Чи можна зарахувати суму бюджетного відшкодування, заявлену до отримання на поточний рахунок, у зменшення податкового зобов’язання наступного податкового періоду
Підприємство за підсумками липня 2012 року має право на бюджетне відшкодування ПДВ — у декларації з ПДВ заповнено рядок 23. Суму бюджетного відшкодування в повному обсязі має бути зараховано на поточний рахунок у банку, на що вказує рядок 23.1 декларації. Податкова перевірка підтвердила правомірність декларування бюджетного відшкодування. Зарахування коштів на поточний рахунок у банку очікується.
За підсумками серпня 2012 року в підприємства утворився ПДВ до сплати (заповнено рядок 25 декларації). Чи можна у рахунок погашення такого ПДВ, що належить до сплати, зарахувати очікувану на поточний рахунок суму бюджетного відшкодування?
(м. Харків)
Почнемо з того, що за вибором платника податків суму бюджетного відшкодування може бути:
1) зараховано у зменшення податкових зобов’язань із ПДВ наступних податкових періодів (п. 200.6 ПКУ);
2) отримано на поточний рахунок платника в банку (п. 200.7 ПКУ).
Платник податків має право самостійно вирішити, як йому отримувати суму, яка відшкодовується: чи повністю будь-яким одним способом (наприклад, направляючи всю суму у рахунок зменшення ПДВ-зобов’язань майбутніх звітних (податкових) періодів, або ж, навпаки, бажаючи отримати всю суму «живими» грошима на поточний банківський рахунок), чи розділивши суму, що заявляється до відшкодування, на дві частини (відповідно зараховуючи одну частину суми у рахунок майбутніх податкових зобов’язань із ПДВ, а частину, що залишилася, — отримуючи на поточний рахунок у банку). Таку можливість прямо передбачає п. 200.6 ПКУ.
Своє рішення платник відображає в декларації з ПДВ, що подається за результатами звітного (податкового) періоду, у якому виникло право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. Тобто залежно від обраного напряму сума бюджетного відшкодування вказується ним у декларації з ПДВ:
— або в рядку 23.1 «на рахунок платника у банку»;
— або в рядку 23.2 «у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» ;
— або в бажаному обсязі розподіляється між рядками 23.1 та 23.2.
Якщо підприємство вже зафіксувало у відповідному рядку декларації свій вибір щодо напряму бюджетного відшкодування, змінити його не можна, тобто уточнюючий розрахунок тут не допоможе, оскільки така зміна не класифікується як виправлення помилки. На це звертають увагу податківці в консультації, розміщеній у розділі 130.20.01 ЄБПЗ.
У ситуації, що розглядається, підприємство вирішило отримати бюджетне відшкодування «живими» грошима на поточний рахунок у банку, про що вказало в рядку 23.1 декларації з ПДВ. Згідно з порядком, установленим ПКУ, таке відшкодування за ідеєю і має бути отримане у такий спосіб.
Відповідно, і податкове зобов’язання з ПДВ, зафіксоване в рядку 25 декларації за наступний звітний (податковий) період, також слід було б сплатити до бюджету «живими» грошима у встановлені законодавством строки, оскільки воно вважається узгодженим. Цього вимагають п.п. 14.1.156, пп. 46.1, 54.1 ПКУ.
Проте на практиці податківці йдуть на компроміс та всіляко вітають таке зарахування. Одні податкові інспекції здійснюють його автоматично, керуючись тільки відповідним листом платника податків, інші — на підставі отриманого від платника податків уточнюючого розрахунку, у якому дозволяють змінити раніше обраний напрям бюджетного відшкодування з рядка 23.1 «на рахунок платника у банку» на рядок 23.2 «у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» декларації.
Як бачимо, у будь-якому разі питання з таким зарахуванням можна вирішити на місці без жодних складнощів.
Наталя Білова, економіст-аналітик
