Електронна звітність з РРО: «новий виток ескалації напруженості»

Електронна звітність з РРО: «новий виток ескалації напруженості»

У минулі часи подібними штампами журналісти-міжнародники частували нас кожного разу, коли то там, то тут спалахували чергові локальні конфлікти. З темою «електронізації» звітності з РРО відбувається те ж саме: уже який рік вона то роздмухується податківцями, то поступово згасає, то знову виходить на черговий виток ескалації напруженості. З різних інтернет-ресурсів, як відомості з фронту, надходять суперечливі донесення сторін, втягнутих у протистояння. Податківці, звісно, своєї вини в конфлікті не визнають, замість цього рапортуючи про повну та беззастережну перемогу над здоровим глуздом. Представники суб’єктів господарювання обурюються діями протилежної сторони, що вирішила за їх рахунок бізнес-інтереси своїх таємних союзників. Загалом, a la gиerre comme a la gиerre…

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», i.khmelevskiy@id.factor.ua

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 2756 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2756-VI.

Закон № 3609 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI.

Закон № 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення окремих податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI.

Вимоги про подання до податкових органів електронної звітності з РРО шляхом передачі копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків дротовими або бездротовими каналами зв’язку висять дамокловим мечем над усіма суб’єктами господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, з початку 2012 року. Причому про майбутні нововведення законодавець повідомив усі зацікавлені сторони задовго до цього — відповідні норми містилися в абзацах тринадцятому — чотирнадцятому п.п. 9 п. 25 розд. I, а також у розд. II Закону № 2756 (сам Закон, а також стаття з аналізом його основних положень опубліковані в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 101, с. 5 і № 103, с. 19 відповідно).

Суть зазначених вимог з урахуванням змін, що відбулися відтоді, зводиться до того (див. п. 7 ст. 3 Закону про РРО), що суб’єкти господарювання з 01.01.2012 р. зобов’язані подавати до органів ДПС:

— звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця, якщо цим пунктом не передбачено надання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

— електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті приєднаних до них модемів, дротовими або бездротовими каналами зв’язку в разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді;

— інформацію про обсяг розрахункових операцій, здійснених у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що знаходиться у фіскальній пам’яті реєстраторів розрахункових операцій, у разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді, за винятком ЕККР.

Незважаючи на те що ці вимоги були і залишаються чинними, неможливість їх практичної реалізації в установлені Законом про РРО строки визнали спочатку податківці (див. лист ДПСУ від 28.12.2011 р. № 10653/7/22-1317/321 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9), а потім і сам законодавець. Так, завдяки Закону № 4834 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 54, с. 2) суб’єктам господарювання до 1 січня 2013 року дозволили інформацію, що міститься в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані, надавати органам ДПС дротовими або бездротовими каналами зв’язку на добровільних засадах.

І от чергова критична дата РРО-епопеї настає зовсім скоро. Чи існує на сьогодні відповідна нормативно-правова і технічна база, щоб податківці змогли задовольнити свою цікавість щодо кожного пробитого касового чека? Чи, як ми і передбачали в редакційному коментарі до Закону № 4834 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 55, с. 46), «електронні» вимоги Закону про РРО доведеться відтермінувати ще не один раз, а про те, щоб надавати детальну інформацію з усіх реєстраторів розрахункових операцій до органів ДПС з початку 2013 року, не може бути й мови? Проаналізуємо ситуацію, що склалася, разом.

1. Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, ще з 01.01.2011 р., серед іншого, зобов’язані були друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів/послуг) контрольні стрічки та забезпечувати їх зберігання протягом 3 років.

З виконанням цього обов’язку, вочевидь, проблем наразі немає, оскільки альтернатива, закладена в наведеній нормі, дозволяє зробити все без зайвих слів. Адже обов’язок дублювати кожен пробитий чек на паперовій контрольній стрічці був у Законі про РРО завжди, а ті, хто вирішив піти «електронним» шляхом, могли скористатися відповідними моделями РРО, які вміють створювати контрольну стрічку в електронній формі. Такі моделі було включено до Державного реєстру РРО* досить давно з приміткою, згідно з якою «дозволяється застосування реєстраторів із зазначеними версіями внутрішнього програмного забезпечення в режимі формування та зберігання контрольної стрічки у вигляді електронного документа (без одночасного друкування паперової контрольної стрічки) з друкуванням її на вимогу контролюючих органів».

2. Тут, щоправда, можуть виникнути певні сумніви щодо виконання такими РРО приписів ч. 2 ст. 12 Закону про РРО, яка з 06.08.2011 р. (дати набуття чинності Законом № 3609) застосовується з істотним уточненням: РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, має забезпечувати контроль відсутності перекручення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, що містяться на ній, можливість ідентифікації вказаного реєстратора на такій стрічці згідно з технологією, розробленою Нацбанком та погодженою ДПСУ.

Такі сумніви базуються ще й на тому, що згідно з п. 8 розд. II «Прикінцеві положення» Закону про РРО первинна реєстрація РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, мала розпочатися з 1 грудня 2011 року після підтвердження їх відповідності за результатами перевірки щодо створення контрольної стрічки в електронній формі, здійсненої відповідно до вимог ст. 13 цього Закону. У свою чергу, у ч. 5 цієї статті зазначено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних установлюються Державною податковою службою України згідно з тією ж технологією, розробленою НБУ та погодженою центральним податковим відомством.

Як ми зазначали рік тому (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 101, с. 27), така первинна реєстрація РРО у визначені законодавством строки не могла розпочатися саме через відсутність згаданих вимог. До речі, наша думка сьогодні підтверджується консультацією з ЄБПЗ за кодом 07.13, де первинна реєстрація РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, а також обов’язок з їх застосування пов’язується не з конкретною датою, а, зокрема, з прийняттям та набуттям чинності відповідними нормативними актами, про які йдеться у ст. 13 Закону про РРО.

З тієї ж причини реєстратори розрахункових операцій, що відповідають таким вимогам, не могли з’явитися і в Держреєстрі РРО. Проте, на наш погляд, суб’єкт господарювання, який вирішив з 01.01.2011 р. зберігати контрольну стрічку в електронному вигляді, мав право скористатися з цією метою однією з раніше внесених до Держреєстру РРО моделей, що мають таку функцію. А от забезпечити за допомогою такого реєстратора передачу інформації про проведені операції з готівкою до органів ДПС до появи згаданих вимог навряд чи б йому вдалося. Отже, фраза з п. 9 розд. II «Прикінцеві положення» Закону про РРО про добровільні засади, на яких могла б здійснюватися передача такої інформації, донедавна була не більше, ніж пустий звук.

3. На сьогодні Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних (далі — Вимоги № 1057), а також Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби* (далі — Порядок № 1057), про який ідеться в останньому абзаці п. 7 ст. 3 Закону про РРО, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057.

* Опубліковано на с. 5 сьогоднішнього номера.

Незважаючи на те, що цей наказ набрав чинності 05.11.2012 р. і на сьогодні створення нормативної бази для передачі інформації з РРО до податкових органів можна вважати завершеним, насправді все тільки починається. Що ми маємо на увазі?

Якщо говорити кількома словами, то Порядком № 1057, зокрема, визначено, що між користувачами РРО та податківцями з’являться посередники — так звані інформаційні еквайєри, які надаватимуть суб’єктам господарювання послуги з технічної підтримки, а також інформаційного обслуговування згідно з технологією зберігання і збору даних РРО для органів ДПС. Такі посередники мають бути учасниками Національної системи масових електронних платежів (далі — НСМЕП). На них же покладається функція із забезпечення користувачів РРО модулями безпеки термінала НСМЕП*, які призначені для захисту інформації, що передається. Зазначені модулі у вигляді спеціальних карток необхідно встановити у всі реєстратори розрахункових операцій та/або приєднані до них модеми, яким належить передавати відповідну інформацію дротовими або бездротовими каналами зв’язку. Власне процес передачі даних у форматі XML з реєстратора розрахункових операцій до податкового органу** прописано в п. 9.2 Порядку № 1057 для тих РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, і в п. 9.3 — для решти РРО.

* До речі, як прямо сказано на офіційному сайті Асоціації учасників НСМЕП (http://www.ansmep.kiev.ua), це створить передумови для обладнання всіх торговельних точок, де є касові апарати, пристроями для приймання платіжних карток НСМЕП, що відкриває завісу над дійсними цілями «електронізації» РРО-звітності. Див. з цього приводу також «Вісник податкової служби України», 2012, № 43, с. 60.

** Точніше, на сервер інформаційного еквайєра, який потім передасть отриману інформацію з усіх РРО, що в нього обслуговуються, податківцям.

Аналізувати Вимоги № 1057 (так само як і публікувати їх у нашому виданні) ми не бачимо жодного сенсу. Для пересічного бухгалтера досить буде знати, що згідно з цими Вимогами у РРО з контрольною стрічкою в електронній формі має застосовуватися вбудований модем. Для інших моделей реєстраторів розрахункових операцій допускається застосування як вбудованих, так і зовнішніх (приєднаних до РРО) модемів. В експлуатаційній документації зовнішнього модему має бути вказано моделі РРО, для експлуатації разом з якими його розроблено. У решті зазначений документ має зацікавити виробників РРО та модемів — саме для них він і призначений у першу чергу.

Утім, на сьогодні немає жодного РРО чи модему, який відповідав би затвердженим нещодавно Вимогам № 1057. Наскільки нам відомо, про серійний випуск РРО із вбудованим модемом заявив поки тільки один виробник; цю модель навіть було включено до останнього затвердженого Держреєстру РРО, але навряд чи вона відповідає вказаним Вимогам, які було прийнято через кілька місяців після його затвердження.

Заради справедливості зауважимо, що на ринку давно існують зовнішні модеми, які легко приєднуються практично до будь-якого РРО (через так званий com-порт або порт RS-232). Проте їх основне призначення — передача інформації з РРО на сервер підприємства в цілях управлінського обліку, а про вирішення з їх допомогою фіскальних цілей, поставлених Законом про РРО, поки що не йдеться, знову ж таки внаслідок їх невідповідності Вимогам № 1057.

Одним словом, процес розробки пристроїв, необхідних для реалізації приписів п. 7 ст. 3 Закону про РРО та підзаконних нормативно-правових актів, тільки починається, і скільки часу він триватиме, сказати поки що важко. А після його завершення буде потрібно ще й підтвердження відповідності нових моделей РРО, а також внесення їх до Держреєстру, що також забере чимало часу.

Окрема проблема виникає у зв’язку з наявністю у суб’єктів господарювання певної кількості РРО застарілих моделей, які, з одного боку, ще не відпрацювали мінімально допустимий строк експлуатації***, а з іншого, через технічні причини не можуть бути дооснащені ані внутрішніми, ані зовнішніми модемами.

*** Нагадаємо, що в загальному випадку строк служби реєстраторів розрахункових операцій установлює виробник цього устаткування. При цьому якщо в експлуатаційній документації строк служби РРО не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску.

Що стосується принципів майбутньої діяльності інформаційних еквайєрів, яким належить стати важливою ланкою у процесі передачі інформації від користувачів РРО до податківців, а також співпраці з ними суб’єктів господарювання, то жодної інформації з цього приводу взагалі немає. Ну а без таких посередників, як зазначалося вище, навряд чи варто сподіватися на своєчасний старт обміну даними між кожним касовим апаратом та контролюючими органами.

Незважаючи на це, податківці, як і торік в аналогічній ситуації, скрізь кажуть про обов’язковість передачі інформації з РРО дротовими та бездротовими каналами безпосередньо з 1 січня майбутнього року (див., наприклад, «Вісник податкової служби України», 2012, № 42, с. 56, а також повідомлення на офіційному сайті ДПСУ за посиланнями http://sts.gov.ua/media-tsentr/novini/76285.html і http://sts.gov.ua/nove-pro-podatki - novini-/75369.html).

Що в такій ситуації слід зробити бухгалтеру? Як і торік, геть нічого! Навіть якщо якимось дивом усі перелічені вище проблеми вирішаться до 31.12.2012 р., то і тоді нічого страшного не станеться. Чому, запитаєте ви?

4. Річ у тім, що законодавець, передбачаючи, мабуть, подібне безладдя, укотре запровадив піврічний перехідний період (з 1 січня по 30 червня 2013 року), протягом якого надання визначеної Законом про РРО інформації органам ДПС дротовими або бездротовими каналами зв’язку стає вже обов’язковим, проте ненадання такої інформації не тягне жодних негативних наслідків для суб’єкта господарювання та його посадових осіб.

Як відомо, Законом № 4834 початок застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за неподання електронних документів з РРО відстрочено з 1 липня цього року на 1 липня майбутнього року. Отже, можна без побоювань почекати чітких роз’яснень ДПСУ або… чергового відстрочення законодавця. І про те, і про інше читачі обов’язково дізнаються з подальших публікацій на цю тему у своєму улюбленому виданні.