Теми статей
Обрати теми

Доходи єдиноподатника

Редакція ПБО
Стаття

Доходи єдиноподатника

 

Ключовий показник декларації єдиноподатника — безсумнівно дохід. Про те, що до нього належить, як його визначити, а також яку позицію щодо тих чи інших надходжень спрощенцям займають контролюючі органи, зараз і поговоримо.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Дохід єдиноподатника та його форми

Як установлює ст. 292 ПКУ , до доходу єдиноподатника належить дохід, отриманий у грошовій, а також матеріальній або нематеріальній (визначеній п. 292.3 ПКУ) формах.

 

Грошовий дохід

Згідно з п. 292.1 ПКУ доходом єдиноподатника є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Подібне «широке» визначення грошового доходу, на жаль, дивує своєю розпливчастістю (аморфністю). Адже які із грошових надходжень вважати доходом єдиноподатника, воно не уточнює (тоді як, наприклад, окремий «виключаючий» п. 292.11 ПКУ побудовано за зворотним принципом та, навпаки, обумовлює лише коло надходжень, які доходом єдиноподатника не є).

Не прояснює до кінця ситуацію й загальне визначення «доходів» з п.п. 14.1.56 ПКУ. А тому враховуючи, що складові доходу в ньому також не обумовлюються, єдиноподатникам у цьому питанні залишається керуватися положеннями п.п. 14.1.84 і п. 292.13 ПКУ та склад своїх грошових доходів визначати, орієнтуючись насамперед на правила бухобліку (тобто визнаючи доходами ті грошові надходження, які потрапляють до складу доходів у бухгалтерському обліку). При цьому варто мати на увазі, що до доходу єдиноподатника може бути віднесено дохід, який є саме грошовим (тобто отриманий у грошовій формі). А отже, формувати доходи єдиноподатнику доведеться з оглядкою на норми бухобліку та поправкою на грошовий характер. До речі, указує на використання підприємствами-єдиноподатниками бухоблікових даних щодо доходів і п.п. 296.1.3 ПКУ. До того ж про те, що єдиноподатники-юрособи визначають розмір отриманого доходу за даними бухобліку, ішлося в листі ДПСУ від 17.01.2012 р. № 1447/7/15-2217.

А як же в такому разі бути підприємцям-єдиноподатникам, які, як відомо, бухоблік не ведуть? Адже формально з шапки Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат — у підприємців групи 3, платників ПДВ), затверджених наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637, випливає, що до грошового доходу потрапляє лише вартість проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, — тобто сума отриманої виручки. Проте навряд чи з таким «вузьким» розумінням грошового доходу в підприємців-спрощенців погодяться контролюючі органи. Вочевидь, у цьому випадку підприємцям доведеться, озброївшись теоретичними знаннями бухобліку, визначати грошовий дохід за аналогією з тим, як це відбувається у єдиноподатників-юросіб (фіксуючи щодня за підсумками робочого дня суму доходу у Книзі, п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів № 1637, п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат № 1637; про те, що в Книзі при цьому вказується не кожна окрема операція, а щоденний підсумок операцій, зазначалося в консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 11, с. 29; якщо ж протягом робочого дня доходи не надходили, Книгу заповнювати не потрібно (див. консультацію в розділі 230.07 Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПСУ, далі — ЄБПЗ)).

Принагідно зауважимо, що через «грошовість» саме грошову форму розрахунків (готівкову та/або безготівкову) — як обов'язкову та єдино можливу — установлено для єдиноподатників при проведенні розрахунків за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги (п. 291.6 ПКУ). Причому тепер це стосується як юросіб, так і фізосіб*. Про наслідки, які загрожують єдиноподатникам у разі порушення цієї вимоги та проведення розрахунків «негрошовим» способом, докладніше див. статтю «Наслідки порушення критеріїв перебування на єдиному податку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 53.

* Нагадаємо, що до 01.01.2012 р. вимога про проведення грошових розрахунків за відвантажену продукцію, установлена ст. 1 Указу № 727, стосувалася лише юросіб-єдиноподатників (тобто підприємств) та приватних підприємців не зачіпала.

 

Дохід у матеріальній або нематеріальній формі

Ще один «особливий» вид доходу спрощенців — дохід у матеріальній та нематеріальній формі. На відміну від «грошового» доходу, порядок його визначення вже чітко прописано п. 292.3 ПКУ, згідно з яким до матеріального або нематеріального доходу як фізосіб-, так і юросіб-єдиноподатників належать виключно:

— вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (причому, як роз'яснювалося в консультації в розділі 240.04 ЄБПЗ, дохід у цьому випадку визначається з урахуванням звичайних цін);

— сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (без ПДВ, докладніше про це див. далі п. 2.2 таблиці).

Отже, матеріальну та нематеріальну форми доходу призначено тільки для визначених випадків (безоплатного отримання та минулої кредиторки). Тому такий перелік є вичерпним і розширити його, скажімо, в якийсь «інший» спосіб не вдасться.

 

Коли виникає дохід (момент відображення)?

Момент виникнення (відображення) доходу обумовлює окремий п. 292.6 ПКУ, згідно з яким єдиноподатники визнають дохід за такими правилами:

— за грошовим доходом — на дату надходження грошових коштів до каси або на поточний рахунок єдиноподатника (при продажах через торговельні автомати дохід відображають з урахуванням положень пп. 292.7, 292.8 ПКУ). Отже, як і раніше, при відображенні грошового доходу працює касовий метод;

— за безоплатно отриманими товарами (роботами, послугами) — на дату їх фактичного отримання;

— за списуваною кредиторською заборгованістю зі строком позовної давності, що минув, — на дату її списання.

І ще один момент. У цьому випадку варто звернути увагу на положення п. 292.10 ПКУ, згідно з яким не є доходом єдиноподатника суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми нарахованого ЄСВ. Щоб уникнути можливих непорозумінь, це застереження слід розуміти так: якщо єдиноподатник виступає в ролі податкового агента та утримує з виплачуваних сум ПДФО й ЄСВ, то його дохід на них при цьому не зменшується (зменшення величини доходу при цьому не відбувається), оскільки утримання податкових платежів у цьому випадку здійснюється безпосередньо за рахунок виплачуваних сум і до доходу єдиноподатника не має відношення.

А тепер докладніше зупинимося на можливих надходженнях та з'ясуємо, чи включаються вони до доходів єдиноподатників (принагідно також зазначаючи думку контролюючих органів щодо цього, див. таблицю).

 

Що (не) включати до бази обкладення єдиним податком

№ з/п

Вид доходу

Уключення до бази оподаткування

Коментар

думка податкових органів
(або норма ПКУ)

думка редакції

1

2

3

4

5

I. Дохід у грошовій формі (п. 292.1 ПКУ)

Дохід від продажу продукції (товарів, робіт, послуг)

1.1

Дохід від продажу продукції
(товарів, робіт, послуг)

Уключається до доходу
(п. 292.1 ПКУ)

Згодні

Дата доходу: дохід виникає на дату надходження грошових коштів на поточний рахунок (до каси) єдиноподатника.
У разі отримання доходу в іноземній валюті (зарахування на поточний рахунок, а не розподільчий), дохід перераховується у гривні за курсом НБУ на день отримання (п. 292.5 ПКУ).
Якщо, припустимо, при проведенні безготівкових розрахунків банк утримує свою комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування (РКО) з виручки, що надійшла єдиноподатнику, то до доходу спрощенцю необхідно включати всю суму грошових коштів, що надійшли від покупця, без її зменшення на суму утриманої банком комісійної винагороди

1.2

Дохід від посередницьких операцій:

— за договорами комісії

До доходу:
 — єдиноподатника-юрособи (комісіонера) уключається виключно сума отриманої комісійної винагороди; транзитні суми, що проходять, до доходу єдиноподатника-юрособи не включаються (консультація в розділі 240.04 ЄБПЗ);
 

— єдиноподатника-фізособи (комісіонера) уключається як сума комісійної винагороди, так і транзитні суми, що проходять, (консультація в розділі 230.04 ЄБПЗ; консультація в журналі «Вісник податкової служби України»,
2012, № 11)

Точно кажучи, такий лояльний висновок ДПСУ щодо комісіонерів — єдиноподатників-юросіб (про включення до доходу лише суми винагороди) із ПКУ не випливає. Різна позиція податківців у цьому випадку щодо юросіб та фізосіб, не підкріплена законодавчо, дещо дивує

Договори комісії залишено в «єдиноподатковій» гл. 1 розд. ХIV ПКУ без уваги. Адже про порядок визнання за ними доходу в «посередницькому» п. 292.4 ПКУ нічого не зазначається (там згадуються лише договори доручення, транспортного експедирування та агентські договори). Водночас, як бачимо, правила, аналогічні п. 292.4 ПКУ (з уключенням до доходу виключно суми винагороди), податківці поширюють також і на договори комісії за участі комісіонерів — єдиноподатників-юросіб. Зауважимо: цей же підхід, за роз'ясненнями податківців, працює і при визначенні юрособою  права перебування на спрощеній системі оподаткування (тобто в обчисленні граничної величини доходу юрособи в цьому випадку також бере участь виключно винагорода; транзитні грошові суми до розрахунку не беруться). Та все ж, зважаючи на відсутність прямих норм ПКУ в цьому випадку, комісіонерам — єдиноподатникам-юрособам, які вирішили дотримуватись таких роз’яснень контролюючих органів, радимо запастися аналогічною індивідуальною податковою консультацією.
А от щодо єдиноподатників-фізосіб у податківців інша думка — уключати до складу «єдиноподаткового» доходу (і відповідно показувати у Книгах) не тільки суму винагороди, а також і транзитні суми, що проходять за договором комісії. У зв’язку з цим у ситуації, що склалася, підприємцям, вочевидь, за можливості доведеться уникати договорів комісії.
І ще один момент. У ситуації, коли єдиноподатник виступає комітентом, дохід у нього виникатиме на дату надходження грошових коштів (на поточний рахунок) від комісіонера (а не, скажімо, у момент отримання грошових коштів безпосередньо комісіонером від покупців). Крім того, у цьому випадку ситуації, коли посередник-комісіонер, приміром, захоче утримати свою винагороду з належної комітенту-єдиноподатнику виручки (унаслідок чого комітенту надходитиме вже зменшена, з урахуванням утриманої винагороди, сума коштів на поточний рахунок), краще уникати. А розрахунки з комісіонером у такому разі комітенту краще здійснювати окремо (окремим платежем)

— за договорами доручення, транспортного експедирування або агентськими договорами

До доходу єдиноподатників (як юросіб, так і фізосіб) уключається сума отриманої винагороди (п. 292.4 ПКУ)
(консультації в розділах 240.04, 230.04 ЄБПЗ)

Згодні

Питання про включення до доходу єдиноподатників за такими посередницькими договорами виключно суми винагороди прямо врегульовано п. 292.4 ПКУ.
Дата доходу: дохід виникає на дату отримання винагороди єдиноподатником-посередником (тобто отримання грошових коштів в оплату своїх посередницьких послуг)

1.3

Оренда

— орендна плата

Уключається до доходу
(п. 292.1 ПКУ)

Згодні

Дата доходу: дохід виникає на дату отримання орендної плати — надходження грошових коштів на поточний рахунок (до каси) єдиноподатника.

— відшкодування орендарем комунальних платежів

Сума комунальних платежів, що відшкодовуються орендарем окремо від орендної плати, уключається до доходу єдиноподатника
(консультації в розділах 230.04, 240.04 ЄБПЗ)

Згодні

При існуючому визначенні «грошового» доходу єдиноподатника (п. 292.1 ПКУ) відстояти невключення грошової компенсації комунальних платежів до доходу дуже проблематично. Тому в цьому випадку єдиноподатнику вигідніше, аби на час оренди договори з комунальними службами було переоформлено безпосередньо на орендаря, який би сплачував комунальні платежі за себе самостійно.
У підприємця-єдиноподатника (орендодавця) можливість відшкодування комунальних платежів орендарем має бути обумовлена в договорі оренди (інакше податківці говорять про оподаткування такої суми відшкодування податком за ставкою 15 %).
Дата доходу: дохід виникає на дату отримання грошових коштів від орендаря на відшкодування комунальних платежів

1.4

Лізингові платежі

Уключаються до доходу
(п. 292.1 ПКУ)

Згодні

Лізингові платежі (як винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно) належать до продажу результатів робіт (послуг).
Дата доходу: дохід виникає на дату отримання «грошових» лізингових платежів

1.5

Суми ПДВ

Не включаються до доходу
(п.п. 1 п. 292.11 ПКУ;
консультація в журналі «Вісник податкової служби України»,
2012, № 11, с. 27)

Згодні

Питання про невключення до доходу єдиноподатників сум ПДВ прямо врегульовано п.п. 1 п. 292.11 ПКУ.
Таким чином, для єдиноподатників — платників ПДВ (на ставці 3 %) розмір доходу визначається без урахування ПДВ (що для  підприємців-спрощенців на ставці 3 % — платників ПДВ також підтверджує й форма Книги обліку доходів і витрат, що передбачає відображення доходу «без ПДВ», у тому числі при списанні кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності; у зв’язку з цим логічно припустити, що однаковий підхід та аналогічні правила також повинні працювати й щодо кредиторської заборгованості, що списується, в єдиноподатників-юросіб)

1.6

Дохід від продажу цінних паперів (корпоративних прав)

До доходу єдиноподатника-юрособи включається додатна різниця між отриманим доходом від продажу цінних паперів (ЦП) та витратами, понесеними при їх придбанні (консультація в розділі 240.04 ЄБПЗ)

Не згодні

Вважаємо, що слідувати таким лояльним роз’ясненням податківців при продажу ЦП підприємство-єдиноподатник може лише за умови отримання на свою адресу аналогічної податкової консультації, оскільки подібний висновок з ПКУ не випливає (точно кажучи, в бухгалтерському обліку в доходи при продажу ЦП потрапляє вся сума коштів, виручених від продажу).
Дата доходу: дохід виникає на дату отримання грошових коштів в оплату цінних паперів (корпоративних прав).
А от у фізичних осіб доходи від продажу ЦП (як «цивільні» доходи) оподатковуються за правилами, установленими п. 170.2 ПКУ, і тому до «єдиноподаткового» доходу не включаються

1.7

Кошти, отримані від замовника єдиноподатником-генпідрядником для перерахування субпідряднику

Роз'яснення відсутні

Уключаються до доходу єдиноподатника

Оскільки в цьому випадку до генпідрядника переходить право власності на грошові кошти, що надходять, то відстояти невідображення ним доходу дуже проблематично. Зауважимо: у минулому, за часів Указу № 727, «за» включення таких сум до бази обкладення єдиним податком висловлювалися і контролюючі органи (лист ДПАУ від 10.03.2006 р. № 2812/3/15-0416 та лист Держкомпідприємництва від 08.10.2003 р. № 5843).
Дата доходу: дохід виникає на дату зарахування грошових коштів

1.8

Унесення власних грошових коштів на поточний рахунок

Унесені кошти включаються до доходу єдиноподатника-фізособи (консультація в розділі 230.04 ЄБПЗ)

Не згодні

Ситуація, що розглядається, насамперед стосується єдиноподатників-підприємців. Зробити подібний фіскальний висновок контролюючим органам допомогло розпливчасте визначення «грошового» доходу єдиноподатника з п. 292.1 ПКУ. Проте з такою обурливою думкою податківців ми погодитися не можемо. Адже в цьому випадку рух грошових коштів відбувається всередині однієї особи — грошові кошти підприємець просто переказує на рахунок самому собі, — а подарувати щось «самому собі», як відомо, неможливо (тому доходом підприємця внесені ним на рахунок грошові кошти не є)

1.9

Повернені власні кошти, раніше перераховані єдиноподатником іншій особі (у тому числі суми раніше виданої єдиноподатником поворотної фіндопомоги, що йому повертаються)

Роз'яснення відсутні

Не включаються до доходу єдиноподатника

Хоча в ситуації, що розглядається, і відбувається надходження (зворотне повернення) грошових коштів, проте за операцією не виникає доходу в бухобліку (критерії доходу не виконуються, дохід не визнається).
Із цієї причини також не повинен включатися до доходу, наприклад, залишок грошових коштів при купівлі валюти, що повертається єдиноподатнику (що залишився невикористаним та зараховується банком на поточний рахунок), або повернення основної суми депозиту (тобто доходи єдиноподатника в подібних випадках не виникають).
Зауважимо: у цьому випадку під ситуацію, що розглядається, не підпадає повернення грошових коштів від контрагентів за договорами купівлі-продажу; далі про них буде сказано окремо
(див. в таблиці пп. 1.11, 1.12)

1.10

Кошти, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами

Не включаються до доходу єдиноподатника
(п.п. 2 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Питання про невключення до доходу єдиноподатників коштів, що надходять у межах внутрішніх розрахунків, прямо врегульовано
п.п. 2 п. 292.11 ПКУ

Грошові розрахунки при поверненнях товарів

1.11

Кошти, що надходять єдиноподатнику-покупцю від продавця за повернений товар

До доходу не включаються
(п.п. 5 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Кошти, повернені продавцем, до доходу покупця-єдиноподатника не включаються (ситуацію прямо врегульовано п.п. 5 п. 292.11 ПКУ)

1.12

Кошти, виплачені єдиноподатником-продавцем покупцю за повернений товар

Із доходу виключаються
(п.п. 5 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Стосовно цієї ситуації слова з п. 292.11 ПКУ «не включаються» до доходу єдиноподатника слід розуміти як «виключаються» (тобто віднімаються) із доходу єдиноподатника (що, наприклад, для підприємців-єдиноподатників підтверджує графа 3 Книги обліку доходів/Книги обліку доходів і витрат). Адже раніше при продажу товару сума грошових коштів, отриманих від покупця, уже потрапила до доходів єдиноподатника, а отже, тепер, при зворотному поверненні покупцю грошей, сума доходу підлягає коригуванню — зменшенню (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 11, с. 28).
Зауважимо також, що згідно з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ зменшення доходу можливе, якщо повернення грошей відбувається при поверненні товарів, розірванні договору або за листом-заявою про повернення коштів

Дохід від продажу основних засобів (ОЗ)

1.13

Дохід від продажу ОЗ

До доходу єдиноподатника-юрособи включається різниця між сумою коштів, отриманих від продажу ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ПКУ), визначеною за даними бухгалтерського обліку (лист ДПАУ від 28.01.2005 р. № 812/6/15-2116)

Згодні

Дата доходу: дохід виникає (різниця розраховується) на дату надходження грошових коштів в оплату за ОЗ, незалежно від їх фактичної передачі покупцю.
Зауважимо, що в минулому (у «докодексний» період) аналогічний підхід податківці поширювали й на продаж малоцінних необоротних матеріальних активів — МНМА (консультація в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 5, с. 46). Проте з набуттям чинності ПКУ, в якому під «податкове» визначення основних засобів (з п.п. 14.1.138) МНМА не підпадають, правила, установлені для продажу ОЗ, на наш погляд, до них застосовуватися не можуть. Тому дохід при продажу МНМА (як і при продажу товарів) виникає в усій сумі (а не в сумі різниці).
Зауважимо: у п. 292.2 ПКУ дохід від продажу ОЗ виділено лише для єдиноподатників-юросіб. А от у підприємців-єдиноподатників дохід від продажу рухомого та нерухомого майна, що належить фізичній особі на праві власності та використовується в господарській діяльності, до складу доходів не включається (п. 292.1 ПКУ). Вочевидь, доходи від продажу ОЗ не розцінюються для підприємців як доходи від єдиноподаткової діяльності, а вважаються «цивільними» доходами фізособи, що підлягають оподаткуванню за правилами ст. 172 — 173 ПКУ

1.14

Надходження часткових оплат при продажу ОЗ

До доходу підприємства-єдиноподатника сума різниці включається частинами — пропорційно сумі оплати, що надходить
(консультація в журналі «Вісник податкової служби України»,
2010, № 11, с. 29; 2010, № 34, с. 20)

Згодні

1.15

Дохід від продажу земельних ділянок

Роз'яснення відсутні

Вважаємо, що дохід визначається за правилами, аналогічними продажу ОЗ (тобто до доходу потрапляє різниця, що виникає)

Згідно з п. 5.1 П(С)БО 7 земельні ділянки належать до основних засобів.
Оскільки земля в бухгалтерському обліку не амортизується (п. 22 П(С)БО 7), то її залишкова вартість на дату реалізації дорівнюватиме первісній вартості. Тому до доходу в цьому випадку має потрапляти різниця між сумою, отриманою від реалізації земельної ділянки, та її залишковою (тобто первісною) вартістю. Зауважимо, що в минулому такої ж думки щодо цього питання дотримувалися і контролюючі органи (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 11, с. 30)

II. Дохід у матеріальній або нематеріальній формі (п. 292. 3 ПКУ)

2.1

Безоплатно отримані товари (роботи, послуги)

Уключаються до доходу на рівні не нижче звичайної ціни
(консультація в розділі 240.04 ЄБПЗ)

Згодні

На жаль, про порядок визначення розміру доходу при безоплатному отриманні в «єдиноподатковій» гл. 1 розд. ХIV ПКУ нічого не зазначається. Водночас податківці, як бачимо, вважають, що дохід єдиноподатникам-юрособам потрібно визначати з урахуванням звичайних цін, які, у свою чергу, до 1 січня 2013 року визначаються за правилами п. 1.20 Закону про податок на прибуток (хоча, заради справедливості слід зауважити, що вимог про застосування звичайних цін єдиноподатниками у гл. 1 розд. ХIV ПКУ немає).

А от аналогічне запитання для підприємців-єдиноподатників залишено в розділі 230.04 ЄБПЗ поки що без відповіді; проте дохід за безоплатним отриманням, судячи з усього, їм доведеться визначати так само.
Дата доходу: дохід виникає на дату фактичного отримання товарів (робіт, послуг).
І ще один момент. Якщо у відвантажувальних документах на безоплатно переданий товар виділено ПДВ, то єдиноподатник — платник ПДВ уключає до свого доходу вартість «безоплатного» товару без урахування ПДВ, а єдиноподатник — неплатник ПДВ — з урахуванням ПДВ (оскільки п.п. 1 п. 292.11 ПКУ його навряд чи стосується в цьому випадку)

2.2

Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності

Уключається до доходів

Згодні

Дата доходу: дохід виникає на дату списання кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності.
Нагадаємо: згідно зі ст. 257 ЦКУ загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у 3 роки (докладніше про це також див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 79; 2011, № 86; 2012, № 12).
Відображення доходу, на наш погляд, в цьому випадку (щоб уникнути задвоєння та повторного оподаткування) можливо лише за заборгованістю, не включеною раніше до доходу/валового доходу (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 12, с. 30). Водночас думка податківців із цього приводу наразі не відома.
При цьому встановлена п. 292.3 ПКУ вимога (про включення до складу «єдиноподаткового» доходу) стосується виключно кредиторської заборгованості, що списується у зв’язку із закінченням строку позовної давності (тобто списується за цією ознакою). У разі ж списання «іншої» безнадійної заборгованості (п.п. 14.1.11 ПКУ) — зокрема, при банкрутстві або ліквідації боржника — доходи не виникають.

Варте уваги також, що для підприємців-спрощенців на ставці 3 % (платників ПДВ) форма Книги обліку доходів і витрат передбачає віднесення до складу «єдиноподаткового» доходу суми списаної кредиторської заборгованості зі строком давності, що минув, «без ПДВ». Логічно припустити, що однаковий підхід та аналогічні правила мають працювати також і щодо списаної кредиторської заборгованості в підприємств-єдиноподатників

III. Інші позареалізаційні доходи та надходження

Фінансова допомога (позичка, позика)

3.1

Поворотна фінансова допомога, отримана і повернена єдиноподатником:

протягом
12 календарних місяців із дня отримання

Не включається
до доходу
(п.п. 3 п. 292. 11 ПКУ)

Згодні

Із положень п.п. 3 п. 292.11 ПКУ випливає, що до доходу єдиноподатника не включається сума «короткострокової» поворотної фінансової допомоги (отриманої і поверненої протягом 12 календарних місяців із моменту її отримання). Якщо ж ця умова не виконується (припустимо, поворотна фінансова допомога була отримана єдиноподатником строком на 1 рік і при отриманні до доходу не включалася, проте після закінчення року все ж не була повернена, у зв'язку з чим стає «довгостроковою»), то в періоді, коли минають відведені для її повернення 12 календарних місяців, єдиноподатнику, зважаючи на недотримання вимог з п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, доведеться включити суму фіндопомоги до свого доходу (дата відображення доходу в цьому випадку)

після закінчення 12 календарних місяців із дня отримання

Уключається до доходу
(п.п. 3 п. 292.11 ПКУ).
Наприклад, якщо фіндопомога отримана 07.02.2012 р. і не повернена до 08.02.2013 р. включно, то її потрібно буде включити до складу доходів 09.02.2013 р.; причому в подальшому при поверненні фіндопомоги раніше відображений дохід не коригується (консультація в журналі «Вісник податкової служби України»,
2012, № 11, с. 27).

Згодні

3.2

Безповоротна (благодійна) фінансова допомога

Роз'яснення відсутні

Уключається до доходу

Підпадає під визначення «грошового» доходу.
Дата доходу: дохід виникає на дату отримання грошової допомоги (надходження грошових коштів)

3.3

Кредити

До доходу єдиноподатника не включаються
(п.п. 3 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Питання про невключення до доходу єдиноподатників отриманих кредитів (у тому числі банківських) прямо врегульовано п.п. 3 п. 292.11 ПКУ.
При цьому сума кредиту не включається до доходу єдиноподатника незалежно від строку його отримання (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 11, с. 27).
Нагадаємо: згідно з п.п. 14.1.258 ПКУ фінансовий кредит — кошти, що надаються банком — резидентом або нерезидентом, який кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами та нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або її офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами — нерезидентами юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент

3.4

Проценти банку
(за депозитом, за користування коштами на поточному рахунку тощо)

Уключаються до доходу юрособи-єдиноподатника (консультація в розділі 240.04 ЄБПЗ)

Згодні

Дата доходу: дохід виникає на дату виплати процентів (зарахування процентів на банківський рахунок).
Зауважимо: отримані проценти включають до свого доходу тільки підприємства-єдиноподатники.
А от у єдиноподатників-фізосіб проценти (як пасивні доходи, що оподатковуються за «цивільними» правилами п. 170.4 ПКУ, відповідно до п. 1 розд. ХIХ ПКУ до 1 січня 2015 року не оподатковуються) згідно з п. 292.1 ПКУ до «єдиноподаткового» доходу не включаються

3.5

Роялті

Не включаються до доходу єдиноподатника-фізособи
(п.п. 1 п. 292.1 ПКУ)

Згодні

Роялті (як пасивні доходи фізосіб) оподатковуються за «цивільними» правилами п. 170.3 ПКУ і до доходу підприємців-єдиноподатників не включаються.

Інша справа в єдиноподатників-юросіб, які суму отриманих роялті включають до свого доходу.
Дата доходу: дохід виникає на дату отримання роялті (зарахування роялті на банківський рахунок підприємства-єдиноподатника)

3.6

Страхові виплати та відшкодування

Не включаються до доходу єдиноподатника-фізособи
(п.п. 1 п. 292.1 ПКУ)

Згодні

Страхові виплати не включаються до «єдиноподаткового» доходу підприємця-спрощенця, а як виплати фізособам оподатковуються за правилами розд. IV ПКУ, зокрема п.п. 165.1.27 ПКУ.
А от підприємству-єдиноподатнику суму отриманого страхового відшкодування до «єдиноподаткового» доходу, судячи з усього, уключити доведеться (при існуючому визначенні «грошового» доходу відстояти невключення таких сум до доходу доволі складно). Зауважимо, що «за» обкладення таких сум єдиним податком у єдиноподатників-юросіб у минулому висловлювалася і ДПАУ в листі від 24.05.2006 р. № 5799/6/15-0416

3.7

 

Курсові різниці:

 

— які виникають при перерахунку валюти, що значиться на поточному рахунку на кінець кварталу

Уключаються до доходу отримані при перерахунку додатні КР (консультація в розділі 240.04 ЄБПЗ). Водночас, як зазначалося в консультації, якщо при перерахунку виникають від’ємні курсові різниці, то вони дохід (базу обкладення єдиним податком у єдиноподатника) не зменшують

Не згодні

Вважаємо, що включатися до доходу єдиноподатника додатні курсові різниці не повинні, оскільки грошові кошти при цьому єдиноподатнику не надходять (тобто в цьому випадку КР не відповідає критеріям «грошового» доходу).
Наведемо простий приклад. Припустимо, що валюта ($100) надійшла єдиноподатнику за курсом 7 грн./$. У кінці кварталу курс виріс та склав 8 грн./$, а через ще один квартал — 9 грн./$. Потім, коли підприємство вирішило продати валюту, курс знову знизився та повернувся до колишньої відмітки — 7 грн./$. У такому разі якщо дотримуватись запропонованого податківцями підходу та включати до доходу щоквартальні курсові різниці, то підприємство за підсумками двох кварталів змушене буде збільшити свій дохід на 200 грн. (100 грн. + 100 грн.), хоча насправді такого грошового доходу при продажу валюти не отримає.

Тому, на наш погляд, валюта повинна обкладатися єдиним податком:
 — у момент її зарахування на рахунок єдиноподатника — за курсом НБУ на дату зарахування (п. 292.5 ПКУ);
 — а також при продажу — коли єдиним податком обкладається додатна різниця, що виникає при продажу валюти (див. про це наступний пункт)

— що виникають при продажу валюти

Уключаються до доходу єдиноподатника-юрособи
(консультація в розділі 240.04 ЄБПЗ). Проте в разі виникнення від’ємної різниці її величина базу обкладення єдиним податком не зменшує

Згодні

Дата доходу: дохід виникає на дату продажу валюти (зарахування грошових коштів від продажу на банківський рахунок).
Вочевидь, що доходи можуть виникати лише в разі продажу валюти, оскільки ПКУ пов'язує дату визнання доходу саме з надходженням грошових коштів на поточний рахунок. А отже, не може бути й мови про необхідність збільшення доходів на суми нарахованих за правилами бухобліку (але не отриманих на рахунок) курсових різниць.
Щоправда, виникає запитання: в якій сумі визнавати дохід при продажу валюти? Бухгалтерські норми вимагають порівнювати продажну вартість валюти з її балансовою вартістю та різницю, що виникає, уключати до доходів (про витрати не говоримо, оскільки їх єдиноподатник не обліковує). Саме ця сума, на наш погляд, точно повинна потрапити до складу доходів. Проте буде справедливим віднести до доходу єдиноподатника різницю між продажною вартістю валюти та її вартістю за курсом на дату отримання (придбання) такої валюти, хоча таке правило ні в П(С)БО, ні в ПКУ не встановлено.
Вважаємо, що аналогічно дохід від продажу валюти визначають і єдиноподатники-фізособи (хоча таке запитання, поміщене в розділі 230.04 ЄБПЗ, залишено поки що без відповіді)

3.8

Членські внески учасників або засновників кооперативу

Уключаються (консультація в розділі 240.04 ЄБПЗ)

Згодні

Цей вид надходжень актуальний для підприємств-єдиноподатників. При існуючому визначенні «грошового» доходу єдиноподатника (п. 292.1 ПКУ) відстояти невключення отриманих членських внесків до доходу дуже проблематично.
Дата доходу: дохід виникає на дату отримання членських внесків

Кошти для формування статутного капіталу, дивіденди

3.9

Внески до статутного капіталу (суми коштів або вартість майна, що вносяться учасниками для формування або поповнення статутного капіталу)

Не включаються до доходу єдиноподатника-юрособи
(п.п. 8 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Питання про невключення до доходу єдиноподатників внесків, що надходять до статутного капіталу, прямо врегульовано п.п. 8 п. 292.11 ПКУ.
Таким чином, у цьому випадку грошові або майнові внески до статутного капіталу учасників (що вносяться в обмін на корпоративні права) доходом підприємства-єдиноподатника не є.

Проте слід мати на увазі: у разі отримання будь-яких інших додаткових внесків (понад статутний капітал), збільшити дохід єдиноподатнику доведеться. І хоча їх надходження відображенням доходу в бухобліку не супроводжується (Дт 15, 20, 28, 311 — Кт 422), вони будуть об’єктом обкладення єдиним податком (уключатимуться до доходу єдиноподатника) як безоплатно отримане майно (п. 292.3 ПКУ)

3.10

Дивіденди

Дивіденди, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ, до доходу єдиноподатника-юрособи не включаються
(п.п. 10 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Водночас інші дивіденди, не оподатковані за ПКУ (наприклад, дивіденди, отримані від нерезидентів), потрапляють до доходів підприємства-єдиноподатника (уключаються до доходів на дату фактичного їх отримання).
А от для єдиноподатників-фізосіб жодних подібних умов не передбачено і будь-які дивіденди (як пасивні доходи, отримані громадянами та оподатковувані у джерела виплати за правилами п. 170.5 ПКУ) до «єдиноподаткового» доходу підприємців не включаються (п.п. 1. п. 292.1 ПКУ)

Дотації та кошти цільового призначення

3.11

Дотації і кошти цільового призначення (із Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, із бюджетів та державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм)

До доходу єдиноподатника не включаються
(п.п. 4 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Питання про невключення до доходу єдиноподатників отриманих коштів цільового призначення (дотацій) прямо врегульовано п.п. 4 п. 292.11 ПКУ.
Зокрема до доходу єдиноподатника не включається сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, отримана з Пенсійного фонду (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 11, с. 28)

Помилково зараховані (надмірно сплачені) суми

3.12

Суми надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються єдиноподатнику з бюджетів або державних цільових фондів

До доходу не включаються
(п.п. 9 п. 292.11 ПКУ)

Згодні

Питання про невключення до доходу єдиноподатників сум надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються, прямо врегульовано п.п. 9 п. 292.11 ПКУ

3.13

Помилково зараховані на рахунок кошти, згодом повернені

Роз'яснення відсутні
(у розділах 240.04 і 230.04 ЄБПЗ запитання залишені поки що без відповіді)

До доходу не включаються

Не відповідають критеріям «грошового» доходу
(у бухгалтерському обліку за операцією дохід не визнається — не виникає)

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі