Принципи розподілу «вхідного» ПДВ

Принципи розподілу «вхідного» ПДВ

А зараз ближче познайомимося власне з механізмом проведення самого розподілу. На які моменти при цьому звернути увагу, як розрахувати коефіцієнт розподілу, а також відобразити придбання з «вхідним» ПДВ, що розподіляється, у Реєстрі та декларації з ПДВ, розглянемо в цій статті.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Спершу нагадаємо, що літні зміни, унесені до ст. 199 ПКУ Законом України від 24.05.2012 р. № 4834-VI (зміни набрали чинності з 01.07.2012 р., текст Закону з коментарем редакції див. відповідно в газетах «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 54 і № 55), дещо підкоригували ситуацію з розподілом. Більшою мірою вони стосувалися розподілу «вхідного» ПДВ за необоротними активами, по суті, закріпивши на законодавчому рівні відому щодо цього «останню» позицію податківців, раніше доведену в Узагальнюючій податковій консультації № 129 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 23).

Таким чином, тепер у ст. 199 ПКУ:

— поряд з розподілом «вхідного» ПДВ за товарами/послугами, що придбавалися, також чітко зазначено про проведення аналогічного розподілу (у момент придбання) за необоротними активами;

— установлено єдиний підхід до проведення річного («грудневого», а для платників податків з квартальним звітним періодом — у декларації за IV квартал) перерахунку податкового кредиту (за необоротними активами — разом із проведенням перерахунку за товарами/послугами), а також необхідність проведення за необоротними активами ще додаткових трьох (причому теж «грудневих» — що проводяться у грудні) перерахунків — відповідно за результатами одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому необоротні активи введено в експлуатацію (почали використовуватися). Тим самим необоротні активи в результаті фактично підлягатимуть 4-кратному перерахунку (з проведенням кожного з них у грудні), детальніше про проведення яких ми розповімо у статті на с. 21.

Нагадаємо також, що, як встановлює п. 199.6 ПКУ, розподіл «вхідного» ПДВ за правилами ст. 199 ПКУ (з урахуванням змін, унесених Законом України від 24.05.2012 р. № 4834-VI, див. далі в переліку останні дві позиції) не стосується:

— операцій з реорганізації підприємства (п.п. 196.1.7 ПКУ);

— операцій з продажу власного металобрухту (відходів та брухту чорних і кольорових металів, що утворилися у платника податків унаслідок переробки, на виробництві, в будівництві, при ліквідації основних засобів тощо);

— платників податків, які одержують виробничі дотації на покриття різниці в тарифах (пільгові операції згідно з п.п. 197.1.28 ПКУ);

— платників податків, які придбавають/споруджують необоротні активи для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних згідно з п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ «зернових» операціях.

Отже, у зазначених випадках платникам податків, звільненим від розподілу, здійснювати розподіл «вхідного» ПДВ за ст. 199 ПКУ не потрібно, а при придбанні товарів/послуг, необоротних активів до податкового кредиту вони відносять всю суму «вхідного» ПДВ. Ну а для решти випадків проведення розподілу порядок розрахунку коефіцієнта розподілу детальніше розглянемо далі.

Відразу зауважимо, що ст. 199 ПКУ встановлює окремі порядки розрахунку коефіцієнта розподілу (або так званої частки використання, далі — ЧВ) для:

— платників податків, які вже здійснюють неоподатковувані операції (п. 199.2 ПКУ — загальний випадок), і

— новостворених платників податків та платників податків, в яких у попередньому календарному році не було неоподатковуваних операцій (неоподатковувані операції були відсутні — п. 199.3 ПКУ).

Порядок розрахунку ЧВ для кожної категорії платників податків (на що також звертається увага в п. 1 Узагальнюючої податкової консультації № 129) наведено в таблиці:

Розрахунок ЧВ (коефіцієнта розподілу — частки використання)

Коефіцієнт розподілу (ЧВ) розраховується як відношення обсягу постачань, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % і 0 %, до загального обсягу всіх операцій з постачання, тобто операцій оподатковуваних, звільнених і таких, що не є об’єктом оподаткування. У розрахунку обсяги постачань беруться без ПДВ. Тобто у загальному випадку порядок розрахунку коефіцієнта розподілу — ЧВ (див. таблицю 1 додатка Д7) у вигляді формули можна зобразити так (прийняте у формулі умовне позначення УР — уточнюючий розрахунок):

Обсяги постачань. При цьому, розраховуючи ЧВ, слід мати на увазі, що в підрахунку обсягів:

— беруть участь не всі оподатковувані операції, а тільки операції з постачання (тобто операції, що відповідають визначенням цього поняття з пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ). Тому, наприклад, «оподатковувані», але такі, що водночас не є постачанням, імпортні операції (імпорт товарів) та послуги, що отримуються від нерезидентів (рядок 7 декларації), у розрахунку ЧВ участі не беруть (що наразі підтверджується шапкою таблиці 1 додатка Д7 і на що в минулому також зверталася увага в п. 3 листа ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 15);

— ураховуються також дані про постачання з уточнюючих розрахунків (УР), якими платник податків виправляв помилки за розрахунковий період (тобто при розрахунку ЧВ за попередній рік — дані з УР, якими виправлялися помилки за звітні періоди попереднього календарного року);

— ураховуються дані «коригувального» рядка 8 (причому до підрахунку загального обсягу постачань (знаменника дробу) також повинні включатися і коригування «неоподатковуваних» постачань із рядка 8.1.1 декларації, що входять до підсумку рядка 8. Тут слід зауважити, що хоча в затвердженій формі ПДВ-декларації значення рядка 8 розраховується як (рядок 8.1 (+ чи -) + рядок 8.2 (+ чи -)), при складанні ПДВ-звітності програмне забезпечення при підрахунку показника рядка 8 ураховує також і показник «коригувального» рядка 8.1.1, що є, до речі, методологічно правильним. Тому якщо, припустимо, у межах календарного року були «пільгові» постачання (заповнено рядок 5 декларації), за якими відбулося повернення таких «пільгових» товарів, перегляд цін або інші коригування (заповнено рядок 8.1.1), то при підрахунку річного загального обсягу постачань для розрахунку ЧВ слід урахувати й дані «коригувального» рядка 8.1.1. До речі, цей момент, схоже, буде вирішено в майбутньому. Так, у проекті змін до ПДВ-звітності і, зокрема, у проекті додатка Д7 (з яким можна ознайомитися на сайті ДПСУ www.sts.gov.ua, детальніше про який ми ще скажемо далі), у шапці таблиці 1 додатка Д7 рядок 8.1.1 уже прямо вказаний як такий, що бере участь у підрахунку загальних обсягів операцій (хоча водночас у проекті його також чомусь уключено і до розрахунку оподатковуваних операцій, що навряд чи є коректним);

— неоподатковувані постачання: тобто операції, що не є згідно зі ст. 196 ПКУ об’єктом оподаткування (рядок 3), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2 і 186.3 ПКУ за межами митної території України (рядок 4) та звільнені від оподаткування згідно зі ст. 197 ПКУ (пільгові) операції (рядок 5) до обсягу оподатковуваних постачань (чисельник) не входять, проте (як складові рядка 6) уключаються до розрахунку загального обсягу постачань (знаменник формули);

— в особи, яка знімається з обліку як платник ПДВ, у тому числі за рішенням суду, «останній» перерахунок податкового кредиту здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку, результати якого відображаються в останній ПДВ-декларації — декларації останнього звітного періоду (пп. 199.4, 199.5 ПКУ).

Округлення ЧВ. Розраховане в такий спосіб значення ЧВ округлюється за загальновстановленими правилами «до сотих», тобто до двох знаків після коми (див. консультацію в розділі 130.19 ЄБПЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 40, с. 42, а також лист ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9496/7/16-1517-05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 43 та лист ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 93) і при проведенні розподілу «вхідного» ПДВ протягом поточного року відображається у спеціальному полі рядка 15.1 декларації з ПДВ. Так, наприклад, отримане в результаті розрахунку значення ЧВ «67,3542 %» з урахуванням подальшого округлення буде вказано у відведеному для нього полі рядка 15.1 декларації з ПДВ як «67,35 %».

Принагідно відзначимо консультацію з розділу 130.19 ЄБПЗ, в якій роз’яснювалося таке: якщо у платника податків, який уперше розраховує ЧВ (за даними першого періоду декларування неоподатковуваних постачань, п. 199.3 ПКУ), наприклад, у такому «першому» періоді оподатковувані постачання взагалі були відсутні (тобто ЧВ = 0), то до кінця поточного року суми «вхідного» ПДВ за товарами/послугами, необоротними активами, що придбавалися (призначеними для одночасної участі в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях), до податкового кредиту не включаються (у декларації в такому разі підлягає заповненню лише рядок 15.2). І тільки за результатами річного перерахунку, що проводиться відповідно до п. 199.4 ПКУ, платник податків за такими товарами/послугами, необоротними активами зможе віднести до податкового кредиту частину «вхідного» ПДВ, якщо, звісно, до кінця року в нього з’являться оподатковувані операції.

Як уже зазначалося, необхідність у проведенні розподілу «вхідного» ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ виникає в разі, якщо товари/послуги, необоротні активи, що придбавалися, призначаються для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Тому якщо вже первісно відомо, що товари/послуги, необоротні активи придбавалися з цією метою (тобто для одночасної участі в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності), то для проведення розподілу за ними «вхідного» ПДВ чекати власне моменту (періоду) такого їх фактичного використання («початку використання», скажімо, у неоподатковуваних операціях) платнику податків не потрібно. А ураховуючи визначальне для ПДВ-обліку правило першої події, платник податків, отримавши за першою подією (у тому числі — передоплатою) податкову накладну (ПН), зможе вже в періоді її отримання провести розподіл за нею «вхідного» ПДВ із відповідним відображенням у Реєстрі та ПДВ-декларації (аналогічний висновок випливає і з п. 10.11 Порядку № 1002, а також формулювання рядка 15 декларації з ПДВ).

Таким чином, розподіл «вхідного» ПДВ при придбанні товарів/послуг, необоротних активів, які призначені для використання частково в оподатковуваних операціях, а частково — в неоподатковуваних, здійснюється за загальними правилами — у періоді відображення податкового кредиту (за першою подією). Причому такий підхід, слід зауважити, також цілком узгоджується з положеннями п. 198.3 ПКУ, які передбачають, що право на нарахування податкового кредиту, зокрема за основними фондами, що придбавалися (споруджувалися), виникає незалежно від того, чи почали вони використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, здійснював платник податків оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду чи ні. Тобто для відображення податкового кредиту достатньо того, щоб таке використання їх у подальшому лише передбачалося в момент придбання (спорудження).

Реєстр. Відразу зазначимо, що в п. 11.10 Порядку № 1002 (див. також лист ДПСУ в м. Києві від 29.05.2012 р. № 3162/10/06-406) ідеться про відображення ПН із «вхідним» ПДВ, що розподіляється у розділі II Реєстру таким чином. Так, згідно з цим пунктом, якщо платник податків здійснює розподіл податкового кредиту відповідно до п. 199.1 ПКУ, то:

— спершу отримані «розподілювані» податкові накладні відображаються в Реєстрі у звичайному порядку (тобто як звичайні накладні, що дають право на податковий кредит),

— а після закінчення звітного періоду (наприкінці місяця), здійснивши за ними розподіл «вхідного» ПДВ виходячи з коефіцієнта розподілу (ЧВ) (та позначивши при цьому такі «розподілювані» податкові накладні у графі 5 «вид документа» доданою літерою «Р», тобто як «ПНР»; а якщо, припустимо, розподілу підлягатиме імпортний ПДВ — у графі 5 після додавання букви «Р» відповідно буде зазначено «ВМДР»), в останній день звітного місяця в Реєстрі робиться один (збірний) «коригувальний» запис, що уточнює суму раніше відображеного податкового кредиту відповідно з належним зменшенням сум (зі знаком «-») у графах 9, 10 Реєстру (тобто виключенням їх з податкового кредиту) та одночасним їх відображенням (зі знаком «+») у графах 11, 12 Реєстру. Зауважимо: при коригуванні податкового кредиту за операціями, що не обкладаються ПДВ, — наприклад, з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено згідно з пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України, — на наш погляд, має робитися запис із відображенням суми зі знаком («-») у графах 9, 10 Реєстру та одночасно зі знаком («+») у графах 15, 16 Реєстру.

Водночас слід зауважити: якщо платники податків — «новачки», які зіткнулися з розподілом «вхідного» ПДВ уперше (і коефіцієнт розподілу (ЧВ) згідно з п. 199.3 ПКУ якими, як зазначалося, може бути вперше визначений тільки за підсумками першого періоду появи неоподатковуваних операцій), по-іншому заповнити Реєстр просто не зможуть, то «бувалі» платники податків (альтернативний варіант), знаючи вже розрахований «на рік» коефіцієнт розподілу (ЧВ), можуть здійснювати розподіл «вхідного» ПДВ безпосередньо відразу при отриманні податкової накладної (ПН), не чекаючи кінця місяця (з проставлянням відразу у графі 5 «вид документа» розділу II Реєстру в такому разі умовного літерного позначення «ПНР» та відображенням суми з «розподілюваної» ПН у відповідних графах (9, 10 і 11,12) Реєстру). Проте враховуючи, що п. 11.10 Порядку № 1002 усе ж говорить про інший порядок відображення розподілу (після закінчення місяця), для платників податків, які вирішили піти альтернативним шляхом, краще такий спосіб заповнення Реєстру все ж погоджувати зі своїми податковими органами.

Приклад. При отриманні, припустимо у листопаді 2012 року, двох «розподілюваних» податкових накладних від 05.11.2012 р. № 245 на суму 4800 грн. (у тому числі ПДВ — 800 грн.) та від 22.11.2012 р. № 124 на суму 7200 грн. (у тому числі ПДВ — 1200 грн.) розподіл за ними «вхідного» ПДВ згідно з п. 11.10 Порядку № 1002 відобразиться в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад таким чином (припустимо, платником податків у цьому випадку для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях придбавалися послуги та об’єкти основних засобів, а розрахований за підсумками попереднього 2011 року коефіцієнт розподілу (ЧВ) при цьому склав 0,55):

Розділ II. Отримані податкові накладні

(грн.)

Додаток Д5. «Розподілювані» податкові накладні (із сумою ПДВ, що розподіляється на частини, що включається і не включається до податкового кредиту) відображаються в розділі II додатка Д5 розгорнуто — двома рядками, тобто і в першій, і в другій таблиці розділу II додатка Д5 (консультація в розділі 130.23 ЄБПЗ).

При цьому відповідно в результаті розподілу:

— до першої таблиці розділу II додатка Д5 потрапляє частина «вхідного» ПДВ, що включається до податкового кредиту (відображається в рядку 15.1 декларації з ПДВ);

— до другої таблиці розділу II додатка Д5 потрапляє частина «вхідного» ПДВ, що до податкового кредиту не включається (відображається в рядку 15.2 декларації з ПДВ).

Так, за умовами прикладу, розглянутого вище, податкові накладні з розподілюваним «вхідним» ПДВ буде відображено (у розрізі постачальників) у розділі II додатка Д5 так:

Розділ II. Податковий кредит

(грн.)

Також принагідно відзначимо консультацію з розділу 130.25 ЄБПЗ, в якій роз’яснювалося, що якщо платником податків придбавалися імпортні товари з розподілюваним «вхідним» ПДВ (призначені для одночасного використання в оподатковуваній і неоподатковуваній діяльності), то такі імпортні придбання також підлягають відображенню в рядку 15 декларації, у зв’язку з чим розшифровуються в розділі II додатка Д5 таким чином:

— у першій таблиці розділу II додатка Д5 (тобто в частині, що включається до податкового кредиту та відображається в рядку 15.1 декларації з ПДВ) — з використанням умовного ІПН «300000000000»;

— у другій таблиці розділу II додатка Д5 (тобто в частині, що не включається до податкового кредиту та відображається в рядку 15.2 декларації з ПДВ) — з використанням умовного ІПН «200000000000».

Розшифровані в такий спосіб (у розрізі постачальників) у розділі II додатка Д5 придбання з розподілюваним «вхідним» ПДВ «у сумі» повинні відповідати відповідно показникам рядків 15.1 і 15.2 декларації.

Рядок 15 декларації з ПДВ. Для товарів/послуг, необоротних активів, що придбавалися з розподілюваним «вхідним» ПДВ, призначено окремий рядок 15 декларації (п. 4.4 розд. V Порядку № 1492). При цьому в його:

— рядку 15.1 відображають суму, що включається до складу податкового кредиту (згідно з розрахованим коефіцієнтом розподілу (ЧВ), що вказується в спеціальному полі цього рядка);

— рядку 15.2 відображають суму, яка до складу податкового кредиту згідно з розподілом не включається.

Так, за умовами прикладу, розглянутого вище, рядок 15 декларації з ПДВ за листопад буде заповнено платником податків так:

(грн.)

У бухгалтерському обліку в такому разі придбання платником податків послуг (припустимо, для адміністративних цілей) та основних засобів, а також розподіл за ними «вхідного» ПДВ відобразиться так:

Розподіл «вхідного» ПДВ (ст. 199 ПКУ)

Окремо зупинимося на випадку, коли основні засоби (ОЗ) придбавалися виключно для використання в оподатковуваній діяльності (у зв’язку з чим розподіл «вхідного» ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ за ними не проводився і сума «вхідного» ПДВ була повністю віднесена до податкового кредиту), а згодом виникла необхідність їх використання також і в неоподатковуваній діяльності.

Зауважимо: раніше в такому разі податківці говорили про часткове коригування податкового кредиту (часткове виключення суми ПДВ з податкового кредиту — пропорційно частці використання в неоподатковуваних операціях) у періоді початку використання ОЗ за подвійним призначенням з проведенням подальшого перерахунку за правилами п. 199.4 ПКУ (див. лист ДПСУ від 30.11.2011 р. № 6446/6/15-3415-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 103).

Водночас на сьогодні в консультації з розділу 130.19 ЄБПЗ контролюючі органи в такому разі радять учиняти так:

— визнати за такими ОЗ за правилами п. 198.5 ПКУ умовне постачання (у свою чергу, нагадаємо, що з урахуванням положень п. 189.1 ПКУ при визнанні умовного постачання податкові зобов’язання з ПДВ платнику податків слід нарахувати виходячи з балансової (залишкової) вартості ОЗ, що склалася на початок періоду визнання умовного постачання, — тобто виходячи із залишкової вартості, що склалася на початок періоду використання ОЗ у неоподатковуваних операціях);

— надалі — узяти такі ОЗ «на замітку» з тим, щоб за підсумками календарного року вони взяли участь у проведенні річного перерахунку податкового кредиту. При проведенні такого річного («грудневого») перерахунку, на наш погляд, вартістю придбання таких ОЗ (графа 4 таблиці 3 додатка Д7) умовно слід вважати балансову (залишкову) вартість ОЗ, що склалася на початок періоду використання ОЗ у неоподатковуваних операціях (тобто відштовхуватися від тієї ж балансової (залишкової) вартості, виходячи з якої раніше нараховувалися ПДВ-зобов’язання при визнанні за такими ОЗ умовного постачання). Крім того, у подальшому з урахуванням вимог абзацу другого п. 199.4 ПКУ такі ОЗ у загальному порядку братимуть участь у перерахунку податкового кредиту за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком початку такого їх одночасного використання в оподатковуваній і неоподатковуваній діяльності.

У ситуації, коли платником податків виправляються торішні помилки (що допущені, наприклад, у рядках 1—6, 8 декларації з ПДВ та стосуються обсягів постачань), слід мати на увазі, що це, у свою чергу, може спричинити неправильне визначення величини ЧВ, розрахованої за минулий рік, і як наслідок — призвести до неправильного проведення річного перерахунку (п. 199.4 ПКУ), а також неправильного розподілу суми «вхідного» ПДВ протягом поточного року та віднесення «помилкової» суми до складу податкового кредиту.

Про це слід пам’ятати при самовиправленні та, крім власне виправлення допущеної помилки, також провести виправлення в частині розподілу, тобто:

— перерахувати значення ЧВ, подавши «уточнюючий» додаток Д7 разом з «уточнюючою» декларацією — відповідно до останнього звітного періоду минулого року (грудня/IV кварталу), а також

— перерахувати показники рядка 15 (тобто рядків 15.1 і 15.2) податкової декларації з ПДВ за звітні періоди поточного року до моменту виправлення помилки (у порядку, установленому для виправлення помилок, — шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, на що зверталася увага і в консультації з розділу 130.25 ЄБПЗ).

Детальніше про виправлення помилок, що вплинули на розподіл, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 92, с. 11.

На завершення кілька слів зазначимо щодо проекту змін до ПДВ-звітності (розміщеного на сайті ДПСУ www.sts.gov.ua) і зокрема проекту додатка Д7, що міститься в ньому. У цілому зазначимо: у ньому розробники намагалися врахувати останні «літні» зміни законодавства, унесені до ст. 199 ПКУ Законом України від 24.05.2012 р. № 4834-VI (про які йшлося на початку статті), у зв’язку з чим «проектний» додаток Д7 виявився дещо перетвореним. І хоча за побудовою «проектний» варіант додатка Д7 (як і додаток Д7, що існує сьогодні) також уключає 4 таблиці, однак тепер вони є більш упорядкованими.

Так, у таблиці 1 додатка Д7 з’явиться можливість розраховувати коефіцієнти розподілу, у тому числі і для проведення річного перерахунку, уключаючи річний перерахунок щодо необоротних активів за підсумками 1, 2 і 3 календарних років, наступних за роком початку їх використання (у зв’язку з чим для розрахунків ЧВ таблицю 1 додатка Д7 планується доповнити відповідними рядками).

Щоправда, водночас, розраховуючи ЧВ у таблиці 1 додатка Д7, планується при цьому дещо змінити сам порядок подання платниками податків цього додатка до податкових органів, зокрема:

— у разі розрахунку ЧВ для проведення річного («грудневого») перерахунку — подавати додаток Д7, як і раніше, разом із декларацією з ПДВ за грудень/IV квартал, а

— при розрахунку (за даними попереднього календарного року) ЧВ, що використовується для розподілу «вхідного» ПДВ протягом усього поточного року, — подавати додаток Д7 безпосередньо з початку такого року використання розрахованого ЧВ, тобто разом із декларацією за січень (для квартальних платників податків — мабуть, разом із декларацією за I квартал, про що поки у виносці (*) до таблиці 1 «проектного» додатка Д7 чомусь не зазначається).

Отже, випадки подання додатка Д7 (для проведення річного перерахунку і для проведення розподілу протягом поточного року) планується розмежувати.

Як і раніше, у додатку Д7 збережуться «свої» таблиці 2 і 3 — для проведення річних перерахунків, передбачених п. 199.4 ПКУ, відповідно:

— таблиця 2 — для проведення річного «грудневого» перерахунку (згідно з абзацом першим п. 199.4 ПКУ) за товарами/послугами та необоротними активами (з відображенням його результатів у рядку 16.4 декларації за грудень/IV квартал);

— таблиця 3 — для проведення річних «грудневих» перерахунків (згідно з абзацом другим п. 199.4 ПКУ) за необоротними активами за результатами одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком їх використання/уведення в експлуатацію (результати яких також відображатимуться в рядку 16.4 декларації за грудень/IV квартал відповідно 1, 2 і 3 календарного року).

Таким чином, у цілому можна зазначити: у проекті підкоригований додаток Д7 наведено вже з урахуванням останніх змін законодавства.