Оплачуємо працівникам заняття спортом

Оплачуємо працівникам заняття спортом

«У здоровому тілі — здоровий дух» — провіщає крилатий вислів. Справді дбайливий роботодавець, звісно ж, готовий підтримувати фізичне здоров'я своїх працівників, одним з показників якого є хороша фізична форма. Найбільш популярні способи її підтримання — це відвідування так званих спортклубів, зокрема, тренажерного залу чи басейну. Які податкові наслідки спричинює оплата роботодавцем відвідування спортклубу або басейну як для самого роботодавця, так і для працівника, розглянемо в цій статті.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Роботодавці мають право встановлювати додаткові порівняно із законодавством соціально-побутові пільги для своїх працівників. Це прямо передбачено п. 9¹ КЗпП. Саме цією нормою керуються підприємства, що надають своїм працівникам так званий соціальний пакет, однією зі складових якого може бути оплата працівникам занять спортом.

Варіанти надання цього блага від роботодавця можуть бути такі:

— оплата абонементів до спортивного клубу чи басейну;

— оренда спортивного (тренажерного) залу або доріжок у басейні;

— організація спортивного залу своїми силами.

Від того, який варіант вибере роботодавець, залежатиме порядок оподаткування витрат на оплату занять щодо підтримання хорошої фізичної форми працівників. У всякому разі, як і надання будь-якої іншої складової соціального пакета, можливість оплати спортивних занять працівників необхідно закріпити в колективному чи трудовому договорі або в наказі (розпорядженні) керівника підприємства.

Тепер перейдемо безпосередньо до розгляду податкових наслідків оплати відвідування працівниками спортивних клубів.

Якщо працівникам оплатили абонементи до спортзалу чи басейну

Тут ми розглядатимемо ситуацію, коли договір укладається між працівником підприємства та спортивним клубом, а сама оплата вартості абонемента здійснюється підприємством. Тобто маємо справу з компенсацією вартості абонемента, а не з його придбанням підприємством та подальшим переданням працівнику.

Податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок. Абонементи до спортзалів та басейнів оформляються на конкретну особу. Тобто витрати роботодавця на оплату абонементів для працівників є персоніфікованими.

Отже, якщо ви вибрали такий спосіб підтримання фізичного здоров'я працівників, то майте на увазі, що у працівників виникає оподатковуваний дохід.

Причому для цілей оподаткування такий дохід є складовою частиною заробітної плати, оскільки підпадає під поняття «заробітна плата», надане в п.п. 14.1.48 ПКУ, із двох причин:

— по-перше, виплата, що розглядається, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5;

— по-друге, за умови включення оплати за абонементи до басейнів для працівників підприємства до колективного (індивідуального трудового) договору така виплата здійснюватиметься у зв'язку з відносинами трудового найму.

У зв'язку з тим, що оплата підприємством абонементів до спортклубу або басейну є для працівників доходом у негрошовій формі, при визначенні бази оподаткування відповідно до вимог п. 164.5 ПКУ необхідно застосовувати натуральний коефіцієнт.

Як складова частина заробітної плати оплата абонементів до басейну:

— при визначенні бази оподаткування зменшується на суму єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) у частині утримань та на суму податкової соціальної пільги (за наявності у працівника права на неї) (п. 164.6 ПКУ);

— ураховується при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу. Нагадаємо: у 2012 році граничний розмір доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 1500 грн.;

— обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ: база оподаткування, що не перевищує 10-кратного розміру мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року (у 2012 році — 10730 грн.), — за ставкою 15 %, сума перевищення — за ставкою 17 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ вартість абонемента до басейну разом із сумою заробітної плати відображається з ознакою доходу «101».

У зв'язку з тим, що оплата вартості абонемента до спортклубу чи басейну включається до фонду оплати праці (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5), ця виплата у складі зарплати включається до бази для справляння ЄСВ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, пп. 3.1.1, 4.3.5 Інструкції № 5). На нашу думку, до бази справляння ЄСВ сума оплати абонементів до спортклубу чи басейну потрапляє з урахуванням натурального коефіцієнта. Адже в бухгалтерському обліку, ураховуючи вимоги п. 164.5 ПКУ, дохід фізичної особи в натуральній формі буде нараховано із застосуванням натурального коефіцієнта. Відповідно в бухгалтерських документах, які є підставою для нарахування ЄСВ, суму натуральної виплати буде відображено з урахуванням підвищуючого коефіцієнта, розрахованого згідно з п. 164.5 ПКУ. Отже, база для справляння ЄСВ має бути та сама, що і для обкладення податком на доходи фізичних осіб. Хоча в Пенсійного фонду інша точка зору з цього питання (див. лист від 16.09.2011 р. № 19693/03-30 // «Податки
та бухгалтерський облік», 2011, № 98, с. 48).

Податок на прибуток. Оскільки дохід працівника у вигляді оплати абонемента до спортклубу чи басейну включається до фонду оплати праці, його можна віднести до складу витрат підприємства на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 і п. 142.1 ПКУ. Для правомірності такого віднесення необхідно, щоб можливість цієї виплати була передбачена трудовим або колективним договором у розділі «Оплата праці».

На підставі п.п. 138.10.4 і п. 143.1 ПКУ до витрат потрапить і ЄСВ в частині нарахувань.

Підприємство лише компенсує вартість абонементів, тому жодних додаткових податкових наслідків для нього не виникає.

Приклад 1. Вартість одного абонемента до басейну, оплачена роботодавцем своїм працівником, становить 300 грн. Сума заробітної плати за серпень 2012 року працівника відділу  збуту Петренка В. І., якому, як і іншим працівникам підприємства, було оплачено абонемент, становить 3500 грн.

Визначимо суму нарахованого доходу працівника у вигляді оплати абонемента до басейну: 300 грн. x
х 1,176471 = 352,94 грн.

Загальний місячний оподатковуваний дохід та база для справляння ЄСВ у серпні 2012 року становили 3852,94 грн. (3500 грн. + 352,94 грн.).

Бухгалтерський облік операцій з оплати абонемента до басейну для працівника наведемо в таблиці.

Орендуємо тренажерний зал та доріжки в басейні

Роботодавець може орендувати для своїх працівників тренажерний зал або доріжки в басейні на певний час. У цей час будь-який із працівників зможе відвідати тренажерку чи басейн. Тобто відвідувати такі місця зможуть різні працівники та їх кількість може змінюватися. У зв'язку з цим персоніфікувати витрати на оренду тренажерного залу або доріжок в басейні неможливо.

Таким чином, зазначені витрати не можуть розглядатися як доходи працівників і відповідно вони не підлягають обкладенню ПДФО та ЄСВ.

На відміну від ситуації, коли роботодавець придбаває для працівників абонементи до спортзалу чи басейну, у цьому випадку включити витрати на оренду спортзалу та доріжок басейну до податкових витрат не можна через відсутність можливості довести зв'язок із господарською діяльністю та зв'язок із «зарплатними» витратами.

Відсутність зв'язку із господарською діяльністю не дозволяє включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі орендної плати.

Приклад 2. Підприємство оплатило оренду доріжки в басейні для своїх працівників у вересні 2012 року (вартість орендної плати — 2400 грн.)

Порядок відображення операції з оренди тренажерного залу або доріжок в басейні наведемо в таблиці.

Оренда спортзалу для охоронників

Окремо зупинимося на організації спортивних занять для охоронників. Пояснимо, чому окремо виділяємо працівників саме цієї професії. Річ у тім, що для охоронників спортивна підготовка — невід'ємна частина трудового процесу. Згідно із Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1), затвердженим наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, охоронник, у тому числі, повинен вживати заходів щодо відбиття нападів шляхом застосування службового собаки, вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони з використанням допоміжних знарядь і фізичної сили. Вочевидь, що для виконання зазначених функцій охоронникам необхідно регулярно відвідувати спортивний зал з метою підтримання хорошої фізичної форми.

Скориставшись цим фактом, можна доводити, що оплата спортзалу для охоронників (оренда чи створення власними силами) має зв'язок з господарською діяльністю. Проте готувати докази варто тільки у випадку, якщо на підприємстві є охоронний підрозділ (що оформлено відповідним чином) і працівники цього підрозділу охороняють об'єкти (будівлі, офіси, склади тощо), які використовуються в господарській діяльності. Крім того, обов'язок охоронників відвідувати спортивний зал (причому в робочий час) має бути закріплено в їх посадовій інструкції.

Маючи в арсеналі зазначені вище аргументи, які підтверджують, що відвідування спортзалу охоронниками зумовлено виконанням трудової функції, витрати на таке відвідування можна відображати як витрати, пов'язані з госпдіяльністю. Залежно від об'єктів, які зобов'язані охороняти працівники охоронного підрозділу, такі витрати включаються до складу податкових витрат на підставі п.п. «г» п.п. 138.8.5 ПКУ (якщо це об'єкти виробничого призначення), п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ (якщо це адміністративні будівлі чи приміщення), п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ (якщо це склади, торговельні майданчики, магазини).

У бухгалтерському обліку спрямування витрат на відвідування спортивного залу охоронниками також залежатиме від об'єктів, що охороняються (виробничі, адміністративні або пов'язані зі збутом продукції). Облік ведеться на рахунках 91, 92, 93 відповідно.

Створюємо тренажерний зал власними силами

Якщо роботодавець має в своєму розпорядженні вільне приміщення, то організувати спортзал можна власними силами. Для цього, звісно, необхідно придбати тренажери — задоволення не з дешевих, зате вони прослужать на благо ваших працівників довго.

Ураховуючи, що очікуваний строк використання придбаних тренажерів становить більше 1 року, залежно від вартості повинні обліковуватися як невиробничі основні фонди або малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА).

Що стосується вартісного критерію, який застосовується для розподілу активів на основні засоби (групи 2 — 9 і 12 — 16) та МНМА (група 11), то для податкового обліку він встановлений п.п. 14.1.138 ПКУ та становить 2500 грн. Для зменшення обсягу роботи для цілей бухгалтерського обліку підприємству краще такий критерій установити в тому самому розмірі, що й у податковому обліку.

Тренажери, вартість яких (з урахуванням ПДВ та всіх супутніх витрат) не перевищує вартісний критерій (2500 грн.), слід розцінювати як МНМА. А тренажери дорожче 2500 грн. повинні обліковуватися як невиробничі основні фонди.

Підприємство — платник податків не має права в податковому обліку відобразити вартість об'єкта невиробничих основних засобів, яким є тренажери, у складі своїх витрат або амортизувати її (див. п. 144.3 ПКУ). Немає права і на податковий кредит щодо сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з таким придбанням (див. п. 198.3 ПКУ).

Вартість придбаних тренажерів, що належать до МНМА, також не можна включити до складу податкових витрат та амортизувати її, оскільки відсутній зв'язок з госпдіяльністю (див. п. 138.1 ПКУ). З тієї ж причини відсутнє право на податковий кредит за сумою ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням таких тренажерів (див. п. 198.3 ПКУ).

У бухгалтерському обліку тренажери, що належать до невиробничих основних засобів, обліковуються на субрахунку 109 «Інші основні засоби», тренажери, які належать до МНМА, — на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Амортизація основних засобів у вигляді тренажерів у бухгалтерському обліку здійснюється одним із методів, передбачених п. 26 П(С)БО 7, амортизація МНМА — одним із методів, передбачених п. 27 цього П(С)БО.

Докладніше про особливості обліку придбання, експлуатації та вибуття основних засобів читайте в тематичних номерах газети «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 42, 68, 94.

Інші витрати на облаштування тренажерного залу, а також на його утримання не можна віднести до складу податкових витрат через відсутність зв'язку з господарською діяльністю.

Що стосується працівників, то відвідування створеного роботодавцем спортивного залу не спричинить для них жодних податкових наслідків. Річ у тім, що зал може відвідувати кожен із працівників підприємства за бажанням. Тобто персоніфікувати витрати на облаштування та утримання неможливо. Отже, у разі коли працівники відвідують тренажерний зал, у них не виникає дохід, відповідно і питань з ПДФО та ЄСВ немає.

Сподіваємося, що матеріал цієї статті допоможе розібратися щедрим роботодавцям з нюансами податкового та бухгалтерського обліку витрат на підтримання фізичного здоров'я своїх працівників.