Витрати на придбання товарів (послуг) у платників єдиного податку першої та другої груп
Чи можна підприємству, яке перебуває на загальній системі оподаткування, уключати до складу податкових витрат витрати на придбання товарів у ФОП — платників єдиного податку першої та другої груп, якщо відповідний вид діяльності не вказано у свідоцтві платника єдиного податку, а також при придбанні послуг у ФОП — платника єдиного податку другої групи? Чи потрібно у перелічених вище ситуаціях підприємству утримувати податок на доходи фізичних осіб?
(м. Харків)
З 1 січня 2012 року вилучено норму п.п. 139.1.12 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), згідно з якою до складу витрат підприємства не включалися витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг у фізичної особи — підприємця (далі — ФОП) — платника єдиного податку.
Після виключення цієї норми з ПКУ податкові витрати в операціях з ФОП — платниками єдиного податку стали регулюватися загальними правилами розд. III ПКУ. Цей розділ не встановлює жодних обмежень щодо витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у ФОП — платників єдиного податку. До того ж норми п. 140.5 ПКУ забороняють установлювати додаткові перешкоди для витрат.
З урахуванням норм п.п. 14.1.27 ПКУ до складу витрат підприємства включаються витрати, пов’язані з господарською діяльністю, на підставі підтвердних первинних документів, оформлених відповідно до норм п. 138.2 ПКУ.
У зв’язку з цим тепер підприємства — платники податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування можуть включати до складу витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у ФОП — платника єдиного податку, незалежно від його групи, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та документально підтверджені.
Проте не всі групи ФОП — платників єдиного податку мають право продавати товари або надавати послуги підприємствам на загальній системі оподаткування. Так, перша група платників єдиного податку не має права ані продавати товари, ані надавати послуги юридичним особам узагалі, друга група не має права надавати послуги юридичним особам на загальній системі, хоча може продавати їм товари.
Якщо ФОП фактично здійснює діяльність, що не заборонена для спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, але не вказана у свідоцтві платника єдиного податку, можливі податкові наслідки лише для платників єдиного податку першої та другої груп.
У цьому разі негативних податкових наслідків для юридичної особи законодавством не передбачено. Таку думку викладено в Узагальнюючій податковій консультації щодо формування витрат за операціями з фізичними особами — підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, затвердженій наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. № 121 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 7.
Звертаємо увагу: згідно з нормами пп. 153.2.1 і 153.2.3 ПКУ, якщо товари, роботи або послуги було придбано у ФОП і договірна ціна більше ніж на 20 % відрізняється від звичайної, витрати визнаються на рівні не вище звичайної ціни. При цьому відповідно до норм п. 1 розд. XIX ПКУ до 01.01.2013 р. звичайна ціна визначається за правилами п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, а з 01.01.2013 р. набирають чинності норми ст. 39 ПКУ.
Щодо ПДФО можна зазначити таке . Відповідно до норм п.п. 165.1.36 ПКУ при придбанні підприємством товарів (робіт, послуг) у ФОП — платників єдиного податку не обкладаються ПДФО доходи, що отримані в результаті провадження господарської діяльності та обкладаються єдиним податком. Підприємство не зобов’язане утримувати ПДФО незалежно від того, в межах якої діяльності ФОП отримано дохід, оскільки згідно з нормами чинного законодавства передбачені податкові наслідки лише для ФОП — платника єдиного податку.
Доходи, отримані ФОП від видів діяльності, що не вказані у свідоцтві* або не дають права на застосування спрощеної системи, оподатковуються за підвищеною ставкою 15 % згідно з нормами п. 293.4 ПКУ; за порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування ФОП зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності.
* Звертаємо увагу: з 01.01.2013 р. відповідно до Закону України від 02.10.2012 р. № 5410-VI до зазначеної норми Закону № 2464 буде внесено зміни (детальніше про це читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 91, с. 6).
Те, що підприємство не повинно утримувати ПДФО з підприємницького доходу, підтверджено консультацією, розміщеною в Єдиній базі податкових знань (підкатегорія 160.02), проте лише «за умови надання таким платником копії свідоцтва платника єдиного податку». Крім того, працівники ДПСУ неодноразово заявляли, що ФОП — платник єдиного податку повинен надати підприємству «копії документа, який підтверджує, що він зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців), копію Свідоцтва платника єдиного податку, в якому вказуються вибрані ним види діяльності» (підкатегорія 230.12 ЄБПЗ).
Проте такі вимоги наразі не обґрунтовані. Норми розд. IV ПКУ з урахуванням змін, унесених з 1 липня 2012 року, свідчать про те, що фізичній особі — підприємцю для неутримання ПДФО з виплачуваних йому доходів достатньо надати документ, що підтверджує її статус суб’єкта підприємницької діяльності. Для єдиноподатника таким документом може бути або копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки чи витягу з Держреєстру. Водночас, ураховуючи консультації податківців, розміщені в ЄБПЗ, не виключено, що вони продовжуватимуть вимагати наявності двох документів: і копії виписки (витягу) з Держреєстру, і копії свідоцтва про сплату єдиного податку. Проте, на наш погляд, цілком достатньо одного із зазначених вище документів.
Щодо ЄСВ можна зазначити таке .
Відповідно до норм частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) підприємства не є платниками ЄСВ при виплаті винагород за цивільно-правовими договорами ФОП, якщо виконані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, указаним у витягу з Державного реестру**. Отже, документом, що підтверджує право не нараховувати та не утримувати ЄСВ із сум доходу ФОП, є витяг із Державного реєстру, причому незалежно від вибраної системи оподаткування.
**У 2012 році у випадку здійснення єдиноподатниками груп 1 і 2 видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку – фізособи (але при цьому дозволених для здійснення єдиноподатниками груп 1 і 2), не треба переходити на загальну систему оподаткування та обкладати відповідні доходи підприємців груп 1 і 2 за ставкою єдиного податку 15 % (п. 97 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI).
Дохід, що виплачується підприємцю на підставі договору купівлі-продажу товарів, не включається до бази справляння ЄСВ , визначеної ст. 7 Закону № 2464. Тому в цьому випадку питання з ЄСВ не виникає.
І на завершення слід зазначити, що підприємство — платник податку на прибуток має право придбати будь-які товари (послуги) у ФОП — платників єдиного податку, незважаючи на те, до якої групи вони належать та чи відповідають види діяльності ФОП видам діяльності, указаним у свідоцтві платника єдиного податку. Із доходів, що їм виплачуються, не потрібно утримувати ПДФО, навіть якщо вони порушують умови перебування на спрощеній системі оподаткування.
Олена Іванова, консультант газети
«Податки та бухгалтерський облік»
