Податковий звіт неприбуткових організацій

Податковий звіт неприбуткових організацій

Як відомо, неприбуткові організації замість декларації з податку на прибуток подають свою податкову звітність. Як її заповнити та подати, а також які особливості з переходом на ПКУ слід мати на увазі під час її складання, розглянемо в цій статті.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Положення № 37 — Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом ДПАУ від 24.01.2011 р. № 37.

Порядок № 56 — Порядок складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджений наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56.

Згідно з п.п. 14.1.121 ПКУ неприбуткові установи та організації — це установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності, меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Оподаткуванню неприбуткових установ та організацій присвячено окрему ст. 157 ПКУ (діє з 1 квітня 2011 року — дати набуття чинності «прибутковим» розд. III ПКУ). Як передбачено її п. 157.14, установи та організації, що мають статус «неприбуткових» (уключені згідно з Положенням № 37 до Реєстру неприбуткових установ та організацій з присвоєною відповідною ознакою неприбутковості), замість декларації з податку на прибуток подають свою податкову звітність — Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі — Звіт, «неприбутковий» Звіт)*. Його форму та порядок складання затверджено наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56.

Звіт подається до податкового органу, в якому перебуває на обліку неприбуткова організація. Якщо в неприбуткової організації є відокремлені підрозділи, то вони також подають «неприбутковий» Звіт (із проставлянням у такому разі в рядку 3 вступної частини Звіту відмітки в полі «Відокремлений підрозділ»).

«Неприбутковий» Звіт є податковою декларацією (п. 1.4 Порядку № 56). Тому на нього поширюються правила складання та подання податкової звітності, установлені гл. 2 ПКУ (ст. 46 — 50). Про те, що подання Звіту та сплата податку здійснюються у строки, установлені ПКУ, ідеться й у розд. III Порядку № 56.

При цьому:

— Звіт подається у строки, установлені для квартального звітного періоду, тобто протягом 40 календарних днів , наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ). Якщо останній день подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк подання переноситься на наступний за ним робочий операційний (банківський) день (п. 49.20 ПКУ);

— задекларований у Звіті податок на прибуток (від неосновної діяльності; у 2012 році ставка податку на прибуток — 21 %, п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) сплачується в загальновстановленому порядку, тобто протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання «неприбуткового» Звіту (п. 57.1 ПКУ). Проте, якщо граничний строк сплати припадає на вихідний або святковий день, то на наступний за ним робочий день він не переноситься (оскільки, на відміну від «строку подання», перенесення «строку сплати» ПКУ не передбачає). Тому податок у такому разі слід сплатити напередодні.

У зв’язку з цим відповідно за I квартал 2012 року:

— подати Звіт потрібно не пізніше 10 травня 2012 року (тобто 10 травня — останній день подання);

— сплатити податок (якщо його, звісно, за наявності неосновної діяльності буде задекларовано у Звіті) слід не пізніше 18 травня 2012 року (тобто 18 травня — останній день сплати, оскільки гранична дата відведеного для сплати податкових зобов’язань 10-денного строку припадає на 20 травня — неділя, вихідний день).

Згідно з п. 49.3 ПКУ за вибором платника податків Звіт може бути подано одним із таких способів:

— особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

— надіслано поштою з повідомленням про вручення та описом вкладеного не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання (п. 1.7 Порядку № 56);

— за рішенням платника податків направлено засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису в порядку, визначеному законодавством (для великих і середніх підприємств* подання Звіту в електронній формі є обов’язковим, п. 49.4 ПКУ).

* Отже, звітуючи, подавати разом із «неприбутковим» Звітом ще й декларацію з податку на прибуток неприбутковій організації не потрібно. Проте, наприклад, у разі виплати доходу нерезиденту неприбуткова організація, як роз’яснюють податківці, разом із «неприбутковим» Звітом також повинна буде подати й декларацію з податку на прибуток із заповненим тільки «нерезидентським» рядком 17 і складеним до нього додатком ПН (консультація в розділі 110.26 Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПСУ, далі — ЄБПЗ).

І ще один момент. Як передбачено п. 46.2 ПКУ, платники податку на прибуток разом із відповідною податковою декларацією повинні подавати квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств*, що подають річну фінзвітність разом із податковою декларацією за підсумками року) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Щодо неприбуткових організацій, то, як роз’яснювалося із цього приводу в розділі 110.26 ЄБПЗ, це правило поширюватиметься на них тільки у разі, якщо вони одержують прибуток від неосновної діяльності та/або доходи, що підлягають оподаткуванню (тобто в разі, коли неприбуткова організація згідно з п.п. 133.1.4 ПКУ виявляється платником податку на прибуток). Отже, неприбутковій організації у такому разі дійсно доведеться подати податковим органам фінансову звітність разом зі Звітом (відповідно великим та середнім підприємствам — разом із квартальним Звітом, а малим підприємствам — разом із річним Звітом).

— малими (незалежно від форми власності) вважаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за звітний рік не перевищує 70 млн грн.;

— великими підприємствами вважаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує 100 млн грн.;

— усі інші підприємства вважаються середніми.

Докладніше про класифікацію підприємств див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 6, с. 24.

За порушення строку подання Звіту та сплати податку неприбутковій організації загрожує відповідальність, передбачена гл. 11 — 12 розд. II ПКУ:

— за неподання або несвоєчасне подання Звіту — штраф у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання; при повторному порушенні протягом року розмір штрафу становитиме 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ);

— за несплату задекларованої у Звіті узгодженої суми податкових зобов’язань (п. 126.1 ПКУ):

при затримці до 30 календарних днів уключно, наступних за граничним строком сплати, — штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці понад 30 календарних днів, наступних за граничним строком сплати, — штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань нараховується пеня згідно зі ст. 129 ПКУ (гл. 12 «Пеня» розд. II ПКУ).

Звіт заповнюється наростаючим підсумком з початку календарного року (у гривнях без копійок з округленням за загальноприйнятими правилами). Звітними періодами є: квартал, півріччя, 3 квартали та рік (у «перехідному» 2011 році звітними періодами були: II квартал, II —
III квартали, II — IV квартали).

Звіт заповнюється засобами, що забезпечують вільне читання тексту (цифр) та збереження записів протягом установленого строку зберігання звітності. Заповнення Звіту олівцем не дозволяється. У Звіті не повинно бути підчисток, помарок та виправлень.

Дані, наведені у Звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати правилам складання податкової звітності. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції (суми) у такому рядку проставляється прокреслення (пп. 1.5, 1.6 Порядку № 56); за відсутності операцій (відсутності діяльності) Звіт подається з прокресленнями (п. 49.2 ПКУ; консультація в розділі 110.26 ЄБПЗ).

Форма Звіту. Як відомо, за встановленими ст. 157 ПКУ правилами, окремі доходи неприбуткових організацій (перелічені в пп. 157.2 — 157.9 ПКУ) у межах їх основної діяльності звільняються від оподаткування. При цьому згідно з п. 157.15 ПКУ основна діяльність — це діяльність неприбуткової організації, яка визначена для неї як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. До основної діяльності також належать продаж неприбутковою організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію та які тісно пов’язані з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг нижче звичайної або якщо така ціна регулюється державою.

Проте в разі здійснення неосновної діяльності та отримання доходів з інших джерел, неприбуткові організації вважаються платниками податку на прибуток (п.п. 133.1.4 ПКУ) та сплачують з такої діяльності податок на прибуток з урахуванням ст. 157 ПКУ (п. 152.6 ПКУ).

У зв’язку з цим «неприбутковий» Звіт побудовано за «розподільним» принципом та складається з таких частин (докладніше про кожну з яких див. таблицю):

— частина I — умовно назвемо її основна (звільнена від оподаткування — «неоподатковувана») діяльність;

— частина II — неосновна (що підлягає оподаткуванню — «оподатковувана») діяльність;

— завершальна частина — самостійне виправлення помилок.

Форма «неприбуткового» Звіту

Так, наприклад, від оподаткування звільняються: добровільні пожертвування, отримані благодійною організацією (п.п. «б» п. 157.1, п. 157.3 ПКУ — відображаються в частині I Звіту в рядку 2.1); отримані спілками, асоціаціями та іншими об’єднаннями юридичних осіб разові або періодичні внески засновників та членів (п.п. «ґ» п. 157.1, п. 157.6 ПКУ — їх також показують в частині I Звіту в рядку 5.1). До того ж, як роз’яснювалося в консультації в розділі 110.26 ЄБПЗ, до числа таких, що звільняються від оподаткування (тобто отриманих від основної діяльності), також належать грошові кошти, які надходять житлово-будівельним кооперативам (ЖБК) та об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) від жителів за комунальні послуги для подальшого їх перерахування підприємствам-постачальникам, а також кошти, отримані від органів місцевого самоврядування на погашення різниці вартості комунальних послуг для пільгових категорій населення (п.п. «е» п. 157.1, п. 157.8 ПКУ). Такі кошти не можуть розглядатися як прибуток, отриманий зазначеними організаціями від господарської діяльності, тому вони не підлягають обкладенню податком на прибуток відповідно до п. 157.11 ПКУ як доходи з інших джерел (у зв’язку з чим у Звіті їх відображають як «звільнені» у рядку 7.1 частини I).

Принагідно зауважимо, що неприбуткові організації, основна діяльність яких звільняється від оподаткування (пільгується), повинні також подавати Звіт про суми податкових пільг за формою, передбаченою додатком до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. У ньому, зокрема, за кодами пільг 11020193 — 11020204 (згідно з Довідником № 60 податкових пільг станом на 01.01.2012 р.) відображаються доходи неприбуткових установ та організацій, звільнені відповідно до ст. 157 ПКУ від обкладення податком на прибуток (консультація в розділі 110.30.03 ЄБПЗ).

Крім того, також заслуговують на увагу такі моменти.

Профспілки в «неприбутковому» Звіті заповнюють тільки частину II. Згідно з п. 157.14 ПКУ неприбуткові організації, визначені в п.п. «є» п. 157.1 ПКУ (тобто профспілки, їх об’єднання, організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання — ознака неприбутковості «0016»), заповнюють та подають Звіт у частині обліку доходів, що підлягають оподаткуванню (тобто заповнюють у Звіті тільки частину II). А от при отриманні доходів, звільнених від оподаткування (згідно з п. 157.9 ПКУ — вступних, членських та цільових внесків, відрахувань коштів підприємств, установ, організацій на культурно-масову фізкультурну та оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань та пасивних доходів, а також вартості майна та послуг, отриманих первинною профспілковою організацією від роботодавця згідно з колективним договором) частину I Звіту не заповнюють і в ній такі доходи не показують (із цієї причини, слід зауважити, у частині I Звіту взагалі не передбачено для цього «спеціальних» рядків). Якщо ж у звітному періоді профспілкова організація «оподатковуваних» доходів не отримувала, то Звіт складається та подається з прокресленнями (консультація в розділі 110.26 ЄБПЗ).

У зв’язку з цим також відзначимо консультацію з розділу 110.30.03 ЄБПЗ, у якій роз’яснювалося, що при наданні путівок з частковою оплатою, у разі якщо така часткова компенсація вартості путівок членами профспілки не є членськими внесками, безповоротною фінансовою допомогою або добровільними пожертвуваннями (тобто під звільнені доходи з п. 157.9 ПКУ не підпадає), то такі доходи підлягають оподаткуванню, тобто обкладаються податком на прибуток відповідно до абзацу другого п. 157.11 ПКУ та відображаються при цьому у Звіті в частині II.

ПДВ . Неприбуткові організації — платники ПДВ заповнюють «неприбутковий» Звіт (і частину I, і частину II), відображаючи в ньому суми доходів та витрат без урахування ПДВ. Якщо ж, навпаки, неприбуткова організація платником ПДВ не є, то витрати, що показуються у Звіті, уключатимуть у тому числі й суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів, робіт, послуг.

Момент відображення доходів та витрат. Наступне питання, що виникло з переходом на ПКУ, пов’язане з моментом відображення в «неприбутковому» Звіті доходів та витрат. Адже ні в Порядку № 56, ні в ПКУ про це нічого не зазначається. А тому у пошуках відповіді доводиться спиратися на розміщені в ЄБПЗ роз’яснення контролюючих органів.

Як відомо, у період дії Закону про податок на прибуток доходи та витрати неприбуткові організації формували по-особливому — за рухом грошових коштів (тобто, по суті, за «касовим» методом). Отже, для неприбуткових організацій загальноприйняте правило першої події не працювало, а встановлювався особливий порядок оподаткування, згідно з яким у податковому обліку відображалися фактично отримані доходи та фактично понесені витрати. У результаті доходи у неприбуткових організацій виникали за датою зарахування грошових коштів, а витрати — за фактичним їх здійсненням — оплатою (на що свого часу звертала увагу і ДПАУ в листі від 15.09.2006 р. № 10363/6/15-0516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 97).

Водночас з переходом на ПКУ ситуація змінилася й описаний («касовий») підхід зберігся тільки для доходів та витрат від основної діяльності, тобто для заповнення частини I Звіту. Як роз’яснювалося з цього приводу в розділі 110.26 ЄБПЗ, для неприбуткових організацій установлено особливий порядок податкового обліку, а саме:

— доходами є фактично отримані доходи (що виникають на дату надходження коштів, зокрема — зарахування коштів на розрахунковий рахунок, або на дату отримання майна — при безоплатному отриманні), а

— витратами є фактично понесені витрати (фактично використані (витрачені) неприбутковою організацією кошти, уключаючи сплачені аванси).

Тому при заповненні частини I Звіту в «прибуткових» рядках 1 — 7 відображаються тільки грошові кошти, що фактично надійшли (вартість отриманого майна), а у «витратних» рядках 8 і 9 — профінансовані витрати. У разі отримання неприбутковою організацією майна, що надійшло безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, у рядках 1.3.1.2, 2.1.2, 6.1.2 і 7.1.3 Звіту відображається вартість такого майна згідно із супровідними документами (п. 2.4 Порядку № 56).

Що стосується оподатковуваних доходів та витрат від неосновної діяльності, які відображаються в частині II Звіту, то до них застосовуються загальний порядок визнання та правила обліку, передбачені ПКУ. У будь-якому разі саме про такий порядок відображення оподатковуваних доходів та витрат неприбутковою організацією в консультаціях з розділу 110.26 ЄБПЗ зазначають податківці.

Таким чином, як бачимо, на відміну від основної (звільненої) діяльності, на неосновну (оподатковувану) діяльність неприбуткових організацій контролюючі органи поширюють загальні правила оподаткування, передбачені ПКУ, тобто загальні правила визнання доходів (згідно зі ст. 137 ПКУ) та витрат (згідно зі ст. 138 ПКУ) й установлений ними метод нарахувань. Зважаючи на те, що ні сам ПКУ, ні Порядок № 56 ситуацію ніяк не пояснюють, такі роз’яснення контролюючих органів неприбутковим організаціям залишається прийняти як керівництво до дії. Тоді, дотримуючись їх, виходить, що з набуттям чинності ПКУ при заповненні частини I «неприбуткового» Звіту застосовується «касовий» метод, а при заповненні частини II — метод нарахувань.

Через це неприбуткові організації повинні вести «роздільний» облік звільнених та оподатковуваних доходів та витрат, тобто окремий облік основної (неоподатковуваної) та неосновної (оподатковуваної) діяльності (інакше по-іншому побудувати облік та заповнити звітність просто не вдасться). При цьому згідно з п. 157.15 ПКУ статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають отримання прибутку відповідно до норм законів, що регулюють їх діяльність. Тому в статутних документах краще застерегти, які доходи є доходами від здійснення основної діяльності та звільняються від оподаткування. А якщо можуть «намічатися» інші звільнені доходи, отримання яких ще не обумовлено статутом, то краще якнайшвидше внести відповідні уточнення до статутних документів.

І ще одне нововведення, що заслуговує на увагу, — випадок нецільового використання коштів, унаслідок якого неоподатковувані доходи, що надійшли неприбутковій організації, можуть стати оподатковуваними. Як установлено п. 157.14 ПКУ, до порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для проведення господарської діяльності. У такому разі кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом та підлягають оподаткуванню за ставкою, установленою п. 151.1 ПКУ (у 2012 році з урахуванням п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ — за ставкою 21 %). Як роз’яснювалося із цього приводу в консультації, розміщеній у розділі 110.26 ЄБПЗ, сума коштів (вартість майна в розмірі звичайної ціни), використаних не за цільовим призначенням, відображається при цьому неприбутковою організацією в рядку 10 частини II Звіту, без її включення до складу витрат. Також зауважимо, що в разі порушення неприбутковими організаціями положень ПКУ та інших законодавчих актів про неприбуткові організації, може ставитися питання про виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п. 157.14 ПКУ).

У ситуації, коли неприбуткова організація отримує виключно доходи від основної діяльності, звільнені від оподаткування (заповнена тільки частина I Звіту), обчислювати та сплачувати податок на прибуток їй не доведеться. А от при провадженні неосновної діяльності та отриманні оподатковуваних доходів з інших джерел неприбуткова організація стає платником податку на прибуток (п.п. 133.1.4 ПКУ). Розрахунок суми податку здійснюється в частині II Звіту, на заповненні якої далі зупинимося докладніше.

Отже, згідно з п. 157.11 ПКУ, якщо неприбуткова організація отримує дохід з інших, ніж визначені пп. 157.2 — 157.9 ПКУ, джерел, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток. Податок на прибуток розраховується як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При проведенні такого розрахунку сума амортизаційних відрахувань не враховується.

У зв’язку з цим при розрахунку податку на прибуток від неосновної діяльності та заповненні рядків 10 — 15 Звіту слід мати на увазі, що:

— суму оподатковуваних доходів показують у рядку 10 Звіту, а суму витрат, пов’язаних з їх отриманням, — у рядку 11 Звіту за той самий звітний період, в якому показані доходи, тобто одночасно з доходами (п. 2.7 Порядку № 56);

— при цьому, як уже зазначалося, доходи та витрати визнаються за правилами ст. 137 і 138 ПКУ (тобто за методом нарахувань). Зокрема: дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу до покупця права власності на такий товар; дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акта чи іншого документа, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства, що підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ПКУ). Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПКУ). Отже, при заповненні частини II «неприбуткового» Звіту (на відміну від частини I) рух грошових коштів не має значення (пп. 136.1.1 і 139.1.3 ПКУ);

— сума витрат, відображена в рядку 11, не може бути більше (перевищувати) суми доходів із рядка 10 (тому, приміром, ситуація з декларуванням у Звіті збитків неможлива). Якщо витрати виявляться більше доходів, то сума перевищення на наступний звітний податковий рік не переноситься (а от витрати, що пов’язані з отриманням доходів, але виникають дещо пізніше ніж доходи — скажімо, у наступних періодах у межах звітного року — вважаємо, у Звіті у складі витрат звітного року показати можна);

— ні в Порядку № 56, ні в ПКУ порядок визначення «пов’язаних» витрат (на які дозволяється зменшувати суму оподатковуваних доходів при розрахунку податку на прибуток) не застерігається. Тому «пов’язані» витрати в кожній ситуації доведеться визначати самостійно. Так, наприклад, якщо неприбуткова організація отримує «оподатковувані» доходи від здавання приміщення в оренду (рядок 10), то такі доходи, вважаємо, можуть бути зменшені, зокрема, на суму «пов’язаних» з цим витрат з прибирання приміщення та вартість комунальних послуг (рядок 11)*. Про відображення в «неприбутковому» Звіті, приміром, доходів від продажу основних засобів (ОЗ) неприбутковою організацією див. статтю «Продаж/ліквідація ОЗ неприбутковою організацією» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 75, с. 23.

* Виняток становлять доходи від оренди, отримані бюджетними установами (організаціями), які включають такі кошти до власних надходжень та зараховують на рахунки спеціального фонду цієї бюджетної установи відповідно до затвердженого в установленому порядку кошторису та відображають у рядку 1.3.7 частини I Звіту як звільнені (лист ДПСУ від 19.09.2011 р. № 299/5/15-1415).

При цьому, звісно ж, в інтересах будь-якої неприбуткової організації показати в рядку 11 максимально можливу суму витрат, що враховується у зменшення оподатковуваних доходів, і тим самим мінімізувати показник рядка 12 Звіту. Для цього радимо мати неспростовні докази того, що витрати, відображені в цьому рядку, понесено саме в процесі оподатковуваної діяльності, пов’язаної з отриманням доходу.

Розрахований у такий спосіб (з урахуванням наростаючого підсумку) податок на прибуток від неосновної діяльності, що підлягає сплаті за підсумками звітного періоду, відображається в рядку 15.

Приклад. Неприбуткова організація (неплатник ПДВ) здає приміщення в оренду. Сума орендної плати за I квартал 2012 року (згідно зі складеними «орендними» актами) — 5400 грн. (із розрахунку 1800 грн. за місяць).

У I кварталі витрати на прибирання та комунальні послуги за переданим в оренду приміщенням («пов’язані витрати») склали 2400 грн. Відповідно сума податку на прибуток, що підлягає сплаті неприбутковою організацією за підсумками I кварталу 2012 року, становить: 630 грн. [ (5400 грн. - 2400 грн.) х 21 %].

При цьому рядки 10 — 15 частини II Звіту буде заповнено так (див. с. 45).

Принагідно також зауважимо, що в разі здійснення валютних операцій до оподатковуваних доходів від неосновної діяльності (доходів «з інших джерел»), як роз’яснюють податківці, належать:

— дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді додатної курсової різниці від перерахунку іноземної валюти (заборгованості в інвалюті), який обкладається податком на прибуток згідно з п. 157.11 ПКУ (консультація в розділі 110.13 ЄБПЗ);

— дохід неприбуткової організації, отриманий при обміні іноземної валюти, що надійшла у вигляді безповоротної фінансової допомоги (консультація в розділі 110.26 ЄБПЗ).

У зв’язку з цим такі доходи показують у частині II Звіту (як оподатковувані).

Крім того, у рядку 10 частини II Звіту неприбутковій організації також потрібно відображати й суму поворотної (процентної або безпроцентної) фінансової допомоги, отриманої від неплатників податку на прибуток, зокрема фізичних осіб, оскільки її суми в числі доходів, звільнених від оподаткування, не згадуються (консультація в розділі 110.26 ЄБПЗ). Щоправда, вважаємо, робити це потрібно з урахуванням положень спеціального п.п. 135.5.5 ПКУ. Тому, наприклад, сума фіндопомоги від засновника (отримана на строк до 365 днів), що звільняється від оподаткування, у доходах неприбуткової організації та частині II Звіту не відображатиметься. До того ж, якщо отримання та повернення фіндопомоги відбувається в межах поточного року, то повернену суму неприбуткова організація також зможе показати й у витратах (рядок 11 частини II). Із цієї причини краще, щоб отримання та повернення фіндопомоги здійснювалися все ж у межах одного звітного року (докладніше про оподаткування поворотної фінансової допомоги див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 20, с. 40).

Отже, розрахувавши в такий спосіб у частині II Звіту (рядки 10 — 15) податок на прибуток від неосновної (оподатковуваної) діяльності, більшість неприбуткових організацій закінчує на цьому заповнення Звіту.

Згідно з п. 157.11 ПКУ, якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року із джерел, визначених п. 157.5 ПКУ (що тим самим відповідно стосується неприбуткових організацій, які підпадають під п.п. «г»), на кінець першого кварталу року, наступного за звітним, перевищують 25 % від загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку із суми такого перевищення за ставкою, установленою п. 151.1 ПКУ. Такий податок сплачується до бюджету за підсумками I кварталу року, наступного за звітним, у строки, установлені для інших платників податків. Докладніше особливості розрахунку сплачуваного податку в цьому випадку застережені в пп. 2.8 — 2.12 Порядку № 56 та наведені далі в таблиці:

Розрахунок податку на прибуток із суми перевищення

(рядки 16 — 24 Звіту)

Сенс оподаткування нерозподіленого прибутку, що здійснюється в такий спосіб, полягає в тому, щоб загальні доходи, отримані неприбутковою організацією у звітному році (тобто що надійшли за 4 квартали попереднього звітного року), були використані до оподаткування протягом 5 кварталів (4 кварталів попереднього звітного і I кварталу поточного року). Якщо ж ця умова не виконується та виявиться, що прибуток, що залишився не використаним, перевищить належний норматив, то із суми перевищення за підсумками І кварталу неприбутковій організації потрібно сплатити податок на прибуток.

А от інші неприбуткові організації (з ознакою неприбутковості, відмінною від «0011»), повторимо, податок на прибуток із суми перевищення не сплачують, тобто можуть накопичувати свої доходи для здійснення статутних цілей, не турбуючись про можливість їх оподаткування.

Завершальну частину Звіту (рядки 25 — 29) відведено для виправлення помилок.

Як відомо, п. 50.1 ПКУ дозволяє (з урахуванням строку давності, обумовленого ст. 102 ПКУ, — 1095 днів) виправити помилки будь-яким зручним способом: або в поточній, або в уточнюючій декларації.

Так, якщо помилки, пов’язані із заниженням податкових зобов’язань минулих періодів, виправляються:

(1) у поточному «неприбутковому» Звіті, то разом із ним подається Додаток (Додаток до рядків 25, 26, 27, 28 Податкового звіту, п. 2.15 Порядку № 56, виноска 4 до Звіту). Причому якщо в поточному Звіті вирішено виправити помилки відразу декількох (різних) періодів, то за кожний із помилкових періодів складається окремий Додаток (у полі 2 «Звітний період, за який виявлено помилку(ки)» кожного з таких Додатків наводиться період, за який виправляються помилки). У такому разі разом з поточним «неприбутковим» Звітом подаватимуться декілька Додатків (п. 2.15 Порядку № 56, виноска 4 до Звіту). При цьому дані підсумкових рядків таблиці 2 всіх Додатків підсумовуються та переносяться до рядків 25 — 28 власне «неприбуткового» Звіту. При такому способі виправлення помилок розмір самоштрафу становить 5 % (відображається в рядку 26 Звіту та рядку 02 таблиці 2 Додатка до рядків 25, 26, 27, 28 Податкового звіту; «штрафний» рядок 29 у Звіті в цьому випадку не заповнюється, у ньому проставляється прокреслення). На суму штрафу та недоплати відбувається збільшення загальної суми податкових зобов’язань, які сплачуються неприбутковою організацією в загальновстановлений 10-денний строк (п. 57.1 ПКУ). При цьому слід мати на увазі, що в разі заповнення рядків 25 — 28 та виправлення в поточному Звіті помилок принцип наростаючого підсумку щодо таких рядків не працює (тому при складанні «неприбуткового» Звіту за наступний звітний період повторно заповнювати рядки 25 — 28 та дублювати в них показники попереднього Звіту не потрібно);

(2) шляхом подання уточнюючого «неприбуткового» Звіту (що подається як самостійний окремий документ) — у такому разі в рядку 1 вступної частини «неприбуткового» Звіту проставляється відмітка в полі «Уточнюючий», а в рядку 2 вказується «помилковий» період, за який виправляються помилки. За такого способу виправлення розмір самоштрафу становить 3 % (рядок 29 Звіту; «штрафний» рядок 26 у такому випадку не заповнюється). При цьому сума штрафу разом із сумою недоплати сплачуються до подання уточнюючого розрахунку (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Додаток до рядків 25, 26, 27, 28 у цьому випадку не складається та не подається.

І ще один момент. Якщо виправляються помилки поточного року (тобто помилки, допущені в попередніх звітних періодах у межах поточного року), то проведені виправлення також має бути враховано вже безпосередньо при складанні самого поточного «неприбуткового» Звіту. У зв’язку з цим:

— у разі виправлення помилок у поточному Звіті сам поточний Звіт заповнюють правильно, тобто в рядках, де були допущені помилки, відображають уже правильні (а не помилкові) показники. При цьому проведені виправлення враховують при заповненні рядка 14 (про що свідчить його назва — «Податок на прибуток за попередній звітний (податковий) період потокового року з урахуванням уточнень»);

— при виправленні через уточнюючий Звіт здійснені виправлення аналогічно також має бути враховано при складанні чергового наступного поточного «неприбуткового» Звіту. Тобто рядки наступного «неприбуткового» Звіту заповнюють так, нібито в них не було допущено помилки. При цьому результати виправлень, відображені в уточнюючому Звіті, ураховують у поточному Звіті при заповненні рядка 14.

Крім того, при самостійному виявленні платником податків заниження податкових зобов’язань згідно з п.п. 129.1.2 ПКУ нараховується пеня на суму такого заниження за весь період заниження (з останнього дня строку сплати податкового зобов’язання по день фактичної сплати включно, листи ДПАУ від 29.08.2011 р. № 23178/7/15-3417-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 73 та від 03.06.2011 р. № 15666/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 55). У «неприбутковому» Звіті для пені відведено спеціальний рядок 27, а в Додатку до рядків 25, 26, 27, 28 Податкового звіту — рядок 03 таблиці 2.

Також варто відмітити консультацію, розміщену в розділі 110.26 ЄБПЗ, де роз’яснювалося таке: якщо за допомогою уточнюючого Звіту виправляються помилки, допущені у «звільненій від оподаткування» частині I Звіту (що не призводять до виникнення податкових зобов’язань), то при їх виправленні в частині I Звіту просто необхідно вказувати правильні (виправлені — тобто вже з урахуванням уточнень) показники. «Помилкові» рядки 25 — 29 Звіту в такому разі заповнювати не потрібно.

У цілому ж, слід зауважити, механізм виправлення помилок у «неприбутковому» Звіті аналогічний механізму виправлення помилок у декларації з податку на прибуток (докладніше про який див. тематичний випуск «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 96). Ну а якщо, виявивши «свіжу» помилку, неприбуткова організація встигне подати новий Звіт з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання звітності (у рядку 1 вступної частини Звіту проставляється відмітка в полі «Звітний новий»), то ні штрафні санкції з п. 50.1 ПКУ, ні пеня в цьому випадку їй не загрожують.