Теми статей
Обрати теми

Додаток АМ — Амортизація

Редакція ПБО
Стаття

Додаток АМ  — Амортизація

 

З усіх додатків до нині діючої декларації Додаток АМ, мабуть, перетворився до невпізнання. При цьому, з одного боку, зараз він об'єднав у собі відомості, що до цього відображалися у двох додатках — власне АМ (раніше складався з трьох таблиць) та АК (уключав дві таблиці), але, з іншого боку, істотно спростився за рахунок виключення явно надлишкової інформації про розподіл основних засобів та нематеріальних активів за групами, методи амортизації ОЗ та НМА, що застосовуються, а також амортизацію витрат, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, та розподіл нарахованої амортизації за напрямами використання необоротних активів.

Звертаємо увагу: за наявності необоротних активів, що амортизуються, Додаток АМ подається в кожному звітному періоді , незважаючи на свою назву, з якої можна дійти висновку, що необхідність у складанні цього додатка виникає лише в тих періодах, коли в ньому відображені дані, призначені для перенесення до ряд. 06.4.27 Додатка IB.

Як відомо, відповідно до п. 145.1 ПКУ амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів для використання в господарській діяльності. Крім того, п. 148.1 цього Кодексу встановлено, що будь-які витрати на розвідку/дорозвідку, облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за деякими винятками, передбаченими абз. «з» п.п. 138.8.5 ПКУ) уключаються до окремого об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин і також підлягають амортизації. І нарешті впродовж трьох років починаючи з 01.04.2011 р. у податковому обліку прямолінійним методом амортизується такий віртуальний об'єкт, як тимчасова податкова різниця (ТПР). Інформацію про неї можна отримати зі статті «Основні засоби: перехідні моменти», опублікованої в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 20. Для відображення сум такої амортизації в Податковій декларації з податку на прибуток призначено табл. 1 Додатка АМ.

Перш ніж перейти до її розгляду, стисло зазначимо, як у поточному році має вирішуватися питання з амортизацією основних засобів, придбаних протягом II — IV кварталів 2011 року у фізосіб-єдиноподатників. Для тих, хто вже забув, про що, власне, йдеться, нагадаємо, що у вказаний період у ПКУ існував п.п. 139.1.12, який передбачав заборону на включення до складу «податкових» витрат, зокрема, витрат у вигляді амортизації необоротних активів, придбаних у фізичних осіб — підприємців, які сплачують єдиний податок. При цьому заборони на нарахування амортизації таких активів не було, що дозволяло говорити про необхідність її нарахування (довідково).

Оскільки після 01.01.2012 р. (дата, з якої п.п. 139.1.12 було виключено з ПКУ) з'явилася можливість уключати таку амортизацію до податкових витрат, то її суми має бути наведено у відповідних колонках табл. 1. Крім того, основні засоби, придбані в II — IV кварталах минулого року у фізосіб-єдиноподатників, тепер отримали право взяти участь у розрахунку балансової вартості всіх груп ОЗ на початок року в цілях визначення 10 % «ремонтного» ліміту (про нього детальніше розповімо при обговоренні табл. 2 цього додатка).

Як загальне зауваження до табл. 1 зазначимо, що відсутність жорстких зв'язків між сумами амортизації об'єктів необоротних активів, наведених у ній, та рядками інших додатків, а також самої декларації, які зумовлювалися колишньою формою Додатка АМ, дозволили уникнути багатьох проблем коректного складання «податковоприбуткової» звітності. Тепер у діючій формі декларації можна запросто відобразити, скажімо, амортизацію виробничих необоротних активів, нараховану в період простою* (для сезонних виробництв — після закінчення сезону), що раніше було доволі проблематично (див. із цього приводу статтю «Якщо ОЗ тимчасово не експлуатуються (чи нараховується амортизація?)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 59).

* Зауважимо, що податківці, як і раніше, заперечують проти урахування таких сум у податковому обліку.

І ще один цікавий момент. Специфіка складання «податковоприбуткової» звітності за колишньою формою призводила до того, що виконавці довгострокових контрактів Додаток АМ не складали, оскільки амортизація ОЗ, безпосередньо пов'язаних з виробництвом продукції (товарів, робіт, послуг), у таких платників податків відразу йшла до ряд. 06.5.21 Додатка IB, оминаючи Додаток АМ (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 58, с. 18 і 41). Тепер же нічого не заважає їм заповнити та подати додаток, що коментується, оскільки в ньому немає більше жодної прив'язки до рядків, призначених для відображення собівартості.

 

Таблиця 1. Нарахована амортизація за звітний період

Нарахована амортизація за звітний (податковий) період

у тому числі

основних засобів та інших необоротних активів

нематеріальних активів

витрат, пов’язаних із видобутком корисних копалин

тимчасової податкової різниці, яка виникла за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011

1

2

3

4

5

Вміст кол. 1 є сумою показників, наведених у кол. 2 — 5 цієї таблиці.
Судячи з назви самої таблиці, у всіх її колонках повинні показуватися суми амортизації (у тому числі МНМА), нарахованої у звітному (податковому) періоді незважаючи на те, визнані такі суми витратами цього періоду чи підлягають уключенню до витрат наступних звітних періодів. Додаткову впевненість для застосування саме такого підходу дає порівняння колишньої та діючої форм Додатка АМ, з яких видно, що поточна колонка табл. 1 нового додатка відповідає кол. 4 табл. 1 додатка за старою формою, де раніше відображали саме нараховану амортизацію, а вже потім у кол. 6 — 11 (аналогічних колонок у табл. 1 тепер немає) ділили її на дві частини: що підлягає включенню до витрат поточного звітного періоду та що підлягає включенню до витрат майбутніх звітних періодів.
На жаль, податківці вважають інакше. На їх думку (див. на с. 62), в цій, а отже, і в решті колонок табл. 1 необхідно наводити лише ту частину нарахованої амортизації за звітний період, яка включається до витрат такого звітного періоду.
Як нам здається, цей підхід не відповідає загальному курсу на спрощення складання нової «податковоприбуткової» звітності. Адже виконати зазначену вимогу буде дуже проблематично, оскільки у бухгалтера немає даних щодо структури (елементів) собівартості реалізованої продукції

Згідно з п. 146.2 ПКУ амортизація об’єкта ОЗ нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) такого об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, установленого п. 145.1 цього Кодексу, щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію, і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.
Керуючись цими положеннями, у кол. 2 загальною сумою (без розподілу за напрямами використання ОЗ) показуються нараховані суми амортизації за звітний період (за логікою податківців — лише та частина, що включається до витрат звітного періоду). Такий розподіл відбувається в момент заповнення відповідних рядків декларації (05.1, 06.1 і 06.2), оминаючи проміжні Додатки СВ, ЗВ, АВ і ВЗ, що існували раніше.
Додамо до цього, що за ПКУ амортизація об’єктів ОЗ, які використовуються в господарській діяльності, або є складовою собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.8 цього Кодексу), або входить до складу загальновиробничих (абз. «б» п.п. 138.8.5 ПКУ), адміністративних (абз. «в» п.п. 138.10.2 цього Кодексу), витрат на збут (абз. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ) чи інших операційних витрат (абз. «б» п.п. 138.10.4 цього Кодексу).

Також у цій колонці наводиться амортизація МНМА згідно з п.п. 145.1.6 ПКУ

Відповідно до п.п. 145.1.1 ПКУ амортизація НМА здійснюється із застосуванням тих же методів, що і амортизація ОЗ. Так само, як і у випадку з ОЗ та іншими необоротними активами, амортизація НМА залежно від напряму їх використання або є складовою собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.8 цього Кодексу), або входить до складу загальновиробничих (абз. «в» п.п. 138.8.5 ПКУ), адміністративних (абз. «д» п.п. 138.10.2 цього Кодексу) витрат або витрат на збут (пряма норма в ПКУ відсутня). Проте в поточній колонці амортизація НМА наводиться однією сумою без розподілу за вказаними напрямами

Замість цілої табл. 1 колишнього Додатка АК для відображення амортизації витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин, тепер виявилося достатньо однієї колонки.
Нагадаємо: згідно з п. 148.3 ПКУ облік балансової вартості витрат, пов’язаних із видобутком корисних копалин, ведеться за кожним окремим родовищем (кар’єром, шахтою, свердловиною). Перелік витрат, які включаються/не включаються до окремого об’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин, наведено в п. 148.2 цього Кодексу. Сума амортизаційних відрахувань за звітний період об’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин (за винятком свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховується за формулою, наведеною в п. 148.4, а норми амортизації для зазначених свердловин див. у п. 148.5 ПКУ. Крім того, для відображення витрат на поліпшення таких свердловин призначено табл. 3 Додатка АМ (про неї див. далі)

Колонка 5 призначена для відображення сум амортизації ТПР протягом трьох років починаючи з 01.04.2011 р. (див. п. 6 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Кодексом не визначено, до якої категорії витрат належать суми амортизації ТПР, проте, як випливає з виноски до цієї колонки, вони повинні відображатися в ряд. 06.5.27 Додатка IB (додатково див. коментар до зазначеного додатка на с. 18). Це, у свою чергу, означає, що амортизація ТПР входить до складу інших витрат, тобто повністю включається до витрат звітного періоду.
Повторно акцентуємо увагу на такому важливому моменті: незважаючи на те що після 1 квітня 2014 року ця колонка вже не заповнюватиметься, а решта інформації з Додатка АМ до інших додатків та рядків декларації безпосередньо не переноситься, заповнювати такий додаток необхідно і після вказаної дати (зрозуміло, якщо у платника податків є об’єкти амортизації, перелічені в кол. 2 — 4 цієї таблиці, та/або ним здійснюються витрати на ремонт та поліпшення ОЗ або витрати на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення свердловин для розробки нафтових та газових родовищ)

 

Таблиця 2. Витрати на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу III Податкового кодексу України

 

Заповнення цієї таблиці базується на положеннях п. 146.12 ПКУ, згідно з яким сума витрат, пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих в концесію чи створених (побудованих) концесіонером, у розмірі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення було здійснено.

Детальну інформацію на цю тему можна отримати зі статей, опублікованих у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 68, с. 27 і 33. Тут же вважаємо за необхідне закцентувати увагу лише на двох важливих моментах.

1. На відміну від «докодексних» правил, коли віднесення до валових витрат у межах «ремонтного» ліміту витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, було правом платника податків, з 01.04.2011 р. це стало його обов'язком. Отже, не визначати такий ліміт з огляду на імперативність п. 146.12 ПКУ тепер не можна.

2. У згаданій вище нормі ПКУ прямо не визначено, що 10 % ліміт слід розраховувати від сукупної балансової вартості лише тих ОЗ, які амортизуються в податком обліку. Водночас пп. 146.1 і (особливо!) 146.11 цього Кодексу вказують на необхідність саме такого прочитання спеціальної «ремонтної» норми. У коментарі до кол. 1
табл. 2 на с. 39 наведено перелік об'єктів, що з тих чи інших причин не підлягають включенню до розрахунку сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року, від якої, власне, і розраховується зазначений ліміт.

Порівняно з табл. 3 Додатка АМ за колишньою формою, аналогом якої є ця таблиця, із дев'яти наявних раніше колонок у ній залишилося всього чотири (з другої по п'яту, якщо орієнтуватися на стару нумерацію). На щастя, зникли саме ті колонки, в яких загальну суму витрат на ремонти доводилося розподіляти залежно від напряму використання таких основних засобів, звідки такі складові переносилися до відповідних додатків, які теж зникли з комплекту діючої «податковоприбуткової» звітності. Вочевидь, що все це доволі суттєво спростило заповнення цієї таблиці.

 

Таблиця 3. Витрати на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення свердловин відповідно до пункту 148.5 статті 148 розділу III Податкового кодексу України

 

Відповідно до п. 148.5 ПКУ платники податку на прибуток мають право протягом звітного податкового року включити до витрат будь-які витрати, пов'язані з проведенням реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням свердловин (зверніть увагу, що про витрати на ремонт тут не йдеться), що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, у сумі, що не перевищує 10 % первісної (тому показники кол. 2 і 3 цієї таблиці будуть в кожному звітному періоді щодо кожної свердловини ідентичними) вартості окремої свердловини. Витрати, що перевищують зазначену суму, уключаються до складу відповідної групи основних засобів як окремий об'єкт свердловини, що амортизується за нормами, визначеними цим пунктом.

Як бачимо, наведена норма аналогічна правилам застосування «ремонтного» ліміту з п. 146.12 ПКУ (див. вище), але застосовується зазначеними платниками податків не щодо всіх основних засобів, а в розрізі кожної окремої свердловини. Через це заповнення табл. 3 за рядками нічим не відрізняється від заповнення табл. 2, тому окремо описувати вміст колонок таблиці, що розглядається, немає сенсу.

 

Балансова вартість основних засобів на початок звітного (податкового) року

Сума ліміту витрат на поліпшення на звітний (податковий) рік (графа 1 х 10 %)

Фактичні обсяги витрат на поліпшення на звітний (податковий) період

Сума, що враховується до складу витрат звітного (податкового) періоду
(графа 3 в межах графи 2)

1

2

3

4

Показник цієї колонки в усіх звітних періодах року — величина постійна. Визначаючи його, слід пам’ятати, що до нього не включаються:
 — об’єкти груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди) і 11 (МНМА), які згідно з визначенням терміна «основні засоби» з п.п. 14.1.138 ПКУ такими не є;
 — об’єкти групи 13 (природні ресурси), які згідно з п. 145.1 ПКУ амортизації не підлягають;
 — невиробничі; безоплатно отримані; виведені з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та з інших причин); отримані в оперативну оренду, що також у податковому обліку не амортизуються.
Крім того, сюди не входить ТПР (див. додатково коментар до кол. 5 табл. 1) та, що саме собою зрозуміло, вартість НМА.
Для вартості ОЗ, куплених торік у ФОП на єдиному податку, навпаки, місце в цій колонці забезпечене (про це вже зазначалося вище)

У кол. 2 показують суму «ремонтного» ліміту, що розраховується як 10 % від показника, наведеного в кол. 1
та залишається незмінною протягом усього звітного (податкового) року

Вміст кол. 3 зрозумілий з її назви — тут наводять фактичні обсяги поліпшень за звітний період. На відміну від попередніх двох колонок, показники яких не змінюються протягом звітного року, показник цієї колонки заповнюється наростаючим підсумком з початку року.
Зауважимо, що така складова ремонтних витрат, як заробітна плата зайнятих ремонтами працівників із сумами нарахованого на неї ЄСВ, має відображатися в цій колонці, після чого включатися до відповідних рядків декларації за напрямами в межах 10 % ліміту або йти на збільшення первісної вартості об’єктів ОЗ, що ремонтуються, з подальшою амортизацією

На сьогодні сума витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, яка відноситься на витрати звітного періоду (показник кол. 4), у самому Додатку АМ не розподіляється залежно від напряму використання таких основних засобів.
Утім, такий розподіл на:
 — загальновиробничі (згідно з абз. «г» п.п. 138.8.5 ПКУ сюди включаються витрати на ремонт основних засобів загальновиробничого призначення, а також витрати на ремонт ОЗ, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг // див. із цього приводу консультацію податківців у ЄБПЗ за кодом 110.30.03);
 — адміністративні (відповідно до абз. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ сюди включаються витрати на ремонт основних засобів загальногосподарського використання);
 — «збутові» (на підставі абз. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ сюди входять витрати на ремонт основних засобів, пов’язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг);
 — та інші операційні витрати (витрати орендодавця в межах 10 % ліміту на ремонт/поліпшення ОЗ, переданих ним в операційну оренду, які наводяться також у ряд. 06.4.38 Додатка IB)
доведеться здійснювати при заповненні ряд. 05.1, 06.1, 06.2 та 06.4 декларації.
Вочевидь, що показник поточної колонки є лише частиною фактичних витрат на ремонти та поліпшення ОЗ, показаних у кол. 3, і не може перевищувати річного «ремонтного» ліміту, визначеного в кол. 2 (цей очевидний факт закріплено в назві кол. 4). Інша частина, понадлімітна, уключається, як відомо, до первісної вартості об’єкта основних засобів, щодо якого здійснюється ремонт або поліпшення (див. п. 146.11 ПКУ)

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з ліцензійним договором та договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa ic-prostir

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі