Позика з підприємницького рахунка
Фізособа надала позику ТОВ, в якому вона є одним із засновників, строком на 360 днів. Однак грошові кошти за договором перераховано з розрахункового рахунка засновника, відкритого ним як фізичною особою — підприємцем. Чи може це бути підставою для того, щоб позика кваліфікувалася як надана підприємцем, а не засновником, з відповідними податковими наслідками?
(м. Севастополь)
Статус позикодавця, безумовно, матиме важливе значення для податкового обліку підприємства — одержувача позики (докладно див. «Порядок відображення безпроцентної позики в податковому та бухгалтерському обліку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 51). Так, якщо позика надана
фізособою-засновником на строк не більше 365 днів, то згідно з абзацом четвертим п.п. 135.5.5 Податкового кодексу України податкові наслідки в підприємства-позичальника не виникають. Якщо ж позика надана фізособою в межах своєї підприємницької діяльності, то не повернені на кінець звітного періоду кошти позичальнику доведеться відобразити у складі доходів.Однак те, що кошти перераховано з підприємницького рахунка фізособи,
не є підставою для того, щоб їх кваліфікувати як надані в позику підприємцем, а не простою фізособою-засновником. Пояснимо, чому.Фізична особа — підприємець має право вільно використовувати кошти з розрахункового рахунка, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності
. Для правового обґрунтування такого висновку можна використати ст. 44 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Визнають це й самі податкові органи (див. Єдину базу податкових знань, підрозділи: 180. Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності — 180.03 доходи; 23. Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб (спрощена система оподаткування) — 23.01 умови та порядок переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва). При цьому чинне законодавство допускає можливість вільного розпорядження отриманим фізособою-підприємцем прибутком як у межах своєї підприємницької діяльності, так і виступаючи простою фізособою. Установлено лише зворотну заборону — на використання поточних рахунків простих фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності (п.п. 7.7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Нацбанку від 12.11.2003 р. № 492).Статусу позики як наданої
засновником не змінить і те, що в договорі банківського рахунка власником рахунка буде названо фізособу-підприємця, а не просту фізичну особу. Для підприємства — одержувача позики головне, щоб із тексту договору явно випливало, що позикодавцем є проста фізична особа. У договорі має бути зазначено її паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки.Щоб уникнути негативних для підприємця наслідків, у договорі доцільно також передбачити, що повернення позики здійснюватиметься не на підприємницький рахунок фізособи, а на відкритий нею як простою фізособою рахунок (за його наявності) або готівковими коштами через касу підприємства.
Але на майбутнє все ж для уникнення можливих претензій з боку податкових органів рекомендуємо подібних ситуацій не допускати. На жаль, не виключено, що в іншому разі наведені в нашій відповіді аргументи доведеться використовувати при оскарженні податкового повідомлення-рішення.
Олена Уварова, юрист
