Оплата праці сторожів і охоронників

Оплата праці сторожів і охоронників

В одному з попередніх номерів нашої газети було розглянуто особливості введення підсумованого обліку робочого часу для відділів (служб) охорони підприємства, організації режиму роботи та відпочинку сторожів і охоронників (див. статтю «Праця сторожів та охоронників» // «Податки та бухгалтерський облік, 2012, № 65, с. 23). У цій статті йтиметься про оплату праці сторожів і охоронників при підсумованому обліку робочого часу та особливості встановлення їм доплат та надбавок.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 491 — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» у редакції від 06.02.2003 р. № 491-IV.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Наказ № 489 — наказ «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489.

Генеральна угода на 2010 — 2012 роки — Генеральна угода про регулювання основних принципів та норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки від 09.11.2010 р.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Мінохоронздоров'я України від 13.11.2001 р. № 455.

Оплата праці сторожів і охоронників , як і інших працівників підприємства, здійснюється на основі трудових договорів за фактично виконану роботу відповідно до норм, розцінок, тарифних ставок, що діють на підприємстві, та не може бути нижчою за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законодавством України, за умови виконання норм праці.

Розміри надбавок, доплат, премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат підприємства госпрозрахункової сфери встановлюють самостійно в колективному договорі, дотримуючи при цьому норми та гарантії, передбачені законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Водночас оплата праці сторожів, яким установлено підсумований облік робочого часу, має свої особливості. Нагадаємо їх.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплата роботи сторожів (охоронників) понад нормальну тривалість робочого часу здійснюється в порядку, установленому ст. 106 КЗпП, а саме в подвійному розмірі годинної ставки.

Якщо сторожу (охороннику) встановлено денну тарифну ставку, для визначення розміру годинної тарифної ставки необхідно розділити денну тарифну ставку на денну норму робочого часу, установлену для такого працівника, а якщо місячний оклад — місячний оклад працівника на місячну норму робочого часу.

Якщо ж обліковим періодом для працівника є період, що перевищує місяць, наприклад, квартал, то годинна ставка для оплати надурочної роботи, за рекомендаціями фахівців Мінпраці, має обчислюватися виходячи із середньомісячної кількості годин за обліковий період (квартал), яка має розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал, установленої з дотриманням вимог ст. 50, 51 КЗпП (див. лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07).

Оплата за всі години надурочної роботи здійснюється в кінці облікового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12 на с. 32). Тобто, наприклад, якщо для працівників відділу охорони встановлено обліковий період, що дорівнює року, то в кінці кожного місяця працівникам цього відділу нараховують основну заробітну плату, надбавки та доплати, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду здійснюють оплату надурочних годин (за наявності) у зазначеному вище розмірі.

Звертаємо увагу: компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулів не допускається , зважаючи на пряму заборону, що міститься в ч. 4 ст. 106 КЗпП.

Оплата роботи в нічний і вечірній час. Правила оплати роботи в нічний час установлено ст. 108 КЗпП. Згідно з цією нормою робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється Генеральною, галузевою (регіональною) угодою та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Відповідно до додатка 3 до Генеральної угоди на 2010 — 2012 роки за роботу в нічний час здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Відзначимо: для тих підприємств, що не були представлені уповноваженими представниками з боку власника і з боку профспілки (об'єднання профспілок) при укладенні генерального договору, обов'язковими будуть норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, установлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні. Водночас законодавство не забороняє суб'єктам (підприємствам) різних форм власності застосовувати при укладенні колективного договору норми та положення діючої Генеральної угоди. Аналогічні роз'яснення надало Мінпраці в листі від 17.03.2011 р. № 2774/0/14-11/18 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 92.

Конкретний розмір доплати за роботу в нічний час установлюється в колективному договорі, що діє на підприємстві, чи іншому локальному документі.

Також слід зазначити, що положеннями додатка 3 до Генеральної угоди на 2010 — 2012 роки передбачено проведення доплати за роботу у вечірній час з 18 до 22 години (при багатозмінному режимі роботи) у розмірі 20 % годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час. Проте робота сторожа (охоронника) не відноситься до багатозмінного режиму роботи. Це робота за відповідним графіком виходу на роботу. Тому й доплату за роботу у вечірній час, передбачену Генеральною угодою для працівників, які працюють при багатозмінному режимі, сторожам та охоронникам не встановлюють.

Оплата праці у вихідні дні. Для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, вихідні дні встановлюються графіком роботи і вони можуть не збігатися із загальними вихідними днями на підприємстві. Тобто, якщо згідно з графіком роботи сторожу необхідно вийти на роботу в суботу — день, який є вихідним для інших працівників підприємства, то робота сторожа в такий день (суботу) не вважатиметься роботою у вихідний день. Проте, якщо з будь-яких причин сторожу необхідно вийти на роботу в день, який згідно з графіком роботи є для нього вихідним, то робота сторожа в такий день вважатиметься роботою у вихідний день.

Відповідно до ст. 72 КЗпП робота сторожа у вихідний день згідно з його графіком роботи може компенсуватися:

— шляхом надання іншого дня відпочинку;

або

— у грошовій формі в подвійному розмірі.

Спосіб компенсації за роботу у вихідний день визначається за угодою між працівником та роботодавцем і зазначається в наказі про залучення до роботи в такий день. Якщо робота у вихідний день компенсується шляхом надання іншого дня відпочинку, конкретна дата такого дня відпочинку має бути обумовлена в наказі. У випадку якщо робота у вихідний день компенсується в грошовій формі, оплата здійснюється за правилами, установленими ст. 107 КЗпП, для оплати роботи в святковий та неробочий дні.

Оплата роботи в святкові та неробочі дні. Оплата праці сторожів (охоронників) у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) здійснюється в порядку, установленому ст. 107 КЗпП, а саме:

— працівникам, праця яких оплачується за почасовими чи денними ставками – у розмірі подвійної годинної чи денної ставки.

— працівникам, які отримують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота в святковий та неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і у розмірі подвійної годинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму робочого часу.

Розрахунок годинної тарифної ставки працівників, праця яких оплачується за місячними окладами, здійснюється в порядку, наведеному вище в підрозділі «Оплата роботи в надурочний час».

Відзначимо, що за бажанням працівника, який працював у святковий та неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку , звичайно ж, за умови, що робота у цей день здійснювалася понад установлену місячну норму робочого часу. Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто оплата за роботу в святковий або неробочий день у будь-якому разі здійснюється в подвійному розмірі. Це підтверджує Мінпраці в листі від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09.

Приклад 1 . Працівникам відділу охорони встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює місяцю. Норма робочого часу в червні 2012 року склала 151 годину. У червні 2012 року охоронник відпрацював усі години, передбачені графіком роботи в межах норми, з них:

— 9 годин 28 червня 2012 року (День Конституції України);

— 40 нічних годин, у тому числі 2 години, відпрацьовані 28 червня 2012 року.

Оклад охоронника — 2000 грн. Згідно з положенням колективного договору, укладеного на підприємстві, доплата за роботу в нічний час здійснюється в розмірі 35 % годинної тарифної ставки.

Визначимо суму заробітної плати, яку охоронник отримає в червні 2012 року.

Годинна тарифна ставка охоронника в червні 2012 року дорівнює 13,25 грн./год. (2000 грн. : 151 год.).

Оскільки робота в святковий день 28 червня 2012 року проводилася в межах місячної норми робочого часу, то доплату за роботу в такий день буде нараховано в одинарному розмірі годинної тарифної ставки. Сума доплати складе 119,25 грн. (13,25 грн. х 9 год. х 1).

Сума доплати за роботу в нічний час дорівнює 185,50 грн. (13,25 грн. х 35 : 100 х 40 год.)

Отже, за червень 2012 року цьому охороннику слід нарахувати та виплатити

2000 + 119,25 + 185,50 = 2304,75 (грн.)

Приклад 2 . Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що у зв'язку з хворобою змінника цьому охороннику довелося відпрацювати поза графіком 22 червня 2012 року (день, що згідно з графіком роботи є його вихідним днем) 9 годин. Відгул за роботу у вихідний день не надавався. Фактично охоронником у червні 2012 року було відпрацьовано 160 годин, у тому числі 9 годин надурочно.

Робота у вихідний день проводилася понад місячну норму робочого часу. Тому доплату за роботу в такий день буде нараховано в подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Сума доплати складе 238,50 грн. (13,25 грн. х 9 год. х 2).

Загальна сума заробітної плати, нарахованої за червень 2012 року цьому працівнику, складе:

2000 + 119,25 + 185,50 + 238,50 = 2543,25 (грн.)

А тепер припустимо, що за домовленістю між охоронником та його роботодавцем роботу у вихідний день згідно з графіком роботи було компенсовано шляхом надання охороннику іншого дня відпочинку, у зв'язку з чим працівник відпрацював у червні 2012 року покладену на його норму робочого часу — 151 годину.

У цьому випадку жодних доплат за роботу у вихідний день охороннику нараховано не буде та його заробітна плата за червень 2012 року складе:

2000 + 119,25 + 185,50 = 2304,75 (грн.)

Оплата праці за сумісництвом. Сторожі (охоронники), які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102¹ КЗпП). Працювати за сумісництвом такі працівники можуть як на тому ж підприємстві, що є їх основним місцем роботи (так зване внутрішнє сумісництво), так і на іншому — у вільний від основної роботи час.

Звертаємо увагу: у разі внутрішнього сумісництва робота, що виконується за сумісництвом після закінчення роботи за основним місцем роботи, надурочною не вважається.

Механізм проведення індексації грошових доходів громадян установлено Законом № 491 та Порядком № 1078.

Відповідно до ст. 2 Закону № 491 та п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, які отримано ними в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі оплата праці в грошовому вираженні, яка включає оплату праці за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Якщо роботу охоронника (сторожа) вночі передбачено графіком роботи, то доплату за роботу в нічний час слід віднести до виплат постійного характеру. У цьому випадку доплата за роботу в нічний час ураховуватиметься в загальному доході, що підлягає індексації.

Щодо визначення базового місяця, то в разі підвищення розміру доплати за роботу в нічний час, зазначимо таке. Згідно з п. 5 Порядку № 1078 базовим місяцем при розрахунку індексу споживчих цін вважається місяць, у якому відбувається підвищення заробітної плати працівників за рахунок постійних складових.

Тобто, якщо збільшення заробітної плати працівника відбувається за рахунок підвищення розміру посадового окладу та доплати за роботу в нічний час, місяць такого підвищення вважається базовим .

Якщо ж збільшення доплати за роботу в нічний час пов'язане зі збільшенням кількості відпрацьованих нічних годин, а розмір посадового окладу залишається тим самим (не збільшується), то такий місяць базовим при проведенні індексації не вважається.

Щодо доплат за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні, то ці виплати, будучи гарантійними виплатами, передбаченими законодавством, підлягають індексації у складі заробітної плати працівника на підставі п. 2 Порядку № 1078. А от у визначенні базового місяця ці виплати не беруть участь, оскільки мають тимчасовий характер.

Наостанок нагадаємо, що постановою КМУ від 13.06.2012 р. № 526 унесено зміни до Порядку № 1078. Текст Порядку з урахуванням змін, а також коментар редакції до нього наведено в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 51, с. 6.

Щорічні відпустки . Порядок надання відпусток охоронникам та сторожам, так само як і іншим працівникам підприємств, регулюється нормами КЗпП та Закону про відпустки. Нагадаємо, що в загальному випадку щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, що обчислюється з дня укладення трудового договору з працівником (ст. 75 КЗпП, ст. 6 Закону про відпустки). Конкретна тривалість щорічної відпустки, що надається сторожам та охоронникам, установлюється в колективному договорі.

Середня заробітна плата для оплати днів відпустки розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. При цьому певних особливостей розрахунку середньої зарплати працівникам, яким установлено підсумований облік робочого часу, не передбачено.

Докладно про порядок надання, оформлення та розрахунку щорічних відпусток читайте в статті «Щорічна відпустка» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 34, с. 5.

Лікарняні. Як відомо, розрахунок середньої заробітної плати для визначення суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що надається Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд), здійснюється згідно з Порядком № 1266.

Для розрахунку суми лікарняних працівникам, яким установлено підсумований облік робочого часу, роботодавцю слід керуватися положеннями пп. 15 та 16 Порядку № 1266 . Згідно з п. 15 Порядку № 1266, якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Розрахунок середньогодинної зарплати здійснюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих працівником годин за цей період. У свою чергу кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи з графіка роботи цього працівника. Виплата лікарняних здійснюється за робочі години відповідно до графіка роботи застрахованої особи, що припадають на період тимчасової непрацездатності. Години щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також відгули не оплачуються (див. листи Мінпраці від 20.04.2007 р. № 210/020/99-07, від 04.09.2008 р. № 483/020/99-08).

Тобто години згідно з графіком роботи, що припадають на перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (з 00:00 годин першого дня хвороби до 24:00 годин п'ятого дня хвороби), оплачуються за рахунок коштів роботодавця, інші години згідно з графіком роботи, що припадають на подальші дні хвороби, оплачуються Фондом. Звернемо увагу працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу та їх роботодавців на один важливий момент, пов'язаний з оформленням лікарняних листів. Річ у тому, що на практиці досить часто зустрічаються випадки, коли робоча зміна за графіком починається в період тимчасової непрацездатності працівника (наприклад, 30 липня 2012 року) і переходить на наступну добу (31 липня 2012), коли в листку непрацездатності написано «Стати до роботи». У такому разі з вищенаведених положень Порядку № 1266 випливає, що лікарняні за години зміни, що припадають на наступну добу (31 липня 2012 року), коли працівник має приступити до роботи, не нараховуються. Щоб лікарняні було нараховано за всі години зміни, що переходять на наступну добу, працівнику необхідно знати графік роботи та попередити лікуючого лікаря про необхідність оформити лікарняний і на день закінчення робочої зміни (31 липня 2012 року).

Відзначимо, що Мінсоцполітики для врегулювання цього питання надало пропозиції Мінохоронздоров'я внести уточнення до Інструкції № 455, відповідно до яких листок непрацездатності працівникам із підсумованим обліком робочого часу видавався б на строк до закінчення робочої зміни.

Крім того, у листі від 05.05.2011 р. № 149/18/99-11 Мінсоцполітики рекомендувало Фонду з метою недопущення порушень прав застрахованих осіб приймати до заліку оплачені за рахунок коштів Фонду години впродовж усієї робочої зміни, що переходить на наступну добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною.

Проте, як показує практика, фахівці Фонду в цій ситуації не згодні з думкою Мінсоцполітики і наполягають на оплаті тільки тих годин робочої зміни, що припадають на період тимчасової непрацездатності згідно з листком непрацездатності.

Як бачимо, вихід із цієї ситуації — унесення відповідних змін до Інструкції № 455. Проте на сьогодні такі зміни не внесено.

Наостанок хотілося б висловити впевненість, що цей матеріал допоможе роботодавцям, які мають у штаті охоронників чи сторожів, правильно організувати їх працю та оплатити роботу таких працівників, дотримуючись вимог чинного законодавства.