Якщо при ліквідації підприємства обсяги операцій з постачання перевищили 300 тис. грн.
У підприємства, яке ліквідується, при продажу основних засобів обсяги операцій з постачання перевищили 300 тис. грн. Чи потрібно в такому разі йому реєструватися платником ПДВ?
(м. Запоріжжя)
Питання, вочевидь, пов'язане з положеннями
п. 181.1 ПКУ, що стосується обов'язкової ПДВ-реєстрації. Як відомо, згідно з цим пунктом особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ у податковому органі за своїм місцезнаходженням, якщо обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. грн. Отже, у разі досягнення 300-тисячної межі може виникнути питання про необхідність ПДВ-реєстрації. І хоча відразу зауважимо, що ПДВ-реєстрація на стадії ліквідації підприємства виглядає не цілком логічною, для обґрунтованості такого висновку подивимося, що з цього приводу говорять норми законодавства.Отже, спершу нагадаємо, що згідно із загальними правилами реєстраційної процедури:
— заява на обов'язкову ПДВ-реєстрацію подається податковому органу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше було досягнуто граничний обсяг постачання в 300 тис. грн. (
п. 183.2 ПКУ);— у свою чергу, податковий орган повинен видати особі Свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (з 01.01.2011 р. — безоплатно, як зазначалося в
листі ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 17, див. також консультацію в розділі 130.01 Єдиної бази податкових знань) протягом 10 робочих днів із дня надходження реєстраційної заяви (п. 183.9 ПКУ, п. 12 розд. III Положення № 978);— при цьому
датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до Реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр) та вказується у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку ПДВ-реєстрацію (п. 13 розд. III Положення № 978). Відповідно, саме з цієї дати особа і вважається платником ПДВ.Таким чином, насамперед, слід ураховувати, що за правилами реєстраційної процедури особа отримує статус платника ПДВ тільки з дати реєстрації, зазначеної у Свідоцтві (а не, скажімо, з моменту перевищення 300 тис. грн. або дати подання заяви на ПДВ-реєстрацію). А отже, тільки з цього моменту всі
подальші оподатковувані постачання супроводжуватимуться нарахуванням ПДВ-зобов'язань. Тому говорити про обов'язок нарахування та сплати ПДВ можна тільки з моменту реєстрації особи платником ПДВ. А от до цього моменту (тобто в період між перевищенням 300-тисячної межі і власне ПДВ-реєстрацією) нараховувати ПДВ-зобов'язання не потрібно (попутно нагадаємо, що «неприємний» п. 183.10 ПКУ, який вимагав у минулому від платників податків, які реєструвалися, нараховувати ПДВ-зобов'язання вже з 1 числа місяця, наступного за місяцем досягнення 300 тис. грн., тобто незалежно від фактичної дати ПДВ-реєстрації, зазначеної у Свідоцтві, — Законом № 3609 було скасовано і оновлена редакція цього пункту віднині обумовлює лише відповідальність за неподання заяви на ПДВ-реєстрацію. До речі, з цієї причини, для спокою, сумлінному платнику податків краще перестрахуватися та реєстраційну заяву в ситуації, що розглядається, у відведений строк усе ж подати).Утім, слід зауважити, найімовірніше, підприємству, що ліквідується, у цьому випадку все ж
відмовлять у ПДВ-реєстрації . Адже, як передбачено п. 9 розд. III Положення № 978, при реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка відповідності його реєстраційних даних відомостям з Єдиного державного реєстру. При цьому з метою проведення такої перевірки відомостей про заявника податковий орган може звернутися до держреєстратора для отримання витягу з Єдиного державного реєстру, в якому, у свою чергу, при розпочатій ліквідаційній процедурі, як передбачено ч. 2 ст. 17 Закону № 755, міститиметься запис про те, що особа перебуває у процесі припинення — ліквідації (про це відповідно вказуватиметься й у витягу, п. 5.3 розд. 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затвердженого наказом Держкомпідприємництва від 20.10.2005 р. № 97).Також нагадаємо, що за правилами ліквідаційної процедури в разі прийняття рішення про ліквідацію підприємства про це слід повідомити держреєстратора (негайно — протягом 3 днів із моменту призначення ліквідаційної комісії,
ч. 1 ст. 105 ЦКУ, ст. 20 Закону про госптовариства). У свою чергу, у день отримання таких відомостей держреєстратор повинен внести відповідний запис (щодо прийнятого рішення про припинення юридичної особи) до Єдиного державного реєстру (ст. 35 Закону № 755), а також того ж дня повідомити про це податкові органи, органи статистики та Пенсійного фонду (докладніше про ліквідаційну процедуру див. також тематичний випуск газети «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 18, і, зокрема, статтю «Процедура ліквідації юрособи»). Також про те, що в разі внесення будь-яких записів до Єдиного держреєстру держреєстратор повинен повідомити не пізніше наступного робочого дня про здійснення реєстраційних дій відповідні податкові органи, ідеться й у п. 68.1 ПКУ. А отже, про перебування суб'єкта господарювання у процесі ліквідації податковим органам буде відомо.Таким чином, ураховуючи, що ліквідаційну процедуру супроводжує, як правило, зворотний процес «зняття» з обліку в податкових органах, ситуація з ПДВ-реєстрацією на цьому фоні виглядає вельми сумнівною. Адже, згідно з положеннями
п.п. «б» п. 184.1 ПКУ прийняття рішення про припинення (ліквідацію) та затвердження ліквідаційного балансу є, навпаки, однією з підстав анулювання реєстрації платника ПДВ. У свою чергу, як установлюють п. 183.8 ПКУ та п. 11 розд. III Положення № 978, за наявності обставин, що є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 ПКУ, податковий орган відмовляє особі в реєстрації платником податку на додану вартість. Отже, найімовірніше, у ПДВ-реєстрації підприємству, що ліквідується та подало реєстраційну заяву, у цьому випадку буде просто відмовлено.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
