Використання коштів, отриманих від оренди майна
Чи має право бюджетна установа, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, використовувати кошти спеціального фонду бюджету, отримані як плата за оренду майна цієї установи, для проведення виплати заробітної плати своїм працівникам, оплату послуг зв’язку тощо?
(м. Вінниця)
Як відомо, плата за оренду майна бюджетних установ належить до власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 13 БКУ орендна плата належить до 3 підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ. При цьому видатки спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення, тому бюджетні установи мають право здійснювати їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду. Так, згідно зі ст. 13 БКУ кошти, отримані як плата за оренду майна, можуть використовуватися на утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ. Тобто за рахунок надходжень від оренди майна може проводитися ремонт приміщень (капітальний або поточний), обладнання, автотранспорту, придбання нових або модернізація, дообладнання, реконструкція вже існуючих в установі об’єктів.
Проте ч. 9 ст. 51 БКУ передбачено, що у разі перевищення обсягів власних надходжень бюджетних установ над відповідними витратами розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких понадпланових надходжень, перш за все, на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.
За відсутності такої заборгованості розпорядник може спрямувати 50 % коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень (у цьому випадку на утримання, облаштування, ремонт, придбання майна), і 50 % — на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою. У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями зі спеціального фонду бюджету.
Разом з тим нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 55 БКУ оплата праці працівників бюджетних установ належить до захищених видатків Державного бюджету України, які не можуть скорочуватися за обсягом під час виконання бюджету навіть у випадках виникнення його дефіциту. Отже, видатки на оплату праці працівників бюджетної установи повинні бути заплановані у кошторисі відповідної установи у першу чергу за загальним фондом.
Що ж стосується оплати послуг зв’язку за рахунок коштів, отриманих від оренди майна, то у ч. 3 ст. 51 БКУ визначено, що розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах установлених відповідним головним розпорядником обґрунтованих лімітів споживання.
Отже, видатки як на оплату праці, так і на оплату послуг зв’язку, повинні плануватися і проводитися за рахунок коштів загального фонду бюджету. За умови ж виникнення непередбачених обставин, а також за відсутності потреби у ремонті та придбанні майна (тобто проведення видатків за напрямками, установленими ст. 13 БКУ), використання коштів спеціального фонду для погашення заборгованості за заробітною платою перед працівниками бюджетної установи та за надані послуги зв’язку перед контрагентами можливе.
Юлія Крот, економіст-аналітик
