Новорічні веселощі: порядок обліку витрат на проведення корпоративного свята

Новорічні веселощі: порядок обліку витрат на проведення корпоративного свята

Новий рік — свято, яке люблять та чекають усі без винятку. Ще задовго до його настання ми починаємо готуватися до зустрічі з цією чарівною миттю: прикрашаємо будинок, купуємо подарунки, шампанське, мандарини та, звісно, віримо, що попереду на нас очікує тільки радість і добро. І як приємно, що такий чудовий настрій можна розділити з колегами по роботі за святковим столом, адже дружний, веселий та чуйний колектив — уже сам по собі прекрасний подарунок. Про те, як відображаються в обліку підприємства витрати на організацію корпоративного новорічного заходу, ітиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від
02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Закон № 2275 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 р. № 2275-VI.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Організація корпоративного заходу щодо святкування Нового року вимагає від підприємства певних витрат, що залежать від масштабів, бюджету та тематики свята.

Як правило, такі витрати пов’язані з:

— орендою приміщення (святковий вечір можна провести в банкетному залі ресторану, в нічному клубі, в боулінг-клубі, в театрі, на теплоході, на турбазі тощо, хоча можна задовольнитися і стінами рідного офісу);

— організацією фуршету;

— організацією культурно-розважальної програми.

Якщо для проведення свята ви вибрали один із розважальних закладів (кафе, ресторан, нічний клуб тощо), то тут уже все організовано: і приміщення, і відповідне меню, уключаючи спиртні напої, і музичний супровід. Вам залишається потурбуватися лише про видання керівником відповідного наказу (розпорядження) про проведення новорічного вечора, затвердження кошторису витрат на підготовку та проведення свята, про оплату рахунка за послуги закладу та грамотне відображення понесених витрат в обліку підприємства. Причому порядок такого відображення залежить від того, як подано цей захід (а варіанти можуть бути різними) — чи то це розважальне дійство, чи то збори трудового колективу, чи то рекламна акція.

Розважальний характер святкового заходу не дозволяє включити витрати на його організацію та проведення до складу податкових витрат. Річ у тім, що згідно з п.п. 139.1.1 ПКУ витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, зазначеним у ст. 157 ПКУ, та витрат у межах рекламної діяльності згідно з п.п. 140.1.5 ПКУ) розглядаються як такі, що не пов’язані з господарською діяльністю, а отже, що не мають податкововитратного статусу.

Негосподарська спрямованість витрат на новорічно-святкові заходи не дає підприємству права й на відображення сум «вхідного» ПДВ за ними у складі податкового кредиту (див. п. 198.3 ПКУ ).

У бухгалтерському обліку такі витрати класифікуються як інші витрати операційної діяльності з відображенням їх на однойменному субрахунку 949.

Приклад 1. Підприємство «Люкс» 28.12.2012 р. проводить для своїх працівників новорічний вечір у клубі-ресторані «Парадиз». Захід має розважальний характер, про що свідчать відповідні підтвердні документи (рахунок на оплату послуг закладу ресторанного господарства та акт наданих послуг).

Витрати на проведення свята складають 30000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 5000 грн. ).

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 1

Порядок обліку витрат на проведення новорічного заходу

Яким би яскравим та веселим не виявився вечір, проведений в ресторані або нічному клубі, відсутність податкових витрат та податкового кредиту з ПДВ у цьому випадку не може не засмучувати. Тому варто пошукати інші варіанти інтерпретації святкового заходу, що мають більш вигідні податково-облікові наслідки. Одним із таких варіантів є надання заходу статусу виробничих зборів або семінару (конференції, тренінгу).

При виборі місця проведення новорічного свята під вивіскою загальних зборів трудового колективу або семінару (конференції, тренінгу) за темою, що відповідає профілю діяльності підприємства, краще відмовитися від банкетного залу ресторану, нічного клубу або яхти (аж надто явно тут простежується розважальний напрям). Для цієї мети більше підійдуть актовий чи концертний зал (або конференц-зал в якомусь виставковому центрі, готелі, пансіонаті, санаторії тощо), які можна орендувати.

При цьому слід оформити:

— наказ (розпорядження) керівника про проведення заходу із зазначенням порядку денного зборів або програми роботи семінару (конференції, тренінгу);

— протокол загальних зборів трудового колективу або звіт про проведення семінару (конференції, тренінгу) з додаванням документів, що містять тези виступів учасників заходу;

— договір оренди приміщення, акт наданих послуг, податкову накладну (якщо контрагент є платником ПДВ);

— інші первинні документи, пов’язані з проведенням заходу.

Такі дії дадуть підприємству можливість пов’язати витрати на проведення офіційного заходу (у тому числі витрати на оренду приміщення) зі своєю господарською діяльністю та відобразити їх у складі податкових витрат, а «вхідний» ПДВ за ними — у складі податкового кредиту (п. 198.3 ПКУ). Причому для підтвердження цього зв’язку витрати потрібно відобразити так:

— як організаційно-корпоративні, якщо захід має статус загальних зборів трудового колективу. У цьому випадку витрати на організацію та проведення зборів потраплять до податкових витрат на підставі п.п. «а» п.п. 138.10.2 ПКУ, що дозволяє платнику податків уключати до складу адміністративних витрат загальні корпоративні витрати, уключаючи організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління;

— як інформаційні або консультаційні, якщо захід має статус семінару (конференції, тренінгу). За таких умов витрачені суми буде відображено у складі податкових витрат на підставі п.п. «г» п.п. 138.10.2 ПКУ, згідно з яким до адміністративних витрат віднесено винагороду за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податків для забезпечення господарської діяльності. Утім, не буде помилкою обліковувати вказані «навчальні» витрати за напрямами (загальновиробничі, адміністративні чи збутові) залежно від тематики навчального заходу. Детальніше питання відображення в обліку таких витрат розглянуто в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 74, с. 39.

Для відображення витрат, що класифікуються як адміністративні, у декларації з податку на прибуток призначено рядок 06.1.

Майте на увазі: оскільки передноворічна зустріч співробітників у цьому випадку має суто діловий характер, підприємство не повинне оплачувати послуги музикантів та Діда Мороза, а також здійснювати витрати на придбання продуктів для частування, на феєрверк та на прикрашання залу гірляндами, кульками. Мало того, що власне такі витрати не потраплять до категорії податкововитратних, оскільки не мають зв’язку з госпдіяльністю платника податків, так ще й можуть поставити під сумнів серйозність усього заходу, що проводиться, адже виробничі збори/семінар (конференція, тренінг) та Дід Мороз із музикою, танцями, шампанським, феєрверком — поняття, що важко сумістити.

Утім, це зовсім не означає, що працівники в новорічний вечір сидітимуть на голодному пайку та не зможуть повеселитися. Ураховуючи, що ціна орендної плати є договірною, з відома орендодавця до неї може бути включено вартість інших послуг, які не обов’язково розшифровувати в договорі оренди. Так ви легко вийдете з положення та відсвяткуєте за повною програмою.

У бухгалтерському обліку витрати на проведення загальних зборів трудового колективу (семінару, конференції, тренінгу тощо) здебільшого належать до адміністративних витрат та відображаються на однойменному рахунку 92.

Приклад 2. Підприємство «Маяк» 27.12.2012 р. проводить семінар для своїх працівників на тему «Методи підвищення особистої та командної ефективності». У договорі з організатором семінару такі послуги названо інформаційно-консультаційними. Вартість семінару — 48000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 8000 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 2

Порядок обліку витрат на проведення новорічного заходу як семінару

Якщо ви намітили влаштувати свято не лише для працівників підприємства, а й для запрошених гостей, то краще оформити його як рекламний захід. Завдяки цьому витрати на організацію та проведення такої вечірки можна буде вважати пов’язаними з госпдіяльністю. А сумнівів у зв’язку з цим виникати не повинно — рекламна презентація підприємства (продукції, що ним виробляється/послуг, що надаються) безперечно спрямована на розширення кола потенційних покупців, укладання нових угод та як наслідок на отримання доходу, що власне і є визначальним критерієм для визнання діяльності господарською (див. п.п. 14.1.36 ПКУ).

Ну а якщо зв’язок здійснених витрат із госпдіяльністю в цьому випадку є, отже, є податкові витрати — п.п. «г» п.п. 138.10.3 і п.п. 140.1.5 ПКУ дозволяють урахувати витрати на рекламу, дослідження ринку (маркетинг), передпродажну підготовку товарів у складі витрат на збут, а також податковий кредит у сумі «вхідного» ПДВ за ними.

У декларації з податку на прибуток для відображення витрат на збут призначено рядок 06.2.

Спрямованість святковому заходу повинен задати наказ (розпорядження) керівника підприємства, в якому чітко простежується мета його проведення — рекламна.

Як документальне підтвердження рекламно-господарського характеру організованого дійства вам знадобляться:

— план проведення рекламної акції;

— кошторис витрат на підготовку та проведення акції;

— список запрошених осіб з числа наявних та потенційних партнерів;

— первинні документи (накладні, акти тощо), що стосуються проведення акції;

— звіт про проведення акції;

— звіт про виконання кошторису з відображенням у ньому фактичних витрат на проведення акції.

Детальніше про те, як обґрунтувати рекламний характер заходу, що проводиться платником податків, та відповідно його господарську спрямованість, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 60, с. 5.

Крім того, бажано, щоб запрошені на свято особи отримали рекламні матеріали (листівки, прайс-листи, буклети, брошури тощо). Розповсюдження таких матеріалів, на нашу думку, не повинне супроводжуватися виникненням податкового доходу та податкових зобов’язань з ПДВ. Хоча щодо ПДВ-наслідків такої операції податківці дотримуються іншої думки: безоплатне розповсюдження матеріалів з метою реклами є об’єктом обкладення ПДВ на загальних підставах (див. консультацію, розміщену в розділі 130.05 ЄБПЗ). Із цього приводу див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 60, с. 12.

У бухгалтерському обліку витрати на проведення новорічного свята, організованого в рекламних цілях (зокрема, на оренду залу, виготовлення рекламних матеріалів), належать до витрат на збут з відображенням їх на однойменному рахунку 93.

Приклад 3. Підприємство «Марс» 29.12.2012 р. проводить новорічний вечір у рекламних цілях у кафе «Еліпс». Сума витрат на проведення цього заходу становить 36000 грн. (ПДВ 20 % — 6000 грн.).

На новорічному вечорі було розповсюджено рекламні листівки. Витрати на їх виготовлення склали 2400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 400 грн. ).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 3

Порядок обліку витрат на проведення новорічного вечора, організованого в рекламних цілях

Проведення новорічного заходу може бути організоване і профспілковою організацією для членів профспілки за умови наявності в її кошторисі відповідної статті витрат.

У цьому випадку документами, що підтверджують проведення новорічного заходу, будуть:

— рішення профкому про проведення новорічного вечора для членів профспілки;

— кошторис доходів та витрат;

— накладні на отримання товарів, продуктів харчування від постачальників, акти виконаних робіт (наданих послуг);

— акти про списання товарів, продуктів харчування для проведення новорічного вечора.

Якщо у профспілкової організації недостатньо власних коштів для проведення новорічного свята, наприклад, у зв’язку з фінансуванням декількох заходів, що одночасно проводяться (придбання дитячих подарунків, квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, преміювання профактиву тощо), підприємство має право надати профспілці безповоротну фінансову допомогу або добровільне пожертвування.

У такому разі у профспілки, зареєстрованої в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (ознака неприбутковості з кодом 0016), сума отриманих грошових коштів не обкладатиметься податком на прибуток (п.п. «є» п. 157.1, п. 157.9 ПКУ).

Підприємство ж такі відрахування зможе віднести до складу своїх податкових витрат на підставі загального для всіх неприбуткових організацій п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ в розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку за минулий звітний рік. Проте майте на увазі, що згідно з п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ 4 % ліміт обчислюється з урахуванням положень п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ, що регулює порядок обліку сум, які відраховуються підприємствами профспілкам на культурно-масові, фізкультурні та оздоровчі заходи. Тобто 4 % ліміт є загальним для витрат, визначених як у п.п. «а», так і у п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ (див. із цього приводу «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 94, с. 32).

Зазначені витрати вважаються іншими, у зв’язку з чим можуть визнаватися в періоді їх здійснення відповідно до правил ведення бухобліку (п. 138.5 ПКУ). Вони відобразяться в рядку 06.4.2 Додатка IВ до декларації з податку на прибуток та в рядку 06.4 самої декларації.

У бухгалтерському обліку підприємства ці витрати відображаються з використанням субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції з кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Приклад 4. Підприємство надало профспілці безповоротну фінансову допомогу в розмірі 15000 грн.

За даними декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року підприємство має оподатковуваний прибуток у сумі 180000 грн., а за I квартал 2011 року — у сумі 40000 грн.

Припустимо, що відрахування профспілці на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу згідно зі ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-XIV підприємством у 2012 році ще не були здійснені.

З урахуванням 4 % обмеження, установленого п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ, до своїх податкових витрат підприємство має право включити суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги в розмірі 8800 грн. ((180000 грн. + 40000 грн.) х
х 4 % : 100 %). Сума перевищення в розмірі 6200 грн. (15000 грн. - 8800 грн.) до податкових витрат не потрапляє.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 4

Порядок обліку сум, добровільно перерахованих профспілці

Який би варіант організації та проведення корпоративного новорічного свята ви не вибрали, намагайтеся уникнути придбання для цього заходу алкогольних напоїв за рахунок підприємства — це небезпечно з точки зору ліцензування.

Річ у тім, що відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності тільки за наявності в них ліцензій.

При цьому алкогольними напоями визнаються продукти, отримані шляхом бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, що належать до товарних груп Гармонізованої системи опису і кодування товарів: 22 04, 22 05, 22 06, 22 08 (див. абз. 7 ст. 1 Закону № 481).

А під роздрібною торгівлею розуміється діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форм розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абз. 13 ст. 1 Закону № 481).

Оскільки термін «продаж товарів» у Законі № 481 не розшифровано, це дає привід контролюючим органам прирівнювати операції з безоплатної передачі — «видачі» алкогольних напоїв до їх продажу. А це, на їх думку, тотожно здійсненню підприємством роздрібної торгівлі алкоголем, що потребує отримання відповідної «алкогольної» ліцензії (ч. 10 ст. 15 Закону № 481). Торгівля ж без придбання відповідної ліцензії загрожує підприємству штрафом у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару (тобто придбаних для новорічного столу спиртних напоїв), але не менше 1700 грн. (ст. 17 Закону № 481).

Утім, можна спробувати поекспериментувати зі столовими винами — роздрібна торгівля ними виведена Законом № 2275 із-під дії Закону № 481, а отже, «алкогольна» ліцензія, взагалі-то, на них не потрібна. Із тим, що роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, погоджуються і фахівці податкового відомства в консультації, розміщеній у розділі 10.04 ЄБПЗ. Щоправда, ще нещодавно самі ж податківці, посилаючись на «алкогольність» столових вин, вимагали придбання ліцензії для роздрібної торгівлі ними (див. лист ДПАУ від 16.07.2010 р. № 6930/6/32-0414 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 72). Ми тоді підкреслювали, що подібна позиція позбавлена законних аргументів і з нею потрібно спорити.

Отже, якщо будь-які експерименти не для вас, краще знайти інший вихід: або придбати алкогольні напої в місці проведення заходу (якщо це заклад ресторанного господарства), або дозволити працівникам та гостям вечора принести «звеселяючі напої» із собою.

Сьогодні чимало компаній вважають ознакою хорошого бізнес-тону залучати для участі в корпоративних заходах професіоналів — конферансьє, клоунів, факірів, гімнастів, співаків, музикантів, танцюристів, ді-джеїв тощо. У результаті новорічна програма за участі запрошених артистів перетворюється на яскраве шоу, що запам’ятовується. Такі дії, з одного боку, укріплюють корпоративний дух працівників та підвищують їх лояльність щодо рідної фірми, а з іншого — допомагають позиціонувати підприємство як процвітаюче.

Розважальні послуги підприємству можуть надавати:

— фізичні особи, не зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності, які діють на підставі договору цивільно-правового характеру;

— фізичні особи — підприємці.

При виплаті винагороди за надані послуги фізособі-артисту за цивільно-правовим договором підприємство має утримати та перерахувати до бюджету ПДФО. Інформація про таку виплату відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «102».

При цьому база обкладення ПДФО визначається як нарахована сума винагороди, зменшена на суму ЄСВ. Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка ПДФО становить 15 % бази оподаткування, яка в календарному місяці не перевищує 10730 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного податкового року (1073 грн. х 10)). Якщо база оподаткування у календарному місяці перевищує вказаний розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 %.

Розмір ЄСВ за цивільно-правовими договорами складає: у частині утримань — 2,6 %, у частині нарахувань — 34,7 %. При цьому нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, тобто в межах 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464). З 01.12.2012 р. така максимальна величина становить 19278 грн. (1134 грн. х 17) (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Якщо для розваги працівників підприємства та гостей на корпоративному вечорі запрошено артиста-підприємця, який працює на загальній системі оподаткування (у межах своєї підприємницької діяльності), у договорі з ним слід указати інформацію про його підприємницький статус.

При цьому, щоб уникнути подвійного оподаткування доходів підприємця від здійснюваної ним діяльності та з метою підтвердження підстав для неутримання з них ПДФО та ЄСВ, підприємству слід попросити такого підприємця надати копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності (тобто копію виписки або витягу з Держреєстру). Таку вимогу висуває п. 177.8 ПКУ.

Якщо послуги надає артист-підприємець, який є платником єдиного податку, то від нього достатньо отримати або копію Свідоцтва платника єдиного податку, або копію виписки чи витягу з Держреєстру. Хоча, судячи з консультацій податківців, розміщених у розділах 180.13, 160.04 і 230.12 ЄБПЗ, не виключено, що вони наполягатимуть на наявності двох документів: і копії виписки (витягу) з Держреєстру, і копії Свідоцтва платника єдиного податку. Проте, на наш погляд, цілком достатньо одного із зазначених вище документів.

Для необкладення підприємницького доходу ЄСВ підприємству слід отримати від такого підприємця копію витягу із Держреєстру. Причому послуги, що надані таким підприємцем, повинні відповідати видам діяльності, зазначеним у витягу із Держреєстру (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Отже, виплата артистам-підприємцям, які надали підприємству-замовнику необхідні підтвердні документи, не обкладається ПДФО, але відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «157». При цьому у зазначеній формі звітності заповнюються тільки графи 3 «Сума виплаченого доходу» і 3а «Сума нарахованого доходу», причому графа 3 заповнюється в разі фактичної виплати доходу підприємцю. Графи 4а «Сума нарахованого податку» і 4 «Сума перерахованого податку» у цій ситуації не заповнюється, у них проставляється нуль (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 160.26 ЄБПЗ).

І кілька слів про відображення витрат на оплату розважальних послуг в обліку підприємства.

На жаль, пов’язати такі витрати з господарською діяльністю платника податків не можна, тому вони не враховуються у складі податкових витрат, а «вхідний» ПДВ за ними (якщо артист-підприємець є платником ПДВ) — у складі податкового кредиту.

У бухгалтерському обліку зазначені витрати включаються до складу інших витрат операційної діяльності з відображенням на однойменному субрахунку 949.

Приклад 5. Підприємство «Техно-люкс» запросило для участі в корпоративному святі артиста, який виконує роль Діда Мороза та не є підприємцем. Із ним укладено договір цивільно-правового характеру. Винагорода за цим договором становить 6000 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 5

Порядок обліку витрат на оплату послуг запрошених артистів

Незважаючи на те що на новорічному вечорі споживачами розважальних послуг, продуктів харчування та напоїв, оплачених підприємством, є його працівники, які беруть участь у святковому фуршеті, хвилюватися щодо обкладення ПДФО їх доходів не варто, причому незалежно від того, який варіант проведення корпоративного заходу було обрано.

Як відомо, відповідно до п.п. «б» п.п. 164.2.17 ПКУ дохід, отриманий працівником як додаткове благо, зокрема, у вигляді безоплатно отриманого харчування, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств, уключається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника.

Проте оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі отриманих у вигляді додаткового блага, можливо, тільки якщо достовірно відомо, що такі доходи отримано безпосередньо конкретним платником податку, тобто у випадку якщо такі доходи персоніфіковані.

У ситуаціях же, що розглядаються, придбані за рахунок роботодавця продукти харчування призначено для споживання будь-яким з учасників заходу, незалежно від того, працівник він цього підприємства чи гість. У зв’язку з цим об’єкта для утримання ПДФО в цьому випадку немає, оскільки доходи не персоніфіковані — мають знеособлений характер. Такий висновок можна зробити з консультації податківців, розміщеної в розділі 160.02 ЄБПЗ.

Зауважимо, що немає тут підстав також для нарахування та утримання ЄСВ, оскільки вартість продуктів харчування не належить до фонду оплати праці та не є доходом окремих працівників.

Таким є порядок відображення в обліку підприємства витрат на проведення корпоративного заходу. Бажаємо вам весело зустріти Новий рік у колі дорогих вам людей! Хай кожному з нас він принесе благополуччя та стабільність, здійснення всіх добрих мрій та надій!