Користуємося пільгами з податку на прибуток — подаємо Звіт про використання вивільнених коштів

Користуємося пільгами з податку на прибуток — подаємо Звіт про використання вивільнених коштів

Платникам податку на прибуток — пільговикам потрібно пам'ятати про «свої» особливості обліку звільненої (пільгової) діяльності, у тому числі, про подання Звіту про використання вивільнених «пільгових» коштів. Як його заповнити та подати, розглянемо в цій статті

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Насамперед нагадаємо, що для платників податку на прибуток — пільговиків вимогу про ведення «окремого» обліку пільгової діяльності прямо передбачено п. 152.11 ПКУ. Так, згідно з цим пунктом платники податку, прибуток (дохід) яких повністю та/або частково звільняється від оподаткування, повинні вести окремий облік «пільгових» доходів/прибутку (пільгової діяльності) у порядку, обумовленому цим пунктом. У декларації з податку на прибуток результати такого обліку відображають у спеціальному Додатку ПЗ (детальніше про його заповнення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 46), у рядку 09 якого при цьому виводять отриманий об'єкт оподаткування від пільгової діяльності — прибуток або збиток.

Крім того, «пільгові» платники податку на прибуток також повинні подавати (п. 30.6 ПКУ) Звіт про суми податкових пільг, в якому показувати несплачену внаслідок застосування пільги суму податку на прибуток (про його заповнення див. статтю на с. 9).

Проте це ще не все. Для окремих категорій пільговиків (які користуються пільгами згідно з пп. 15 — 19 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) також передбачено ще одну «свою» форму «пільгової» звітності — Звіт про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів (його форму затверджено наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1685). Про нього детальніше далі і поговоримо.

Як відомо, крім звільнень від оподаткування, передбачених «звільняючою» ст. 154 ПКУ, низку тимчасових прибуткових пільг (для «окремих» категорій платників податків) з 1 січня 2011 року також було запроваджено пп. 15 — 19 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Так, до кола пільговиків, прибуток яких тимчасово звільняється від оподаткування, зокрема, потрапили:

— виробники біопалива;

— виробники одночасно електричної й теплової енергії та/або теплової енергії з використанням біологічних видів палива;

— виробники техніки, пристроїв, устаткування, визначені ст. 7 Закону України «Про альтернативні види палива» від 14.01.2000 р. № 1391-XIV, для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, що споживають біопаливо;

— готелі категорій «три», «чотири» і «п'ять зірок», що відповідають певним критеріям;

— підприємства легкої промисловості, крім тих, що виготовляють продукцію на давальницькій сировині;

— підприємства електроенергетики, суднобудування, літакобудування, машинобудування для агропромислового комплексу;

— видавництва, видавничі організації, підприємства поліграфії, що одержують прибуток від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру;

— суб'єкти кінематографії (виробники національних фільмів).

Водночас, запровадивши пільги для таких платників податків, ПКУ в п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» також встановив і «свої» особливості їх застосування*.

*Нагадаємо, що не так давно зміни до цього пункту (які набрали чинності з 1 квітня 2012 року) було внесено Законом № 4453 (текст Закону з коментарем редакції див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 25, с. 5).

Так, зокрема, зазначені платники-пільговики повинні пам'ятати про особливий порядок обліку вивільнених унаслідок застосування пільги коштів, їх цільове використання та подання у зв'язку з цим відповідної звітності — Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів (далі — Звіт, «пільговий» Звіт).

Таким чином, подавати Звіт про використання вивільнених коштів (згідно з п. 1 Порядку № 299 і наказом № 1685) повинні виключно пільговики, пільги зі сплати податку на прибуток для яких установлені пп. 15 — 19** підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. А от інших пільговиків (наприклад, зі ст. 154 ПКУ або «нульовиків» — платників, які сплачують податок на прибуток згідно з п. 154.6 ПКУ за ставкою 0 %, а також «особливих» платників податків — страховиків (ст. 156 ПКУ), неприбуткових організацій (ст. 157 ПКУ) та підприємств, що впроваджують ефективні технології (ст. 158 ПКУ)), вимоги щодо подання Звіту не стосуються. Тому таким платникам податків «пільговий» Звіт подавати не потрібно.

** Зауважимо: хоча в п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ йдеться про пільговиків із пп. 15 — 19, безпосередньо сам «профільний» Порядок № 299, що стосується використання вивільнених коштів, як випливає з його назви, охоплює пільговиків з пп. 15, 17 — 19 (тобто формально п. 16 не стосується). Якщо Кабмін буде послідовний у своїх діях, то такий же підхід, судячи з усього, має зберегтися й у майбутньому.

На виконання норм п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ постановою КМУ від 28.02.2011 р. № 299 затверджено спеціальний, такий, що стосується пільговиків, Порядок № 299***. Як передбачено п. 4 Порядку № 299, Звіт про використання вивільнених коштів «пільгові» платники податку на прибуток повинні подавати податковим органам разом з декларацією з податку на прибуток, тобто за результатами кожного звітного (податкового) періоду — щоквартально (що підтверджують ті самі звітні періоди — «I квартал», «півріччя», «три квартали», «рік» — у полі 2 вступної частини Звіту).

*** На жаль, поки що на сьогодні Порядок № 299 ще не приведено у відповідність до Закону № 4453 (у ньому не враховано останні зміни законодавства). Вочевидь, найближчим часом його норми буде належним чином підкориговано.

Водночас, слід зауважити, сама форма Звіту мала з'явитися давно (затвердити її п. 4 Порядку № 299 доручав ДПСУ) — з тим, щоб платники податків щокварталу могли з її допомогою звітувати починаючи з періоду запровадження пільг — I кварталу 2011 року. Проте з розробкою та затвердженням форми податківці не квапилися. У результаті Звіт з'явився на світ лише наприкінці 2011 року (Мінфін, що взяв ініціативу на себе, затвердив Звіт наказом від 21.12.2011 р. № 1685).

У зв'язку з цим, як роз'яснювалося в розділі 110.30.03 Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПСУ (далі — ЄБПЗ), а також повідомлялося в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 1, с. 3, Звіт про використання вивільнених коштів слід подавати до органів ДПС починаючи з податкового звітного періоду — I квартал 2012 року. Отже, уперше подати Звіт платникам-пільговикам потрібно у 2012 році, разом з декларацією з податку на прибуток за I квартал. У подальшому його також слід щокварталу подавати разом із декларацією з податку на прибуток у звичайному порядку.

Звіт (як і декларацію з податку на прибуток) складають наростаючим підсумком, у гривнях без копійок з округленням за загальноприйнятими правилами. Звітними періодами, як зазначалося, є: «I квартал», «півріччя», «три квартали», «рік». Код пільги з податку на прибуток згідно з Довідником пільг (нагадаємо, «останній» — Довідник № 61 податкових пільг станом на 01.04.2012 р. — доведено листом ДПСУ від 30.03.2012 р.) при цьому вказується платником-пільговиком у полі 5 вступної частини Звіту. У зв'язку з цим виходить, що в разі здійснення, наприклад, декількох видів пільгової діяльності Звіт про використання вивільнених коштів (з проставлянням відповідного коду пільги) слід подавати окремо за кожним видом пільгової діяльності. Тобто відзвітувати про використання вивільнених коштів у цьому випадку потрібно окремо за кожною із застосованих пільг (подібно до того, як це відбувається в додатку ПЗ до декларації з податку на прибуток, де пільгові діяльності також не змішуються). Отже, у цьому випадку разом із декларацією з податку на прибуток може подаватися декілька Звітів.

При заповненні Звіту також важливо враховувати вимоги, установлені щодо пільговиків п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Ознайомлюючись зі Звітом, розглянемо їх далі.

Кошти, вивільнені від оподаткування (рядок 1 Звіту)

У рядку 1 Звіту вказується сума коштів, вивільнених від оподаткування. Проте що вважати такими «коштами» та як визначити їх суму? Як уточнюється тепер із цього приводу в абзаці другому п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, під сумою вивільнених коштів розуміється сума податку, яка внаслідок застосування пільг, установлених пп. 15 — 19 цього підрозділу, не була сплачена до бюджету, а залишилася в розпорядженні платника податків. Отже, сума вивільнених коштів — це сума не сплаченого внаслідок застосування пільг податку на прибуток. Тому значення рядка 1 Звіту обчислюють так: додатне значення «пільгового» рядка 09 декларації з податку на прибуток (тобто прибутку, звільненого від оподаткування, — прибутку від пільгової діяльності) помножують на ставку податку на прибуток (у 2012 році згідно з п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ — 21 %). Відповідно при складанні Звіту про використання вивільнених коштів за I квартал 2012 року (що подається разом із декларацією) значення його рядка 1 визначатиметься так: рядок 09 декларації з податку на прибуток за I квартал 2012 року х 21 %. Тим самим буде визначена величина не сплаченого за підсумками I кварталу 2012 року внаслідок пільгової діяльності податку на прибуток, що залишається в розпорядженні платника податків і є для нього сумою вивільнених коштів.

Зауважимо, що значення рядка 1 Звіту має відповідати значенню графи «Сума податкових пільг, гривень» з іншого «пільгового» Звіту — Звіту про суми податкових пільг (у частині «прибуткових» пільг). А от якщо від пільгової діяльності у звітному періоді отримано збиток, то рядок 1 Звіту заповнюють з прокресленням.

Цільове використання вивільнених коштів (рядок 2 Звіту)

Наступна важлива умова застосування «прибуткових» пільг — цільовий характер використання вивільнених коштів. Так, згідно з п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (оновленим з 01.04.2012 р. Законом № 4453) вивільнені кошти, що залишаються в розпорядженні платника податків, може бути використано таким платником податків тільки на визначені цілі, а саме на:

— створення чи переоснащення матеріально-технічної бази (як роз'яснювалося при цьому в консультації в розділі 110.23 ЄБПЗ, переоснащенням матеріально-технічної бази вважається придбання нових або поліпшення наявних виробничих площ, матеріальних ресурсів та засобів виробництва. Також відзначимо лист ДПСУ від 02.02.2012 р. № 2112/6/15-1215, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 29, с. 12, в якому зазначалося, що матеріально-технічна база суб'єкта господарювання включає виробничі площі, матеріальні ресурси, засоби виробництва, а також дозвільні документи, що використовуються ним у процесі провадження господарської діяльності);

— збільшення обсягу виробництва (надання послуг);

— запровадження новітніх технологій;

— повернення кредитів (у тому числі «старих» кредитів — отриманих «до» набуття чинності ПКУ), використаних на вказані вище цілі, та сплату процентів за ними. Щоправда, якщо платник податків для погашення такого кредиту та сплату за ним процентів отримав кредит (кредити) рефінансування, то «цільовим використанням» вважаються лише витрати на погашення такого кредиту рефінансування та сплату за ним процентів.

Про цільове використання також ідеться й у п. 2 Порядку № 299, розробленому під п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Щоправда, найближчим часом його норми, як зазначалося, вочевидь, буде дещо підкориговано та приведено у відповідність до недавніх змін, унесених до пункту 21 Законом № 4453.

Таким чином, платник податків повинен використовувати вивільнені «пільгові» кошти за цільовим призначенням, спрямовуючи їх виключно на розвиток пільгової діяльності. Як підкреслюється при цьому в абзаці третьому п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зазначені напрями використання коштів має бути пов'язано з діяльністю, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування (на що зверталася увага й у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 13, на с. 4).

Суму використаних вивільнених коштів відображають у рядку 2 Звіту. Відповідно в Звіті за I квартал 2012 року в рядку 2 наводиться сума «довикористаних» коштів, вивільнених за 2011 рік. А ось кошти, вивільнені за підсумками I кварталу 2012 року, потраплять до рядка 2 не раніше Звіту за півріччя 2012 року.

Облік «цільового використання». Відстежити цільове використання вивільнених «пільгових» коштів у бухгалтерському обліку покликано спеціальний субрахунок 481 «Кошти, вивільнені від оподаткування», що відкривається до рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» (див. зміни, унесені до Інструкції № 291 наказом Мінфіну України від 31.05.2011 р. № 664 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 55, с. 10). Так, за Кт 481 відображають суму вивільнених від оподаткування коштів у зв'язку із застосуванням пільг, а за Дт 481 — їх використання на реалізацію заходів цільового характеру. Також зауважимо, що згідно з п. 17 П(С)БО 15 вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток «пільгові» кошти визнаються в бухгалтерському обліку доходом протягом тих періодів, в яких було понесено витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Спеціальні правила, схожі на бухгалтерські, установлено в абзаці четвертому п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ та в податковому обліку. Так, у податковому обліку в цілях оподаткування суми вивільнених коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок таких коштів, у розмірі таких витрат. Отже, цільове «використання» вивільнених коштів обертається в податковому обліку платників-пільговиків одночасним відображенням витрат та доходів. Вочевидь, подібна компенсація витрат доходами потрібна для того, щоб використання вивільнених коштів ніяк не вплинуло на оподаткування, адже кошти, що витрачаються, дісталися платнику податків «в особливий спосіб» — повернулися у вигляді несплаченого податку на прибуток.

При цьому заслуговують на увагу такі моменти.

По-перше, одночасні доходи визнають на величину витрат — у тій самій сумі (тобто величина витрат і доходів однакова).

По-друге, вимога про одночасне визнання (разом із витратами в аналогічній сумі) і доходів, вочевидь, працює за умови, що за самою операцією згідно з правилами ПКУ в податковому обліку виникають (визнаються) «податкові» витрати. А от якщо «податкові» витрати за операцією згідно з ПКУ не визнаються, то і «одночасні» доходи в цьому випадку визнавати також не потрібно (адже компенсувати доходами в цьому випадку нема чого). Більше того, «окремі» доходи без витрат у цьому випадку показуватися не повинні, оскільки це буде йти врозріз із задуманими правилами. Наведемо такий приклад.

Приклад . Припустимо, вивільнені кошти платник-пільговик спрямовує на погашення кредиту (наприклад, його частини в розмірі 10000 грн.) та сплату за ним процентів (у сумі 3000 грн.).

Як відомо, за правилами ПКУ основна сума кредиту не впливає на податковий облік та в ньому не відображається, тобто кредит при отриманні не включається до доходів (пп. 136.1.20, 153.4.1 ПКУ), а при поверненні — до витрат (пп. 139.1.4, 153.4.2 ПКУ), тоді як проценти за кредитом уключаються до складу «податкових» витрат платника податків (є іншими фінансовими витратами діяльності, пп. 138.5.2, 138.10.5, 138.10 ПКУ). Отже, у цьому випадку за основною (і «невитратною» в податковому обліку) сумою кредиту, що погашається (10000 грн.), платнику-пільговику «одночасні» доходи також показувати не потрібно. А от при включенні до витрат (3000 грн.) нарахованих процентів (що погашаються за рахунок вивільнених коштів), дотримуючись положень п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, одночасно доведеться відобразити в такій же сумі (3000 грн.) і доходи. При цьому незважаючи на «невключення» до витрат і доходів самої суми кредиту (та «включення» тільки процентів) «використаною» за цільовим призначенням у цьому випадку слід вважати всю суму спрямованих на погашення кредиту вивільнених коштів у розмірі 13000 грн. (10000 грн. + 3000 грн.). Тому саме її в цьому випадку і слід зазначити в рядку 2 Звіту.

По-третє, витрати в податковому обліку (до моменту відображення яких прив'язані і доходи), як відомо, виникають за правилами пп. 138.4. 138.5 ПКУ. Водночас, як випливало з листа ДПАУ від 01.04.2011 р. № 9217/7/15-0317, для підтвердження факту витрачання цільових коштів достатньо вже самого факту придбання матеріальних ресурсів (зі сплатою грошових коштів за таке придбання), тобто, наприклад, придбання (оплати) за рахунок вивільнених коштів виробничих запасів або устаткування з метою переоснащення матеріально-технічної бази, незалежно від того, коли згодом за ними згідно з пп. 138.4, 138.5 ПКУ визнаватимуться «податкові» витрати (амортизація устаткування, списання запасів на собівартість реалізованої продукції тощо). Тому, незважаючи на те що витрати з одночасними доходами за правилами ПКУ можуть виникати і пізніше, «використаними за цільовим призначенням» вивільнені кошти (Дт 481) можуть вважатися вже безпосередньо в періоді придбання за їх рахунок тих чи інших матеріальних ресурсів. Це потрібно мати на увазі, заповнюючи рядок 2 Звіту та показуючи відповідно в ньому використану (витрачену) на ті чи інші цілі суму вивільнених коштів (тобто орієнтуючись при його заповненні, насамперед, на «використання» цільового фінансування, тобто обороти за Дт 481).

З урахуванням викладеного облік цільового використання вивільнених «пільгових» коштів виглядає так.

Облік цільового використання вивільнених «пільгових» коштів

До того ж у будь-якому разі підкріпити «цільове» використання вивільнених «пільгових» коштів краще відповідними розпорядчими та первинними документами (що обумовлюють, на які цілі придбаваються матеріальні ресурси).

Граничний строк використання вивільнених коштів (встигнути «використати» протягом 1095 днів). У цьому випадку також важливо враховувати, що на використання вивільнених коштів відведено «свій» граничний строк. Так, згідно з абзацом шостим п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (з урахуванням змін, унесених до нього Законом № 4453) — вивільнені кошти має бути використано на зазначені цілі протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого вони залишилися в розпорядженні платника податків. Так, наприклад, якщо прибуток від пільгової діяльності було отримано платником податків, припустимо, у I кварталі 2012 року, то «відведені» 1095 днів відповідно закінчаться 31.03.2015 р. Отже, саме до цієї дати платнику податків і потрібно встигнути використати суму вивільнених коштів. Інакше в разі «невикористання» на нього очікують наслідки у вигляді збільшення податкових зобов'язань та сплати пені, про які ще окремо буде сказано далі.

Вважаємо, що запроваджений 1095-денний строк також стосується і коштів, вивільнених у минулому, 2011 році (тобто вивільнені торік «пільгові» кошти також потрібно встигнути використати з оглядкою на «граничні» 1095 днів, якщо вони, звісно, залишилися ще не використаними). Тому на самоконтроль пільговикам доведеться взяти і минулий «беззвітний» 2011 рік, протягом якого Звіт про використання вивільнених коштів, як зазначалося, унаслідок відсутності його затвердженої форми не подавався.

Водночас, зважаючи на відведені для «використання» 1095 днів (по суті, наданий платнику податків досить значний 3-річний строк), при заповненні Звіту можуть виникати такі ситуації:

— ситуація 1. За наявності показника в рядку 1 Звіту рядок 2 заповнено з прокресленням.

Така ситуація можлива, якщо, отримавши у звітному періоді прибуток від пільгової діяльності, платник податків вирішив (зважаючи на відведені для використання 1095 днів) «відкласти» використання вивільнених коштів на майбутнє (наступні періоди). Наприклад, планується, що за рахунок вивільнених (закумульованих) за підсумками I і II кварталів 2012 року коштів, нове устаткування (у прикладі — вартістю 14000 грн.) буде придбано платником податків лише у III кварталі 2012 року (або як варіант узагалі в майбутніх роках). Тоді, заповнюючи у Звітах за I квартал та півріччя 2012 року рядок 2 з прокресленням, платник податків зможе показати «використання» вивільнених коштів (14000 грн.) лише в рядку 2 Звіту, що складається за три квартали 2012 року;

— ситуація 2. Якщо використовуються недовикористані вивільнені кошти минулих років.

Якщо кошти, що вивільняються протягом поточного року, використано в такому поточному році не повністю, то вони «переходять» на наступні періоди та можуть бути використані в майбутньому з урахуванням відведених 1095 днів. У зв'язку з цим логічно припустити, що для такого їх «перенесення» та можливості обліку в майбутньому у Звіті має бути передбачено «свій» окремий рядок. На сьогодні такого рядка немає (можливо, ситуація буде підправлена з оновленням форми Звіту). Отже, вважаємо, що в ситуації, що склалася, довикористання, наприклад, у звітному періоді «залишку» вивільнених коштів минулих років поки що можна показувати безпосередньо в рядку 2 Звіту. У зв'язку з цим можлива ситуація, коли значення рядка 2 Звіту перевищуватиме показник з рядка 1.

У цьому випадку (зважаючи на відведений тривалий 1095-денний строк) у поточному році вирішено використати невикористаний залишок вивільнених коштів, що перейшов з минулих років. У результаті в I кварталі 2012 року, платником податків «довикористано» (спрямовано, наприклад, на повернення кредитів) залишок невикористаних вивільнених коштів (4000 грн.) попереднього 2011 року. Відповідно внаслідок наростаючого підсумку ситуація може повторитися і за півріччя — коли показник рядка 2 Звіту (6000 грн., тобто використана сума вивільнених за І квартал 2012 року коштів (2000 грн.) + використана сума торішнього залишку 2011 року (4000 грн.)) також буде у Звіті більше показника з рядка 1.

У будь-якому разі платникам-пільговикам важливо стежити, щоб вивільнені кошти були повністю використані протягом відведених 1095 днів, щоб уникнути (у разі невикористання) негативних наслідків, про які йтиметься далі.

Невикористання вивільнених коштів (рядок 3 Звіту)

Наслідки, які загрожують платнику-пільговику в разі невикористання на зазначені цілі сум вивільнених коштів, обумовлено абзацом шостим п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Підкоригований після Закону № 4453, цей пункт тепер передбачає таке. Якщо вивільнені кошти не були використані на визначені цілі протягом 1095 днів із дати закінчення періоду, за результатами якого платник податків їх залишив у своєму розпорядженні, то платник податків зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, в якому закінчується такий граничний строк використання сум вивільнених коштів, а також сплатити пеню , нараховану відповідно до ПКУ (тобто за правилами ст. 129 ПКУ)*.

* Принагідно зауважимо, що наразі п. 5 Порядку № 299 поки що містить інші (уже застарілі) норми і говорить про дещо іншу відповідальність. Проте найближчим часом, судячи з усього, до нього буде внесено зміни і його буде приведено у відповідність до вимог Закону № 4453 (відповідне доручення із цього приводу в завершальній частині Закону дано КМУ).

Таким чином, як бачимо, для платників-пільговиків у цьому випадку строк у 1095 днів, наступних за періодом вивільнення «пільгових» коштів, є критичним. Тому якщо протягом такого періоду часу вивільнені кошти не буде використано, то платників-пільговиків очікують неприємні наслідки у вигляді донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та пені. Так, якщо, скажімо, вивільнені від пільгової діяльності за підсумками 2012 року кошти, не буде, припустимо, використано за «відведені» 1095 днів (тобто відповідно до 31.12.2015 р.), то платнику податків на суму невикористаних вивільнених коштів доведеться за результатами 2015 року збільшити податкові зобов'язання, а також сплатити пеню відповідно до ст. 129 ПКУ.

Для відображення такої суми невикористаних вивільнених коштів у Звіті, мабуть, і відведено рядок 3. Проте на сьогодні форма Звіту поки що не приведена у відповідність до останніх змін, унесених Законом № 4453, і, зокрема, жодної згадки про 1095-денний строк не містить. Ураховуючи ж, що вперше про невикористання вивільнених «пільгових» коштів можна буде говорити лише після закінчення 1095 днів з I кварталу 2011 року (тобто закінчення трьох років з «першого» моменту вивільнення «пільгових» коштів після запровадження з 01.01.2011 р. «прибуткових» пільг пп. 15 — 19 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), виходить, що «до» цього моменту рядок 3 Звіту (через його застаріле формулювання) у принципі заповнений бути не може (оскільки до закінчення 1095 днів кошти не можна вважати «невикористаними»). У зв'язку з цим поки що в ньому, вважаємо, доведеться проставляти прокреслення (з надією, звісно, на те, що незабаром саму форму Звіту належним чином підкоригує Мінфін). Також сподіваємося, що контролюючі органи не залишаться осторонь та прояснять невдовзі сам механізм збільшення податкових зобов'язань на суму невикористаних після закінчення 1095 днів вивільнених коштів у декларації.