Нові дотаційні напрями держпідтримки тваринництва
Виконуючи нашу обіцянку, дану у коментарі «Дотації тваринництву: знову зміни та доповнення» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 93, с. 11), розглянемо зміни, внесені постановою КМУ від 26.09.2012 р. № 986 до Порядку використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету більш детально.
Анатолій БОБРО, економіст — аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від
02.12.2010 р.№ 2755-VI.
Порядок № 246 — Порядок використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету, затверджений постановою КМУ від 02.03.2011 р. № 246 (у редакції постанови КМУ від 23.04.2012 р. № 342), із змінами і доповненнями.
Постанова № 986 — постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету» від 26.09.2012 р. № 986.
Постанова № 949 — постанова КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань подання довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» від 17.10.2012 р. № 949.
З 2 листопада 2012 року (з дня набуття чинності постановою № 986) установлений Порядком № 246 механізм використання сум ПДВ, сплачених молоко-м’ясопереробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» (далі — бюджетні кошти), доповнено двома новими напрямками.
Крім раніше передбаченого спрямування бюджетних коштів, на підтримку тваринництва шляхом здійснення виплати:
1) спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби (далі — дотація за молодняк);
2) часткового відшкодування:
вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м’ясного і комбінованого напряму продуктивності (далі — часткове відшкодування вартості корів);
відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво і реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин і птиці;
вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів, а також придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва;
витрат на закупівлю установки індивідуального доїння (далі — часткове відшкодування витрат на установку);
пункт 2 Порядку № 246 згідно з постановою № 986 доповнено новими підпунктами 3 та 4, якими передбачено використання бюджетних коштів також і на виплати (відповідно):
— бюджетної дотації фізичним особам, фізичним особам — членам виробничих або обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, а також фермерським господарствам за вирощені та продані на забій і переробку суб’єктам господарювання, які мають власні (орендовані) потужності для забою тварин, молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів) (далі — дотація за продану на забій худобу);
— спеціальної бюджетної дотації за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності.
Не будемо повторюватись щодо висвітлення порядків використання коштів на виплату дотацій за молодняк та на часткове відшкодування певних (конкретизованих вище) видів витрат, понесених сільгосптоваровиробниками. Про них уже свого часу йшлося у статті «Дотація: раніше — молоко, тепер — за молодняк» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 43, с. 31 та у коментарях до низки постанов КМУ («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 61, с. 5; № 71,с. 5; № 93, с. 11). Зосередимось на порядках отримання тваринниками двох нових дотацій.
Дотація за продану на забій худобу
Механізм виплати цієї дотації регламентовано нововведеними пунктами 331 — 338 Порядку № 246. Дотація за продану на забій худобу виплачується фізичним особам, фізичним особам — членам виробничих або обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, а також фермерським господарствам за вирощені та продані на забій і переробку суб’єктам господарювання, які мають власні (орендовані) потужності для забою тварин, молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів) (далі — худоба). У наведених вище нормах абзацу першого п. 331 Порядку № 246 слід акцентувати увагу принаймні на трьох моментах.
Перший — претендентами на отримання дотації можуть бути:
— фізичні особи;
— фізичні особи — члени виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів;
— фермерські господарства.
Отже, крім фермерських господарств інші сільгосптоваровиробники — юридичні особи не вправі розраховувати на отримання такого виду держпідтримки тваринництва.
Другий — дотаційні виплати можливі щодо продажу двох видів худоби:
— ВРХ (велика рогата худоба), причому не всіх вікових груп, а лише молодняку;
— свиней, але за винятком свиноматок і кнурів.
На запитання, що мимоволі виникає: до якого віку поголів’я ВРХ слід вважати молодняком, відповідь, як ми розуміємо, треба шукати за аналогією з п. 5 Порядку № 246. Судячи з наведеної у ньому шкали виплати дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку ВРХ, що народився в господарствах та/або набутого шляхом його переміщення від інших власників, молодняком ВРХ вважається поголів’я цих тварин до досягнення ними п’ятнадцятимісячного віку.
Третій — поставки зазначених видів худоби мають бути суб’єктам господарювання, які мають власні (орендовані) потужності для забою тварин. Гадаємо, що Кабмін (автор Порядку № 246), під такими суб’єктами мав на увазі саме переробні підприємства, а не просто бойні з наявними (власними чи орендованими) потужностями для забою. Так думати спонукає цілісне сприйняття наведеної вище норми, в якій говориться одночасно про забій та переробку худоби. Зрозуміло, що поставки худоби покупцям з іншим статусом (наприклад, посередникам), не підпадають під дотаційний порядок.
Отже, як бачимо, після внесення доповнень до Порядку № 246 виплати дотацій фізичним особам за молодняк ВРХ стали можливі за двома напрямками:
— за утримання та збереження його до певного віку;
— за продаж його на забій і переробку суб’єктам господарювання, які мають власні (орендовані) потужності для забою тварин (див. — переробним підприємствам).
Легко помітити, що умова щодо тримісячного періоду утримання молодняку ВРХ зазначена в обох порядках виплати двох цих дотацій:
— дотація за проданий на забій молодняк ВРХ виплачується фізичним особам, фізичним особам — членам виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів, а також фермерським господарствам за умови його вирощування ними в їх господарствах не менш як три місяці до моменту продажу на забій (абзац другий п. 331 Порядку № 246);
— у разі утримання фізичними особами у своїх господарствах молодняку, набутого шляхом його переміщення від інших власників, бюджетна дотація за молодняк виплачується у розмірі 250 гривень за кожні повні три місяці його утримання в такому господарстві до досягнення ним п’ятнадцятимісячного віку (абзац восьмий п. 5 Порядку № 246).
Ця умова стосується не лише набутого молодняку, з такою ж трьохмісячною градацією побудована і згадана вище шкала виплат дотації за утримання молодняку ВРХ, що народився в господарствах фізичних осіб.
Абзацом третім п. 331 Порядку № 246 регламентовано початок відліку трьохмісячного періоду у порядку виплати дотації за проданий на забій молодняк ВРХ. Датою, від якої рахується три місяці вирощування молодняку ВРХ у господарствах фізичних осіб, фізичних осіб — членів виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів, а також у фермерських господарствах, вважається дата видачі паспорта ВРХ, а у разі набуття зазначеними фізичними особами, а також фермерськими господарствами ідентифікованих тварин — дата їх прибуття в господарство нового власника, зазначена у паспорті ВРХ, засвідчена печаткою державної установи ветеринарної медицини.
Звертаємо увагу, що про трьохмісячне утримання худоби говориться відносно молодняку ВРХ. Свині не згадуються, отже, логічно думати, що це обмежувальне застереження їх не стосується.
Розмір дотації
Згідно з п. 332 Порядку № 246 дотація надається за 1 кілограм прийнятої живої ваги в таких розмірах:
— 2,5 гривні за молодняк ВРХ живою масою не менш як 330 кілограмів;
— 1,5 гривні за свиней (крім свиноматок і кнурів) живою масою від 100 до 120 кілограмів;
— 1 гривня за свиней (крім свиноматок і кнурів) живою масою від 120 до 150 кілограмів.
Отже, розмір дотації за продану на забій худобу залежить від показників маси зазначених видів тварин.
Пакет необхідних документів
Установлені п. 333 Порядку № 246 переліки необхідних документів, що мають подавати фізичні особи і фізичні особи — члени виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів та фермерські господарства для отримання дотації за продану на забій худобу, не ідентичні. Для кращого наочного сприйняття відмінностей переліки наведемо у табличному вигляді.
№ з/п | Фермерські господарства | Фізичні особи, фізичні особи — члени виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів |
1 | 2 | 3 |
1 | один примірник приймальних квитанцій, виданих суб’єктами господарювання, які мають власні (орендовані) потужності для забою тварин: | |
форма № ПК-1 або № ПК-1 УКС | форма № ПК-2 або № ПК-2 УКС | |
2 | копію довідки про включення до ЄДРПОУ | — |
3 | копію довідки або договору про відкриття рахунка в банку | копію довідки або договору про відкриття рахунка в банку |
4 | оформлені в установленому порядку для: | |
молодняку ВРХ — копію відомості переміщення тварин | молодняку ВРХ — копію відомості переміщення тварин | |
свиней (крім свиноматок і кнурів) — копію реєстраційного свідоцтва свиней | свиней (крім свиноматок і кнурів) — копію реєстраційного свідоцтва свиней | |
5 | — | копію паспорта |
6 | — | копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) |
Щодо подання двох і указаних вище документів зазначимо таке.
У коментарі «Дотації тваринництву: знову зміни та доповнення» до оновленого Порядку № 246 («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 93, с. 11) нами уже відзначалось, що нещодавно, згідно з постановою № 949 Кабмін, так би мовити, провів «чистку» своїх постанов вилученням із них норм, що вимагали подання копії довідки про включення до ЄДРПОУ. Зокрема, такі норми були вилучені й із п.п. 2 п. 14 та абзацу другого п.п. 6 п. 23 Порядку № 246. Те, що такі вимоги наявні у пунктах 333 (який розглядається зараз) та 3311 (який буде висвітлено далі) є, як ми розуміємо, наслідком того, що вереснева постанова № 986 набрала чинності пізніше жовтневої постанови № 949 (02.11.2012 р. та 20.10.2012 р. відповідно). Під повне вилучення ця вимога не потрапила, гадаємо, лише тому, що на момент видання Кабміном постанови № 949 власне і самих пунктів 333 та 3311 у Порядку № 246 просто ще не було.
Чи стануть сільські, селищні чи міські ради, на адресу яких подається пакет документів, з формальних позицій наполягати на необхідності подання фермерськими господарствами копії цієї довідки чи з огляду на сказане вище будуть «заплющувати очі» на її відсутність, гадати не станемо.
Тепер щодо копії реєстраційного свідоцтва свиней , яку мають подавати як фермерські господарства, так і фізичні особи. Проблема у тім, що враховуючи норми Положення про ідентифікацію та реєстрацію свиней, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 31.12.2004 р. № 497 (далі — Положення № 497), подання цієї копії взагалі неможливе за визначенням. Дещо прояснимо ситуацію.
Насамперед звернемо увагу на п. 1.5 Положення № 497 та визначимося з окремими поняттями, що вживаються у цьому Положенні та мають таке значення:
— реєстраційне свідоцтво свиней (далі — реєстраційне свідоцтво) — документ установленої форми, виданий адміністратором Реєстру тварин для племінних тварин основного стада (основні кнури і свиноматки). Містить дані стосовно тварини, її переміщення, власників/утримувачів, місцезнаходження, реєстрації у Реєстрі тварин, стану здоров’я і є супровідним документом при будь-якому переміщенні цих тварин;
— товарні свині — тварини, які не належать до племінних свиней.
Процеси, що здійснюються при ідентифікації та реєстрації свиней визначено такими пунктами Положення № 497 :
— п. 1.6 — щодо племінних свиней основного стада. Одним з таких процесів є оформлення і видача реєстраційного свідоцтва свиней на замовлення власника;
— п. 1.7 — щодо товарних свиней, які належать суб’єктам господарювання;
— п. 1.8 — щодо свиней, які належать негосподарюючим суб’єктам — фізичним особам.
Реєстраційне свідоцтво свиней видається на племінних свиней основного стада на замовлення власника/утримувача (п. 6.1 Положення № 497).
І ось тут виявляється неприємний казус: виходить, що на свиноматок і кнурів (племінних свиней) свідоцтво отримати можна, але не можна отримати дотацію(!). Водночас на інші групи свиней (тобто за винятком племінних), які за термінологією Положення № 497 називаються товарними і на які згідно з Порядком № 246 розповсюджується дотаційний порядок, оформлення реєстраційного свідоцтва не передбачено.
Дещо прояснило ситуацію наше звернення у телефонному режимі до профільного міністерства. На думку фахівця Мінагрополітики, подавати слід відомість переміщення товарних свиней (додаток 16 до п. 7.1 Положення № 497). Як ми розуміємо, ідеться про подання її копії. Нагадаємо, що згідно з п. 7.2 Положення № 497 у суб’єкта господарювання із чотирьох примірників цієї відомості залишається лише один (щодо негосподарюючого суб’єкта — фізичну особу скажемо далі).
І хоча з цим усним роз’ясненням з чисто формальних причин цілком погодитись важко (далі скажемо чому), не залишається нічого іншого як приймати його до уваги, адже без нього задекларований Кабміном порядок виплати дотації на свиней взагалі «зависає» без можливості застосування. На наш погляд, «слабкі» місця у цьому роз’ясненні полягають у наступному.
У переліку документів, що мають подавати фермерські господарства слідом за словами про копію реєстраційного свідоцтва свиней водночас згадується і відомість переміщення (наведена в дужках), яка (за такої побудови норми), на перший погляд сприймається як ототожнення зі свідоцтвом. Проте це не так, адже свідоцтво і відомість — два різні документи. Нагадаємо: форма реєстраційного свідоцтва свиней наведена у додатку 11 до п. 5.1 Положення № 497.
Аналогічний підхід (з орієнтиром на подання відомостей переміщення) фахівцем Мінагрополітики пропонується і щодо фізичних осіб, фізичних осіб — членів виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів. З цього приводу відзначимо, що:
— по-перше, це не відповідає нормам п. 333 Порядку № 246, оскільки у визначеному для фізосіб переліку документів згадки про цю відомість немає;
— по-друге, п. 7.2 Положення № 497 установлено, зокрема, що негосподарюючий суб’єкт — фізична особа зобов’язаний звернутися до агента з ідентифікації, який має ідентифікувати тварину та заповнити на неї відомість переміщення товарних свиней. Перший примірник відомості переміщення агент з ідентифікації повинен зберігати в себе, другий — надіслати до Агентства, третій та четвертий примірники фізична особа зобов’язана передати фізичній чи юридичній особі, до господарства якої вибуває тварина, або перевізнику. Отже, з наведеного напрошується висновок, що у негосподарюючого суб’єкта — фізичної особи із чотирьох примірників цієї відомості не залишається навіть одного.
До речі, не зайве пояснити, що агент з ідентифікації та реєстрації тварин (агент з ідентифікації), за визначенням цього поняття п. 1.5 Положення № 497, це працівник державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (Агентство) або фізична чи юридична особа, яка діє від імені державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» на підставі агентської угоди.
Згідно з п. 333 Порядку № 246 відповідальність за достовірність даних у приймальних квитанціях, виданих фізичним особам, фізичним особам — членам виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів, а також фермерським господарствам несуть суб’єкти господарювання, які видали їх, згідно із законодавством.
Зазначені документи приймаються щомісяця до 1 числа наступного періоду та до 1 грудня поточного року в порядку черговості їх надходження, про що робиться запис у журналі обліку, форма якого затверджується Мінагрополітики.
На цьому, тобто на поданні претендентами на отримання дотації пакета документів, закінчується, так би мовити, їх активна участь. У подальшому їм залишається лише бути оптимістами та плекати надію про надходження дотаційних коштів на банківські рахунки.
На п. 334 — 338 Порядку № 246 детально зупинятись, гадаємо, немає потреби. Ними, нагадаємо, регламентовано порядки:
— складання та подання інформації сільськими, селищними чи міськими радами у реєстрах за формою, установленою Мінагрополітики;
— узагальнення агроуправліннями інформації на відповідних рівнях (району, області) зі складанням і поданням відомостей та платіжних доручень органам Казначейства для перерахування бюджетних коштів на рахунки фізичних осіб, фізичних осіб — членів виробничих або обслуговуючих сільгоспкооперативів, а також фермерських господарств, з направленням облуправліннями зведеної відомості на адресу Мінагрополітики.
Рух дотаційних коштів до тваринників розпочинається після затвердження Мінагрополітики розподілу бюджетних коштів пропорційно сумам дотації за продану на забій худобу між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, які в свою чергу здійснюють у триденний строк після доведення розподілених обсягів розподіл бюджетних коштів між районами за зазначеним критерієм.
Спецдотація за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності
Насправді, цей вид дотації не такий уже і новий. Тваринники зі стажем можуть згадати давно минулі, по суті, аналогічні порядки 2003 — 2005 років:
— Порядок нарахування і виплат коштів державного бюджету, передбачених для підтримки розвитку м’ясного скотарства племінним заводам і племінним репродукторам сільськогосподарських підприємств за наявне поголів’я племінних корів м’ясного напряму продуктивності, затверджений спільним наказом Мінагрополітики та МФУ від 31.10.2003 р. № 384/606 на зміну якому прийшов;
— Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для підтримки розвитку м’ясного скотарства сільськогосподарським підприємствам через виплати доплат за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності, затверджений спільним наказом Мінагрополітики та МФУ від 22.03.2004 р. № 93/209, який теж уже давно (з 08.10.2005 р.) втратив чинність.
На сьогодні механізм виплати спеціальної бюджетної дотації за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності регламентовано нововведеними пунктами 339 — 3314 Порядку № 246. Її слід розрізняти з іншою (установленою п. 12 цього ж Порядку № 246), по суті, дотацією зі співзвучною назвою, а саме з частковим відшкодуванням вартості корів, що надається суб’єктам господарювання за закуплені ними, в тому числі у 2011 році, на племінних заводах та у племінних репродукторах племінні телиці, нетелі та корови молочного, м’ясного і комбінованого напряму продуктивності або за поставлені в режимі імпорту племінні телиці, нетелі та корови молочного, м’ясного і комбінованого напряму продуктивності у розмірі 50 % їх вартості, але не більш як 7000 гривень за голову.
Розмір спецдотації
Згідно з п. 339 Порядку № 246 спецдотація виплачується за умови ідентифікації та реєстрації всього поголів’я великої рогатої худоби сільськогосподарським підприємствам (племінним заводам, племінним репродукторам та іншим сільгосппідприємствам) за кожну наявну на 1 жовтня поточного року корову м’ясного напряму продуктивності у розмірі:
— до 1900 гривень за голову — племінним заводам;
— до 1000 гривень за голову — племінним репродукторам;
— до 600 гривень за голову — іншим сільгосппідприємствам.
Отже, звертаємо увагу:
— по-перше, точна величина спецдотації не встановлена, слово «до» вказує лише на її верхню межу;
— по-друге, розмір дотації залежить від статусу сільгосппідприємства (від його напряму діяльності).
У зв’язку з цим доречно нагадати, що вимоги, які визначають відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід передбачено п. 2.2 Положення про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора, затвердженого спільним наказом Мінагрополітики України та Української академії аграрних наук від 17.07.2001 р. № 215/66 (далі — Положення № 215/66).
Згідно з п. 2.2.1 Положення № 215/66 відповідність статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення ВРХ м’ясних порід визначають за мінімальними вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності племінних господарств з розведення ВРХ м’ясних порід, погоджених у районному відділенні статистики.
Племінні заводи, племінні репродуктори, в яких розводять м’ясну худобу, атестують на основі бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племзаводів, племрепродукторів з розведення ВРХ м’ясних порід і типів (п. 2.2.2 Положення № 215/66).
Умови та обмеження
Слід звернути увагу і на те, що:
— цей вид спецдотації не розповсюджується на фізичних осіб. На отримання спецдотації можуть претендувати лише юридичні особи;
— дотація виплачується не за всі види поголів’я ВРХ, а лише за корів, причому — тільки м’ясного напряму продуктивності;
— виплата цієї дотації передбачається не щомісячно (як розглянута раніше дотація за продану на забій худобу), а один раз на рік;
— береться до уваги наявність корів станом на 1 жовтня поточного року;
— виплата дотації можлива за умови ідентифікації та реєстрації, акцентуємо, усього поголів’я великої рогатої худоби.
Водночас у п. 339 Порядку № 246 наведено також перелік порід і типів корів, що належать до корів м’ясного напряму продуктивності. Такими вважаються українська м’ясна, волинська м’ясна, поліська м’ясна, сіра українська, симентальська м’ясна, що утримується за технологією м’ясної худоби, салерс, абердин-ангуська, лімузинська, герефордська, санта-гертрудська, кіанська, світла аквітанська, шаролезька, п’ємонтезька, південна і знам’янський тип поліської м’ясної та їх помісі.
Крім того нагадаємо, що порядок проведення ідентифікації і реєстрації ВРХ визначено нормами Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженого наказом Мінагрополітики від 17.09.2003 р. № 342 (далі — Положення № 342). Згідно з п. 1.5 Положення № 342 поняття озвучених нижче термінів мають таке значення:
— ідентифікація тварини — процес (робота) з ототожнювання тварини, що включає присвоєння їй ідентифікаційного номера шляхом прикріплення бирок на кожне вухо тварини, унесення інформації до Книги обліку тварин господарства, видачу паспорта великої рогатої худоби;
— реєстрація — унесення до Реєстру тварин інформації про ідентифікованих тварин, їх переміщення, власників/утримувачів, господарства та їх ветеринарно-санітарний стан тощо, що здійснюється адміністратором Реєстру тварин.
Згідно з п. 3310 Порядку № 246 визначати перелік сільгосппідприємств, які мають право на отримання спецдотації за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності мають утворені райагроуправліннями комісії до складу яких обов’язково включаються представники органів Держфінінспекції.
Необхідні документи
Перелік необхідних документів визначено п. 3311 Порядку № 246. Для отримання спецдотації за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності сільгосппідприємства подають до 5 листопада поточного року райагроуправлінням такі документи:
— копію довідки про включення до ЄДРПОУ;
— довідку про те, що суб’єкта господарювання не визнано банкрутом, стосовно нього не порушено справу про банкрутство та не прийнято рішення про ліквідацію, видану держреєстратором не пізніше ніж за один місяць до дня її подання;
— довідки про відсутність понад півроку заборгованості з виплати зарплати, а також зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), видані відповідними органами податкової служби, Пенсійного фонду та фондів соцстрахування;
— довідку про відкриття рахунка, видану банком;
— копію звіту про стан тваринництва станом на 1 жовтня поточного року;
— виданий в установленому порядку витяг із Єдиного держреєстру тварин на все поголів’я ВРХ станом на 1 жовтня поточного року;
— письмове зобов’язання повернути до держбюджету в місячний строк бюджетні кошти в повному обсязі у разі зменшення поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності на 1 жовтня двох наступних років, а у разі вибуття із стада за зазначений період окремих корів м’ясного напряму продуктивності з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами, до державного бюджету повертаються виплачені за цих корів бюджетні кошти.
Щодо подання останнього з указаних вище документів зазначимо, що таким чином фактично встановлено повернення дотації у повному чи частковому обсязі у разі зменшення поголів’я корів порівняно з їх кількістю на 1 жовтня двох наступних років. Як ми розуміємо, ця вимога обов’язково буде відслідковуватись контролюючими органами. Отже, для сільгосппідприємства поряд з отриманням спецдотації не менш важливим постає питання її збереження.
Крім того, племзаводи і племрепродуктори подають також:
— копію ліцензії на провадження господарської діяльності з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
— витяг із Держреєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві;
— інформацію про кількісні та якісні показники продуктивності стада і виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з розведення ВРХ м’ясних порід станом на 1 жовтня поточного року за формою, установленою Мінагрополітики.
На цьому будемо закінчувати. На регламентованих п. 3312 — 3314 Порядку № 246 процедурних моментах складання та подання агроуправліннями відповідних рівнів документів (реєстрів, відомостей, зведених відомостей) та руху розподілених Мінагрополітики обсягів спецдотації за поголів’я корів м’ясного напряму, зупинятись не станемо.
Будемо мати надію, що для всіх видів дотацій та часткового відшкодування вистачить джерела виплати. При розширенні кількості видів дотацій воно (джерело), як і раніше, залишається єдиним — суми ПДВ, направлені м’ясо-молокопереробними підприємствами до спецфонду держбюджету. Оптимізму, правда, додає відсоткове збільшення його у наступних роках. Нагадаємо, що згідно з п.п. 6 п. 1 підрозд. 2 разд. XX ПКУ спецрежимні суми ПДВ переробних підприємств розподіляються та направляються у таких пропорційних розмірах:
у 2012 році — до спецфонду — 30 %, на спецрахунок — 70 %;
у 2013 році — до спецфонду — 40 %, на спецрахунок — 60 %;
у 2014 році — до спецфонду — 50 %, на спецрахунок — 50 %.
Насамкінець відзначимо такий момент. Приємно, що на новації у Порядку № 246 Мінагрополітики виданням наказу від 02.11.2012 р. № 677 відреагувало, можна сказати, миттєво. Як бачимо, дата видання наказу збігається з датою початку дії новацій у Порядку № 246.
Проте радість виявилась передчасною. Унаслідок затримки з офіційним опублікуванням (з дати якого, тобто опублікування, цей наказ набрав чинності), у 2012 році тваринники скористатись новими дотаційними порядками, на жаль, не мали реальної можливості. Цей наказ став чинним лише з 7 грудня 2012 року, як тоді востаннє у поточному році складання передбачених пунктами 334 та 3312 Порядку № 246 відповідних реєстрів претендентів на дотації мало відбутись:
— до 5 грудня, тобто, останнім днем було 4 грудня — щодо дотації за продану на забій худобу. Для цього необхідні документи мали бути подані претендентами до 1 грудня, тобто не пізніше 30 листопада поточного року;
— до 10 числа (як ми розуміємо, — листопада), тобто, останнім днем було 9 листопада, що минуло, — щодо спецдотації за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності.
Звісно, що за умови нечинності наказу (станом на зазначені граничні строки подання документів), а отже, — відсутності затверджених форм обліку та звітності (журналу, реєстрів, відомостей, зведених відомостей), говорити про дієвість нових дотаційних порядків було рано.