Порядок заповнення декларації платника єдиного податку — юрособи

Службове поле декларації платника ЄП — юрособи

Порядок заповнення

1

2

Поле 1

Це службове поле призначене для проставляння відміток про тип декларації:
 — звітна;
 — звітна нова;
 — уточнююча;
 — довідково.
У рядку службового поля, який відповідає типу декларації, що подається, проставляється відмітка (Х).
Так, у разі подання поточної декларації платника єдиного податку — юрособи за звітний період відмітка (Х) проставляється в полі «звітна».
Якщо ж після подання декларації за звітний період, однак до закінчення граничного строку її подання за цей же період, платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками (без сплати при цьому «самоштрафу», як передбачено п. 50.1 ПКУ), то відмітка (Х) проставляється в полі «звітна нова».
У полі «уточнююча» відмітка (Х) проставляється в разі, коли платник податків самостійно виправляє помилки, допущені в раніше поданій декларації, шляхом подання декларації як уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ПКУ.

Причому уточнююча декларація подається платником податку з наступного дня, після граничного строку подання відповідної податкової звітності, на що звертали увагу податківці в ЄБПЗ у розділі 020.02.

Тип декларації, що подається, є обов’язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ). За його відсутності документ втрачає статус податкової декларації з юридичними наслідками, що передбачені законом (пп. 48.1, 48.2 ПКУ).
Крім того, у цьому полі також зазначається номер поданої за рік декларації, який визначається послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних декларацій за рік (звітної, звітної нової, уточнюючої)

Поле 2

У цьому службовому полі вказується, за який звітний (податковий) період звітного року подається декларація: I квартал, півріччя, три квартали, рік. Інформація, що наводиться в цьому службовому полі, є обов'язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ). За її відсутності документ втрачає статус податкової декларації з юридичними наслідками, що передбачені законом (пп. 48.1, 48.2 ПКУ)

Поле 3

У цьому службовому полі вказується звітний (податковий) період, який уточнюється (зазначається в разі подання уточнюючої декларації). У ньому окремо виділено періоди, для уточнення показників декларацій за якими платники єдиного податку звітували до 2012 року (до набуття чинності Законом № 4014). Інформація, що наводиться в цьому службовому полі, є обов'язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ). За її відсутності документ втрачає статус податкової декларації з юридичними наслідками, що передбачені законом (пп. 48.1, 48.2 ПКУ)

Поле 4

У цьому службовому полі наводиться інформація про платника податку:
 — повне найменування відповідно до реєстраційних документів. Нагадаємо: згідно зі ст. 90 ЦКУ юридична особа повинна мати своє найменування, що містить інформацію про його організаційно-правову форму. Крім повного найменування, юрособа може мати скорочене найменування. Вимоги щодо найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджені наказом Держкомпідприємництва від 09.06.2004 р. № 65. Крім того, аналогічний акт затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 23). Так-от, у декларації слід зазначати саме повне найменування юридичної особи, наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конус», а не ТОВ «Конус»;
 — код платника податку згідно з ЄДРПОУ. Для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб — резидентів та нерезидентів код за ЄДРПОУ є податковим номером платників податків (п.п. «а» п. 2.2 Порядку № 1588);
 — код виду економічної діяльності (КВЕД). Платник податків наводить код того виду діяльності, який є для нього основним;
 — податкова адреса (місцезнаходження) платника. Тут юрособа вказує своє місцезнаходження, відомості про яке містяться в ЄДРПОУ (див. ЄБПЗ у розділі 020.02);
 — поштовий індекс.

Ця інформація є обов'язковим реквізитом податкової декларації (п. 48.3 ПКУ), за відсутності якого документ втрачає статус податкової декларації з юридичними наслідками, що передбачені законом (пп. 48.1, 48.2 ПКУ).

Крім того, у цьому полі платник зазначає:
 — код організаційно-правової форми господарювання. Цей код присвоюється підприємству згідно з Класифікацією організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 (наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97);

— міжміський код;
 — телефон.
Електронну адресу та факс платник податків наводить за бажання

Поле 5

До цього поля вписується найменування податкового органу, до якого подається декларація. Причому тут слід уважно стежити за правильністю написання назви податкового органу, особливо зважаючи на нерідкі реорганізації ДПСУ. Таку інформацію віднесено до обов'язкових реквізитів податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ). За її відсутності документ втрачає статус податкової декларації з юридичними наслідками, що передбачені законом (пп. 48.1, 48.2 ПКУ). Неправильне заповнення цього поля, наприклад, якщо підприємство вкаже старе найменування, замість нового — після реорганізації, може дати податківцям формальну підставу визнати декларацію недійсною

Поле 6

До цього поля вписується середньооблікова кількість працівників (осіб).
Під середньообліковою кількістю працівників у п.п. 14.1.227 ПКУ розуміється кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більше ніж один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Спеціально розробленої методики визначення середньооблікової кількості працівників для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ наразі не існує. Водночас опис, наведений у п.п. 14.1.227 ПКУ, відповідає показнику «середньооблікова кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості (СКПЕПЗ)», який розраховується за правилами п. 4 Інструкції № 286. От тільки в Інструкції № 286 немає обмеження, що зовнішні сумісники та особи, які працюють за цивільно-правовими договорами, ураховуються при розрахунку СКПЕПЗ лише в разі, якщо вони працювали на підприємстві більше ніж один календарний місяць. Проте зважаючи на пряму вказівку на такий нюанс у п.п. 14.1.227 ПКУ, при розрахунку середньооблікової кількості працівників для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ, позаштатників потрібно враховувати, лише якщо вони працюють на підприємстві більше одного місяця (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 5).
Оскільки для єдиноподатників з метою перебування в цьому статусі важлива середньооблікова кількість працівників за рік, недотримання критерію чисельності протягом календарного року (наприклад, за окремі місяці або квартали), якщо в цілому за рік показник чисельності не виходить за межі встановленого обмеження, порушенням, на наш погляд, не є і не дає приводу для переходу єдиноподатника на загальну систему оподаткування. Тобто, по суті, якщо середньооблікова кількість працівників у єдиноподатника в деяких місяцях року може бути, наприклад, 51 особа або навіть більше, водночас якщо при цьому показник середньооблікової кількості працівників за рік не буде перевищено, то існуюче обмеження щодо чисельності єдиноподатником порушене не буде. Проте, щоб уникнути зайвих спорів, радимо вам усе ж не перевищувати цей показник (50 осіб) і протягом року

Код рядка

Назва рядка

Пункт статті ПКУ

1

2

3

1

Загальна сума доходу за податковий (звітний) період
(р. 2 + р. 3 + р. 4 + р. 5 + р. 6)

Ст. 292

У цьому рядку розраховується та відображається загальна сума доходу за звітний період, уключаючи перевищення над гранично допустимим доходом, доходом, отриманим у негрошовій формі, та доходом, отриманим при здійсненні заборонених видів діяльності.
Щоб обчислити цей показник підсумовуються показники рядків 2 (3), 4, 5 і 6

2

Сума доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується за ставкою 3 %

Ст. 292, п.п. 1 п. 293.3, п.п. 296.1.3

Цей дохідний рядок заповнюють платники єдиного податку, які обрали ставку 3 % та при цьому є платниками ПДВ. У цьому випадку в наступному рядку (рядку 3) ставиться прокреслення.
У цьому рядку вказується сума доходу наростаючим підсумком, тобто отримана юрособою-єдиноподатником з початку року і до закінчення звітного кварталу. Причому сума доходу, що відображається в цьому рядку не повинна бути більше 5000000 грн. Дохід, що перевищив гранично допустиму суму (а саме суму перевищення), слід показати в рядку 4 декларації з усіма наслідками, що випливають.
І тут слід мати на увазі: в єдиноподатників — платників ПДВ згідно з розд. V ПКУ, які працюють на ставці 3 %, розмір доходу визначають без урахування ПДВ (п.п. 1 п. 292.11). Тобто в цьому рядку відображається сума доходу без урахування ПДВ.
Про особливості визначення доходу єдиноподатника-юрособи див. статтю «Доходи єдиноподатника» на с. 11 цього номера.
Як випливає з п.п. 296.1.3 ПКУ, платникам єдиного податку — юрособам для визначення доходу приписано використовувати дані спрощеного бухгалтерського обліку.
Узявши за орієнтир норми бухобліку, усе-таки варто врахувати, що в цілях оподаткування до доходу єдиноподатника може бути віднесено дохід, який при цьому є саме грошовим (тобто отриманий у грошовій формі). А тому формувати доходи єдиноподатнику доведеться з оглядкою на норми бухобліку та поправкою на грошовий характер (тобто визнаючи доходами грошові надходження, що потрапляють до складу доходів у бухобліку).
Кореспонденція з бухобліком. При заповненні цього рядка варто орієнтуватися на дані бухгалтерського обліку, використовуючи такі записи:
Дт 30 — Кт 361, 377, 681, 685;
Дт 30 — Кт 702;
Дт 31 — Кт 361, 377, 681, 685.
Причому зверніть увагу: із цієї суми слід виключити бухгалтерські записи про повернення:
 — отриманих передоплат (авансів) — Дт 681, 377, 685 — Кт 30, 31;
 — оплат за повернену продукцію (товар) — Дт 361, 377, 685 — Кт 30, 31. На наш погляд, виключенню підлягають і повернення за «старими» постачаннями (що виникли в єдиноподатника до 01.01.2012 р. та потрапили в об'єкт обкладення єдиним податком того періоду), проте роз'яснень податківців із цього приводу наразі немає.

Оскільки платники єдиного податку, які працюють на ставці 3 %, розмір доходу визначають без урахування ПДВ, то додатково слід відняти і суму ПДВ, яку включено в оплату, що надійшла:
 — якщо це передоплата: Дт 643 — Кт 641/ПДВ;
 — якщо це оплата за відвантажений товар (надані послуги): Дт 70, 712, 713 — Кт 641/ПДВ.
Причому зверніть увагу: платник єдиного податку, який перейшов на єдиний податок за ставкою 3 % шляхом подання заяви на перехід на ЄП та реєстрацію ПДВ до 25.01.2012 р., сплачувати єдиний податок за ставкою 3 % повинен з 01.01.2012 р., а сплатити ПДВ — лише з дати реєстрації платником ПДВ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 15, с. 19).
Водночас у деяких випадках при визначенні доходу слід ураховувати і дохідний фактор. Наприклад:
1) коли підприємство на рахунок отримує грошові кошти як повернення здійсненої раніше передоплати за товар (послуги) або позики. Хоча в ситуації, що розглядається, і відбувається рух грошових коштів, проте за операціями не виникає доходу в бухобліку (критерії доходу не виконуються) — тому така операція не потрапляє до доходу й у податковому обліку;
2) продаж ОЗ — до доходу єдиноподатника-юрособи включається різниця між сумою коштів, отриманих від продажу ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ПКУ), визначеною за даними бухгалтерського обліку: це бухгалтерські записи про отримання виручки Дт 30, 31 — Кт 377, 685 за вирахуванням ПДВ тазалишкової балансової вартості, що склалася на день продажу Дт 943 — Кт 286;
3) сума кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності, — дохід виникає на дату списання кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності, у сумі такої заборгованості. Тут варто орієнтуватися на бухгалтерські записи про списання кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності:
 — неоплачені товари — Дт 631, 685 — Кт 717;
 — отримані передоплати за товар (послуги) — Дт 681, 685 — Кт 717 (по суті, сума авансу, що надійшла раніше, уже обкладалася єдиним податком згідно з Указом № 727 або докодексним податком на прибуток (три роки тому) і тепер при списанні кредиторської заборгованості за таким авансом, на нашу думку, повторно дохід відображати не потрібно. Хоча не факт, що цю позицію підтримають податківці).
До складу «єдиноподаткового» доходу суми списаної кредиторської заборгованості зі строком давності, що минув, уключаються без ПДВ (детальніше див. статтю «Доходи єдиноподатника» на с. 11 цього номера);
4) безоплатно отримані товари (роботи, послуги) — дохід виникає на дату фактичного отримання товарів (робіт, послуг) на рівні не нижче звичайної ціни (консультації в розділі 240.04 ЄБПЗ). Тут варто орієнтуватися на дані бухгалтерського обліку, використовуючи документи, в яких фіксуються обороти за кореспонденціями рахунків:
 — запаси Дт 20, 22, 28 — Кт 718;
 — послуги Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 718;
 — основні засоби Дт 15 (10) — Кт 424;
5) поворотна фінансова допомога, не повернена протягом 12 місяців. У періоді, коли закінчуються відведені для її повернення 12 календарних місяців, єдиноподатнику, зважаючи на недотримання вимог з п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, доведеться включити суму фіндопомоги до свого доходу. Тут варто орієнтуватися на аналітичні дані до залишку за Кт 685 (607 «Інші короткострокові позики в іноземній валюті») на кінець звітного кварталу, в якому закінчуються 12 місяців для повернення такої допомоги

3

Сума доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується за ставкою 5 %

Ст. 292

Цей дохідний рядок декларації заповнюють єдиноподатники — неплатники ПДВ, які працюють за ставкою 5 %. У цьому випадку в попередньому рядку (рядку 2) ставиться прокреслення.
У цьому рядку вказується сума доходу наростаючим підсумком, тобто отримана юрособою-єдиноподатником з початку року і до закінчення звітного кварталу. Причому сума доходу, що відображається в цьому рядку, не повинна бути більше 5000000 грн. Дохід, що перевищив гранично допустиму суму (а саме суму перевищення), слід показати в рядку 4 декларації з усіма наслідками, що випливають.
Кореспонденція з бухобліком. При заповненні цього рядка варто орієнтуватися на дані бухгалтерського обліку, використовуючи документи, в яких фіксуються обороти, які ми навели при описі рядка 2

4

Сума доходу, що перевищує обсяг доходу, визначений підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України

Ст. 292, п. 296.6

Згідно з п. 296.6 ПКУ сума перевищення обсягу доходу відображається в податковій декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення.
Якщо дохід, отриманий у звітному періоді (протягом року), не перевищує допустимий обсяг доходу, установлений для юросіб-єдиноподатників на календарний рік — 5000000 грн., то цей рядок не заповнюється, у ньому ставиться прокреслення.
У разі, коли дохід, отриманий протягом звітного періоду, перевищує 5000000 грн., до цього рядка записується сума перевищення. Розраховується ця сума так: сума доходу, отримана з початку першого звітного періоду до закінчення кварталу, в якому встановлюється таке перевищення, мінус 5000000 грн.
Єдиноподатник, який заповнив цей рядок, зобов'язаний буде:
1) перейти на загальну систему — подати Заяву з проставлянням у її п. 5.4 відповідних відміток, проте можна обійтися і без неї. У будь-якому разі суб'єкт господарювання вважатиметься загальносистемником уже з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, у якому утворилося перевищення (абз. 3 п.п. 298.2.3 ПКУ);
2) здати свідоцтво платника єдиного податку протягом 10 календарних днів, наступних за кварталом, в якому утворилося перевищення;
3) для єдиноподатників за ставкою 5 % — за необхідності зареєструватися платником ПДВ;
4) для єдиноподатників за ставкою 3 %, які застосовують квартальний звітний період з ПДВ, — самостійно перейти на місячний період з місяця, в якому здійснюється перехід на загальну систему

5

Сума доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України

Ст. 292, п.п. 296.5.5, п. 291.6

До цього рядка записується дохід, отриманий єдиноподатником від здійснення негрошових розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). Негрошовий спосіб розрахунків передбачають операції бартеру, отримання в оплату векселя, залік зустрічних грошових вимог, виплата зарплати в натуральній формі. На те, що бартер та взаємозалік без зарахування грошових коштів на рахунок підприємства заборонені для єдиноподатників, звертають увагу і податківці (див. консультацію в ЄБПЗ у розділі 240.12).
Використання єдиноподатником «негрошових» способів розрахунків за відвантажені товари, роботи, послуги вважається порушенням. Тому слід зауважити:
1) заборона негрошових розрахунків стосується лише розрахунків за відвантажені товари (роботи, послуги). Якщо ж ідеться про розрахунки при здійсненні інших операцій, наприклад, позику повертають підприємству не грошима, а товаром, то ця заборона не діє;
2) якщо за товар здійснює оплату не безпосередній покупець, а інша особа, то на таку форму розрахунку заборона також не діє — головне, щоб оплату було здійснено у грошовій формі;

3) а от утримання посередником посередницької винагороди загрожує єдиноподатнику-комітенту визнанням розрахунків з таким посередником негрошовими розрахунками (заліком заборгованості за надані послуги). Тому при комісійних операціях комітент повинен вимагати від посередника отримання повного грошового розрахунку за проданий товар, а вже потім оплачувати послуги посереднику.
Заповнення цього рядка буде сигналом для єдиноподатника, щоб:
1) перейти на загальну систему (з 1 числа місяця, наступного за кварталом, в якому було допущено порушення);
2) здати свідоцтво платника єдиного податку протягом 10 календарних днів, наступних за кварталом, в якому було допущено порушення;
3) для єдиноподатників на ставці 5 % — за необхідності зареєструватися платником ПДВ;
4) для єдиноподатників на ставці 3 %, які застосовують квартальний звітний період з ПДВ, — самостійно перейти на місячний період з місяця, в якому здійснюється перехід на загальну систему.
Кореспонденція з бухобліком. При заповненні цього рядка варто орієнтуватися на дані бухгалтерського обліку, використовуючи документи, в яких фіксуються обороти за кореспонденціями залікових рахунків: Дт 63, 685 — Кт 377, 361

6

Сума доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування

Ст. 292, п.п. 296.5.5

У цьому рядку відображається дохід, отриманий юрособою-єдиноподатником від забороненого виду діяльності.
Докладно з видами діяльності та із зазначенням відповідних їм кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД-2005 і КВЕД-2010, які потрапили під заборону для їх здійснення на спрощеній системі оподаткування, можна ознайомитися в матеріалі «Хто не може бути платником єдиного податку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 14.
Причому зверніть увагу: тільки наявності забороненого для спрощенців виду діяльності у відомостях про суб'єкта господарювання, що вносяться до Єдиного держреєстру, або до статутних документів юрособи, укладення договору, предмет якого передбачає здійснення забороненої діяльності, і навіть отримання дозвільного документа на здійснення діяльності, якою не можуть займатися юрособи-єдиноподатники, ще недостатньо для висновку про фактичне здійснення забороненої діяльності.
Загроза такої кваліфікації виникає лише у випадку, якщо вже є документальне підтвердження того, що ті чи інші дії, які охоплюються забороненим видом діяльності, було здійснено, тобто складено документ, що підтверджує виконання роботи, або надання послуги, або постачання товару.
Причому, зверніть увагу, у ситуації, коли єдиноподатник у 2012 році отримує оплату за послуги, надані ним у 2011 році, і надання таких послуг з 2012 року для нього є вже забороненим видом діяльності, то податківці дозволили врахувати ці кошти у складі доходів, оподатковуваних за звичайними для юросіб-єдиноподатників ставками (3 % або 5 %), тобто зарахувати ці суми до рядка 2 або 3 декларації. Однак за умови, що єдиноподатник уже не надає такі послуги з початку 2012 року (див. консультацію в ЄБПЗ у розділі 240.04).
У цьому рядку знайде своє відображення дохід, отриманий від забороненого виду діяльності, який єдиноподатник здійснить уже після 1 січня 2012 року. Тоді заповнення цього рядка у складі декларації буде сигналом для єдиноподатника, щоб:
1) перейти на загальну систему (з 1 числа місяця, наступного за кварталом, в якому було допущено порушення);
2) здати свідоцтво платника єдиного податку протягом 10 календарних днів, наступних за кварталом, в якому було допущено порушення;
3) для єдиноподатників на ставці 5 % — за необхідності зареєструватися платником ПДВ;

4) для єдиноподатників на ставці 3 %, які застосовують квартальний звітний період з ПДВ, — самостійно перейти на місячний період з місяця, в якому здійснюється перехід на загальну систему.
Кореспонденція з бухобліком. При заповненні цього рядка варто орієнтуватися на дані бухгалтерського обліку, використовуючи документи, в яких фіксуються обороти, які ми навели при описі рядка 2, здійснені в межах забороненого виду діяльності.
Якщо заборонені види діяльності не здійснювалися, то цей рядок не заповнюється, у ньому ставиться прокреслення

7

Сума єдиного податку за податковий (звітний) період
(р. 7.1 + р. 7.2 + р. 7.3)

Ст. 295

У цьому рядку показується сума єдиного податку, нарахована в податковому звітному періоді. Зверніть увагу: вона складається із суми єдиного податку, розрахованого за обраною загальною ставкою (3 % або 5 %), та єдиного податку, розрахованого за ставкою в подвійному розмірі (у разі заповнення рядка 7.3).
У декларації за I квартал податкового року в цьому рядку міститься сума єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Якщо ж ідеться про декларацію за будь-який інший звітний (податковий) період, то зважаючи на принцип наростаючого підсумку, що використовується при заповненні декларації, рядок 7 міститиме дані всіх попередніх звітних (податкових) періодів звітного року. Отже, для правильної сплати податку з цього рядка потрібно виокремити ці дані, що і відбудеться за допомогою рядка 8

7.1

Сума єдиного податку за ставкою 3 % (р. 2 х 3 %)

П.п. 1 п. 293.3

Цей рядок заповнюють єдиноподатники — платники ПДВ, які працюють на ставці 3 %. Сума єдиного податку визначається як добуток суми доходу звітного періоду (рядок 2) та ставки єдиного податку — 3 %. Тоді в рядку 7.2 ставиться прокреслення

7.2

Сума єдиного податку за ставкою 5 % (р. 3 х 5 %)

П.п. 2 п. 293.3

Цей рядок заповнюють єдиноподатники, не зареєстровані платниками ПДВ. Сума єдиного податку визначається як добуток суми доходу звітного періоду (рядок 3) та ставки єдиного податку — 5 %. Тоді в рядку 7.1 ставиться прокреслення

7.3

Сума єдиного податку, що обчислюється у подвійному розмірі ставки
(р. 4 + р. 5 + р. 6) х (___) %

П. 293.5

У цьому рядку платник самостійно вказує (підставляє у формулу, наведену в назві рядка) розмір подвійної ставки від базової: 6 % — якщо єдиноподатник є платником ПДВ та працює за ставкою 3 %; 10 % — якщо єдиноподатник не є платником ПДВ та сплачує єдиний податок за ставкою 5 %).
Указана єдиноподатникам ставка застосовується до доходу, отриманого в результаті порушення тих чи інших умов роботи на єдиному податку, а саме до доходу:
 — що перевищив гранично допустимий розмір (рядок 4);
 — який отримано в негрошовій формі (рядок 5):
 — який отримано від заборонених видів діяльності (рядок 6).
Сума єдиного податку визначається як добуток суми «порушувального» доходу звітного періоду (рядок 4 + рядок 5 + рядок 6) та подвійної ставки єдиного податку — 6 (10) %

8

Сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період (р. 7(2) декларації за минулий податковий (звітний) період)

Призначення цього рядка — відняти з нарахованого податкового зобов'язання за весь звітний період суму податкового зобов'язання, проведену за особовим рахунком платника в попередньому звітному періоді. Завдяки цьому до бюджету перераховується єдиний податок лише з тих доходів, які було отримано за останній квартал.
У декларації за I квартал звітного (податкового) року в цьому рядку ставиться прокреслення. У деклараціях за наступні звітні (податкові) періоди цього року до рядка, період (причому, як зазначено у виносці (2) до цього рядка, відповідність рядка 8 рядку 7
застосовується для податкових (звітних) періодів після набуття чинності Законом № 4014). До цього рядка включаються й уточнюючі показники у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених в попередніх звітних періодах у межах поточного року (при цьому рядки, в яких було допущено помилки, заповнюються правильно)

9

Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал
(р. 7 - р. 8)

ст. 295

У цьому рядку відображається сума єдиного податку, яку потрібно сплатити до бюджету за підсумками звітного кварталу. Її показник визначається як різниця між сумою єдиного податку, розрахованого наростаючим підсумком з початку року, та сумою єдиного податку, нарахованого наростаючим підсумком у минулому звітному періоді (рядок 7 - рядок 8).
Не забудьте: сплатити суму єдиного податку слід протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал

10 — 15

Самостійне виявлення помилок

П. 50.1, п.п. 129.1.2

Рядки цього розділу призначено для виправлення самостійно виявлених помилок згідно зі ст. 50 ПКУ. Виправити помилку можна двома способами:
1) подати уточнюючий розрахунок (уточнюючу декларацію) та сплатити суму недоплати та штрафу в розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку (у цьому випадку додаток до податкової декларації «Розрахунок податкового зобов'язання єдиного податку за минулий період, що уточнюється» (далі — додаток));
2) відобразити суму недоплати у складі декларації за наступний період, збільшену на розмір штрафу в розмірі 5 % від такої суми з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання єдиного податку. У цьому випадку необхідно подавати додаток.
За роз'ясненнями податківців (див. ЄБПЗ у розділі 240.08), суми єдиного податку, штрафних (фінансових) санкцій та пені, самостійно нараховані юрособою — платником єдиного податку (у разі уточнення сум єдиного податку за попередні звітні періоди) сплачуються без розподілу цих сум за тим самим кодом бюджетної класифікації, за яким здійснюються зарахування єдиного податку.
Виправлення помилок за допомогою уточнюючої декларації. Якщо вибрано спосіб виправлення помилок «в уточнюючій декларації», то додаток до декларації не заповнюється і не подається (цей додаток заповнюється виключно в разі уточнення показників раніше поданої податкової декларації у складі «звітної» або «нової звітної» податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено платником).
У такому разі уточнюючу декларацію складають за формою звичайної декларації, проставляючи в її вступній частині в полі 1 відмітку «Уточнююча», а в полі 2 — указується період, в якому подається уточнююча декларація, у полі 3 вказується період, за який виправляються помилки.
При цьому рядки 1 — 9 такої уточнюючої декларації за помилковий період заповнюють так, як нібито в них не було допущено помилки (рядки, в яких були допущені помилки, заповнюються правильно).
У рядку 10 уточнюючої декларації вказується сума єдиного податку, яка береться з помилкової декларації, що уточнюється (з рядка 9).
Далі, порівнюючи показники рядків 9 і 10, визначається або недоплата, або переплата єдиного податку, що відображається відповідно в рядку 11 або рядку 12 уточнюючої декларації. Якщо в результаті виправлення помилки виникає недоплата єдиного податку, то сума штрафу (3 % від суми недоплати єдиного податку) відображається в рядку 13, а сума пені — у рядку 15 уточнюючої декларації.

Виправлення помилок у поточній декларації. У цьому випадку в полі 1 вступної частини декларації ставиться відмітка «Звітна» або «Звітна нова» (якщо декларація згідно з останнім абзацом п. 50.1 ПКУ повторно подається платником податків до закінчення граничного строку подання). Виправляючи помилку в такий спосіб до декларації заповнюють додаток. У вступній частині цього додатка вказується період, за який подається поточна декларація, а в шапці (під назвою додатка) указується період, який уточнюється. До цього додатка заносяться правильні показники за податковий період, що уточнюється. До рядка 10 цього додатка переноситься сума єдиного податку з рядка 9 помилкової декларації.
Причому цей додаток подається до кожного періоду, що уточнюється.
Порівнюючи правильне значення єдиного податку, наведене в рядку 9, з «помилковим» показником, зазначеним у рядку 10 додатка, визначається сума збільшення/зменшення податкового зобов’язання, яка заноситься відповідно до рядка 11 або рядка 12 додатка.
Далі сума недоплати/переплати єдиного податку з додатка переноситься відповідно до рядка 11 або 12 декларації (якщо до декларації заповнюється декілька додатків, то ці рядки заповнюють з урахуванням даних усіх складених додатків). Якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата єдиного податку, то сума «самоштрафу» (5 % від суми заниженого податкового зобов’язання) вноситься до рядка 14, а пеня — до рядка 15 декларації.
Причому виправляючи помилку в такий спосіб (у поточній декларації) наростаючий принцип складання декларації до рядків розділу «Самостійне виявлення помилок» (рядки 10 — 15) по суті не застосовується — за аналогією з виправленням помилок з податку на прибуток (див. консультацію податківців у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 28, с. 48). У подальшому в декларації періоду, наступного за періодом виправлення, рядки цього розділу не заповнюються (якщо, звісно, не виправляється помилка).
Виправлення помилок за період до 01.01.2012 р. Що стосується виправлення помилок за період до 01.01.2012 р., то сума заниженого податкового зобов’язання має розраховуватися виходячи зі старої ставки єдиного податку, за якою єдиноподатник нараховував свої зобов’язання до 1 січня 2012 року (платник ПДВ — за ставкою 6 %, неплатник ПДВ — за ставкою 10 %, причому ПКУ з 01.01.2011 р. дозволяв єдиноподатникам сплачувати єдиний податок не в повному розмірі, а лише ту його частину, що належить бюджету, тобто 43 % від ставки єдиного податку (підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, ст. 2 Указу № 727)).
На перший погляд, нова декларація (див. поле 3 та виноску до цього поля) передбачає можливість уточнення податкових (звітних) періодів до набуття чинності новими правилами роботи на спрощеній системі оподаткування, унесеними до ПКУ Законом № 4014, — у ній для цього окремо виділено періоди I квартал, II квартал, III і IV квартали. Крім того, як указали податківці (див. ЄБПЗ у розділі 240.08), уточнення сум єдиного податку минулих податкових (звітних) періодів, у тому числі й до 01.01.2012 р., слід здійснювати в декларації платника єдиного податку — юридичної особи уточнюючій або звітній (звітній новій) за формою, затвердженою наказом № 1688. Проте механізм уточнення старих помилок не втілено в самих рядках декларації. Виправити «розгорнуто» старі помилки, що виникли до 01.01.2012 р., нова декларація єдиноподатника-юрособи не дозволяє. На сьогодні роз’яснень щодо порядку виправлення помилок старих періодів, допущених єдиноподатниками-юрособами, у ЄБПЗ немає.
Тому можна спробувати виправити такі помилки, заповнивши лише рядки з результатом самовиправлення (рядки 10 — 15 уточнюючої декларації) з поданням до податкового органу пояснювальної записки (за аналогією з виправленням докодексних помилок з податку на прибуток, що було для прибутковиків запропоновано в ЄБПЗ у розділі 110.30.03). Хоча знову-таки, якщо чітко дотримуватись посилань цих рядків, то, по суті, вони передбачені виключно для зазначення показників (із рядка 9) декларації з єдиного податку за новою формою, тобто при виправленні помилок, що виникли після набуття чинності Законом № 4014). Причому у разі подання «уточненки» за помилками, допущеними при сплаті єдиного податку до 01.01.2012 р., та пояснень до неї податківці не мають права відмовити в її прийнятті. Як роз’яснюють податківці (див. ЄБПЗ у розділі 020.02), орган ДПС не має права відмовити у прийнятті звітності, яка не має інструкції з порядку її заповнення, і суб’єкт господарювання вважає, що ця форма звітності збільшує або зменшує його зобов’язання, про що вказано у спеціально відведеному місці декларації.
Виправляючи такі помилки платнику нічого не залишається, як у рядку 11 показати збільшення податкового зобов’язання податкового звітного періоду, що уточнюється, а саме: додатне значення різниці між сумою виправленого (правильного) податкового зобов’язання та сумою податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлено помилку (рядок 8 старого Розрахунку сплати єдиного податку суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи за період, що виправляється). У рядку 12 показати зменшення податкового зобов’язання податкового звітного періоду, що уточнюється, а саме: від’ємне значення різниці між сумою виправленого (правильного) податкового зобов’язання та сумою податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлено помилку (рядок 8 старого Розрахунку). Якщо в результаті виправлення помилки виникає недоплата єдиного податку, то суму штрафу (3 % від суми недоплати єдиного податку) показати в рядку 13, а суму пені — у рядку 15 уточнюючої декларації. У решті рядків ставитися прокреслення

Додаток(ки) щодо розрахунку податкового зобов'язання податку за минулий(і) період(и) на:

П. 50.1

У цій графі декларації вказується кількість аркушів додатків УР до декларації, що подаються, якщо єдиноподатник у поточній декларації виправляє помилки минулих періодів

Доповнення до податкової декларації (заповнюється і додається відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України) на:

П. 46.4

У цій графі декларації вказуються дані (кількість аркушів) про наявність доповнень, що подаються до декларації, або пояснень, якщо єдиноподатник вважає, що форма декларації не дозволяє йому правильно визначити податкові зобов'язання з єдиного податку (наприклад, як уже зазначалося, пояснення можна надати в разі виправлення помилок, допущених єдиноподатником ще в період дії старої спрощенки (до 01.01.2012 р.)