Пошта редакції. Курсові різниці за заборгованістю при зміні систем з ЄП на загальну

Курсові різниці за заборгованістю при зміні систем з ЄП на загальну

Згідно з п.п. 153.1.3 ПКУ визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом першим п. 8 П С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті здійснюється:

— на дату проведення розрахунків (під датою розрахунків щодо операцій руху валютних коштів на банківських рахунках та в касі підприємства слід розуміти дату зарахування (надходження) або списання (видачі) грошових коштів в іноземній валюті, а за монетарною інвалютною заборгованістю — дату її погашення);

— на дату балансу (у цілях податкового обліку — це останній календарний день звітного (податкового) періоду, тобто 31 березня, 30 червня, 30 вересня і 31 грудня).

Відповідно до п. 4 П С)БО 21 до монетарних статей належать грошові кошти (готівкові та безготівкові) та їх еквіваленти, а також заборгованість (як дебіторська, так і кредиторська), яка погашатиметься грошовими коштами або їх еквівалентами.

Причому зверніть увагу: спершу податківці виступали проти перерахунку заборгованості за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті, що виникла до 01.04.2011 р., та визначення за нею в податковому обліку курсових різниць за правилами п.п. 153.1.3 ПКУ (див. лист ДПАУ від 07.04.2011 р. № 6823/6/15-0315 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 84). Тобто виходило, що при погашенні будь-якого «перехідного» інвалютного боргу (не важливо, є він при цьому монетарним чи немонетарним) до «податкових» доходів/витрат повинна була включатися сума заборгованості за курсом НБУ на момент її виникнення.

Проте не так давно податківці переглянули свою позицію та погодилися з тим, що курсові різниці за «перехідною» заборгованістю за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті визначаються в порядку, установленому п.п. 153.1.3 ПКУ (див. лист ДПСУ від 30.12.2011 р. № 10953/7/15-1217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 7, с. 19).

Таким чином, підприємство, що з 1 січня 2012 року стало платником податку на прибуток, повинно буде наприкінці кожного звітного періоду (кварталу) розраховувати курсові різниці за заборгованістю нерезидента, що виникла ще в період роботи на спрощеній системі оподаткування. Причому такий розрахунок слід здійснювати до моменту її погашення (у тому числі й на дату погашення), або до моменту визнання її безнадійною.

При цьому курсові різниці, що виникають, можуть бути як додатними, так і від’ємними. Відповідно до п.п. 153.1.3 ПК:

— прибуток (додатне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку (у податковій звітності для цієї мети передбачено рядок 03.19 додатка ІД до Декларації з податку на прибуток підприємства і рядок 03 самої Декларації*);

— збиток (від’ємне значення курсових різниць) відображається у складі витрат платника податку (у звітності з податку на прибуток для цього призначено рядок 06.4.12 додатка ІВ до Декларації з податку на прибуток підприємства і рядок 06.4 Декларації*).

Наприклад, у підприємства на 01.01.2012 р. значиться заборгованість нерезидента $15000, що виникла на 04.09.2011 р. (за курсом НБУ — 7,9727 грн./$). На 01.01.2012 р. курс НБУ становив 7,9898 грн./$. Таку заборгованість не буде погашено 31.03.2012 р. (наприклад, курс НБУ на цю дату становитиме 7,9897 грн./$).

Отже, на кінець I звітного кварталу 2012 року сума курсової різниці буде від’ємною і дорівнюватиме 1,5 грн. [$15000 х (7,9897 - 7,9898)]. Її слід урахувати в рядку 06.4.12 додатка ІВ до Декларації з податку на прибуток за I квартал 2012 року і рядку 06.4 самої Декларації.

* Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213. За цією новою формою підприємства звітуватимуть з податку на прибуток за I квартал 2012 року.