Кафе на території ринку: чи потрібен патент?
У фізичної особи — підприємця є точка ресторанного господарства на території ринку. Чи потрібен у цьому випадку торговий патент?
(м. Дніпропетровськ)
Оскільки в запитанні не уточнюється, на якій системі оподаткування перебуває фізособа-підприємець, зробимо застереження: фізособі-єдиноподатнику отримувати торговий патент і сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності не потрібно згідно з
абзацом «є» п.п. 1 п. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Але оскільки ресторанний бізнес рідко виявляється сферою діяльності «спрощенців», запитання, імовірніше, стосується фізособи-підприємця на загальній системі оподаткування. Розглянемо, якою є ситуація щодо нього.Нагадаємо, серед видів діяльності, що патентуються,
ПКУ, як і чинний до 01.01.2011 р. Закон про патентування, називає торговельну діяльність у пунктах продажу товарів (абзац «а» п.п. 267.1.1 ПКУ). При цьому під торговельною діяльністю розуміється не лише роздрібна та оптова торгівля, а й ресторанне господарство. Тому за загальним правилом, суб'єкт господарювання, що відкриває ресторан, кафе, закусочну, бар, буфет чи будь-який інший пункт ресторанного господарства, має отримати торговий патент.Але слід також ураховувати, що в
п.п. 267.1.2 ПКУ серед видів діяльності, які через спеціальну норму звільнено від обов'язку сплати збору за провадження торговельної діяльності, названо торговельну діяльність фізичних осіб — підприємців у межах ринків усіх форм власності.Необхідно зауважити, що в
Законі про патентування зазначений виняток було сформульовано дещо інакше: від плати за патент звільнялися суб'єкти підприємницької діяльності — фізособи, які провадять торговельну діяльність із лотків, прилавків і які сплачують ринковий збір за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності (п. 2 ч. 3 ст. 1 Закону).Зміна формулювання в нормі, що звільняє від необхідності отримання торгового патенту, дала суб'єктам господарювання, які мають пункти ресторанного господарства на територіях ринків, підстави стверджувати, що з 01.01.2011 р. їх звільнено від сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Однак маємо попередити, податкові органи з таким підходом не згодні. На їх думку,
ПКУ підстав для подібного висновку не дає. При цьому вони розмірковують так. У п.п. 14.1.211 ПКУ наведено перелік пунктів продажу товарів для цілей визначення видів торговельної діяльності, що патентуються. Із цього переліку виключено лотки та прилавки, які надаються в оренду суб'єктам господарювання, — фізичним особам і розміщені в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності. У своїх роз'ясненнях, у тому числі в консультації, розміщеній у Єдиній базі податкових знань (див. підрозділ «120.01 суб'єкти господарювання, які повинні придбавати торговий патент»), податкові органи виходять із того, що норма, що звільняє фізосіб-підприємців, які здійснюють торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності, від сплати збору за провадження торговельної діяльності (абзац «в» п.п. 267.1.2 ПКУ), поширюється виключно на підприємців, які торгують на лотках і прилавках. Відповідно, пункт ресторанного господарства під звільнення не потрапляє, і така діяльність вимагає отримання торгового патенту.У цьому питанні з аргументами податкового органу ми погодитися не можемо.
На нашу думку, висновок про необхідність придбання торгового патенту в ситуації, що розглядається, буде справедливим тільки в тому випадку, якщо фізособа-підприємець для розміщення кафе укладав договір не з ринком, а з органом місцевого самоврядування, за рішенням якого йому було виділено землю під об'єкт ресторанного господарства. У цьому випадку такому суб'єкту господарювання доведеться придбати торговий патент. Якщо ж ідеться про оренду певного приміщення для розміщення кафе за договором із ринком, то такий орендар підпаде під передбачене
п.п. 267.1.2 ПКУ звільнення від необхідності придбання торгового патенту.
Олена Уварова, юрист
