Праця сторожів та охоронників

Праця сторожів та охоронників

Попит на сторожів та охоронників завжди високий на ринку праці. Працівники цих професій працюють практично на всіх підприємствах, в установах та організаціях. Як правило, таким працівникам установлюється підсумований облік робочого часу. Про особливості запровадження підсумованого обліку робочого часу для відділів (служб) охорони підприємства, організації режиму праці та відпочинку сторожів і охоронників ітиметься в цій статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Методичні рекомендації — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Наказ № 489 — наказ Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Лист № 148 — лист Мінпраці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07.

Робочий час сторожа (охоронника) — це час, протягом якого він зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, та дотримувати правила внутрішнього трудового розпорядку. Нормальна тривалість робочого часу встановлена ст. 50 КЗпП і не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Проте, зважаючи на специфіку роботи охоронників та сторожів (зокрема, необхідність цілодобової охорони об’єктів сім днів на тиждень, уключаючи вихідні, святкові та неробочі дні), здебільшого щодо таких працівників щотижневу та щоденну тривалість робочого часу не може бути дотримано. Вихід із цієї ситуації передбачено ст. 61 КЗпП. Керуючись цією нормою, роботодавець може за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства запровадити для цієї категорії працівників підсумований облік робочого часу. За такого ведення обліку робочого часу щоденна або щотижнева норма робочого часу може відхилятися від законодавчо встановленої норми, проте загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.

Зауважимо: окремого нормативно-правового акта, що регулює умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу для відділу (служби) охорони або окремих його працівників, немає. Тому всі питання, що стосуються його застосування, а також оплати праці таких працівників, має бути врегульовано сторонами в колективному договорі з урахуванням загальних норм ст. 61 КЗпП та рекомендацій, викладених Мінпраці в Методичних рекомендаціях.

У разі встановлення на підприємстві для відділу (служби) охорони або окремих його працівників підсумованого обліку робочого часу в колективному договорі та/або правилах внутрішнього трудового розпорядку слід указати, зокрема:

1) відділ (службу), перелік посад, для яких установлюється підсумований облік робочого часу;

2) обліковий період та порядок визначення норми робочого часу за обліковий період. Зауважимо, що при підсумованому обліку робочого часу обліковий період може вимірюватися декадою, місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час та години роботи у святкові, неробочі і вихідні дні, години відпочинку;

3) порядок оплати праці (оплата роботи в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, оплата надурочних годин).

При підсумованому обліку робочого часу робота сторожів (охоронників) регулюється графіками роботи. Про те, як роботодавцю розробити такий документ, ітиметься далі, а зараз розглянемо, як визначається робочий час і час відпочинку сторожів та охоронників у разі встановлення їм підсумованого робочого часу.

Тривалість роботи. Згідно з п. 4 Методичних рекомендацій при підсумованому обліку робочого часу тривалість роботи сторожа (охоронника) протягом дня може становити до 12 годин. Зауважимо: установлюючи тривалість роботи сторожа (охоронника), роботодавцю насамперед слід зважати на специфіку, характер та умови його роботи, а зазначену норму Методичних рекомендацій розглядати як рекомендаційну. У зв’язку з цим доволі популярний режим роботи «доба-три», коли сторож добу працює, а потім три дні відпочиває, на наш погляд, не є порушенням трудового законодавства, оскільки не суперечить нормам КЗпП.

Проте призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль не можна зважаючи на пряму заборону, що міститься в ч. 2 ст. 59 КЗпП.

Перерва для відпочинку та харчування. Як відомо, перерва для відпочинку та харчування не включається до робочого часу працівника. Конкретний час початку та закінчення перерви на обід установлюється правилами внутрішнього розпорядку. Перерву працівники використовують на власний розсуд. Під час перерви вони можуть відлучатися з місця роботи.

Проте специфіка роботи сторожів та охоронників така, що здебільшого встановити їм повноцінну перерву неможливо. Адже вони постійно мають бути присутніми на робочому місці. У таких випадках ст. 66 КЗпП зобов’язує роботодавця надати працівникам можливість прийняття їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом підприємства. При цьому час перерви в роботі для внутрішньозмінного відпочинку та особистих потреб (у тому числі й для приймання їжі протягом робочого часу) буде складовою частиною робочого часу (див. лист Мінпраці від 04.10.2010 р. № 304/13/116-10 на. с. 21).

Щоденний відпочинок. Під щоденним (міжзмінним) відпочинком розуміється час з моменту закінчення роботи до початку наступного робочого дня (зміни). Тривалість його залежить від тривалості робочого часу та визначається графіками роботи, правилами внутрішнього трудового розпорядку. Так, згідно з ч. 1 ст. 59 КЗпП та п. 7 Методичних рекомендацій при підсумованому обліку робочого часу тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (уключаючи перерву на обід). Тобто, якщо працівник відпрацював (з урахуванням перерви на обід) 12 годин підряд, він повинен вийти на роботу не раніше ніж через 24 години. Зауважимо: в окремих випадках п. 8 Методичних рекомендацій № 138 допускається скорочення тривалості щоденного (міжзмінного) відпочинку, але за умови, що вона буде не менше 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються та можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Вихідні дні (щотижневий відпочинок). При підсумованому обліку робочого часу серед вільних від роботи днів (днів відпочинку сторожів та охоронників) виділяють вихідні дні. Вихідні дні встановлюються графіками роботи, і вони можуть не збігатися з вихідними днями інших працівників підприємства. При складанні графіків роботи слід мати на увазі, що:

— тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП);

— у місячному обліковому періоді або в іншому обліковому періоді, що перевищує місяць, кількість вихідних днів за графіком роботи не має бути менше, ніж кількість повних тижнів у цьому обліковому періоді (п. 9 Методичних рекомендацій).

Зауважимо: у разі залучення працівника до роботи в день, який згідно з графіком роботи для нього є вихідним , така робота підлягає компенсації, за згодою сторін, шляхом надання іншого дня відпочинку чи у грошовій формі в подвійному розмірі.

Надурочні роботи. Надурочним при підсумованому обліку робочого часу вважається час, відпрацьований працівником понад норму тривалості робочого часу за обліковий період. Надурочний час підлягає оплаті відповідно до ст. 106 КЗпП. А от робота понад норму робочого часу, передбачену графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою. Річ у тім, що переробіток, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може бути компенсовано роботодавцем додатковими днями відпочинку в обліковому періоді або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (абзац третій п. 10 Методичних рекомендацій). Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня (див. лист № 148).

Зауважимо: деколи скласти графік роботи при підсумованому обліку робочого часу так, щоб в обліковому періоді було дотримано законодавчо встановлену норму робочого часу, неможливо. У такому разі слід урахувати обмеження, установлене ст. 65 КЗпП. Згідно з цією нормою надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного сторожа (охоронника) 4 годин протягом двох днів поспіль або 120 годин на рік. Також слід не забувати про заборону на залучення до надурочних робіт окремих категорій працівників, установлену ст. 63 КЗпП .

Підрахунок та оплата годин надурочної роботи здійснюється роботодавцем наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період дорівнює різниці фактично відпрацьованого часу та норми робочого часу за цей обліковий період. При підрахунку норми робочого часу за обліковий період для визначення надурочних годин із робочого часу виключаються дні, які за графіком роботи припадають на час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків (наприклад, перебував у відпустці, хворів тощо).

При підрахунку надурочних годин щодо працівника з підсумованим обліком робочого часу робота у святкові та неробочі дні, здійснена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Святкові та неробочі дні. Перелік святкових та неробочих днів визначено ст. 73 КЗпП. У разі підсумованого обліку робочого часу робота сторожа або охоронника у святкові та неробочі дні за графіком роботи включається до норми робочого часу за обліковий період, установленої на підприємстві. На це, зокрема, звертають увагу фахівці Мінпраці в публікації в газеті «Праця і зарплата», 2010, № 6, с. 16.

Робота в нічний час. Робота сторожів та охоронників, як правило, триває цілодобово, у тому числі й у нічний час, що спричинює необхідність дотримання роботодавцем вимог ст. 54 і 55 КЗпП. Зауважимо, що нічним вважається час з 22:00 до 6:00 (ч. 3 ст. 54 КЗпП).

Графік роботи — це документ, який складається на обліковий період та визначає:

— кількість робочих днів (змін);

— час початку, закінчення та тривалість щоденної роботи (зміни);

— час перерв для відпочинку та харчування;

— кількість вихідних днів та додаткових днів відпочинку;

— тривалість міжзмінного (щоденного) та щотижневого відпочинку.

Графіки роботи відображають планові показники використання робочого часу. Вони розробляються так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої ст. 50 і 51 КЗпП. Тобто недоробіток або переробіток, що виникають в окремі дні або тижні, повинні компенсуватися в межах облікового періоду так, щоб сума годин за графіком за обліковий період дорівнювала нормі робочого часу за цей період.

Порядок розрахунку норми робочого часу за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу КЗпП не встановлено. Проте положення, що регулюють цей момент, містяться в п. 12 Методичних рекомендацій. Так, у загальному випадку норма робочого часу при підсумованому обліку робочого часу за обліковий період визначається за календарем із розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (або відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів — до 5 годин та напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину.

У порядку, установленому в колективному договорі підприємства, норма робочого часу при підсумованому обліку робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. У цьому випадку норма робочого часу за обліковий період дорівнюватиме добутку тривалості робочого дня та кількості робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня з урахуванням її скорочення напередодні святкових та неробочих днів і вихідними днями в суботу та неділю (п. 12 Методичних рекомендацій). Зауважимо: норма тривалості робочого часу за місяцями для п’ятиденного робочого тижня щорічно наводиться Мінсоцполітики в письмових роз’ясненнях, тому таким підприємствам додаткові розрахунки проводити не потрібно, а можна скористатися цими роз’ясненнями*.

* Розрахунок норми робочого часу на 2012 рік для підприємств з п’ятиденним робочим тижнем наведено в листі Мінсоцполітики від 23.08.2011 р. № 8515/0/14-11/13 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 74, с. 3). Тим роботодавцям, які згідно з рекомендаціями, що містяться у розпорядженні КМУ від 28.11.2011 р. № 1210-р, переносили робочі дні у 2012 році з метою раціонального використання робочого часу, буде корисна довідкова інформація «Розрахунок норми тривалості робітника час на 2012 рік з урахуванням перенесення робочих днів», наведена в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 6, с. 11.

Розроблений графік роботи погоджується роботодавцем з профспілковою організацією підприємства та доводиться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до введення в дію (див. лист Мінпраці від 05.05.2011 р. № 149/13/116-11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 92).

Приклад 1. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями — субота та неділя. Для здійснення цілодобової охорони території підприємства прийнято на роботу 4 охоронників.

Один охоронник (Авдєєнко А. А.) працює за графіком роботи підприємства (п’ять днів на тиждень, субота, неділя — вихідні дні). Тривалість його роботи — 8 годин (з 8:00 до 17:00, перерва на обід з 12:00 до 13:00).

Для інших трьох охоронників установлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює року.

Згідно з графіком роботи вони працюють:

— у будні дні — з 17:00 до 8:00 (15 робочих годин);

— у вихідні, святкові та неробочі дні — з 8:00 до 8:00 (24 години).

Охоронникам, яким установлено підсумований облік робочого часу, надано можливість приймання їжі протягом робочого часу.

Вихідні дні охоронникам з підсумованим обліком робочого часу встановлюються за можливістю в суботу та неділю.

Норма робочого часу на липень 2012 року, розрахована за графіком п’ятиденного тижня, становить 176 год.

Наведемо фрагмент графіка роботи охоронників в одному з місяців облікового періоду, а саме в липні 2012 року.

Умовні позначення:

8, 15, 24 — тривалість роботи;

В — день щотижневого відпочинку (вихідний або святковий день);

О — день міжзмінного відпочинку.

Що стосується режиму роботи охоронників, які перебувають на робочому місці 24 години на добу, а потім відпочивають дві доби, то, на нашу думку, такий режим допустимий, оскільки прямої заборони на це КЗпП не містить, а положення п. 4 Методичних рекомендацій (див. вище) має рекомендаційний характер. Вимоги ч. 1 і 2 ст. 59 та ст. 70 КЗпП у цьому випадку буде дотримано.

Оскільки згідно з умовами прикладу охоронники, яким установлено підсумований облік робочого часу, не мають перерви в роботі, то весь їх час перебування на робочому місці включається до робочого часу.

Табель обліку робочого часу (далі — табель) — це документ, який відображає фактичні показники використання робочого часу. Типова форма табеля № П-5 затверджена наказом № 489 та має рекомендаційний характер. Ведення табеля є обов’язковим для всіх юридичних осіб, незалежно від кількості працівників (п. 1 наказу № 489).

Показники табеля є необхідними для:

— обліку використання робочого часу;

— контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу;

— отримання даних про відпрацьований час;

— розрахунку заробітної плати;

— складання статистичної звітності з праці.

Табель обліку робочого часу працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, складається на підставі графіка роботи. У ньому фіксуються дані про явки/неявки працівників на роботу за графіком.

Для відображення використаного робочого часу за кожний день у табелі відведено два рядки:

верхній — для проставляння умовних позначень видів витрат робочого часу;

нижній — для запису кількості відпрацьованих або невідпрацьованих годин за відповідними видами витрат робочого часу.

Умовні позначення відпрацьованого часу (буквений та цифровий коди) наведено на титульному аркуші табеля за типовою формою № П-5.

Зауважимо: типова форма Табеля обліку робочого часу не передбачає кодування для вихідних (днів щотижневого відпочинку), святкових та неробочих днів. Поля таких днів можна залишати незаповненими або проставляти в них прокреслення. Водночас, якщо роботу працівника в такі дні не передбачено трудовим договором та графіком роботи, то відпрацьований час табелюють з кодом «РВ» (06).

Робота у вечірній час з 18:00 до 22:00 табелюється з кодом «ВН» (03), а в нічний з 22:00 до 6:00 — з кодом «РН» (04)

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, наведемо на с. 28 фрагмент табеля робочого часу, заповненого на працівників відділу охорони підприємства.

От і всі особливості введення підсумованого обліку робочого часу для відділів (служб) охорони підприємства, організації режиму праці та відпочинку сторожів і охоронників. А про оплату праці таких працівників та особливості встановлення їм доплат та надбавок читайте в одному з наступних номерів нашої газети.

<…>