Що нам готує 2013 рік

Що нам готує 2013 рік

Пригадавши всі основні нововведення 2012 року, яких, до речі, було чимало, саме час заглянути в майбутнє. Зрозуміло, ми не збираємося аналізувати розкручену тему кінця світу, який, мабуть, укотре перенесуть. Нашого читача цікавлять прозаїчніші речі — які новації відбудуться у сфері оподаткування, права, бухгалтерського обліку. Саме цим і займемося.

Наталя БІЛОВА, Катерина СКРИПКІНА, Віталій СМЕРДОВ, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

Податки у 2013 році

Схоже, що у 2013 році, як, утім, і в попередні два роки, платникам податків не доведеться нудьгувати — уже з 1 січня на них очікує чимало змін у податковому законодавстві. Про основні з них зараз і поговоримо.

Ставка податку на прибуток. З 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. ставка податку становитиме 19 %, а для суб’єктів індустрії програмної продукції, що застосовують особливі правила оподаткування, передбачені в п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, — 5 % (див. п. 10 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Новий порядок сплати податку на прибуток та подання декларації з цього податку. З 1 січня 2013 року кардинально змінюється порядок сплати податку на прибуток: для деяких категорій платників запроваджуються авансові внески з цього податку, а також змінюються строки сплати податку та порядок подання податкової декларації.

Із зазначеної дати почнуть діяти нові абзаци п. 57.1 ПКУ, відповідно до яких платників податку на прибуток буде розподілено на дві категорії за критерієм величини доходу за останній річний звітний (податковий) період:

— до 10 млн грн. включно;

— понад 10 млн грн.

Перша категорія платників подає річні декларації з податку на прибуток та відповідно до них же сплачує податок один раз на рік. Вимога про сплату авансових внесків на цю групу платників не поширюється. Звертаємо увагу: до цієї групи платників належать також новостворені платники, виробники сільськогосподарської продукції, неприбуткові установи (організації).

Друга категорія платників теж подає декларації з податку на прибуток один раз на рік, але протягом цього звітного (податкового) року щомісячно сплачує авансові внески в розмірі не менше 1/12 нарахованого до сплати торішнього податку без подання податкової декларації.

При цьому згідно з абзацом другим п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ платникам, які починаючи з 2013 року подаватимуть річну податкову декларацію, потрібно буде сплатити в січні — лютому 2013 року авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 1/9 суми податку, зазначеної в податковій звітності за дев’ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, у 2013 році величину авансового внеску доведеться розраховувати двічі:

— за січень — лютий 2013 року — за спеціальними правилами, передбаченими в абзаці другому п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;

— за період з березня по грудень 2013 року — у загальному порядку, наведеному в п. 57.1 ПКУ.

Несвоєчасна сплата авансових внесків з податку на прибуток може спричинити відповідальність за ст. 126 ПКУ.

Наразі розроблено Проект змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства та додатків до неї. Ознайомитися з проектом можна на офіційному сайті ДПСУ за адресою: http://sts.gov.ua/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2012-rik/61843.html.

Докладніше питання сплати авансового внеску з податку на прибуток розглянуто в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 85, с. 15.

Податкові різниці. З 1 січня 2013 року запрацює методика бухгалтерського обліку податкових різниць, у зв’язку з чим починаючи із звітних періодів 2013 року платники податку на прибуток подаватимуть фінзвітність з урахуванням податкових різниць.

Пільга для суб’єктів індустрії програмної продукції. Платники податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним в п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, та здійснюють види економічної діяльності з числа наведених у п.п. 1.5 цього пункту, можуть з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р. сплачувати податок на прибуток від провадження таких видів діяльності за ставкою 5 % (п.п. 1.2 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Пільга для пріоритетних галузей економіки. Законом № 5211 запроваджено особливий порядок оподаткування прибутку у пріоритетних галузях економіки. Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 р. № 5205-VI перелік таких пріоритетних галузей має бути затверджено КМУ. Щасливці, які потраплять до цього переліку, можуть розраховувати на ставку податку на прибуток з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р. у розмірі 0 %, щоправда, поки що такого переліку немає.

Звичайні ціни. З 01.01.2013 р. почне діяти ст. 39 ПКУ, що встановлює порядок застосування та методи визначення звичайної ціни. Відповідно, з цієї дати втратить чинність «звичайноціновий» п. 1.20 Закону про податок на прибуток, що діяв дотепер.

Як і раніше, апріорі звичайною ціною буде договірна ціна, якщо інше не встановлено ПКУ та не доведено зворотне. Обов’язок з доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на податковий орган у порядку, установленому законом. При цьому під час проведення перевірки податківці матимуть право направити запит щодо обґрунтування платником податків рівня звичайних цін, а той, у свою чергу, зобов’язаний на нього відповісти або послатися на те, що податковий орган повинен самостійно обґрунтувати, що застосовані ціни не відповідають рівню звичайних цін.

Однією з відмітних рис нової процедури визначення звичайної ціни є закріплення в п. 39.15 ПКУ положення про те, що для товарів, раніше ввезених на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (постачання) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої було сплачено податки і збори під час їх митного оформлення. Отже, тепер орієнтуватися на митну вартість імпортованого товару при операціях з ним в Україні доведеться не лише в частині ПДВ, а й у частині податку на прибуток.

До речі, одночасно зі ст. 39 ПКУ набирає чинності Порядок укладення та виконання договорів про ціноутворення для цілей оподаткування, затверджений постановою КМУ від 22.08.2012 р. № 787, що визначає механізм укладення та виконання договорів про ціноутворення для цілей оподаткування між великим платником податків та державною податковою службою. Можливість укладення таких договорів установлена п. 39.16 ПКУ.

Порядок застосування звичайних цін у нових умовах ми обов’язково докладно розглянемо на сторінках нашого видання.

Доходи страховиків. Страховикам слід готуватися до того, що з 01.01.2013 р. податкові наслідки від здійснюваних ними операцій доведеться визначати згідно зі ст. 156 ПКУ, яку з цієї ж дати буде викладено в новій редакції (див. Закон № 5412). У результаті доходи таких платників у вигляді страхових платежів/внесків/премій (зменшених на суму страхових платежів/внесків/премій за договорами перестрахування) тощо обкладатимуться за ставкою 3 %, доходи за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування — за ставкою 0 %, а доходи від нестрахової діяльності — за загальною ставкою (з 01.01.2013 р. — 19 %).

Операції з цінними паперами. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» (законопроект від 05.12.2012 р. № 11285) (далі — Закон (законопроект № 11285)) передбачено внесення з 01.01.2013 р. змін до п. 153.8 ПКУ, який установлює порядок обкладення податком на прибуток операцій з торгівлі цінними паперами.

Так, передбачається, що за операціями з цінними паперами платник податків визначатиме два самостійні фінрезультати — залежно від того, (1) перебувають вони в обігу на фондовій біржі чи (2) ні (критерії для віднесення цінних паперів до того чи іншого виду планується встановити безпосередньо в п. 153.8 ПКУ).

Ці показники, у свою чергу, складатимуться з фінрезультатів за видами цінних паперів, що визначаються шляхом підсумовування прибутків/збитків за кожною окремою операцією.

Із новим підходом до податкового обліку операцій з цінними паперами ми ознайомлювали вас у статті « Законопроект № 11285: майбутні зміни в оподаткуванні операцій з цінними паперами» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 96, с. 43). Щоправда, у цій статті аналізувався законопроект № 11285 ще в першому читанні, а на сьогодні цей документ прийнято в другому читанні та його нова редакція має певні відмінності від редакції, яку ми аналізували. Точнішу інформацію з цього питання буде надано після підписання зазначеного Закону (законопроект № 11285) Президентом України.

Перехідні «ціннопаперові» збитки/витрати . Законом (Законопроект № 11285) планується окремо врегулювати питання обліку «ціннопаперових» збитків, сформованих на 01.01.2013 р.

Так, передбачається, що сума таких збитків не враховуватиметься при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в іншій формі, ніж цінні папери, у наступних звітних податкових періодах.

Водночас при визначенні «ціннопаперових» прибутків/збитків витрати, понесені (нараховані) платниками податків у момент придбання цінних паперів, деривативів до 01.01.2013 р., можна буде врахувати при їх подальшому відчуженні в повному обсязі на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення витрат.

При цьому додатна або від’ємна різниця між витратами на придбання цінних паперів, понесеними до 01.01.2013 р., і доходом від їх подальшого відчуження відноситиметься до відповідної категорії «ціннопаперових» прибутків/збитків (чи то за цінними паперами, які перебувають в обігу на фондовій біржі, чи то за тими, які не перебувають в обігу на фондовій біржі) залежно від того, чи визнавалися вказані цінні папери в момент їх подальшого відчуження такими, які перебувають в обігу на фондовій біржі.

Звертаємо увагу, що ставка податку на прибуток за операціями із цінними паперами планується на рівні 10 %. На це буде вказувати новий п. 151.4 ПКУ.

Операції з корпоративними правами. Законом (законопроект № 11285) передбачається, що норми «ціннопаперового» п. 153.8 ПКУ не поширюватимуться на операції з унесення платником податків коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента або нерезидента в обмін на емітовані нею корпоративні права за умови повернення платнику податків коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податків зі складу засновників (учасників) або ліквідації цього емітента. На це вказуватиме оновлений п. 153.9 ПКУ.

При цьому фінансовий результат від операцій з продажу та в інший спосіб відчуження корпоративних прав в іншій формі, ніж цінні папери, акцій приватних акціонерних товариств; цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховуватиметься як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Прибуток, отриманий від таких операцій, уключатиметься до складу доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а збиток відповідно — до складу витрат.

Нові неоподатковувані доходи та інше . Згідно із Законом № 5083 з 1 січня 2013 року:

— із п.п. 164.2.18 ПКУ зникнуть доходи від здавання (продажу) брухту чорних металів. Проте поки що це не означає, що такі доходи не обкладатимуться податком на доходи фізичних осіб. Адже до переліку неоподатковуваних доходів законодавець їх не включив. Водночас у переліку оподатковуваних доходів є інші доходи (п.п. 164.2.19 ПКУ), куди цілком може бути віднесено доходи від здавання (продажу) брухту чорних металів доти, доки їх прямо не вкажуть у числі неоподатковуваних доходів;

— згідно з новою редакцією п.п. 165.1.25 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податків не потраплятиме сума доходу, отримана ним за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, уключаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код УКТ ЗЕД 8548 10 21 00), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код УКТ ЗЕД 8548 10 91 00) та брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ. До зазначеної дати п.п. 165.1.25 ПКУ дозволяє не включати до оподатковуваного доходу суму доходу, отриману платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину та побутові відходи, за брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ.

З 1 січня 2013 року має набрати чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів» за умови підписання його Президентом України. Наразі проект цього Закону від 05.12.2012 р. № 11285 (далі — проект № 11285) направлено на підпис Президенту. Перелічимо зміни, які буде внесено до розділу IV ПКУ в разі підписання вказаного Закону.

1. До переліку неоподатковуваних доходів буде включено:

— доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податків при зверненні стягнення фінансової установи на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податків своїх зобов’язань;

— доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) у гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют згідно з умовами договору).

2. Буде уточнено п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, згідно з яким до оподатковуваного доходу платника податків уключається сума боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Законодавець хоче уточнити, що сюди потрапляє і прощений борг (хоча це і так зрозуміло). Щоб платник податків самостійно сплатив ПДФО та відобразив суму боргу та податку в річній податковій декларації, кредитор повинен повідомити його рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржника під особистий підпис. Нагадаємо: крім повідомлення боржника, кредитор повинен відобразити суму анульованого (прощеного) боргу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

3. Фінансовий результат за операціями з цінними паперами або деривативами визначається платником податків. При цьому платник податків визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами або деривативами, які перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами, які не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Для цілей цього пункту цінні папери або деривативи визнаються такими, що перебувають в обігу на фондовій біржі, при дотриманні умов, визначених у п.п. 153.8.2 ПКУ (абзац четвертий, п’ятий п.п. 170.2.6 ПКУ в редакції, передбаченій проектом № 11285).

Абзаци шостий — восьмий має бути виключено з п.п. 170.2.6 ПКУ.

Водночас п.п. 170.2.9 ПКУ, згідно з яким податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, уключаючи банк, є такий професійний торговець, залишається незмінним.

4. Від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в іншій, ніж цінні папери, формі, сформований на 01.01.2013 р., не враховується при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в іншій, ніж цінні папери, формі в наступних звітних податкових періодах.

Продаж сільгосппродукції та отримання кооперативних виплат. З 01.01.2013 р. згідно із Законом № 5412 у новій редакції буде викладено у п.п. 165.1.24 (продаж фізособами сільгосппродукції та продукції тваринництва) і п.п. 165.1.48 (отримання кооперативних виплат від виробничого і певних засобів від обслуговуючого сільськогосподарського кооперативу) ПКУ. Тепер докладніше про нововведення.

1. Продаж сільгосппродукції (крім продукції тваринництва, про яку див. далі). Як і сьогодні, з 01.01.2013 р. від ПДФО звільнятимуться доходи, отримані від продажу фізособами власної сільгосппродукції (у розумінні п.п. 14.1.234 ПКУ), вирощеної (відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої, виробленої, обробленої та/або переробленої) безпосередньо ними на земельних ділянках, наданих згідно зі ст. 121 ЗКУ:

Як і раніше, підставою для неутримання ПДФО буде копія відповідної Довідки (оригінал при цьому залишається у власника сільгосппродукції), яку власник сільгосппродукції може отримати за письмовою заявою в сільській, селищній або міській раді за місцем податкової адреси. Строк отримання довідки скоротиться та складатиме 5 робочих днів (замість 10 днів).

2 . З 01.01.2013 р. починають діяти особливі правила звільнення від ПДФО при продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 і 41 згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, доходи від такого продажу звільнятимуться від ПДФО за умови, що їх сума сукупно за рік не перевищить 100 розмірів мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року. Причому для такого звільнення Довідка про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва не потрібна. Якщо сума доходу перевищить зазначену межу, фізособі доведеться отримати в сільській (селищній або міській) раді таку довідку довільної форми, яку потрібно надати до органу ДПС. У разі отримання довідки ПДФО повинна обкладатися тільки сума перевищення.

3 . Відповідно до нової редакції п.п. 165.1.48 ПКУ скоротився перелік умов, за яких кооперативні виплати та суми паїв звільняються від ПДФО. Так, з 01.01.2013 р. звільняється від обкладення ПДФО дохід фізособи у вигляді:

1) кооперативних виплат виробничого сільськогосподарського кооперативу — причому без будь-яких вимог до виду діяльності такого кооперативу та складу його учасників тощо;

2) коштів, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надмірно сплаченої вартості послуг, наданих кооперативом;

3) розмір (сума, вартість) паю, що повертається члену сільськогосподарського виробничого кооперативу в разі припинення членства в ньому (також без додаткових вимог до такого кооперативу). При цьому сума перевищення розміру (суми, вартості) паю над розміром (сумою, вартістю) пайових внесків підлягає обкладенню ПДФО в порядку, передбаченому для інвестиційного прибутку (п. 170.2 ПКУ).

Операції з відчуження транспортних засобів: нові правила оподаткування. Законом № 5413 унесено зміни до ПКУ, що спрямовані на вдосконалення порядку оподаткування операцій із відчуження транспортних засобів. Зміни набирають чинності з 1 січня 2013 року. Тепер детальніше про них.

1. З 1 січня 2013 року дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (новий п. 173.2 ПКУ). Отже, фізична особа, яка має, наприклад, усі три із зазначених вище об’єктів рухомого майна, може протягом року продати (обміняти) один легковий автомобіль, один мотоцикл та один мопед без податкових наслідків. Нагадаємо: до 01.01.2013 р. при продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше ніж один раз протягом року доходи продавця від таких операцій оподатковуються за зниженою ставкою 1 %.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ (5 %). Тобто якщо протягом року фізична особа продає, наприклад, два легкові автомобілі, то дохід від другого продажу оподатковується за ставкою 5 %. При цьому, ураховуючи формулювання нового абзацу другого п. 173.2 ПКУ, не виключено, що податківці наполягатимуть на обкладенні доходу і від першого продажу за підсумками звітного року.

2. З 2013 року як виняток дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається: виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (обміну), але не нижче (за вибором платника податку):

— середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу;

або

— оціночної вартості відповідного транспортного засобу, визначеної згідно із законом (новий абзац третій п. 173.1 ПКУ).

Середньоринкова вартість визначатиметься щоквартально Мінекономіки в порядку, установленому КМУ, та повідомлятиметься на офіційному веб-сайті Мінекономіки до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. При визначенні середньоринкової вартості враховуватимуться марка, модель транспортного засобу з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів. Сьогодні положення ПКУ не передбачають можливість вибору нижньої межі для доходу від відчуження автомобіля, мотоцикла, мопеда. Чинні положення ПКУ приписують проводити експертну оцінку рухомого майна, що продається, і дохід від продажу такого майна не може бути нижче оціночної вартості.

3. Фізичним особам, які отримали у спадщину або в дарунок легковий автомобіль, мотоцикл, мопед, з 1 січня 2013 року при визначенні доходу також надається право вибору: сплачувати ПДФО або з доходу, визначеного виходячи з оціночної вартості, або з доходу, визначеного виходячи їх середньоринкової вартості. Тобто буде можливість вибрати той показник, який менше.

Оподаткування доходів за періоди до 2011 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки» від 06.09.2012 р. № 5211-VI з 01.01.2013 р. з підрозд. 1 розд. XX ПКУ буде виключено п. 6, згідно з яким оподаткування доходів платника податків, нарахованих за результатами податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, які діяли до 1 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Нагадаємо: на положення саме цієї норми ПКУ посилалися податківці, стверджуючи, що дивіденди, нараховані з 06.08.2011 р. за періоди до 2011 року, повинні оподатковуватися за ставкою 15 %, яку було встановлено Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (втратив чинність з 01.01.2011 р.). З 1 січня 2013 року підстав для подібних висновків уже не буде.

Операції, звільнені від обкладення ПДВ. З 01.01.2013 р. до операцій, що звільнені від обкладення ПДВ, додано операції з постачання програмної продукції. При цьому сам термін «програмна продукція» розшифровано як: (1) результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, а також як (2) криптографічні засоби захисту інформації. Така пільга діятиме до 01.01.2023 р. (див. п. 26¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Закінчення строку дії пільги щодо звільнення від обкладення ПДВ спецтранспорту. Тимчасово, до 31.12.2012 р., були звільнені від обкладення ПДВ операції з постачання, у тому числі операції з увезення на митну територію України, спеціалізованих транспортних засобів, таких як автомобілі швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які призначені для використання закладами охорони здоров’я та оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або на замовлення відповідних розпорядників бюджетних коштів (п. 25 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

З 1 січня 2013 року у зв’язку із закінченням строку дії пільгового режиму такі операції обкладатимуться ПДВ у загальному порядку.

Ставки акцизного податку. З метою усунення подвійного оподаткування при виробництві вермутів із вітчизняної сировини з 1 січня 2013 року акцизний податок з вермутів справлятиметься за ставкою 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту зі спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва вермутів. Відповідні зміни вносяться Законом № 5074 до пп. 225.1 і 229.1 ПКУ.

У результаті таких змін підприємства — виробники вермутів видаватимуть податковий вексель з метою отримання спирту етилового строком на 180 днів, тобто на умовах, які діють наразі для підприємств первинного та змішаного виноробства, що є виробниками виноградних, плодово-ягідних виноматеріалів та сусла.

Відносно спиртних дистилятів, а також спиртних напоїв, отриманих шляхом перегонки виноградного вина або вичавків винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00) з 1 січня 2013 року застосовуватиметься ставка акцизного податку, визначена п.п. 215.3.1 ПКУ (п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Порядок обкладення акцизним податком спецтранспорту. Тимчасово, до 31.12.2012 р., було звільнено від обкладення акцизним податком операції з увезення на митну територію України спеціалізованих транспортних засобів, таких як автомобілі швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які призначені для використання закладами охорони здоров’я та оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або на замовлення відповідних розпорядників бюджетних коштів (п. 4 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

З 1 січня 2013 року у зв’язку із закінченням строку дії пільгового режиму такі операції обкладатимуться акцизним податком у загальному порядку.

Цінні папери як об’єкт обкладення акцизним податком. Законом (законопроект № 11285) передбачається включити операції з цінними паперами до об’єкта обкладення акцизним податком. Точніше, ідеться не про власне акцизний податок, а про «особливий» податок, справляння якого регулюватиметься нормами розділу VI «Акцизний податок» ПКУ, крім того, визначення акцизного податку з п.п. 14.1.4 ПКУ буде також доповнено відповідною вказівкою, що лише підтверджує спорідненість цих двох податків.

Докладніше питання нарахування та сплати такого «особливого» податку розглянуто в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 96, с. 43.

Ставки. Згідно з п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ у 2013 році ставки екологічного податку становитимуть 75 % розміру ставок, установлених ст. 243 — 246 ПКУ.

При цьому слід мати на увазі таке. Відповідно до абзацу дев’ятого п. 4 розд. XIX ПКУ Кабмін уповноважений щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції щодо низки податків і зборів, серед яких і екологічний податок.

Так, пп. 3 — 8 розд. I Закону № 4235 з 13.01.2012 р. ставки екологічного податку було збільшено в середньому на 8,9 %. Водночас проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 06.11.2012 р. № 10687 (далі — законопроект № 10687) із 2013 року передбачено збільшення ставок, зокрема екологічного податку, на 7,9 %. На це вказали і податківці в консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 46, с. 42. Додаткову інформацію з цього питання буде надано після підписання зазначеного законопроекту Президентом України.

Порядок зарахування до бюджету. Відповідно до п. 4 розд. XIX ПКУ і п. 51 розд. VI БКУ у 2013 році екологічний податок (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховується в таких пропорціях:

1) до спеціального фонду державного бюджету — 53 %, із них 33 % спрямовуються на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку в порядку, установленому КМУ;

2) до спеціального фонду місцевих бюджетів — 47 %, у тому числі:

— до сільських, селищних, міських бюджетів — 33,5 %;

— до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 13,5 %;

— до бюджетів міст Києва і Севастополя — 47 %.

При тимчасовому перебуванні відходів на території підприємства немає об’єкта обкладення екоподатком. Закон № 4834 вніс зміни до п.п. 14.1.223 ПКУ, в якому наведено розшифровку терміна «розміщення відходів». Тепер під розміщенням слід розуміти або (1) постійне (остаточне) перебування, або (2) захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

У результаті до кола платників екологічного податку за розміщення відходів з 1 січня 2013 року ввійдуть тільки ті суб’єкти господарювання, які їх розміщують у розумінні п.п. 14.1.223 ПКУ (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання), що закріплено в оновленому п.п. 240.1.3 ПКУ.

Таким чином, вирішено проблему справляння екоподатку за розміщення відходів у разі їх тимчасового перебування на території суб’єкта господарювання до захоронення у спеціально відведених місцях — віднині такі суб’єкти до платників екоподатку за розміщення відходів не належать.

З 01.01.2013 р. розд. Х ПКУ , який регулює справляння рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, втрачає чинність, після чого суб’єкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину, стануть у збільшеному розмірі сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

Причому таку плату потрібно буде сплачувати протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 р. № 1000, за звітний період (квартал), визначену в такому Розрахунку.

Подання податкової звітності такими платниками відбуватиметься за загальновстановленими правилами, передбаченими в пп. 263.11.1 і 263.11.2 ПКУ.

Податок на нерухоме майно, що відрізняється від земельної ділянки. Згідно з попередньою (до набуття чинності Законом № 4834) редакцією п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ податок на нерухомість планувалося запровадити з 1 липня 2012 року. Проте після чергових поправок до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11.02.2010 р. № 1878-VI датою запровадження нового порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, установленого цим Законом, стало 01.01.2013 р. Крім того, Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI також повинен набрати чинності з тієї ж дати.

Здавалося б, узгоджено дії законодавця із синхронного запуску відповідних механізмів, необхідних для ефективного адміністрування податку на нерухомість, тому перенесення початку справляння цього податку на 1 січня 2013 року, здійснене Законом № 4834, жодних запитань викликати не повинно.

Щоправда, ще не так давно відносно пропозиції Кабміну запровадити «податок на майно, відмінне від земельної ділянки» (див. законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування багатства та предметів розкоші» від 01.06.2012 р. № 10558) були сумніви, що податок на нерухоме майно, яке відрізняється від земельної ділянки, у його нинішньому вигляді взагалі запрацює. Проте 1 січня 2013 року вже на порозі, тому сумніви можна відкинути — податок на нерухомість ось-ось стане реальністю.

Характеристики цього податку наведемо в таблиці.

Характеристика податку на нерухомість

Для суб’єктів спрощеної системи оподаткування законопроектом № 10687 передбачено низку новацій:

— запровадження для єдиноподатників другої групи податкового періоду — календарний рік (замість календарного кварталу);

— скасування обмежень за критерієм кількості найманих працівників для 5 і 6 груп платників єдиного податку;

— зниження ставки єдиного податку для єдиноподатників 5 і 6 груп з 7 і 10 % до 5 і 7 % відповідно;

— запровадження електронної форми заповнення заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

Також передбачено включення до складу доходу платника 5 групи, який є платником ПДВ, суми кредиторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності (за датою списання).

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2013 року єдиноподатники вже не звільняються від штрафів за допущені ними порушення податкового законодавства, як це було у 2012 році.

Так, з початку 2013 року штрафи за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку (п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) застосовуватимуться в повному обсязі. Те саме стосується і санкцій до платників єдиного податку 1 і 2 груп щодо доходів, отриманих ними в межах заборонених (не вказаних у свідоцтві платника єдиного податку) видів діяльності (п. 2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

До того ж єдиноподатників-фізосіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 164¹ КпАП за порушення порядку ведення книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат.

Бухгалтерський облік

Застосування МСФЗ. Як відомо, з 1 січня 2012 року діє ст. 12¹ Закону про бухоблік, що регламентує застосування в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Унаслідок цього із зазначеної дати МСФЗ у цілях підготовки фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності застосовують :

— обов’язково — публічні акціонерні товариства, банки та страховики;

— добровільно — інші підприємства (суб’єкти господарювання, крім бюджетних установ), які самостійно визнали за доцільне використовувати МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

З 1 січня 2013 року застосування МСФЗ стане обов’язковим для підприємств, що здійснюють господарську діяльність у сфері надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), та займаються недержавним пенсійним забезпеченням (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010).

Податкові різниці. Зважаючи на те, що з 1 січня 2013 року запрацює методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць, фінансова звітність з урахуванням податкових різниць подаватиметься платниками податку на прибуток починаючи зі звітних періодів 2013 року (п. 1 розд. ХIХ ПКУ). Це, до речі, зафіксовано в наказі Міністерства фінансів України від 11.08.2011 р. № 1021, згідно з яким саме з 01.01.2013 р. П(С)БО 3 буде доповнено новим розділом «Розкриття інформації про податкові різниці», а Звіт про фінансові результати за формою № 2 поповниться відразу двома розділами:

— «IV. Податкові різниці», призначеним для відображення впливу податкових різниць (постійних та тимчасових) на доходи та витрати в розрізі кожного з їх видів;

— «V. Узгодження фінансового результату та податкового прибутку (збитку)», де шляхом коригування фінансового результату, отриманого за даними бухгалтерського обліку, на загальний підсумок податкових різниць виводитиметься сума податкового прибутку (збитку).

Первинні документи. З 1 січня 2013 року запроваджується Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 39, с. 3).

Цей Перелік уключає типові документи, що створюються при документуванні однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, які виконуються органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими установами, підприємствами та організаціями (далі — організація) незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня та масштабу діяльності, форми власності, а також документацію, що створюється в результаті виробничої та науково-технічної діяльності організацій.

Зазначений документ є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання або для знищення, і може використовуватися також фізичними особами — підприємцями.

Строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба викликана специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Для полегшення роботи щодо визначення строків зберігання документів до Переліку включено також окремі види документів нетипового характеру.

Строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.

Одночасно з набуттям чинності наказом № 578/5 втрачає чинність наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження Переліку типових документів» від 20.07.98 р. № 41.

Єдиний соціальний внесок

Цивільно-правовий договір з підприємцем та ЄСВ. З 1 січня 2013 року набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо необхідності обов’язкового надання витягів та виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 02.10.2012 р. № 5410-VI, яким буде внесено зміни у тому числі до ст. 4 Закону № 2464. Нагадаємо, що для виконання вимог ст. 4 Закону № 2464 у нинішній редакції в разі укладення цивільно-правового договору на виконання робіт (надання послуг) з підприємцем (незалежно від обраної ним системи оподаткування) для цілей несправляння ЄСВ з винагороди від підприємця необхідно отримати копію витягу з Держреєстру.

Згідно з оновленою редакцією ст. 4 Закону № 2464 передбачає таке: роботи, що виконуються фізичною особою — підприємцем за цивільно-правовим договором (послуги, що надаються), повинні відповідати видам діяльності згідно з відомостями, зазначеними в Держреєстрі. Проте реалізувати на практиці вимоги ст. 4 Закону № 2464 у новій редакції після 01.01.2013 р. без отримання витягу з Держреєстру буде можливо за умови, що Державна реєстраційна служба забезпечить для всіх фізичних та юридичних осіб можливість доступу через відповідний веб-сайт до відомостей Держреєстру, що повинні включати, зокрема, інформацію про види діяльності фізичної особи — підприємця. На сьогодні на сайті http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html така інформація відсутня. До її появи на зазначеному сайті, на наш погляд, безпечніше брати в підприємців, які виконують роботи (надають послуги), копії витягу з Держреєстру.

Одна платіжка для сплати ЄСВ з усіх виплат. З 01.01.2013 р. набере чинності Закон України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 16.10.2012 р. № 5455-VI, яким вносяться зміни до ст. 8 Закону № 2464. Зокрема, у новій редакції викладено ч. 15 і 18 ст. 8 Закону № 2464, а також виключено ч. 16, 17, 19 — 22, 24 — 26 зазначеної статті. Зміни полягають в уніфікації пропорції розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування між соціальними фондами. Щодо розмірів ЄСВ для страхувальників та застрахованих осіб, то вони залишаться колишніми. Тобто в порядку нарахування та сплати ЄСВ для страхувальників усе залишиться, як і раніше.

Єдині розміри розподілу ЄСВ за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування дають можливість сплачувати ЄСВ, нарахований за різними ставками, одним платіжним дорученням. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Пенсійного фонду (www.pfu.gov.ua), з 1 січня 2013 року буде відкрито нові рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування ЄСВ. Тобто із зазначеної дати ЄСВ потрібно буде перераховувати на нові рахунки, інформацію про які слід отримати в органі Пенсійного фонду за місцем узяття на облік.

Нові умови застосування пільгових розмірів ЄСВ для роботодавців інвалідів. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів» (на базі законопроекту № 9438), яким має бути внесено зміни у тому числі до Закону № 2464. Наразі Закон направлено на підпис Президенту України. У разі підписання Президентом зазначеного Закону , він набере чинності з 01.01.2013 р.

Згідно зі зміненою редакцією ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 підприємства, на яких працюють інваліди, зможуть застосовувати пільгову ставку ЄСВ у розмірі 8,41 % при нарахуванні ЄСВ на суму зарплати та лікарняних тільки тих інвалідів, для яких це підприємство є основним місцем роботи.

Підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариства УТОГ і УТОС , зможуть застосовувати пільгову ставку ЄСВ у розмірі 5,3 % при нарахуванні ЄСВ на зарплату та лікарняні всіх працівників та на винагороди за цивільно-правовими договорами, якщо працюючі інваліди (не менше 50 % загальної чисельності працюючих) є основними працівниками (змінений абзац перший ч. 14 Закону № 2464).

Підприємства громадських організацій інвалідів нараховуватимуть ЄСВ у розмірі 5,5 % на зарплату та лікарняні інвалідів — основних працівників за умови, що для працюючих інвалідів (складають не менше 50 % загальної чисельності працюючих) ця організація є основним місцем роботи (нова редакція абзацу другого ч. 14 Закону № 2464).

Інші умови застосування пільгових ставок ЄСВ у розмірі 5,3 % і 5,5 % не змінюються.

Закон про держбюджет-2013

З 1 січня 2013 року набере чинності Закон про держбюджет-2013, яким традиційно встановлено важливі показники: мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум на 2013 рік. Розміри прожиткового мінімуму встановлено ст. 7, а розміри мінімальної заробітної плати — ст. 8 Закону про держбюджет-2013. Розміри зазначених показників для наочності наведемо в табличній формі.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2013 році

Мінімальна заробітна плата в місячному та погодинному розмірі на 2013 рік

Трудове законодавство

Новий Закон про зайнятість. З 1 січня 2013 року набере чинності Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість). Із цієї ж дати втратить чинність Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII , що діє зараз. Відзначимо найбільш значимі положення нового Закону.

1. Підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб буде встановлено квоту в розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування представників соціально незахищених верств населення (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку*). Категорії громадян, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню, перелічено в ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону про зайнятість у разі невиконання протягом року квоти, за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні осіб, зазначених у ч. 1 ст. 14 цього Закону, з роботодавця справлятиметься штраф у 2-кратному розмірі мінзарплати, установленої на момент виявлення порушення.

* Для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — одне робоче місце (ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII).

2. Новий Закон про зайнятість передбачає пільги зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ). Так, роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і протягом цього періоду щомісячно здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінзарплати на кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців, за умови збереження рівня заробітної плати, обіцяють компенсувати фактичні витрати в розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ за кожну особу. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Пільга з ЄСВ передбачена також для роботодавців, які працевлаштовуватимуть на нові робочі місця на строк не менше двох років недостатньо конкурентоздатних громадян (зазначені в ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість, крім осіб, яким виповнилося 15 років та які з відома одного з батьків або особи, що їх заміняє, можуть прийматися на роботу) за направленням центру зайнятості. У разі виконання умов, визначених у ст. 26 нового Закону про зайнятість, такі роботодавці повинні отримувати компенсацію в розмірі фактичних витрат на сплату ЄСВ протягом року із дня працевлаштування за кожного такого працівника.

3. Роботодавці зможуть приймати студентів та учнів на стажування на строк до 6 місяців із записом у трудовій книжці. Оплату праці стажистів потрібно здійснювати тільки в разі, якщо вони виконують професійні роботи.

4. У рекламі про вакансії забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, указувати вік та стать кандидатів, крім специфічної роботи, що може виконуватися виключно особами певної статі. У разі порушення зазначених вимог рекламодавець сплачує до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення.

5. Нові правила роботи очікують суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні (пошук роботи та сприяння у працевлаштуванні осіб, добір працівників згідно із замовленням роботодавців (у тому числі іноземних) у межах укладених із роботодавцями договорів (контрактів)).

Новий Закон про зайнятість зобов’язує посередників у працевлаштуванні співпрацювати з центрами зайнятості, зокрема, шляхом укладення договорів про співпрацю за окремими напрямами діяльності, у тому числі для обміну даними про вакансії. Крім того, до центрів зайнятості потрібно буде подавати відомості про чисельність працевлаштованих осіб.

Посередникам з працевлаштування забороняється отримувати оплату послуг від громадян. Оплата послуг здійснюється виключно роботодавцями, яким вони надані.

Що стосується посередників з працевлаштування за кордоном, то надання своїх послуг вони здійснюють після укладення договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб’єктом господарювання. Посередники з працевлаштування за кордоном не мають права отримувати від осіб, яким надано такі послуги, плату до підписання акта виконаних робіт.

Роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюють діяльність на підставі дозволу, виданого Державним центром зайнятості. Без такого дозволу така діяльність заборонена.

Новини у сфері соціального захисту інвалідів. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів» (на базі законопроекту № 9438). Наразі закон направлено на підпис Президенту України. У разі підписання Президентом зазначеного закону, він набере чинності з 01.01.2013 р.

Відповідно до змін, які буде внесені вказаним законом, збільшиться розмір адмінштрафу:

— за невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу та звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи. Згідно з оновленою ч. 1 ст. 188¹ КпАП штраф за таке порушення становитиме від 25 до 50 нмдг (від 425 до 850 грн.), а сьогодні діапазон штрафу — від 5 до 8 нмдг (від 85 до 136 грн.);

— за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів, установленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII, ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Фонд), неподання або несвоєчасне подання до Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів відповідно до нової редакції ч. 2 ст. 188¹ КпАП спричинюватиме штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.). Сьогодні штраф передбачено тільки за невиконання «інвалідного» нормативу та неподання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).

Якщо підприємства, що не виконали норматив з працевлаштування інвалідів, самостійно у строк до 15 квітня наступного року не розрахували та не сплатили адміністративно-господарські санкції (у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце інваліда, а для підприємств, де працює від 8 до 15 осіб, — половина середньої річної заробітної плати), сума санкцій нараховується відділенням Фонду. При цьому строк давності не застосовується.

Право

Одна з найбільш помітних новацій наступного року полягає в докорінній зміні порядку держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі — Держреєстрація). Зумовлене це тим, що, по-перше, із зазначеної дати вона здійснюватиметься в порядку, передбаченому Законом № 1878 (при цьому на зміну Тимчасовому положенню про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 р. № 1692/5 прийде Порядок № 703), — нагадаємо, що первісно його планувалося запроваджувати з початку поточного року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 101, с. 6), а по-друге, змінами, установленими відносно недавнім Законом № 5037.

Зокрема, з 01.01.2013 р. таку Держреєстрацію, замість БТІ, здійснюватимуть:

1) нотаріуси* — у разі вчинення ними нотаріальних дій (при цьому Держреєстрація провадитиметься одночасно з такими діями):

1.1) з нерухомим майном (при цьому з 01.01.2013 р. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII буде також доповнено відповідними положеннями). Наприклад, нотаріусу доведеться реєструвати права, що виникають із договорів купівлі/продажу, дарування нерухомості, інших підстав, що передбачають перехід права власності на неї. Крім того, у віданні нотаріусів буде реєстрація права користування будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною) — причому зауважимо, що вона буде обов’язковою лише за умови, що договір оренди укладено на строк від трьох років і більше (ч. 1 ст. 794 ЦКУ в редакції з 01.01.2013 р.). Що стосується оренди житла, то в цьому випадку реєстрація права користування не буде потрібна (розділ III Методичних рекомендацій стосовно державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, затверджених наказом Мін’юсту від 13.10.2010 р. № 2500/5), навіть якщо укладення відповідного договору здійснюється за участі нотаріуса (наприклад, у ситуації з договором оренди житла з викупом);

1.2) з об’єктами незавершеного будівництва (нагадуємо, що до таких належать будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються, оскільки перебувають у недобудованому стані );

1.3) з нерухомим майном та об’єктами незавершеного будівництва, реєстрація права власності на які проведена згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення відповідних прав власності;

2) органи державної реєстрації прав , що створюються Мін’юстом та підпорядковані Укрдержрєєстру, за місцезнаходженням нерухомості (ч. 5 ст. 3 Закону № 1878) — у решті випадків (строк такої реєстрації, як і сьогодні, становитиме 14 днів, проте лише до 01.01.2014 р., після чого він, у загальному випадку, скоротиться до 5 робочих днів). При цьому, якщо нерухоме майно розташоване на території, у межах якої діють два і більше органи державної реєстрації, звертатися з цією метою можна буде до будь-якого з них (ч. 1 ст. 16 Закону № 1878).

* Водночас свідоцтва про право власності на нерухоме майно вони видавати не зможуть (ч. 2 ст. 9 Закону № 1878), це прерогатива державного реєстратора (при цьому він підписує та скріплює свідоцтво своєю печаткою). Нотаріус же видаватиме витяг (ч. 1 ст. 28 Закону № 1878).

Як відомо, обов’язковій реєстрації відповідно до Закону № 1878 підлягають будь-які речові права та обтяження, названі в його ст. 4: право власності на нерухоме майно, право користування будівлями, іншими капітальними спорудами тощо. Водночас у ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону передбачено з цього правила два винятки, зокрема для прав і обтяжень:

1) зареєстрованих у минулому згідно із законодавством, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення яких їх обов’язкова реєстрація не передбачалася.

Реєстрація прав та обтяжень здійснюватиметься за заявою особи/органу (власника, іншого правонабувача тощо, про що див. ч. 7, 8 ст. 16 Закону № 1878), поданою відповідним суб’єктом (органу державної реєстрації або нотаріусу) у паперовій/електронній формі*, з додаванням необхідних документів (їх перелік див. у Порядку № 703), а також документа, що підтверджує оплату**. Після прийняття заяви суб’єкт, на якого покладено обов’язок з держреєстрації, повинен буде перевірити наявність/відсутність підстав для припинення розгляду заяви (з 01.01.2013 р. для такого припинення залишиться лише одна підстава — подання документів не в повному обсязі), припинення держреєстрації або відмови в ній. За відсутності підстав для такого припинення/відмови він повинен буде внести запис до Реєстру та, у разі необхідності, видати свідоцтво про право власності.

* Що стосується заяви в електронній формі, то можливість її подання передбачена лише для двох суб’єктів: для державного кадастрового реєстратора або державного виконавця.

** При цьому, після змін, унесених Законом № 5037, від плати за держреєстрацію звільняються у тому числі фізособи/юрособи при реєстрації прав, що виникли та зареєстровані до проведення держреєстрації в порядку, установленому Законом № 1878 (п. 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1878).

Підсумовуючи викладену інформацію, варто зауважити, що на сьогодні підзаконна нормативна база все ще не підготовлена до майбутніх змін, зокрема, це стосується Порядку № 703 та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту від 22.02.2012 р. № 296/5. Водночас вважаємо, що цей факт не повинен істотно вплинути на можливість їх реалізації на практиці.

Вельми істотні зміни з 01.01.2013 р. буде внесено й до законодавства, що регулює земельні відносини. Стисло розглянемо деякі з них.

1. Розмежування земель державної/комунальної власності . Це питання заслуговує на найбільшу увагу. Річ у тім, що на 01.01.2013 р. землі державної і комунальної власності вважаються розмежованими (п. 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245). При цьому із зазначеної дати до земель комунальної власності буде віднесено:

1) земельні ділянки:

1.1) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

1.2) які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ/організацій;

2) усі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності, а також названих далі в пп. 1 і 2 у частині земель державної власності.

У свою чергу, до земель державної власності буде віднесено:

1) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

1.1) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомості державної власності ;

1.2) які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ/організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

1.3) що належать до земель оборони;

2) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом РФ на території України;

3) землі зон відчуження та обов’язкового відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, названих вище в п. 1 у частині земель комунальної власності.

Для суб’єктів господарювання та громадян ці зміни вплинуть насамперед на те, до кого вони повинні будуть звертатися з питань надання земельних ділянок у власність або користування. При цьому зазначене питання буде конкретизовано в розрізі можливих ситуацій у ст. 122 ЗКУ: наприклад, в її ч. 4 буде встановлено, що землі сільськогосподарського призначення державної власності, за деякими винятками, передаються у власність/користування Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері земельних відносин та його територіальними органами.

2. Перехід права власності на орендовану ділянку . З 01.01.2013 р. до ЗКУ буде запроваджена норма, якою визначено, що при зміні права власності на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні інших осіб (ст. 148¹):

1) до нового власника переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту;

2) новий власник зобов’язаний протягом одного місяця направити таким користувачам повідомлення із зазначенням відповідних відомостей (рекомендованим листом з повідомленням);

3) за згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту або застави до такого договору може бути внесено зміни із зазначенням нового власника.

Разом із тим слід зауважити, що до зазначених змін подібні правила і без того випливали із загальних положень ЦКУ (зокрема, ч. 1 ст. 770 і ч. 2 ст. 518 ЦКУ).

З 18.01.2013 р. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-ХІI буде викладено в новій редакції, якою до цієї процедури внесено істотні зміни (водночас умови, за яких суд ініціює банкрутство/санацію, по суті, залишилися колишніми). Останні докладно розглядалися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 93, с. 35. Тут же ми відзначимо лише те, що в загальному випадку новий порядок банкрутства застосовуватиметься при розгляді справ, провадження за якими було порушене після 18.01.2013 р. Водночас щодо процедури продажу майна та ліквідаційної процедури (за умови, що на 18.01.2013 р. господарський суд не прийняв постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури) він застосовуватиметься у тому числі, якщо справу про банкрутство було порушено до зазначеної дати.

Діяльність суб’єктів господарювання

З 01.01.2013 р. кількість операцій, здійснення яких вимагає надання витягу або виписки з Єдиного держреєстру (їх копій), помітно скоротиться. У зв’язку з цим увагу на себе звертає виключення із зазначеної дати з ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 вимог щодо надання витягів з Єдиного держреєстру при взаємодії з підприємцями (із цією метою буде достатньо впевнитися, що їх діяльність відповідає зазначеній в Єдиному держреєстрі, використовуючи при цьому такий веб-сайт: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html). Водночас, щоб повністю позбавити контрагентів підприємців від подібного обов’язку, зміни внести необхідно й до п. 177.8 ПКУ, проте, на жаль, наразі відповідного закону ще немає. Детальніше про це див. у редакційному коментарі до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо необхідності обов’язкового надання витягів та виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 02.10.2012 р. № 5410-VI у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 91, с. 6.

Нагадуємо, що з 01.01.2013 р. КВЕД-2005 кане в Лету, тоді як єдиним допустимим класифікатором видів діяльності залишиться КВЕД-2010 (див. наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457). Про необхідність перекодування та його особливості ми нагадували протягом усього року, тому для більшості наших читачів це питання вже не актуальне. Тим же, хто з якихось причин не встигне зробити це вчасно, рекомендуємо здійснити таке перекодування (за допомогою подання реєстраційної картки за формою № 11 або № 4) до подання першої податкової звітності у 2013 році, що потребує розкриття КВЕД (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 99, с. 11).

Наступний рік почнеться з масштабних змін у сфері обігу цінних паперів, причому стосуються вони не лише професійних учасників фондового ринку, а й усіх осіб, діяльність яких так чи інакше пов’язана з цінними паперами. У цьому розділі ми оминемо зміни, що стосуються виключно професійної діяльності на фондовому ринку (зокрема, про вимоги до професійних учасників фондового ринку, ліцензування їх діяльності тощо), зосередивши при цьому увагу лише на тих із них, що стосуються «звичайних» суб’єктів господарювання.

1. Операції з цінними паперами, які можуть здійснюватися без залучення торговця цінними паперами . Одним із головних нововведень 2013 року для всіх суб’єктів господарювання (як юросіб, так і підприємців) та громадян стане розширення переліку операцій, здійснення яких не потребуватиме залучення торговця цінними паперами, — нагадуємо, що це обов’язково, крім випадків, спеціально встановлених у Законі № 3480 (див. п. 2 листа ДКЦПФР від 11.09.2006 р. № 10/01/13300). Зокрема, з 01.01.2013 р. участь торговця цінними паперами не буде потрібна при здійсненні таких операцій з цінними паперами:

1) розміщення емітентом власних цінних паперів;

2) викуп та продаж емітентом власних цінних паперів;

3) здійснення операцій щодо неемісійних цінних паперів;

4) унесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юросіб;

5) дарування цінних паперів;

6) успадкування та правонаступництво цінних паперів;

7) учинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень ;

8) учинення правочинів у процесі приватизації.

Серед зазначених операцій «новачками» є продаж емітентом власних цінних паперів (такий продаж має місце після їх викупу), здійснення операцій з неемісійними цінними паперами (наприклад, до них належить вексель, при цьому наразі без участі торговця цінними паперами допускаються лише розрахунки з його допомогою, тоді як з 01.01.2013 р. без його залучення допускатиметься у тому числі його купівля-продаж), а також правонаступництво цінних паперів. При цьому ч. 9 ст. 17 Закону № 3480 буде прямо встановлено, що у всіх інших випадках, крім названих вище, правочини з цінними паперами, учинені без залучення торговця цінними паперами, повинні вважатися нікчемними (тобто їх недійсність не вимагатиме встановлення судом). Крім того, ще одним негативним наслідком здійснення таких операцій буде загроза накладення штрафу згідно зі ст. 11 Закону № 448: у розмірі від 85000 до 170000 грн. (причому ця санкція діє і сьогодні).

У цьому контексті варто зауважити, що з 01.01.2013 р. порядок накладення штрафів, передбачений ст. 12 Закону № 448, буде також підкориговано: основні зміни стосуватимуться продовження строку для винесення рішення (у формі постанови) про застосування штрафних санкцій (він становитиме 30 робочих днів замість передбачених сьогодні 10 днів) та граничних строків, протягом яких особу може бути притягнуто до відповідальності (він становитиме 3 роки з дати вчинення правопорушення).

2. Етапи відкритого/приватного розміщення цінних паперів . На увагу також заслуговують зміни в етапах розміщення цінних паперів, як при публічному, так і приватному розміщенні. У тому числі їх результатом є те, що ще перед поданням відповідної заяви до НКЦПФР емітенту доведеться укладати попередні договори з андеррайтером (якщо такий залучається) і депозитарієм з обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (за винятком емісії цінних паперів на пред’явника). Крім того, реєстрація випуску цінних паперів супроводжуватиметься видачею тимчасового свідоцтва, а виготовляти сертифікати цінних паперів (у разі їх випуску в документарній формі) доведеться лише після затвердження результатів публічного/приватного розміщення.

3. Реклама цінних паперів . З нового року зазнають змін правила реклами цінних паперів та діяльності, пов’язаної з їх обігом. Так, новою редакцією ст. 25 Закону про рекламу передбачено розширення переліку відомостей, що визнаються рекламою (наприклад, рекламою вважатимуться у тому числі відомості рекламного характеру про товари/послуги, що надаються профучасниками фондового ринку або саморегульованими організаціями), та розмежування їх з інформацією, що такою не є. До останньої буде віднесено у тому числі відомості, що підлягають обов’язковому опублікуванню згідно із законодавством, що узагальнюють інформаційно-аналітичні матеріали та статистичні дані про стан фондового ринку тощо.

Крім того, на законодавчому рівні буде прописано допустимий зміст такої реклами, а також необхідність її направлення перед опублікуванням (не пізніше ніж за 10 робочих днів) на погодження до НКЦПФР — при цьому, якщо протягом 7 робочих днів рішення про заборону її опублікування не буде прийнято, така реклама вважається дозволеною.

Зверніть увагу: недотримання вказаних вимог може призвести до накладення штрафів: наприклад, за поширення реклами без її погодження з НКЦПФР буде передбачено штраф у розмірі від 50 до 100 % вартості розміщеної реклами.

З 01.01.2013 р. перелік підстав для ліквідації акціонерних товариств буде розширено. Зокрема, така ліквідація може відбутися внаслідок:

1) допущення при створенні акціонерного товариства порушень, які неможливо усунути;

2) ненадання акціонерним товариством протягом двох років підряд НКЦПФР інформації, передбаченої законом;

3) неутворення органів акціонерного товариства протягом року із дня реєстрації НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників;

4) нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років підряд.

Передумовою для внесення відповідного запису до Єдиного держреєстру буде рішення суду. Повноваженням же для подання відповідного позову буде наділено виключно НКЦПФР.

З 01.01.2013 р. буде вкотре скорочено Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28. Зокрема, це стосуватиметься медичної техніки (розділ 8 зазначеного Переліку): апарати та пристрої для рентгенології, для лікування, апарати анестезіологічні тощо.

Крім посилення вимог до реклами у сфері обігу цінних паперів (див. вище) та працевлаштування (див. на с. 39), до Закону про рекламу буде внесено й інші зміни. Зокрема, з 01.01.2013 р. у ньому буде конкретизовано повноваження та обов’язки державних органів, до компетенції яких входить контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу (до речі, таким органом є і НКЦПФР — у частині реклами у сфері обігу цінних паперів). При цьому ч. 2 ст. 26 Закону про рекламу буде передбачено, що такі органи будуть зобов’язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд їх справи не менше ніж за 5 робочих днів до дати такого розгляду.

У межах цього питання суб’єктам господарювання необхідно пам’ятати, що формально з 01.01.2013 р. їм доведеться подавати до органів ДПС (дротовими або бездротовими каналами зв’язку):

1) при використанні РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, — копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або приєднаних до них модемів;

2) при використанні РРО, які створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді (за винятком ЕККР), — інформацію про обсяги розрахункових операцій у готівковій/безготівковій формі (про обсяги операцій з купівлі-продажу інвалюти), що міститься у фіскальній пам’яті.

Надання цієї інформації до органів ДПС позбавляє їх необхідності щомісячного подання звіту за формою № ЗВР-1. У свою чергу, для суб’єктів господарювання, для яких надання інформації до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв’язку не передбачено (наприклад, при використанні КОРО та РК), нічого не зміниться: вони, як і сьогодні, продовжать подавати звіт за формою № ЗВР-1 (не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця), причому спосіб такого подання може бути як паперовим, так і електронним.

Детальний аналіз зазначених змін було викладено в грудневому номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 97, с. 29 та редакційному коментарі до листа від 03.12.2012 р. № 10322/0/71-12/22-1317/1317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 101, с. 16). При цьому нагадаємо, що в останньому, крім прописних істин (на кшталт набуття чинності наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. № 1057, яким затверджено відповідні порядок та вимоги), податківці вказали, що для подання звітності дротовими або бездротовими каналами зв’язку суб’єктам господарювання доведеться:

1) придбати РРО, який може створювати контрольну стрічку в електронній формі та містить вбудований модем;

2) модифікувати РРО, який вже є в наявності, приєднавши до нього модем та доопрацювавши відповідну версію програмного забезпечення.

Для реалізації обох варіантів суб’єктам господарювання слід звертатися до відповідних центрів сервісного обслуговування. Водночас останні зможуть приступити до виконання цих функцій лише після появи в них технічних можливостей, у тому числі появи РРО, модемів та версій програмного забезпечення, що здатні виконувати вказані дії та відповідають необхідним умовам*.

* Унесення змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було заплановано на 18.12.2012 р., проте від ДПСУ інформації із цього приводу ще не надходило.

Найімовірніше, цей процес затягнеться, а тому логічно, що з 01.01.2013 до 01.07.2013 р. законодавець передбачив адаптаційний період, у межах якого нездійснення вказаних дій не спричинюватиме накладення штрафних санкцій. Незважаючи на це, радимо суб’єктам господарювання відстежувати інформацію про появу відповідних РРО/модемів та не зволікати з їх придбанням (модифікацією тих, що вже є). Більше того, судячи із проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 02.10.2012 р. № 11284 (наразі перебуває на етапі підписання Президентом), не варто сподіватися на те, що всім старим РРО дадуть відпрацювати передбачений строк.