Теми статей
Обрати теми

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ: доходи, ознаки, відповідальність

Редакція ПБО
Стаття

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ: доходи, ознаки, відповідальність

 

Незважаючи на те що податкові агенти вже другий рік подають Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) за новою формою, яку було розроблено та затверджено відповідно до положень Податкового кодексу України, питання, що стосуються відображення в ньому виплат, які здійснюються фізичним особам, а також відповідальності, що може загрожувати податковим агентам за неподання, подання з неправильними даними Податкового розрахунку, продовжують надходити до редакції нашої газети. Відповісти на них — мета цієї статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 1674 — Закон України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» від 20.04.2000 р. № 1674-III.

Порядок № 1020 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ зобов’язані подавати особи, які мають статус податкових агентів. Цей розрахунок подається податковими агентами в разі нарахування та/або виплати у звітному періоді доходів фізичним особам, щодо яких вони виступають податковими агентами, а також у разі сплати ПДФО, утриманого з таких доходів. Отже, якщо мала місце хоча б одна із зазначених подій, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ потрібно подавати. Якщо у звітному періоді нарахування та виплата доходу, а також нарахування та сплата ПДФО не здійснювалися, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ не подається.

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ, п. 2.1 Порядку № 1020). За І квартал 2012 року Податковий розрахунок за формою № 1ДФ слід подати не пізніше 10 травня 2012 року.

Податкові агенти відображають у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ усю інформацію про нараховані та виплачені фізичним особам у звітному кварталі доходи. При цьому Порядок № 1020 передбачає відображення як оподатковуваних, так і неоподатковуваних доходів.

Сума нарахованих доходів, сума нарахованого (перерахованого) ПДФО вказуються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками), незалежно від того, в якій формі чи в якій валюті здійснювалися нарахування та виплата доходу.

Усі доходи, виплачені (нараховані) податковими агентами у звітному кварталі найманим працівникам чи іншим фізичним особам, відображаються в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з відповідними ознаками доходу. Про те, як відображаються в Податковому розрахунку доходи, що виплачуються податковими агентами, ітиметься далі.

 

Відображення окремих доходів у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ

Інформацію про те, з якими ознаками доходу слід відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ найбільш поширені види доходів, наші читачі зможуть знайти далі в таблиці. Для зручності цю інформацію згруповано за видами доходів, що нараховуються/виплачуються фізичним особам (а не за номерами ознак доходу).

 

№ з/п

Вид виплати

Ознака доходу:

що обкладається ПДФО

що не
обкладається ПДФО

1

2

3

4

1

Заробітна плата (у натуральній та грошовій формах, нарахована як основним працівникам, так і сумісникам), у тому числі (п.п. 164.2.1 ПКУ):

101

— усі виплати, що входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 (за винятком деяких доходів, для яких передбачена окрема ознака доходу)

— оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця

— відпускні

— суми, нараховані працівнику за час затримки розрахунку при звільненні

— компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством (у тому числі компенсація за невикористану відпустку, компенсація за затримку виплати заробітної плати), а також суми індексації

Якщо роботодавець за заявою працівника перераховує частину його заробітної плати на пенсійний вклад такого працівника або на його рахунок учасника фонду банківського управління, відкриті відповідно до Закону № 1674, то така частина заробітної плати за ознакою «101» не вказується, а відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ окремо з ознакою доходу «172». Це пов’язане з тим, що відповідно до п. 4 підрозд. 1 розд. XX ПКУ така частина зарплати, що перераховується на зазначені цілі, не підлягає оподаткуванню та відповідно не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

2

Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) фізичній особі відповідно до умов цивільно-правових договорів, за винятком виплат за цивільно-правовими договорами, для яких передбачено окремі ознаки (див. таблицю далі) (п.п. 164.2.2 ПКУ)

102

За ознакою «102» не вказуються суми виплат за цивільно-правовими договорами, які податкові агенти за заявою фізичної особи перераховують на пенсійний вклад такої особи або на її рахунок учасника фонду банківського управління, відкриті відповідно до Закону України № 1674. Така частина винагороди відображається з ознакою доходу «172».

3

Роялті (доходи від продажу об’єктів майнових та немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури чи іншими нематеріальними активами), об’єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі — роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу) (п.п. 164.2.3 ПКУ)

103

4

Виплати за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

— допомога по тимчасовій непрацездатності (абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ, лист ДПАУ від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 14)

101

— допомога по вагітності та пологах (п.п. 165.1.1 ПКУ)

128

— допомога на поховання (п.п. 165.1.22 ПКУ)

146

5

 

Дохід у вигляді вартості путівки на лікування, оздоровлення, відпочинок, що надається безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки)

— працівнику його роботодавцем

101

На думку ДПАУ, в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід у вигляді вартості путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок працівника за рахунок коштів роботодавця слід відображати з ознакою доходу «126», як дохід у вигляді додаткового блага. Проте, на нашу думку, якщо путівка видається працівнику згідно з нормами колективного або індивідуального трудового договору, дохід у вигляді вартості такої путівки підпадає під поняття «заробітна плата», оскільки ця виплата вказана в п.п. 2.3.4 Інструкції № 5.

— фізичній особі юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

126

— працівнику — застрахованій особі та/або його дітям віком до 18 років за рахунок коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності (п.п. 165.1.35 ПКУ)

156

— члену профспілки та/або його дітям віком до 18 років професійною спілкою, до якої зараховуються його профспілкові внески (п.п. 165.1.35 ПКУ)

126

156

Нагадаємо: згідно з п.п. 165.1.35 ПКУ не підлягає обкладенню ПДФО вартість путівок (їх частина), наданих профспілкою, при виконанні таких умов: 1) путівку надає професійна спілка, створена відповідно до законодавства України; 2) путівка надається члену профспілки, до якої він сплачує профспілкові внески; 3) путівка призначена для відпочинку, оздоровлення та лікування, у тому числі для реабілітації інвалідів, на території України члена профспілки та/або його дітей віком до 18 років. При цьому обмеження щодо вартості та кількості неоподатковуваних путівок, що надаються за рахунок коштів профспілки, ПКУ не встановлені. Вартість неоподатковуваних путівок (їх частина), оплачена за рахунок коштів профспілки, відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «156». Якщо перелічені умови не виконуються, вартість путівки (її частина), оплачена за рахунок коштів профспілки, обкладається ПДФО як дохід у вигляді додаткового блага з урахуванням «натурального» коефіцієнта та відображається з ознакою доходу «126».

Згідно з роз’ясненнями податківців, наведеними в листі ДПСУ від 01.02.2012 р. № 1959/6/17-1115, сімейна профспілкова путівка, надана члену профспілки, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім’ї старше 18 років, який не є членом цієї профспілки, обкладається податком на доходи фізичних осіб у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім’ї. Оподатковувану частину вартості сімейної путівки слід відобразити в Податковому розрахунку з кодом члена сім’ї члена профспілки з ознакою доходу «126».
Нагадаємо, що раніше, у період дії Закону № 889, податківці ліберальніше підходили до цього питання та дозволяли вартість сімейної путівки, наданої члену профспілки, до якої він сплачує профспілкові внески, для нього та члена його сім’ї, не обкладати податком з доходів (див. лист від 09.08.2005 р. № 7585/6/17-3116).
Докладно про обкладення ПДФО вартості санаторно-курортних путівок, що надаються фізичній особі безоплатно або зі знижкою, див. у статті «Санаторно-курортне лікування за рахунок коштів ФТВП» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45 та «У відпустку за чужий рахунок: путівки від підприємства та профспілки» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 47.

6

 

 

Матеріальна допомога

— матеріальна допомога, що надається згідно з положенням колективного договору, або матеріальна допомога, що має систематичний характер та надається всім або більшості працівників підприємства

101

Така матеріальна допомога входить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з п.п. 2.3.3 Інструкції № 5.

нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна (п.п. 170.7.3 ПКУ)

126

169

Відповідно до п.п. 170.7.3 ПКУ така благодійна допомога у 2012 році не обкладається ПДФО, якщо вона надається юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України, та її сума сукупно за 2012 рік не перевищує 1500 грн. Якщо розмір допомоги, що надається у 2012 році, перевищить 1500 грн., то сума перевищення включається до оподатковуваного доходу та відображається з ознакою доходу «126».

— допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків, що надається благодійною організацією або його роботодавцем (п.п. 165.1.19 ПКУ)

126

143

Згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій згідно із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування). У разі виконання цих умов така допомога на лікування, надана на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ, незалежно від її суми не підлягає оподаткуванню. Якщо вимоги п.п. 165.1.19 ПКУ не дотримуються, допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків підлягає обкладенню ПДФО та відображається з ознакою доходу «126».

цільова благодійна допомога на лікування (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ)

126

169

Не оподатковується та відображається з ознакою доходу «169» цільова благодійна допомога на лікування, що надається платнику податків відповідно до вимог п.п. 170.7.4 ПКУ. Нагадаємо їх: 1) благодійник — фізична або юридична особа — резидент України;
2)
допомога надається безпосередньо закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків; 3) отримувач допомоги — платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення (його батьки, дружина або чоловік, діти, у тому числі всиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ)), інвалід, дитина-інвалід або дитина, у якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитина-сирота, напівсирота; дитина з багатодітної або малозабезпеченої сім’ї; дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав; 4) допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування); 5) допомога не надається на цілі, щодо яких установлено пряму заборону п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ;
6) отримувач допомоги документально підтвердив
необхідність отримання платних медичних послуг, а також вартість придбаних ліків. При невиконанні хоча б однієї з перелічених вище умов допомога, що надається, обкладається ПДФО та відображається з ознакою доходу «126».

цільова благодійна допомога на реабілітацію (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ)

126

169

Цільова благодійна допомога на реабілітацію, надана на підставі п.п. 170.7.4 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу отримувача та відображається з ознакою доходу «169», якщо щодо неї виконуються такі умови: 1) благодійник — резидент України; 2) допомога надається безпосередньо протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації; 3) отримувач допомоги — інвалід або його дитина-інвалід; 4) допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів та фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування); 5) отримувач допомоги документально підтвердив необхідність отримання платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації. При невиконанні хоча б однієї з перелічених вище умов допомога, що надається, обкладається ПДФО та відображається з ознакою доходу «126». Докладно про обкладення ПДФО сум матеріальної допомоги див. статтю «Порядок оподаткування матеріальної допомоги» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 12.

— допомога на поховання померлого працівника, що надається його роботодавцем (п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ)

126

146

Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПК не включаються до оподатковуваного доходу та відображаються з ознакою доходу «146» кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання померлого платника податку його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) такого платника податків у розмірі, що не перевищує у 2012 році 3000 грн. Якщо сума наданої допомоги на поховання перевищила зазначений розмір, то сума перевищення обкладається ПДФО та відображається з ознакою доходу «126».

— допомога на поховання родича працівника, що надається роботодавцем такого працівника

126

допомога на поховання, що надається платнику податків професійною спілкою (п.п. «а» п.п. 165.1.22 ПКУ)

146

Звертаємо увагу, що розмір такої неоподатковуваної допомоги не обмежений, і вона може бути надана як на поховання члена профспілки, так і на поховання члена його сім’ї.

7

Виплати та відшкодування (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються профспілкою своїм членам (п.п. 165.1.47 ПКУ)

126

167

Зазначені виплати та відшкодування, що здійснюються профспілкою своїм членам, не включаються до оподатковуваного доходу при виконанні таких умов: 1) сукупний розмір таких виплат та відшкодувань, що здійснюються члену профспілки, за 2012 рік не перевищує 1500 грн.; 2) виплати здійснюються в розмірах та на цілі, що визначені загальними зборами членів профспілки. При невиконанні перелічених вище умов сума профспілкової виплати (її частина) уключається до оподатковуваного доходу члена профспілки як дохід у вигляді додаткового блага та відображається з ознакою доходу «126». Докладно про особливості оподаткування виплат, що здійснюються профспілками, див. статтю «Порядок оподаткування профспілкових виплат» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27.

8

Вихідна допомога, що виплачується роботодавцем при звільненні працівників

127

Із роз’яснень, наведених у листі ДПАУ від 09.03.2011 р. № 4628/6/17-0715 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 25), можна зробити висновок, що для цілей обкладення ПДФО вихідна допомога, яка виплачується в разі звільнення працівника, уключається до складу оподатковуваного доходу у складі інших оподатковуваних доходів (п.п. 164.2.18 ПКУ), а отже, відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «127».

9

Суми надмірно витрачених та своєчасно не повернених грошових коштів, які було видано працівнику на відрядження або під звіт (п.п. 164.2.11 ПКУ)

118

10

Аліменти (за винятком виплати аліментів нерезидентом, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких дано ВР України) (п.п. 165.1.14 ПКУ)

140

Звертаємо увагу: роботодавцю платника аліментів необхідно отримати від останнього копію ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) отримувача аліментів, оскільки саме він указується в графі 2 Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Докладно про утримання аліментів, їх відображення в обліку та звітності див. статтю «Аліменти на дітей: від утримання до виплати» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 15.

11

 

Дивіденди

дохід у вигляді дивідендів (за винятком дивідендів, визначених п.п. 165.1.18 ПКУ) (п.п. 164.2.8 ПКУ)

109 (101)

Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, який передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми більшої ніж сума виплат, розрахована на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей обкладення ПДФО прирівнюються до заробітної плати та відображаються в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «101» (пп. 153.3.7, 170.5.3 ПКУ).
Інші
дивіденди включаються до оподатковуваного доходу отримувача на підставі п.п. 164.2.8 ПКУ та відображаються в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «109».

дивіденди у вигляді акцій (часток, паїв), що не змінюють участь у статутному фонді (п.п. 165.1.18 ПКУ)

142

Дивіденди, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, яка нараховує такі дивіденди за умови, що таке нарахування не змінює пропорції (частки) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 165.1.18 ПКУ та відображаються з ознакою доходу «142». Докладно про порядок оподаткування дивідендів див. тематичний номер «Дивіденди «до» і «після» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 16.

12

Навчання. Підвищення кваліфікації

— плата за навчання, а саме за підготовку, перепідготовку фізичної особи (п.п. 165.1.21 ПКУ)

126

145

Сума, сплачена суб’єктом господарювання за підготовку (перепідготовку) фізичної особи (як працівника, так і непрацівника), не включається до оподатковуваного доходу такої особи та відображається з ознакою доходу «145», якщо: 1) оплату за підготовку (перепідготовку) фізичної особи здійснено вітчизняному вищому або професійно-технічному навчальному закладу; 2) з фізичною особою укладено письмовий договір (контракт) про те,
що така особа зобов’язується відпрацювати у суб’єкта господарювання, який оплатив її навчання (підготовку, перепідготовку), після закінчення навчального закладу
та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років
; 3) сума плати за навчання в розрахунку на місяць
не перевищує у 2012 році 1500 грн.
Вартість навчання працівника включається до оподатковуваного доходу особи у вигляді додаткового блага та відображається в Податковому розрахунку з ознакою доходу «126», якщо: 1) не виконується хоча б одна із трьох умов, наведених вище. Причому, якщо не виконуються перші дві умови, оподаткуванню підлягає вся сума плати за навчання. Якщо ж виконані перші дві умови, але при цьому сума оплати за навчання працівника перевищує у 2012 році 1500 грн. за кожний повний або неповний місяць навчання, ПДФО обкладається тільки сума перевищення; 2) фізична особа припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом свого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому завершується таке навчання. Виняток становлять випадки, коли між суб’єктом господарювання та фізичною особою передбачено обов’язок останньої відшкодувати вартість навчання при звільненні; 3) сума витрат на навчання працівника відшкодовується працівнику на підставі підтвердних документів.

— плата за перепідготовку працівника, проведення якої зумовлене вимогами законодавства (п.п. 165.1.37 ПКУ)

158

— витрати роботодавця на підвищення кваліфікації працівника (п.п. 165.1.37 ПКУ)

126

158

Якщо необхідність підвищення кваліфікації фізичної особи зумовлена вимогами законодавства, то сума доходу у вигляді оплати роботодавцем вартості її проходження, не включається до оподатковуваного доходу такої фізичної особи на підставі п.п. 165.1.37 ПКУ та відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «158». В іншому разі сума, сплачена роботодавцем за проходження працівником підвищення кваліфікації, вважатиметься для останнього доходом у вигляді додаткового блага. Такий дохід з урахуванням «натурального» коефіцієнта слід відобразити в Податковому розрахунку з ознакою доходу «126».

13

Подарунки

подарунки в натуральній формі

101 (126)

160

Не підлягає оподаткуванню на підставі п.п. 165.1.39 ПКУ та відображається з ознакою доходу «160» вартість негрошових подарунків, якщо їх вартість у 2012 році не перевищує в розрахунку на місяць 536,50 грн.
Якщо вартість такого подарунка перевищить зазначену суму, то
сума перевищення з урахуванням «натурального» коефіцієнта підлягає обкладенню ПДФО. Причому, на нашу думку, якщо негрошовий подарунок надається працівнику підприємства, то його оподатковувана сума на підставі п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 включається до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат та відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «101» у складі заробітної плати.
Якщо ж дарування відбувається
за договором дарування, тобто у межах цивільно-правових відносин, сторонами якого виступають фізична особа та юридична особа, то вартість подарунка, що підлягає обкладенню ПДФО, уключається до доходу фізичної особи у вигляді додаткового блага і відображається з ознакою доходу «126».
Водночас, звертаємо вашу увагу: не виключено, що податківці можуть розглядати подарунок як додаткове благо (див. лист ДПАУ від 28.07.2011 р. № 13597/6/17-0215).

подарунки у грошовій формі

101 (126)

Якщо подарунок у грошовій формі надається працівнику, то він повністю включається до оподатковуваного доходу такого працівника незалежно від суми виплати. Оформити надання такого подарунка можна, наприклад, у вигляді премії, що дозволить зняти всі запитання щодо відображення цієї виплати у складі витрат підприємства. У цьому випадку премія (одноразове заохочення, не пов’язане з конкретними результатами праці) на підставі п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 увійде до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а роботодавець відобразить суму нарахованої (виплаченої) премії з ознакою доходу «101».
Грошовий подарунок непрацівнику підприємства відображається з ознакою доходу «126».

14

Дохід від надання майна в оренду (суборенду)

— дохід від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) (п.п. 164.2.5 ПКУ)

106

— дохід від здавання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю)

106

— дохід від надання в оренду рухомого майна

102

Оскільки окремого коду для відображення доходу від здавання в оренду рухомого майна (орендної плати) Порядком № 1020 не передбачено, то, на наш погляд, його слід відображати з ознакою доходу «102» як дохід, отриманий відповідно до умов цивільно-правового договору.

15

Дохід від продажу (обміну) майна

— дохід від продажу (обміну) нерухомого майна

104

104

Звертаємо увагу: не обкладається ПДФО на підставі п. 172.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу об’єкта нерухомості, коли щодо такого об’єкта одночасно виконуються такі три умови: 1) об’єктом продажу є житловий будинок, квартира або їх частини, кімната, садовий (дачний) будинок (уключаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарчо-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норму безоплатної передачі, визначену п. 1 ст. 121 ЗКУ, залежно від її призначення; 2) продаж здійснюється не частіше ніж один раз протягом звітного податкового року; 3) об’єкт продажу перебував у власності платника податку більше трьох років, за винятком майна, отриманого таким платником податків у спадщину. При цьому дохід від відчуження господарчо-побутових споруд, які розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом із ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. Якщо хоча б одна із перелічених умов не дотримується, дохід від продажу нерухомості включається до оподатковуваного доходу платника податку. А от у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ податківці у своїх усних консультаціях рекомендують відображати як дохід, що обкладається ПДФО, так і такий, що цим податком не обкладається, з ознакою «104».

— дохід від продажу земельних ділянок, отриманих у власність у процесі приватизації (п.п. 165.1.40 ПКУ)

161

Не включається до складу оподатковуваного доходу платника податку та відображається з ознакою доходу «161» сума доходу, отриманого ним у результаті відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 ЗКУ залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

— дохід від продажу (обміну) рухомого майна

105

16

Фінансова допомога

суми поворотної фінансової допомоги, що надається суб’єктом господарювання фізичній особі (у тому числі фізичній особіпідприємцю) або повертається фізичній особі суб’єктом господарювання

107 (126)

153

Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податків іншим особам, що повертається йому, а також основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, не включається до його оподатковуваного доходу на підставі п.п. 165.1.31 ПКУ, у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображається з ознакою доходу «153».
У разі неповернення фізичною особою суми позики та визнання її доходом податковий агент відображає її з ознакою доходу «107» (якщо закінчився строк позовної давності) або з ознакою «126» (якщо борг анульовано за самостійним рішенням кредитора) без заповнення граф 4 і 4а. Сплату ПДФО з таких доходів фізична особа здійснює самостійно на підставі даних річної декларації про майновий стан і доходи (п.п. 164.2.7 ПКУ, п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).
Докладно про оподаткування фінансової допомоги читайте у статті «Надаємо поворотну та безповоротну фінансову допомогу фізичним особам» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 62.

суми безповоротної фінансової допомоги

126

17

Вартість харчування, що надається працівникам за рахунок коштів роботодавця (п.п. 165.1.9 ПКУ)

101

136

Якщо забезпечувати працівників безоплатним харчуванням зобов’язує роботодавця чинне законодавство, то вартість такого харчування в межах заходів з охорони праці та норм і переліків, установлених нормативно-правовими актами, не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.9 ПКУ та відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «136».
Якщо
роботодавець забезпечує працівників безоплатним харчуванням з власної ініціативи, то його вартість включатиметься до складу оподатковуваного доходу працівника. На нашу думку, вартість такого оподатковуваного харчування з урахуванням «натурального» коефіцієнта слід відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у складі заробітної плати з ознакою доходу «101», адже згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях уключаються до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Крім того, можливість оплати харчування працівників, як правило, застерігається в колективному договорі підприємства або в індивідуальних трудових договорах (у розділі «Оплата праці»), що дозволяє стверджувати, що такі виплати здійснюються у зв’язку з відносинами трудового найму. Якщо ж у колективному або трудовому договорі така інформація не міститься, то в разі організації безоплатного харчування працівників ми б рекомендували її туди внести. Водночас податківці у своїх роз’ясненнях відносять дохід у вигляді оподатковуваного харчування до додаткового блага.
Якщо витрати роботодавця на харчування працівників
персоніфікувати неможливо, наприклад, якщо харчування працівників організоване за системою «шведського столу», його вартість не може розглядатися як об’єкт обкладення ПДФО (див. консультацію С. Наумова, заступника директора Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України — начальника Управління адміністрування податків на доходи фізичних осіб, «Вісник податкової служби України», 2011, № 35, с. 18).

18

Вартість спеціального одягу, що надається роботодавцем (п.п. 165.1.9 ПКУ)

126

136

Вартість спецодягу не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.9 ПКУ та відображається з ознакою доходу «136», якщо: 1) особи, які одержують спецодяг, перебувають у трудових відносинах з підприємством; 2) спецодяг повертається на склад підприємства після закінчення строку носіння, у разі отримання нового замість зношеного (що став непридатним, зіпсований, зник з місця зберігання не з вини працівника), при звільненні працівника; 3) спецодяг видається відповідно до Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII, а також порядку, переліку та граничних строків його використання. Зауважимо, що такі порядок, перелік та граничні строки використання спецодягу наразі не затверджені, тому за їх відсутності підприємства можуть використовувати галузеві Норми безплатної видачі спецодягу, адже саме ними пропонує користуватися КМУ при формуванні «податкових» витрат, що підтверджує ДПАУ в листі від 29.07.2011 р. № 13818/6/15-1415.
Вартість спецодягу, отриманого працівником понад норми, передбачені законодавством, з урахуванням «натурального» коефіцієнта включається до оподатковуваного доходу працівника та відображається в Податковому розрахунку з ознакою доходу «126» як дохід у вигляді додаткового блага.
Також додатковим благом для працівника буде вартість спецодягу, спецвзуття, обмундирування, засобів індивідуального захисту, не повернених працівником при звільненні (не відшкодованих ним при проведенні остаточного розрахунку), за умови, що граничний строк використання такого майна не настав.
Докладно про особливості обліку роботодавцем витрат на спецодяг читайте «Обліковуємо витрати на забезпечення працівників спецодягом» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 103.

19

Сума майнового внеску платника податків до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права

178

Сума майнового та немайнового внеску платника податків до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника на підставі п.п. 165.1.44 ПКУ.
При цьому згідно з роз’ясненнями, наданими Надією Філіпповських, заступником начальника відділу адміністрування податку з доходів фізичних осіб ДПСУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 34), у Податковому звіті за формою № 1ДФ слід відображати
тільки майнові внески фізичних осіб до статутного фонду (зокрема, основними засобами, товарно-матеріальними цінностями). Якщо внесок внесено грошовими коштами, відображати його суму в Податковому розрахунку не потрібно, оскільки в цьому випадку може йтися тільки про набуття корпоративних прав фізичною особою.

20

Дохід, отриманий від операцій з повернення коштів (майна, майнових прав), попередньо внесених фізичною особою до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав

112

Згідно з п.п. 170.2.2 ПКУ до продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, повернення платнику податків грошових коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента або ліквідації такого емітента. При цьому, незважаючи на те, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податків самостійно, юридична особа — емітент корпоративних прав зобов’язана відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму доходу, отриманого платником податків від операцій з повернення коштів (майна, майнових прав), попередньо внесених фізичною особою до її статутного фонду.

21

Виплати фізичним особам — підприємцям

ознака доходу

157

Щоб уникнути подвійного оподаткування, фізичні особи — підприємці повинні надавати податковим агентам, з якими мають господарські відносини, копію документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, в якому вказуються основні види діяльності, тобто копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців, а якщо фізична особа — підприємець працює на спрощеній системі оподаткування, то, крім витягу , їй слід надати також копію свідоцтва про сплату єдиного податку .
Якщо відповідно до зазначених документів дохід, що виплачується (нараховується) фізичній особі, є її доходом від підприємницької діяльності, то суб’єкт господарювання утримувати ПДФО у джерела виплати не повинен (п. 177.8 ПКУ). У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ підприємницький дохід відображається з ознакою доходу «157».
Якщо ж дохід, що виплачується фізичній особі, не пов’язаний з її підприємницькою діяльністю (або вид діяльності, від якого підприємець на загальній системі отримує дохід, не вказаний у витягу), або з будь-яких причин така особа не надала зазначені документи, суб’єкт господарювання, що нараховує (виплачує) такий дохід, повинен утримати ПДФО у джерела виплат. Оподаткування такого доходу здійснюється за загальними правилами, установленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб, з відображенням у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з відповідною ознакою.

22

Виплати приватним нотаріусам (особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність)

ознака доходу

157

При виплаті фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, ПДФО у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття на облік платника податків
за ф. № 4-ОПП, в якій
перед прізвищем, ім’ям та по батькові фізичної особи — нотаріуса має бути вказано вид професійної діяльності — «Приватний нотаріус» (п. 178.5 ПКУ).
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ податковий агент відображає виплачений приватному нотаріусу дохід від надання нотаріальних послуг
з ознакою доходу «157».
Якщо з будь-яких причин зазначену довідку не було отримано, то податковий агент
зобов’язаний утримати ПДФО з доходу приватного нотаріуса в загальному порядку за ставкою 15 (17) %. І ось в цьому випадку постає запитання: з якою ознакою доходу відображати в Податковому розрахунку такий дохід, з якого було утримано ПДФО? Згідно з роз’ясненнями, наданими Надією Філіпповських, заступником начальника відділу адміністрування податку з доходів фізичних осіб ДПСУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 62), якщо: 1) на документі, що підтверджує отримання доходу фізичною особою, стоїть печатка із зображенням Державного Герба України, яка містить слова «приватний нотаріус», його прізвище, ім’я та по батькові, назву нотаріального округу; 2) надані та вказані в такому документі послуги пов’язані з веденням нотаріальної діяльності, то в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ такий дохід відображається з ознакою доходу «157» як дохід, пов’язаний з веденням незалежної професійної діяльності. В іншому разі в Податковому розрахунку слід указати ту ознаку доходу, яка відповідає отриманому фізичною особою доходу.

 

Визначившись з відображенням в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ доходів, що найчастіше виплачуються фізичним особам, розглянемо, яка відповідальність може загрожувати податковим агентам за неподання Податкового розрахунку, подання його з порушенням установлених строків або з недостовірними даними.

 

Яка відповідальність передбачена за неподання Податкового розрахунку, подання його з порушенням установлених строків або з недостовірними даними?

ПКУ передбачає досить відчутний штраф у розмірі 510 грн. за низку порушень, пов’язаних з Податковим розрахунком за формою № 1ДФ (п. 119.2 ПКУ). До цього переліку, зокрема, увійшли такі порушення:

неподання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ;

подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з порушенням установлених строків;

подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками.

Підкреслимо: названий вище штраф може бути застосовано до податкового агента за будь-яке з перелічених порушень у разі його виявлення податковим органом протягом 1095 днів від дня подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ або від дня, наступного за граничним строком подання зазначеної форми.

Більше того, якщо до платника податків уже застосовувався штраф, передбачений п. 119.2 ПКУ, але протягом року з дати виписування відповідного податкового повідомлення-рішення він знову допускає одне із зазначених вище порушень, штраф може зрости до 1020 грн. Інакше кажучи, якщо припустити, що під час однієї і тієї самої перевірки податковий орган виявляє, приміром, факт несвоєчасного подання форми № 1ДФ за IV квартал 2011 року та помилки у формі № 1ДФ, поданій за ІІІ квартал 2011 року, то кожне виявлене порушення має вважатися вчиненим уперше та потягне застосування двох штрафів у розмірі 510 грн. за кожне. А от якщо, скажімо, до платника податків штраф згідно з п. 119.2 ПКУ було застосовано у грудні 2011 року, проте після цього він припускається помилки у формі № 1ДФ за IV квартал 2011 року, то її виявлення може спричинити податкове повідомлення-рішення на суму 1020 грн.

Зробимо декілька важливих застережень з приводу застосування цього штрафу:

1. Оскільки цей штраф було запроваджено ПКУ, за порушення, що стосуються Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, допущені до 01.01.2011 р., він не повинен застосовуватися, навіть якщо факт порушення буде виявлено зараз.

2. Якщо помилку допущено в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за І квартал 2011 року, розмір штрафу має становити 1 грн. за кожне виявлене порушення (зважаючи на п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Вважаємо, що порушення, допущені при поданні Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за ІІ квартал 2011 року, під звільнення, передбачене п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, уже не підпадуть, оскільки вважаються допущеними вже після 30 червня 2011 року.

3. Платники податку на прибуток можуть спробувати послатися на п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, згідно з яким, нагадаємо, не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток та платників податків, які перейшли на загальну систему, за порушення податкового законодавства за результатами діяльності у ІІ — IV кварталах 2011 року. Незважаючи на можливість двоякого тлумачення наведеного законодавчого припису (докладніше див. «Чи можна розраховувати на амністію щодо штрафів?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 85), можна спробувати переконати податківців або, якщо дійде до суду, представників Феміди в тому, що наведений припис звільняє від відповідальності не лише за податково-прибуткові порушення, а й за будь-які інші, відповідальність за які встановлено ПКУ, у тому числі за ст. 119.

4. Що стосується повторності, то платнику податків можуть стати у пригоді висновки листа ДПАУ від 31.03.2011 р. № 6319/6/12-0216 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 53). У ньому податкове відомство виклало своє бачення того, які порушення слід вважати повторними. Щоправда, зробило це в контексті ст. 123 ПКУ*, але загальний підхід має бути аналогічний і для цілей застосування ст. 119 ПКУ. Так, зокрема, ДПСУ готова визнати, що повторним вважатиметься тільки однотипне порушення, а не будь-яке порушення, що дає підстави для застосування штрафу за відповідною статтею ПКУ. Проектуючи цю позицію на ситуацію з Податковим розрахунком за формою № 1ДФ, можна зробити висновок: якщо штраф за ст. 119 ПКУ було застосовано, наприклад, за несвоєчасне подання Податкового розрахунку, то якщо після цього податковий агент подає розрахунок своєчасно, але з помилками, штраф усе одно повинен становити 510 грн., а не 1020 грн., начебто порушення було повторним.

* Ця стаття встановлює відповідальність для тих випадків, коли податковий орган самостійно визначає суму грошового зобов’язання платника податків за наявності вказаних у ПКУ обставин, зокрема платником податків не подана податкова декларація, неправильно визначена сума податкових зобов’язань тощо. Як передбачено зазначеною нормою, у разі повторного протягом 1095 днів учинення такого порушення, замість 25-відсоткового штрафу від суми визначеного податковим органом зобов’язання, застосовується підвищений 50-відсотковий штраф, а при вчиненні порушення втретє протягом 1095 днів — штраф у розмірі 75 %.

Крім самого податкового агента, під загрозою застосування штрафних санкцій у разі неподання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ або його несвоєчасного подання опиняються і його посадові особи, на яких може бути покладено адмінвідповідальність за ст. 1634 КпАП у вигляді штрафу від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 до 51 грн. При повторному порушенні вимог щодо подання форми № 1ДФ штраф для посадових осіб може становити від 3 до 5 нмдг, тобто від 51 до 85 грн.

Слід зауважити, що для адмінштрафів передбачено менш тривалий строк давності: штраф за ст. 1634 КпАП накладається судом на підставі протоколу, складеного податковим органом, не пізніше трьох місяців із дня вчинення порушення.

Тепер перейдемо до найбільш спірного на сьогодні питання: чи буде оштрафовано платника податків, який самостійно виявив та виправив раніше допущену у формі № 1ДФ помилку?

Вимушені відразу зазначити: на думку податківців, самовиправлення помилок, допущених у формі № 1ДФ, не звільняє податкового агента від відповідальності за п. 119.2 ПКУ. Відповідну консультацію розміщено в Єдиній базі податкових знань. Єдиний варіант виправлення, до якого податкові інспектори точно не зможуть причепитися, — це подання нового Податкового розрахунку за формою № 1ДФ замість вже поданого, але ще до закінчення граничних строків подання. Приміром, податковий агент після подання форми № 1ДФ за І квартал 2012 року виявляє, що у звіті допущено помилку. До 10 травня 2012 року він може подати заново заповнену форму без сплати 5-відсоткового самоштрафу, а також пені, не побоюючись будь-яких штрафних санкцій з боку податкового органу.

Але частіше на практиці, на жаль, трапляється так, що допущені помилки виявляються вже після закінчення граничних строків подання податкової звітності. Як бути в цій ситуації?

Як відомо, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ з 01.01.2011 р. має статус податкової декларації (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 102), а отже, виправлення до нього вносяться з урахуванням приписів ст. 50 ПКУ. Відповідно до цієї статті якщо в наступних податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний направити уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, що діє на момент її подання. При цьому якщо виправляється помилка, що спричинила заниження податкового зобов’язання, то при поданні уточнюючого розрахунку сплачується штраф у розмірі 3 % від суми заниження, що самостійно виправляється. Цим варіантом самовиправлення можна скористатися й щодо форми № 1ДФ. Приміром, якщо в ній допущено помилку, що не спричинила заниження податкових зобов’язань з ПДФО, достатньо подати уточнюючий розрахунок до форми № 1ДФ без сплати самоштрафу. Якщо ж заниження мало місце, то одночасно з поданням уточнюючого розрахунку потрібно заплатити тривідсотковий самоштраф від суми заниження, а також самостійно розрахувати та сплатити пеню з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу, на суму ПДФО, яку було занижено. Скористатися другим з передбачених ПКУ способом самовиправлення шляхом уточнення показників у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, що подається за будь-який наступний податковий період, не вдасться, оскільки Порядок № 1020 такої можливості не надає.

Нагадаємо: згідно з п. 120.2 ПКУ при самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені гл. 11 розд. ІІ ПКУ (у тому числі ст. 119 ПКУ), не застосовуються.

Зауважимо: помилка в сумі ПДФО, допущена при виплаті або при нарахуванні доходу, не призводить до заниження податкового зобов’язання. Специфіка податкових зобов’язань з ПДФО полягає в тому, що момент їх узгодження (див. п. 54.2 ПКУ) фактично збігається з моментом виникнення податкового боргу, якщо вони визначені неправильно або сплачені не в повному розмірі. Інакше кажучи, податкові зобов’язання з ПДФО вважаються узгодженими в день виплати або після спливу 30 днів, наступних за останнім днем місяця нарахування доходу. Зобов’язання з їх сплати податковий агент повинен виконати в разі виплати доходу в день такої виплати, а якщо дохід нараховано, але не виплачено — протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця нарахування доходу.

Як бачимо, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ хоча й визнається ПКУ податковою декларацією, але такої її функції, як узгодження податкових зобов’язань, не виконує. У нашому випадку Податковий розрахунок за формою № 1ДФ виконує виключно функцію інформування. А тому періоду, коли податкове зобов’язання з ПДФО вважалося б заниженим, просто немає. Отже, якщо суму ПДФО, що підлягає сплаті, у зазначені вище строки до бюджету сплачено не було, то безвідносно до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ вона вважатиметься податковим боргом з нарахуванням на неї пені (податкові органи в ЄБПЗ указують на необхідність нарахування пені за п.п. 129.1.1 ПКУ). Безумовно, доплатити ПДФО та внести відповідні корективи до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ платник податків може, але, повторимося, формально під дію абзацу третього п. 50.1 ПКУ, що встановлює порядок самовиправлення при заниженні податкових зобов’язань, ситуація, що розглядається, не підпадає. Що стосується пені, то нараховуватиметься вона починаючи з дня виникнення податкового боргу (тобто з дня, наступного за днем виплати доходу, або, якщо він нараховувався, але не виплачувався, — з 31-го дня, наступного останнім днем місяця нарахування доходу) на суму недоплати.

Більше того, не можемо не сказати про те, що формулювання ПКУ можуть дати підстави податковим органам говорити про можливість застосування штрафу за п. 127.1 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов’язання. Оптимізм вселяє лише те, що самі податкові органи, мабуть, розуміючи, що це єдиний спосіб заохотити податкових агентів на внесення відповідних виправлень до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, визнають, що самовиправлення з доплатою необхідної суми ПДФО до бюджету, а також сплатою тривідсоткового штрафу від суми недоплати та пені, звільняє від застосування штрафу за ст. 127 ПКУ.

А ось від штрафу, передбаченого п. 119.2 ПКУ, навіть при самовиправленні допущених помилок, податкові органи, на жаль, звільнити поки що не готові. Вони виходять з того, що навіть якщо на момент податкової перевірки раніше допущена в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ помилка вже самовиправлена податковим агентом, усе одно є підстави для застосування штрафу як до самого податкового агента згідно з п. 119.2 ПКУ, так і до його посадових осіб згідно зі ст. 1634 КпАП (якщо, звісно, не закінчилися строки давності). Логіка проста: факт порушення був, а тому підстави для штрафу є. Єдине, з чим, мабуть, податкові органи готові будуть погодитися, — це відсутність штрафів у разі, якщо податковий агент допустив помилки, що не впливають на показники, зазначені у графах 3, 3а, 4 і 4а, наприклад, неправильне зазначення ідентифікаційного номера працівника або ознаки доходу (див. «Праця і зарплата», 2012, № 12, с. 20).

Зізнаємося, формальні підстави для фіскальних висновків дійсно є. Причиною тому — неуважність законодавця, який при написанні п. 120.2 ПКУ, як можна припустити, просто не врахував, що перелік порушень поповнився раніше не передбаченим податковим законодавством приписом, що передбачає відповідальність за дії, які не призводять до заниження податкових зобов’язань.

Проте спробувати оспорити штраф, що застосовується за просту помилку в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, на наш погляд, слід. У скарзі, що подається до вищого за рівнем податкового органу, або в позовній заяві як аргумент на користь неправомірності застосування штрафних санкцій у подібній ситуації можна посилатися на те, що право на самовиправлення не обмежується можливістю внесення змін виключно в тих випадках, коли помилка призвела до заниження податкових зобов’язань, а отже, на випадки виправлення помилок у формі № 1ДФ, які не спричинили необхідність донарахування ПДФО, також має поширюватися передбачене п. 120.2 ПКУ звільнення від відповідальності.

Додатково можна послатися на п.п. 4.1.4 ПКУ, що закріплює презумпцію правомірності рішень платника податків у випадках, коли законодавство допускає суперечливе тлумачення своїх норм.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі