Табличка з написом «Куріння заборонено!» має бути на кожному підприємстві?
Останнім часом податкові органи виявляють підвищену цікавість до того, чи є на підприємстві таблички, які вказують на місце, що відведене для куріння, або, навпаки, на те, що куріння заборонено. Така непідробна зацікавленість зумовлена не стільки турботою про здоров'я працівників суб'єктів господарювання, скільки наданою податковим органам можливістю стягувати досить значні штрафи за відсутність відповідних табличок на території підприємства. У цій статті відповімо на запитання, що надійшли до редакції, зумовлені претензіями представників податкової служби, пов'язаними з відсутністю табличок про заборону куріння на підприємствах.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Хто зобов'язаний розміщувати таблички про заборону куріння?
Вимога про необхідність наявності табличок у спеціально відведених місцях
«Місце для куріння» з одночасним розміщенням таблички «Куріння шкодить Вашому здоров'ю!», а в місцях, де куріння заборонено, таблички «Куріння заборонено!» з відповідними графічними зображеннями, з'явилася в чинному законодавстві ще півтора роки тому (відповідна норма набрала чинності 11.02.2011 р.). Проте податкові органи активізувалися лише на початку цього року, і чимало наших читачів відчули це на собі, оскільки з 01.01.2011 р. почала діяти норма, що надає податківцям повноваження приймати рішення про стягнення штрафів за нерозміщення зазначеної інформації (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP). Раніше, нагадаємо, таким правом було наділено тільки орган ліцензування діяльності з виробництва та торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами. Податкові органи могли лише фіксувати виявлене в ході перевірки порушення в акті перевірки.Слід зазначити, що за кожний виявлений факт недотримання наведених вимог розмір штрафу становитиме
3400 грн. (ст. 17 Закону № 481).Однак перше запитання, що виникає: чи дійсно вимога про необхідність розміщення табличок з відповідними написами та графічними зображеннями, поширюється на всіх суб'єктів господарювання?
На жаль, і податкові органи, і суди (див., наприклад,
постанови Чернігівського окружного адмінсуду від 12.06.2011 р. у справі № 2а/2570/2153/2011, Вінницького окружного адмінсуду від 22.06.2011 р. у справі № 2а/0270/2853/11, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 11.07.2011 р. у справі № 2а-113/11/2670 тощо) дають стверджувальну відповідь на це запитання. Якщо підходити формально, то Закон № 481 дійсно без будь-яких застережень установлює заборону на куріння, крім спеціально відведених для цього місць, у приміщеннях підприємств, установ та закладів усіх форм власності (п. 5 ч. 3 ст. 152 Закону № 481), указуючи при цьому, що в місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, що складається з графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, що складається з відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».При буквальному прочитанні наведених норм дійсно виходить, що
на будь-якому підприємстві має бути розміщена табличка про заборону куріння та за наявності спеціально відведених місць вони мають бути також позначені відповідною табличкою та графічним знаком.
Якщо Ви готові спорити…
На наш погляд, у тих суб'єктів господарювання, щодо яких уже винесено рішення про застосування штрафної санкції та які готові оспорювати його правомірність, є шанси переконати у своїй правоті суди вищих інстанцій.
Для цього можна навести
такі аргументи:— преамбула
Закону № 481 окреслює сферу його дії виключно питаннями виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, а тому його приписи можуть бути обов'язковими лише для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у зазначених сферах;— у
ст. 17 Закону № 481 указується, що вона поширюється на суб'єктів господарювання за порушення норм Закону, що стосуються виробництва і торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами;— у
ст. 152 Закону № 481 ідеться про необхідність розміщення відповідних графічних зображень та табличок у місцях та закладах; при цьому у статті прямо названо такі місця й заклади, як ліфти та таксофони, дитячі майданчики, заклади охорони здоров'я тощо. Приміщення підприємств та організацій усіх форм власності як об'єкти, в яких має бути розміщено таблички про заборону куріння або про спеціально відведене місце для куріння, не названо.Аналогічний обов'язок щодо розміщення відповідних табличок із графічними зображеннями названо в
Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV, проте зазначений Закон установлює відповідальність за порушення цього обов'язку тільки для закладів ресторанного господарства, а також для готелів та інших суб'єктів, які займаються тимчасовим розміщенням громадян.Крім таких аргументів, що випливають із тексту нормативно-правових актів, можна також апелювати до задуму самого законодавця й до логіки законодавчих приписів: розміщення відповідних табличок як спосіб інформування про заборону на куріння є прийнятним
для громадських місць. У межах підприємства повинна діяти загальна норма про заборону на куріння, що поширюється на будь-яку особу, яка заходить до приміщення. За бажанням підприємство може перестрахуватися та продублювати заборону у внутрішньому наказі керівника, ознайомивши з ним під підпис кожного працівника такого підприємства. Більше того, законодавець не покладає на суб'єктів господарювання обов'язок зі створення спеціально відведених місць для куріння (за винятком закладів ресторанного господарства). Відповідно, відсутність знаку, що вказує на місце для куріння, означатиме, що у приміщенні цього підприємства курити не можна.Якщо підходити до тлумачення приписів законодавства, що розглядаються, інакше, можна дійти до крайності та вказувати на обов'язок підприємства розмістити відповідну табличку про заборону куріння в кожному окремому приміщенні будівлі (адже законодавець говорить про заборону куріння у приміщенні, а не в будівлі в цілому, а це означає кожну кімнату окремо).
Якщо на Вашому підприємстві встановлена необхідна табличка
Увагу суб'єктів господарювання, які вважають за краще уникнути штрафних санкцій, ніж потім оскаржувати правомірність їх застосування в суді, звернемо на таке:
1. Виявити порушення вимог
Закону № 481 податкові органи можуть тільки в ході фактичної перевірки. Перевіряти наявність чи відсутність спеціальних табличок та графічних знаків під час планової або позапланової податкової перевірки вони не можуть. Відповідно, для проведення такої перевірки мають бути передбачені ПКУ підстави та перед початком її проведення перевіряючі зобов'язані пред'явити суб'єкту господарювання необхідні документи (див. «Фактичні перевірки: підстави та порядок проведення» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 22).2. У
Законі № 481 немає жодних інструкцій з приводу того, як повинен виглядати графічний знак, що супроводжує табличку про заборону куріння або табличку про відведене для куріння місце. Зазначається лише про те, що вони повинні мати прямокутну форму. Найчастіше на практиці в місцях, в яких куріння заборонене, розміщують табличку з перекресленим у червоному колі зображенням сигарети (див. також додаток 1 до Технічного регламенту знаків безпеки та захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою КМУ від 25.11.2009 р. № 1262 ).Як графічне зображення, що розміщується поряд із табличкою з написом «
Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!» можна розмістити знак з аналогічним зображенням сигарети, але вже не перекреслюючи його.3. Що стосується тексту відповідних табличок, то найбезпечніше в його написанні не відхилятися від формулювань
Закону № 481: у табличках про заборону куріння вказувати «Куріння заборонено!», у табличках, що розміщуються в місцях, відведених для куріння: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!». При цьому рекомендуємо використовувати таблички з написами, виконаними українською мовою. Інакше — сперечань із перевіряючими навряд чи вдасться уникнути. Більше того, суди в подібних спорах, як правило, підтримують податковий орган. Значно лояльніше суди ставляться до відхилень у формулюванні тексту (наприклад, замість тексту «Куріння заборонено!» на табличці може бути зазначено «Палити заборонено!», див. постанову Донецького окружного адмінсуду від 20.06.2011 р. у справі № 2а/0570/7951/2011) ніж до використання російської чи іншої мови замість української (див., наприклад, постанову Донецького окружного адмінсуду від 30.05.2011 р. у справі № 2а/0570/6513/2011). Тому, наприклад, табличку зі звичним «No smoking!» можуть визнати неналежною.
