Пошта редакції. Бібліотечні фонди: особливості визнання та обліку

Бібліотечні фонди: особливості визнання та обліку

Відповідно до п. 145.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) такі активи (незалежно від їх вартості) слід відносити до бібліотечних фондів (група 10, мінімальний строк корисного використання не встановлено). Згідно з п.п. 14.1.138 ПКУ бібліотечні фонди виключено зі складу основних засобів та віднесено до інших необоротних матеріальних активів. Проте витрати на придбання таких об’єктів також амортизуватимуться, відповідно до спеціального п.п. 145.1.6 ПКУ — або методом «50/50», або 100 % вартості об’єкта в першому місяці використання. Виняток становлять витрати на придбання літератури, яка не використовується в господарській діяльності платника (п. 144.3 ПКУ). Витрати на підписку періодичних видань та на придбання довідково-методичної літератури з питань податкового та бухгалтерського обліку, безумовно, пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

У цьому випадку нараховану амортизацію логічно включати до складу адміністративних витрат (абз. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ) і відповідну суму амортизації відображати в рядку 06.1 декларації з податку на прибуток та в графі 2 таблиці 1 додатка АМ. При цьому слід пам’ятати, що вартість бібліотечних фондів не включається до суми, відображеної в графі 1 таблиці 2 додатка АМ*.

* Див. порядок заповнення додатка АМ («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 35).

Водночас не буде помилкою скористатися нормою, передбаченою абз. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ, та включити амортизацію витрат на придбану літературу до складу інших витрат**. У такому разі замість рядка 06.1 амортизація бібліотечних фондів відображатиметься в рядку 06.4.36 декларації, а в додатку АМ — в аналогічному порядку.

** Докладно про це див. статтю: «Складаємо декларацію з податку на прибуток: вивчаємо загальні правила» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 28, с. 14).

Якщо ж строк корисного використання довідково-методичної літератури менше року (що в умовах частої зміни законодавства досить вірогідно), то такий об’єкт слід розглядати як запаси з віднесенням до складу «податкових» витрат за правилами бухгалтерського обліку (пп. 138.5 ПКУ). І хоча розмежування бібліотечних фондів залежно від строку корисного використання ПКУ не містить, до нього підштовхує посилання на бухгалтерську термінологію (п.п. 14.1.84 ПКУ). А в бухгалтерському обліку розмежування між оборотними та необоротними активами простежується якраз у строці використання (12 місяців із дати балансу).

Вищезазначений порядок обліку придбаної довідково-методичної літератури є єдино правильним в тому випадку, якщо підприємство виділило бібліотеку в структурний підрозділ. Річ у тім, що Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР під бібліотечним фондом розуміє впорядковані зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці. А бібліотекою є інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, який має впорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації і головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідницьких, освітніх, культурних і інших потреб користувачів бібліотеки.

Тобто якщо підприємство не має відповідного структурного підрозділу (або штатного працівника на посаді фахівця з бібліотечної справи), то воно не має бібліотечного фонду, а, отже, обліковує книги залежно від строку корисного використання або як запаси (якщо строк використання менше року), або як малоцінні необоротні матеріальні активи (якщо строк використання більше року, а вартість не перевищує 2500 грн.), або як інші об’єкти основних засобів (якщо строк використання більше року, а вартість перевищує 2500 грн.). Утім, ніхто не заважає використовувати такому підприємству і правила обліку літератури, які передбачають її відображення у групі 10 «Бібліотечні фонди» (проблеми можуть виникнути хіба що з «дорогою» літературою, адже мінімально допустимий строк корисного використання об’єктів групи 9 «Інші основні засоби» — 12 років).

Щодо ПДВ, то згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ операції з постачання (підписки) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України звільнено від обкладення ПДВ*, а це означає, що ціна придбання не включає ПДВ, отже, в покупця немає права на податковий кредит. Сума придбання за такими операціями відображається в рядку 11.1 або 11.2 декларації з податку на додану вартість залежно від характеру операцій самого підприємства (оподатковувані чи неоподатковувані).

* Також слід звернути увагу, що звільнення від ПДВ поширюється на той випадок, коли до друкованої продукції додається електронний носій (такий варіант досить часто використовує, зокрема, ВБ «Фактор»). Податківці роз’яснюють, що операції з розповсюдження друкованих видань, що включають DVD або CD-диски, звільняються від обкладення ПДВ. При цьому операції з постачання носіїв інформації у вигляді DVD- чи CD-дисків, розповсюджуваних окремо від видань, підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою та з правом на податковий кредит за наявності підтверджуючих документів (ЄБПЗ, розд. 130.16.05; див. також: лист ДПАУ від 10.01.2009 р. № 170/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 47, с. 43).

У бухгалтерському обліку бібліотечні фонди в цілому розглядаються аналогічно податковим правилам, хоча існують деякі відмінності. Так, згідно з п. 27 П(С) БО 7 «Основні засоби» амортизація бібліотечних фондів у бухгалтерському обліку (якщо строк корисного використання перевищує один рік**) може нараховуватися не тільки методами «50/50» або 100 % у першому місяці використання, але також прямолінійним чи виробничим методами. Проте навряд чи підприємства захочуть скористатися цим правом та збільшити тим самим розбіжності з податковим обліком.

** Якщо ж строк корисного використання довідково-методичної літератури менше року, то такий об’єкт слід розглядати як МШП з відображенням на рахунку 22.

Для обліку кожного об’єкта бібліотечних фондів відкривається одна інвентарна картка обліку основних засобів (т. ф. № ОЗ-6). Облік у ній ведеться тільки в грошовому вираженні загальною сумою. Оприбуткування бібліотечних фондів, як правило, оформляється актом приймання-передачі основних засобів (т. ф. № ОЗ-1). Крім того, великим підприємствам для обліку бібліотечних фондів можна скористатися Інструкцією «Про затвердження Типових форм первинного обліку науково-інформаційної діяльності та Інструкції про порядок їх використання та застосування», затвердженою наказом Держкомстату від 07.08.98 р. № 272/219, у якій наведено облікові регістри та первинні документи обліку бібліотечних фондів.

Крім цього, правила та особливості обліку бібліотечних фондів наведено в Методичних рекомендаціях із бухгалтерського обліку бібліотечних фондів, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 р. № 321/0/16/-08, якими, зокрема, визначено, що:

— бібліотечні фонди оприбутковуються за вартістю придбання. Бібліотечні фонди, що надходять без зазначеної вартості, оцінюються комісією з оцінки бібліотечних фондів, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня. Придбані бібліотечні фонди обліковуються за первісною вартістю з урахуванням сум, сплачених постачальникам (без урахування непрямих податків), інших витрат, пов’язаних із придбанням (п. 6 розд. II);

— облік бібліотечних фондів здійснюється згідно з Інструкцією з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затвердженою наказом Міністерства культури і туризму від 03.04.2007 р. № 22 (п. 7 розд. II);

— об’єкти бібліотечних фондів підлягають періодичній інвентаризації залежно від цінності та кількості облікових одиниць. Як правило, для більшості підприємств, що придбали довідково-методичну літературу (тобто тих, для яких бібліотечні фонди є допоміжними активами), така інвентаризація проводиться раз на п’ять років (абз. 4 п. 16 розд. II).

Первісна вартість бібліотечних фондів формується на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а при зарахуванні до складу бібліотечних фондів списується на субрахунок 111 «Бібліотечні фонди».

Одноразове придбання бібліотечних фондів

Максим Нестеренко, економіст-аналітик