № 828/3/15-1212 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 77, а також лист Юридичного управління Департаменту правової роботи ДПСУ від 12.09.2011 р. № 10-2018/3582).Відразу зазначимо: такі вимоги є черговою вигадкою податківців і не мають під собою законних підстав (на що ми, коментуючи ситуацію, звертали увагу у статті «Про відображення збитків минулих років у 2011 році» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 77, с. 29). Зараз же, після всього уже сказаного з цього приводу раніше, мабуть, зауважимо, що:
—
Закон № 3609, що вніс зміни до ст. 123 ПКУ, виключив з неї штраф за завищення збитків — більше такого штрафу ця стаття не передбачає (див. про це також «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 65);— також від штрафів платників податку на прибуток за підсумками діяльності в II — IV кварталах 2011 року звільняє
п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (докладніше про це див. також статтю «Чи можна розраховувати на амністію щодо штрафів?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 85).Тому штрафи за «непослух» у такому разі, принаймні у поточному році, застосовуватися не можуть. Хоча, можливо, ситуацію зі збитками в майбутньому так просто не залишать і щось уже вигадають на законодавчому рівні.
Патенти I кварталу: податківці вимагають їх «забути»
Податок на прибуток від діяльності, що патентується,
може бути зменшено виключно на вартість патентів, дія яких припадає на відповідний звітний період. Вартість торгових патентів відображається в рядках А5 (Б5, В5 і Г5) додатка ТП. Якщо вартість торгових патентів перевищує суму податку на прибуток від відповідного виду діяльності, у рядку А (та/або в аналогічних рядках блоків Б, В і Г) додатка ТП проставляються прокреслення. Це ж стосується і вартості торгових патентів, що відносяться до збиткової діяльності, що патентується (коли рядок А4 (та/або аналогічні рядки блоків Б, В і Г) має від’ємне значення), — у такому разі вартість патентів не впливає на суму податкового зобов’язання, оскільки зменшувати, по суті, нема чого. Та частина вартості патентів, яка не зіграла у звітному (податковому) періоді у зменшення податку на прибуток, завдяки дії наростаючого підсумку може бути зарахована у зменшення в наступному періоді протягом звітного року. Однак після закінчення року не використана у зменшення податку вартість патентів «пропадає».Що стосується вартості торгових патентів, що не спрацювала у зменшення податку на прибуток у I кварталі 2011 року, то хотілося б, щоб вона була врахована у II кварталі 2011 року та за необхідності в наступних кварталах, але, на жаль, прямої норми, що дозволяє такі дії, немає. І на превеликий жаль, податківці висловилися в ЄБПЗ (розділ 110.07.19) фіскально з цього питання: при заповненні додатка ТП у рядках 08 і 12 декларації за II квартал 2011 року вартість торгових патентів, які припадають на I квартал 2011 року, не враховується.
«Перехідний» дивідендний авансовий внесок — не пропадає
Нагадаємо, що
Закон № 3609 також вирішив ситуацію з «перехідним» дивідендним авансовим внеском, який перевищив суму податку станом на 01.04.2011 р. (тобто на момент набуття чинності «прибутковим» розд. III ПКУ) та не встиг ще «зіграти» у зменшення податкових зобов’язань (Закон № 3609 доповнив підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ новим «дивідендним» п. 25 відповідного змісту).Так, тепер прямо обумовлено, що такий «перехідний» дивідендний авансовий внесок не пропадає, а
переноситься на наступні періоди і може враховуватися платником податків у зменшення майбутніх податкових зобов’язань у загальновстановленому порядку (за правилами «дивідендного» п. 153.3 ПКУ). Отже, перевищення авансового внеску, що утворилося на 01.04.2011 р., над сумою податкових зобов’язань може бути зараховано у зменшення податку на прибуток і після 01.04.2011 р. Тому якщо цього ще не було зроблено раніше, то при заповненні декларації з податку на прибуток за II — III квартали 2011 року до рядка 13.4 таблиці 1 «Зменшення нарахованої суми податку» додатка ЗП може бути перенесено значення рядка 13.5.2 таблиці 1 додатка К6 до декларації з податку на прибуток за I квартал 2011 року (про відображення дивідендного авансового внеску в декларації з податку на прибуток див. також тематичні випуски газети «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 56 і № 58, присвячені складанню «прибуткової» декларації).
Перенесення «нерезиденських» процентів
Також нагадаємо, що новий «процентний»
п. 25, що з’явився після Закону № 3609 у підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дозволяє платнику податків урахувати в податковому обліку витрати на виплату процентів «особливим» нерезидентам (які здійснюють управління над платником податків), здійснивши при цьому перенесення сум, що не потрапили до витрат, на майбутні періоди. Так, згідно з цим пунктом проценти, не віднесені платником податків відповідно до положень п.п. 5.5.2 Закону про податок на прибуток на валові витрати до 1 квітня 2011 року, підлягають перенесенню і можуть бути включені до складу витрат наступних звітних періодів з урахуванням обмежень, передбачених ст. 141 ПКУ (докладніше про це див. також статтю «Отримуємо валютний кредит: відображаємо в обліку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 18, с. 30).
Виправлення «старих» помилок (допущених до 01.04.2011 р.)
Як роз’яснювалося в консультації в розділі 110.30.03 ЄБПЗ (див. також с. 46), для виправлення «старих» помилок, допущених до набуття чинності «прибутковим»
розд. III ПКУ (01.04.2011 р.), потрібно подати «уточнюючу» декларацію (декларацію з податку на прибуток з відміткою в рядку «Уточнююча» в полі 1) із заповненими рядками 23 — 27, в яких здійснити виправлення помилки (відобразити уточнюючі показники). Разом із декларацією потрібно подати податковому органу пояснення здійснених виправлень. При цьому додаток ВП разом із такою «уточнюючою» декларацією не заповнюється та не подається.
