Міністерства та відомства України
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)
Наказ від 24 травня 2011 року № 306
(витяг)
З метою
удосконалення механізму адміністрування відшкодування податку на додану вартість та налагодження ефективного контролю за станом та порядком організації перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно до статті 200 Податкового кодексу України наказую:1.
Затвердити:1.1.
Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість) (далі — Методичні рекомендації), що додаються ;<...>
2.
Вважати такими, що втратили чинність:наказ ДПА України від 18.08.2005 р. № 350
«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість»;<...>
Голова комісії з проведення реорганізації ДПАУ,
Голова ДПСУ В. Захарченко
Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.05.2011 р. № 306
Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)
1.
Загальні положення та основні терміни1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) та Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», із змінами і доповненнями (далі — Закон № 509),
для застосування органами державної податкової служби при здійсненні контролю за достовірністю нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єктами господарювання — юридичними та фізичними особами .<...>
2.
Приймання та обробка декларацій із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість<...>
2.4. Підрозділи ведення та захисту податкової звітності не пізніше граничного терміну подання податкової звітності передають декларації з ПДВ із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ до підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ у частині адміністрування податку, реєстри таких декларацій (як основних, так і уточнюючих) з додатками та декларації (як основні, так і уточнюючі) з додатками у разі їх надходження до органів державної податкової служби від платників податку на паперових носіях.
<...>
2.5. Одночасно копія реєстру декларацій із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ надається підрозділам податкової міліції, які:
2.5.1. у разі наявності, надають до підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (адміністрування ПДВ, податкового контролю юридичних осіб, контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб відповідно), інформацію, яка може свідчити про безпідставне декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ та/або протиправний характер господарських операцій платника (
порушені кримінальні справи, інформація про опитування відповідальних осіб контрагентів щодо непричетності до створення та діяльності таких суб'єктів господарювання, непідтвердження фактичного здійснення операцій тощо), для використання під час проведення перевірок;2.5.2. по відібраних для відпрацювання деклараціях з ПДВ здійснюють оперативне супроводження та відпрацювання інформації щодо суб'єктів господарювання, які заявили до відшкодування з бюджету суми ПДВ, у порядку, встановленому чинними законодавчими та нормативно-правовими актами.
<...>
2.5.3. під час прийняття рішень, що передують відшкодуванню ПДВ з бюджету, надають обґрунтовані зауваження стосовно такого відшкодування (у разі їх наявності);
2.5.4. беруть участь у проведенні документальних перевірок у разі, якщо такі перевірки пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників), що знаходяться в їх провадженні;
2.5.5. за виявленими під час опрацювання порушеннями податкового законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, приймають рішення у порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України;
2.5.6. по відібраних для відпрацювання деклараціях з ПДВ погоджують відшкодування ПДВ з бюджету <...>.
3.
Організація і проведення камеральної перевірки декларації із заявленим до відшкодування з бюджету податком на додану вартість3.1. Декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ (з додатками та реєстром отриманих податкових накладних) підлягають опрацюванню на відповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу (далі — критерії):
3.1.1. відбір платників, що відповідають критеріям та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, проводиться відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 42 (далі — наказ № 42);
3.1.2. декларації платників, які одночасно відповідають критеріям, визначеним підпунктом 200.19 (право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування) статті 200 Податкового кодексу, відбираються для
першочергового відпрацювання.3.2. Зареєстровані у податковій інспекції декларації із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться:
впродовж
20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації платника, яка підлягає першочерговому відпрацюванню згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 цих Методичних рекомендацій (відповідно до абзацу другого пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу);впродовж
30 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації платника, яка не підпадає під критерії, визначені підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 цих Методичних рекомендацій (відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу).<...>
3.3. Камеральній перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ
може передувати документальна позапланова невиїзна перевірка законності декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування (податку на додану вартість) у попередніх звітних періодах, яке становить більше 100 тис. грн., проведена відповідно до статті 79, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу.3.4.
Одночасно з метою посилення контролю за правомірністю декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ підрозділами, що здійснюють контроль за правомірністю відшкодування ПДВ, проводиться опрацювання податкових декларацій із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ відповідно до наказу ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», із змінами.3.5. Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ
охоплює декларації, починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ, до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.У разі збереження від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (за наслідками наступних податкових періодів не погашено позитивним значенням)
аналізуються обставини та фактори, що можуть свідчити про відповідність/невідповідність таких звітних даних.3.6. Основними завданнями камеральної перевірки є опрацювання декларацій платників за такими напрямами:
перевірка на наявність арифметичних або логічних помилок у декларації
, в тому числі дотримання вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 порядку, затвердженого наказом № 41, у частині відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби;дослідження питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням вимог статті 200 Податкового кодексу, у тому числі достовірності проведених операцій з поставки товарів (послуг), зокрема,
за наявності операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у одного і того ж контрагента;аналіз результатів звірки даних декларації з ПДВ з даними декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди, врахування результатів контролю за справлянням податку на прибуток за декларацією, форму якої затверджено наказом ДПА України від 28.02.2011 р. № 114 (наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143), зокрема:
а) відображення товарно-матеріальних цінностей у рядку 01.2 К1 декларації з податку на прибуток підприємства, додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.1, 04.10. 04.12 та 07 декларації (Таблиця 1) у разі, якщо причиною виникнення від'ємного значення є перевищення обсягів придбання (у тому числі при імпорті) над обсягами продажу;
б) відображення у звітності нарахування амортизації на оприбутковані основні засоби (рядок 07 К1 декларації з податку на прибуток підприємства), звірка фактичного придбання основних засобів з даними додатка К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.1, 04.10, 04.12 та 07 декларації (Таблиця 2) у разі, якщо причиною виникнення від'ємного значення є їх придбання);
звірка даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних та з'ясування достовірності здійснення операцій з імпорту/експорту товарів, аналіз даних вантажних митних декларацій (далі — ВМД);
вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) у податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення;
побудова ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів
(у разі їх виявлення впродовж терміну, визначеного для проведення камеральної перевірки), які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ або по яких на дату опрацювання наявна інформація щодо сумнівного податкового кредиту у ланцюгах постачання;3.6.1.
складається перелік суб'єктів господарювання — постачальників, відібраних для опрацювання із числа контрагентів, щодо яких починаючи з періоду виникнення від'ємного значення у будь-якому із цих звітних періодів за даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (далі — Система співставлення) впродовж строку проведення перевірки виявлено розбіжності у звітності (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) та/або наявна щодо таких контрагентів інформація може свідчити про можливість їх залучення для формування схемного податкового кредиту, в тому числі у ланцюгах постачання, з урахуванням суттєвості їх впливу на загальні обсяги ПДВ та з'ясування причин їх виникнення, можливостей усунення.Перелік має містити інформацію щодо реквізитів контрагента (назва, код ЄДРПОУ), суми ПДВ за операцією, суми розбіжностей та її розшифровку тощо.
За наявності у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих податкових накладних, виданих суб'єктом господарювання та включеним до такого переліку, вживаються заходи щодо проведення зустрічних звірок, визначені постановами № 1232 та № 1245.
<...>
3.6.2. у разі виявлення серед постачальників платника податків, що перевіряється, суб'єктів господарювання,
відсутніх за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) яких не з'ясовано, проводяться заходи, визначені наказом ДПА України від 17.05.2010 р. № 336 «Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків» (далі — наказ № 336).3.7.
Результати камеральної перевірки оформлюються:довідкою
у разі підтвердження правомірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ (у повному обсязі);актом
у разі:встановлення факту
заниження податкових зобов'язань та/або завищення податкового кредиту та відповідно зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ (частково або на повну суму);відмови у наданні бюджетного відшкодування сум ПДВ
(через недотримання вимог пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу);довідкою у формі висновку
— по платниках, відібраних для проведення документальної позапланової виїзної перевірки із переліку платників, по яких згідно постанови № 1238 наявні достатні підстави для такої перевірки із зазначенням цих підстав <...>.<...>
3.8. У разі невідповідності платника податку критеріям, зазначеним у підпункті 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 цих Методичних рекомендацій, орган державної податкової служби зобов'язаний у терміни, визначені пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу, повідомити суб'єкта господарювання про таке рішення шляхом надання повідомлення про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано за формою, наведеною у додатку до порядку № 42, що формується автоматично із використанням даних АС «Перелік платників податку, які не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ».
Повідомлення про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ може бути надано керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання або направленим поштою із заповненням відповідних граф.
3.9. Якщо платник податку відповідає критеріям, визначеним підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 цих Методичних рекомендацій, але суму бюджетного відшкодування ПДВ не підтверджено камеральною перевіркою, підрозділом, яким проводилась така перевірка:
3.9.1.
протягом трьох робочих днів, але не пізніше ніж на 17-й календарний день після граничного терміну подання звітності платнику податку вручається або надсилається для підписання акт камеральної перевірки відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу;3.9.2. з числа платників, щодо яких згідно з постановою № 1238 наявні достатні підстави, що надають право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, визначається перелік платників, достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ яких буде визначено в ході позапланової виїзної документальної перевірки, та вживаються заходи, зазначені у пункті 3.12 розділу 3 цих Методичних рекомендацій,
але не пізніше наступного робочого дня за 20-м календарним днем після завершення граничного терміну подання звітності.3.10. У разі якщо за результатами камеральної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985 (далі — наказ № 985), з урахуванням пункту 4.5 цих Методичних рекомендацій.
<...>
4.
Організація та проведення документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (документальної позапланової виїзної (невиїзної) перевірки достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість).4.1. Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити:
документальні позапланові виїзні перевірки законності декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування (податку на додану вартість), яке становить більше 100 тис. грн. Перевірка проводиться у порядку визначення достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ;
документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, яка відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу, постанови № 1238 (за наявності достатніх підстав) проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
<...>
4.2. У ході документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ досліджуються результати перевірки з документуванням по контрагентах, відібраних для відпрацювання, з таких напрямів:
перевірка повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ
(на підставі рахунків бухгалтерського обліку 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 68 «Розрахунки за іншими операціями», 74 «Інші доходи» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 (далі — Інструкція № 291):вивчення проведених платником податку операцій, які визначені ним як такі, що не є об'єктом оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування у частині відповідності вимогам статей 194 — 197 Податкового кодексу або тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до інших державних нормативно-правових актів;
аналіз ціноутворення
(придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими);аналіз податкових накладних та відповідних платіжних документів (платіжних доручень, чеків, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків на послуги зв'язку тощо), документів бухгалтерського та податкового обліку;
за наявності експортних операцій — експортні контракти; угоди, що підтверджують факт придбання та походження товарів, призначених для експорту; довідка з банку про надходження валютної виручки на рахунки підприємства; дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2002 року № 243 «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції». Для визначення реальності проведеної господарської операції при вивченні контракту впевнитися, що всі суттєві обставини, без яких виконання договору неможливе, відображено в контракті.
Звернути увагу на місце складання контракту та інформацію щодо осіб, якими підписано контракт. Якщо зібрана під час перевірки інформація щодо експортно-імпортної діяльності платника дає підстави для сумнівів у реальності факту поставки товару (послуги) нерезидентом, звергатися до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні із запитом про перевірку легальності нерезидента, достовірності отримання чи відправки ним таких товарів (послуг). За необхідності направляти запит до Інформаційного центру Прикордонної служби України про фактичний перетин кордону транспортним засобом;при придбанні (спорудженні) основних фондів — договір на придбання, технічні паспорти (умови), відповідні дозвільні документи, у випадку якщо основні засоби погребують реєстрації (нерухомість, автотранспорт, сільськогосподарська техніка тощо), за необхідності направляються запити до реєстраційних органів, документи бухгалтерського та податкового обліку, оскільки при організації контрольно-перевірочних заходів слід враховувати, що зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунка 10 «Основні засоби» та кредитом рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Якщо частка збудованого об'єкта призначена платником для продажу, то зарахування на баланс відображається за дебетом рахунка 28 «Товари» та кредитом рахунка 15 «Капітальні інвестиції», тобто не обліковується як основний засіб (відповідно до Інструкції № 291);
при придбанні товарно-матеріальних цінностей — договір на придбання (зокрема в частині передбачуваного строку поставки),
інформація щодо наявності складських приміщень (власних або орендованих) та відповідних угод на визначений термін зберігання), обстеження їх на відповідність технічним умовам, необхідним для зберігання певних видів товарів, а також дані інвентаризації залишків товарів (сировини, готової продукції) на складах, звірки їх із картками складського обліку у підприємства, що перевіряється. У подальшому з урахуванням строків поставки продукції, передбачених договором на придбання, звіряти фактичне отримання товарів. У разі наявності залишків на складі — вказати їх кількість та вартість на останню дату звітного періоду;у разі коли від'ємне значення ПДВ виникло у результаті здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності, що належать до складу валових витрат, дослідити форму проведення розрахунків, наявність кредиторської заборгованості по відповідних господарських операціях, наявність у податкових накладних переліку номенклатури (асортименту) товару (послуг), за які було здійснено передоплату, терміни відвантаження товару (послуг), передбачені договором;
при придбанні послуг — угоди про постачання послуг, акти виконаних робіт, за якими з'ясувати місце постачання таких послуг з урахуванням вимог пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Податкового кодексу та наявність підстав для нарахування сум ПДВ;
у разі якщо платник веде діяльність, яка підлягає ліцензуванню чи потребує спеціальних дозволів або патентів, перевірка наявності таких документів;
встановлення перевізників товару на всіх етапах його руху від постачальника
(яким створено початкову вартість товару (виготовлено або імпортовано) до покупця, яким задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ, визначення наявності у них відповідних транспортних засобів (за даними МРЕО), працівників відповідної кількості та кваліфікації. Перевірка документів, що відображають витрати на перевезення (у разі наявності);перевірка наявності платіжних доручень
(банківських виписок, інших документів) на суму податку, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України — суму податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);опрацювання податкової інформації, отриманої шляхом здійснення зустрічних звірок (позапланових перевірок) з метою співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання для документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків;
у разі виявлення в ході проведення перевірки фактів
декларування платником сум податкового кредиту по операціях, що не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), встановлюються під час дослідження документального, грошового, товарного потоків та документуються ознаки, які в сукупності можуть свідчити про нікчемність такого правочину, з урахуванням вимог Методичних рекомендацій (орієнтовного алгоритму дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, доведених листом ДПА України від 03.02.2009 р. № 2012/7/10-1017, та іншими інструктивними документами.4.3. У ході документальної позапланової виїзної перевірки органи державної податкової служби здійснюють зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків (позапланові перевірки) у порядку, визначеному Податковим кодексом, постановами № 1232 та № 1245:
4.3.1. до початку перевірки опрацьовується інформація про перелік суб'єктів господарювання — постачальників, відібраних для відпрацювання, складена в ході камеральної перевірки за даними Системи співставлення та Єдиного реєстру податкових накладних (у разі наявності);
4.3.2. у разі виявлення додаткових обставин (оновлена ймовірна схема ланцюгів постачання, інформація підрозділів податкової міліції щодо можливого залучення окремих контрагентів для формування схемного податкового кредиту, в тому числі у ланцюгах постачання тощо) відповідно до підпункту 3.6.1 пункту 3.6 цих Методичних рекомендацій перелік належних до опрацювання контрагентів доповнюється та впродовж терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки вживаються заходи щодо отримання податкової інформації шляхом здійснення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок відповідно до пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу) із суб'єктами господарювання з урахуванням вимог Податкового кодексу, постанов № 1232 та № 1245;
4.3.3. зазначений перелік опрацьовується протягом всього періоду дослідження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок відповідно до пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу) за ланцюгами постачання, що проводяться у разі необхідності з врахуванням вимог підпункту 3.6.1 пункту 3.6 цих Методичних рекомендацій. Відповідно перелік постачальників формується таким чином, щоб бути розширеним та доповненим з урахуванням реквізитів направлених запитів та отриманих відповідей, сум ПДВ, що підлягають перевірці, у тому числі сплачених постачальникам;
4.3.4. результати зустрічних звірок оформлюються у порядку, передбаченому наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок»;
4.3.5. у разі додаткового виявлення серед постачальників платника податків, що перевіряється, суб'єктів господарювання, які відсутні за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) яких не з'ясовано, проводяться заходи, визначені наказом № 336.
4.4.
Результати документальної позапланової виїзної перевірки оформлюються:довідкою
:у разі відсутності на дату складання такої довідки документально підтверджених фактів порушень чинного законодавства;
актом
у разі:встановлення факту заниження податкових зобов'язань та/або завищення податкового кредиту та відповідно зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ (частково або на повну суму);
встановлення факту завищення заявленого бюджетного відшкодування сум ПДВ через недотримання вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу в частині наявності фактичної оплати та відповідно відмови у наданні такого бюджетного відшкодування (частково або на повну суму).
<...>
4.5. У разі якщо за результатами позапланової виїзної документальної перевірки виявлено повну або часткову
невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому наказом № 985:4.5.1. у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування через заниження податкових зобов'язань або завищення податкового кредиту з ПДВ (розділ 11 податкової декларації з ПДВ) щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою «В1» згідно з додатком 5 до наказу № 985;
4.5.2. у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (включення до рядка 24 податкової декларації частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам) щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою «В2» згідно з додатком 6 до наказу № 985. У цьому випадку відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. Такі суми в обов'язковому порядку підлягають опрацюванню з метою виявлення операцій, що мають ознаки сумнівності;
4.5.3. у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування (недотримання вимог пунктів 200.4 (в частині наявності фактичної оплати) та 200.6 статті 200 Податкового кодексу), податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за формою «В3» згідно з додатком 7 до наказу № 985;
4.5.4. у разі коли контролюючий орган відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника за формою «В4» згідно з додатком 8 до наказу № 985.
4.6. У разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою «Р» згідно з додатком 2 до наказу № 985.
4.7. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетною відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі, визначеному у статті 123, з врахуванням вимог пункту 54.3.2 статті 54 Податкового кодексу.
<...>
Директор Департаменту контролю за відшкодуванням
податку на додану вартість Л. Воронцова
коментар редакції
Через що вимушені пройти ті, хто претендує на бюджетне відшкодування?
Відповідь на це запитання дає документ, який коментується. Завдяки йому платники податків можуть отримати уявлення про те, що на них чекає в разі
заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування.Звернемо увагу на ключові моменти.
Методрекомендації, що коментуються, прийшли на зміну знайомим багатьом Методрекомендаціям щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПАУ від 18.08.2005 р. № 350 (далі — Методрекомендації № 350). Як бачимо, ДПАУ використала один зі своїх улюблених прийомів і для уникнення необхідності проходження процедури реєстрації документа в Мін'юсті вже за звичкою надала йому форми методичних рекомендацій. Щоправда, маємо зауважити: останнім часом суди все скептичніше ставляться до такої практики головного податкового відомства, указуючи на те, що відсутність державної реєстрації в Мін'юсті позбавляє Методрекомендації сили нормативно-правового акта, тому вони мають розглядатися виключно як такі, що мають рекомендаційний характер (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 27.05.2010 р. у справі № К-35245/09). Мін'юст висловлювався ще більш категорично, наполягаючи на необхідності скасування Методрекомендацій № 350 (див. лист Мін'юсту від 20.07.2009 р. № 1284-09-24).
Будь-яких значних нововведень порівняно з чинними раніше Методрекомендаціями № 350 документ, що коментується, не містить, багато в чому повторюючи текст свого попередника. Ті зміни, які все-таки внесено, зумовлені набуттям чинності ПКУ, який уніс корективи до порядку бюджетного відшкодування сум ПДВ та в цілому до порядку проведення контрольних заходів. Так, до тих перевірок, що здійснювалися й раніше щодо платників податків, котрі заявили ПДВ до відшкодування (камеральні, документальні планові та позапланові за наявності для цього підстав), тепер додалися документальні невиїзні перевірки. Також застережено особливості проведення перевірок тих платників податків, які відповідають критеріям, що дають право на автоматичне відшкодування.
Як і раніше, до процесу обробки даних, зазначених у деклараціях і додатках до них, може бути задіяно підрозділи податкової міліції.
Методрекомендації, що коментуються, мають особливо зацікавити платників податків ще й у світлі того, що в них деталізовано
ті показники, на які насамперед звертають увагу податкові органи, вважаючи їх такими, що свідчать про неправомірність заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування (див. пункти 2.5, 3.6, 4.2).В узагальненому вигляді викладений у Методрекомендаціях порядок дій податкового органу можна описати таким алгоритмом:
1. Приймання та обробка декларацій та додатків до них
. На цьому етапі підрозділами податкової міліції здійснюється робота з обробки наявної інформації про тих платників податків, які заявляють ПДВ до відшкодування.2. Проведення документальної позапланової невиїзної перевірки
, якщо в попередніх звітних періодах було задекларовано від’ємне значення об'єкта оподаткування (з ПДВ) на суму понад 100 тис. грн.3. Проведення камеральної перевірки
:відбираються платники податків, які можуть претендувати на автоматичне відшкодування ПДВ, — їх декларації підлягають першочерговій перевірці, яку має бути проведено протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації;
декларації інших платників податків, які також заявили бюджетне відшкодування ПДВ, але не відповідають критеріям, що дають право на автоматичне відшкодування, перевіряються під час камеральної перевірки протягом 30 календарних днів;
складання переліку контрагентів платника податків, щодо яких виявлено розбіжності в показниках звітності, а також контрагентів, відсутніх за місцезнаходженням;
оформлення результатів камеральної перевірки:
— або у вигляді довідки (якщо право на бюджетне відшкодування підтверджено),
— або у формі акта (якщо виявлено факти заниження податкових зобов'язань та/або завищення податкового кредиту, а також якщо платнику податків відмовлено в наданні бюджетного відшкодування у зв'язку з недотриманням установлених ПКУ умов, що дають на нього право),
— або у вигляді висновку (для платників податків, відібраних для проведення позапланової виїзної перевірки).
4. Проведення позапланової виїзної перевірки
:4.1. перевірка може здійснюватися лише стосовно певного кола платників податків (див. п. 4.1 Методрекомендацій);
4.2. Методрекомендації окреслюють те коло питань, що з'ясовуються під час перевірки (їх перелік наведено в п. 4.2);
4.3. під час позапланової виїзної перевірки можуть також проводитися зустрічні звірки (див. п. 4.3);
4.4. результати перевірки оформляються:
— або у вигляді довідки (якщо право на бюджетне відшкодування підтверджено);
— або у формі акта (якщо виявлено факти заниження податкових зобов'язань та/або завищення податкового кредиту, а також якщо платнику податків відмовлено в наданні бюджетного відшкодування у зв'язку з недотриманням установлених ПКУ умов, що дають на нього право).
Документ, що коментується, буде прямим керівництвом до дії для податкових органів, які завжди ретельно ставилися до правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ. Тому він має зацікавити всіх платників ПДВ.
Олена Уварова
