Страхування працівників підприємства

Страхування працівників підприємства

Сьогодні ринок страхування в Україні пропонує досить широкий спектр страхових послуг. Скористатися ними можуть і роботодавці, які піклуються про життя та здоров'я своїх працівників. Найбільш популярні види страхування роботодавцем найманих працівників, а також порядок оподаткування та обліку страхових платежів, розглядатимуться в цій статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Чинне законодавство встановлює дві форми страхування: обов'язкове та добровільне. Істотною відмінністю цих двох форм є те, що при обов'язковому страхуванні страхові відносини виникають згідно із законом, незалежно від бажання учасників таких відносин (ч. 2 ст. 352 ГКУ).

Далі розглянемо види обов'язкового страхування осіб, які перебувають у трудових відносинах.

Перелік видів обов'язкового страхування, які здійснюються на території України, визначається ст. 7 Закону про страхування. Серед них можна виділити:

— особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків (порядок та умови проведення затверджено постановою КМУ від 16.10.98 р. № 1642);

— особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд) (порядок та умови особистого страхування цієї категорії працівників затверджено постановою КМУ від 03.04.95 р. № 232);

— страхування здоров'я і життя фахівців ветеринарної медицини (умови обов'язкового страхування життя і здоров'я фахівців ветеринарної медицини затверджено постановою КМУ від 22.02.94 р. № 116);

— особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (порядок його здійснення встановлено постановою КМУ від 14.08.96 р. № 959).

Розглянемо можливі податкові наслідки проведення роботодавцями обов'язкового страхування найманих працівників.

Податок на доходи фізичних осіб. Згідно з п.п. 165.1.5 ПКУ сума внесків на обов'язкове страхування відповідно до закону не включається до складу загального оподатковуваного доходу працівника.

У податковому розрахунку за формою № 1ДФ роботодавець-страхувальник зобов'язаний відобразити суму внесків на обов'язкове страхування з ознакою доходу «132».

ЄСВ. Страхові внески на користь працівників, пов'язані з їх обов'язковим страхуванням, не вказано серед виплат, що включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, а отже, не обкладаються ЄСВ.

Податок на прибуток. До впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування до складу витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) роботодавець має право включити внески на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівника у випадках, передбачених законодавством, у загальній сумі, яка не перевищує 15 % заробітної плати, нарахованої такому найманому працівнику протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди (п. 142.2, п. 11 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

ПДВ. Операції з обов'язкового страхування життя і здоров'я працівників за рахунок коштів роботодавця не є об'єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ).

Порядок відображення в бухгалтерському обліку витрат роботодавця на обов'язкове страхування розглянемо на прикладі.

Приклад 1. Транспортне підприємство уклало на 1 рік договір страхування водія Колісниченка О. В.
(ідентифікаційний номер — 2238764510), який безпосередньо зайнятий на транспортних перевезеннях. Вид страхування — обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. Сума страхового платежу (за рік) — 183,60 грн. Страховий внесок сплачено 1 лютого 2012 року.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму внесків на обов'язкове страхування необхідно відобразити таким чином.

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2012 року

Далі розглянемо особливості здійснення добровільного страхування працівників.

Добровільне страхування — це страхування, що здійснюється на підставі договору між страхувальником та страховиком. Порядок та загальні умови здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування. Ці правила страховики встановлюють самостійно з урахуванням вимог Закону про страхування. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування.

Договір страхування — це письмова угода між страхувальником та страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі в певні строки та виконувати інші умови договору.

У межах так званого «соціального» пакета роботодавець може укласти зі страховою компанією договори страхування найманих працівників. У цьому випадку страховиком за договором страхування виступатиме фінансова установа, що має ліцензію на здійснення цього виду страхування, страхувальником — роботодавець, а застрахованою особою — найманий працівник.

Види добровільного страхування, що можуть здійснюватися на Україні, визначено у ст. 6 Закону про страхування. До них, зокрема, належать страхування життя та медичне страхування*. Докладно про ці два види добровільного страхування йтиметься далі.

* Незважаючи на те що медичне страхування віднесено Законом про страхування до обов’язкових видів страхування, страховики пропонують його у вигляді добровільного страхування. Пов’язано це з відсутністю правил та порядку здійснення обов’язкового медичного страхування, форми типового договору, розміру страхових сум та максимальної ставки страхових тарифів за цим видом обов’язкового страхування, які мали бути розроблені та затверджені КМУ.

Страхування життя — це вид особистого страхування, що передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату за договором страхування в разі смерті застрахованої особи, а також у випадках, які може бути передбачено договором страхування:

— якщо застрахована особа доживе до закінчення строку дії договору страхування;

— досягнення застрахованою особою визначеного договором віку;

— нещасний випадок, що стався із застрахованою особою;

— хвороба застрахованої особи (ч. 6 ст. 6 Закону про страхування).

Звісно ж, у разі прийняття рішення застрахувати за свій рахунок життя найманих працівників, роботодавця цікавитимуть можливі податкові наслідки такої дії. Розглянемо їх.

Податок на доходи фізичних осіб. Підпунктом «в» п.п. 164.2.16 ПКУ визначено, що сума страхових платежів, сплачених роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя працівника, не включається до оподатковуваного доходу останнього, якщо така сума не перевищує 15 % нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати працівнику протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж, але не більше суми, визначеної абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ, в розрахунку за місяць.

При цьому для цілей застосування ПКУ під договором довгострокового страхування життя слід розуміти договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді аннуїтету, якщо застрахована особа:

— дожила до закінчення строку дії договору страхування або події, передбаченої в договорі страхування;

або

— досягла віку, визначеного договором.

Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються в разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I чи II групи або встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податків — роботодавець не може бути вигодонабувачем (отримувачем платежу) за такими договорами страхування життя (п.п. 14.1.52 ПКУ).

Таким чином, сума страхових платежів, сплачених роботодавцем за договором страхування життя, не обкладатиметься податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) у разі виконання одночасно трьох умов:

1) роботодавець, який застрахував життя працівника, є резидентом України;

2) договір страхування життя працівника відповідає вимогам п.п. 14.1.52 ПКУ, тобто є довгостроковим;

3) сума страхових платежів у розрахунку на місяць одночасно не перевищує*:

— 15 % нарахованої працівнику заробітної плати за місяць, за який вноситься страховий платіж. На нашу думку, 15 % береться від загальної суми заробітної плати та страхового платежу, оскільки такий страховий платіж входить до складу заробітної плати у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат** (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). Водночас, щоб у перевіряючих органів не виникли сумніви у правильності вибору виду доходу, бажано в колективному (індивідуальному трудовому) договорі в розділі «Оплата праці» передбачити можливість такої виплати. Це буде додатковим аргументом, що вказує на те, що витрати роботодавця на довгострокове страхування життя працівників були зроблені у зв'язку з відносинами трудового найму;

— суми, визначеної абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ. У 2012 році така сума становить 1500 грн. З 1500 грн. слід порівнювати місячний страховий платіж.

* Якщо одночасно з платежами за договором довгострокового страхування життя роботодавець за свій рахунок сплачує на користь працівника страхові платежі за договорами довірчого управління або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення, пенсійні внески до недержавних пенсійних фондів та внески на рахунки учасників фондів банківського управління, з граничною неоподатковуваною сумою порівнюється сукупна сума страхових платежів.

** Звертаємо увагу: є ймовірність того, що податківці розглядатимуть страхові платежі не як заробітну плату, а як додаткове благо від роботодавця. Так, у консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 44, с. 4 фахівець ДПАУ при визначенні граничного розміру платежу, який не обкладатиметься ПДФО, 15 % брав від окладу працівника без урахування страхового платежу. Крім того, у роз’ясненні, розміщеному в Єдиній базі податкових знань, податківці називають цю виплату додатковим благом.

У разі невиконання зазначених умов сума страхового платежу (її частина, що перевищує вказані межі) буде для працівника доходом у вигляді заробітної плати.

Дохід працівника у вигляді суми страхового платежу, що обкладається ПДФО, є «чистим» доходом працівника. Тому для визначення об'єкта оподаткування слід застосувати «натуральний» коефіцієнт, установлений п. 164.5 ПКУ.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ роботодавець зобов'язаний відобразити неоподатковувану суму (її частину) страхових платежів за договором довгострокового страхування життя з ознакою доходу «125», а ту, що обкладається ПДФО, — з ознакою доходу «101» у складі заробітної плати працівника.

ЄСВ. Оскільки суми страхових внесків, сплачені за договорами страхування за рахунок коштів роботодавця на користь працівників, уключаються до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат, то вони включаються до бази для нарахування та утримання ЄСВ (див. лист Пенсійного фонду від 26.08.2011 р. № 17928/03-20 ).

Податок на прибуток. Згідно з абзацом другим п. 142.2 та п. 11 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, якщо за договором довгострокового страхування життя роботодавець зобов'язаний сплачувати за рахунок власних коштів страхові платежі (страхові премії, страхові внески), то він має право включити до складу витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, загальний обсяг якої не перевищує одночасно*:

— 15 % заробітної плати, нарахованої такому найманому працівнику протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди;

— суми, визначеної абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ в розрахунку на місяць (у 2012 році — 1500 грн. у розрахунку на місяць) (див. роз'яснення фахівця ДПАУ в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 44, с. 4). Це обмеження для цілей податку на прибуток розраховується як 1500 грн. х кількість місяців у звітному періоді.

* Якщо одночасно з платежами за договором довгострокового страхування життя роботодавець за свій рахунок сплачує на користь працівника страхові платежі за договорами довірчого управління або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення, пенсійні внески до недержавних пенсійних фондів та внески на рахунки учасників фондів банківського управління, обмеження розміру витрат має розраховуватися на одного застрахованого працівника сукупно за всіма страховими платежами (страховими преміями, страховими внесками).

Якщо договір довгострокового страхування життя протягом перших 5 років його дії розривається, то роботодавець, який збільшив витрати відповідно до п. 142.2 ПКУ, зобов'язаний уключити до складу своїх доходів за відповідний звітний період суму таких заздалегідь сплачених платежів з нарахуванням пені (п.п. 156.2.2 ПКУ).

Пеня нараховується в розмірі 120 % облікової ставки Національного банку України , що діяла на день виникнення у роботодавця-страхувальника податкового зобов'язання з податку, яке виникає в результаті такого збільшення доходів, обчислених з урахуванням суми такого податкового зобов'язання.

Нарахування пені здійснюється з початку податкового періоду, наступного за періодом, в якому такий роботодавець уперше збільшив витрати на суму таких страхових платежів у межах договору довгострокового страхування життя до дня надання податкової декларації за підсумками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення інших вимог, передбачених ПКУ. При цьому викупна сума або її частина, що повертається роботодавцю-страхувальнику страховиком у зв'язку з розірванням такого договору, не включається до складу доходів такого роботодавця.

При цьому штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування у зазначених випадках як до страховика, так і до роботодавця-страхувальника не застосовуються.

Звертаємо увагу: договір не вважається розірваним якщо:

— не відбувається часткової страхової виплати, виплати викупної суми або повного припинення зобов'язань страховика за таким договором перед роботодавцем-страхувальником (див. роз'яснення фахівця ДПАУ в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 44, с. 4);

— відбувається заміна страхувальника-роботодавця на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи. При цьому така заміна страхувальника повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником, новим страхувальником та застрахованою особою;

— відбувається заміна страховика на нового страховика. При цьому така заміна страховика має підтверджуватися тристоронньою угодою між страховиком, новим страховиком та застрахованою особою.

Якщо сплата роботодавцем страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя здійснюється за дорученням працівника шляхом утримання певної суми коштів з його заробітної плати, тобто за рахунок витрат на оплату праці такого працівника, уключених до складу витрат роботодавця згідно з п. 142.1 ПКУ, то такий роботодавець не включає суми вказаних внесків до складу своїх витрат (п. 143.2 ПКУ).

ПДВ. Операції зі страхування життя працівників за рахунок коштів роботодавця не призводять до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ).

Приклад 2. Підприємство у 2012 році уклало договір довгострокового страхування життя працівника відділу кадрів Пилипенка С. М. (ідентифікаційний номер — 2789452312). За договором сплата страхових платежів за працівника здійснюється щомісячно в сумі 1300 грн. Заробітна плата працівника становить 4000 грн. Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, складає 37,26 %.

1. Визначимо суму страхових платежів, що не включатиметься до оподатковуваного доходу працівника.

15 % від заробітку працівника Пилипенка С. М. дорівнюватиме 795 грн. ((4000 + 1300) х 15 : 100)*.

*Точно кажучи, величину 15 % від заробітної плати потрібно визначати не простим підсумовуванням нарахованої зарплати без урахування страхового платежу (4000 грн.) і «чистої» суми самого страхового платежу (1300 грн.), а за допомогою формули, яка б ураховувала, що цей страховий платіж повинен брати участь у нарахованій («грязній») сумі. У результаті база для визначення «15 %» буде трохи вище (для нашого прикладу — 808,02 грн.).

Ця формула виглядає так: 15 % від заробітку = СТР - (0,85 х СТР - 0,15 х ЗП) : 1,02647. За умови, що СТР/(ЗП+СТР)>0,15, де СТР - «чиста» сума страхового платежу, ЗП — сума зарплати без урахування страхового платежу. Якщо нерівність не дотримується, то сума страхового платежу повністю вкладається у встановлені 15 %.

Але чи зрозуміють цю логіку податківці? — Прим. ред.

Граничний неоподатковуваний розмір суми страхових платежів у 2012 році — 1500 грн.

Таким чином, частина суми страхового платежу, сплачена підприємством за працівника Пилипенка С. М., у розмірі 795 грн. не обкладатиметься ПДФО, а частина страхового платежу, з урахуванням «натурального» коефіцієнта, що дорівнює 594,12 грн. ((1300 грн. - 795 грн.) х 1,176471), обкладатиметься ПДФО у складі заробітної плати працівника.

2. Визначимо суму ЄСВ:

— нарахованого на суму доходу працівника:

(4000 + 795 + 594,12) х 37,26 : 100 = 2007,99 (грн.);

— утриманого з доходу працівника:

(4000 + 795 + 594,12) х 3,6 : 100 = 194,01 (грн.).

3. Визначимо ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету:

((4000 + 594,12) - 194,01) х 15 : 100 = 660,02 (грн.).

Бухгалтерський облік операцій з нарахування та сплати страхових платежів відобразимо в таблиці.

Припустимо, що протягом 1 кварталу 2012 року оклад працівника не змінювався. Тоді сума заробітної плати, що обкладається ПДФО, нарахованої працівнику протягом 1 кварталу 2012 року, становитиме 13782,36 грн. ((4000 грн. + 594,12 грн.) х 3 міс.), а сума утриманого ПДФО — 1980,06 (660,02 грн. х 3 міс.).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ роботодавець відобразить інформацію щодо працівника Пилипенка С. М. таким чином:

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2012 року

Добровільне медичне страхування (далі — ДМС) досить часто є однією зі складових соціального пакета, що пропонується роботодавцем своїм працівникам.

Про податкові наслідки укладення ДМС ітиметься далі.

ПДФО. Відповідно до п.п. 164.2.16 ПКУ сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена роботодавцем за договорами ДМС працівників, уключається до оподатковуваного доходу таких працівників.

Дохід у вигляді страхових платежів на ДМС для працівника є «чистим» доходом. Тому для визначення об'єкта оподаткування необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт.

Сума страхових платежів, сплачених підприємством за медичне страхування, є для працівників доходом у вигляді додаткового блага, оскільки такі виплати не включаються до фонду оплати праці, та підлягає оподаткуванню за ставками 15 і 17 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ роботодавець, який здійснює ДМС найманих працівників, зобов'язаний відобразити доходи таких працівників у вигляді страхових платежів з ознакою доходу «126».

ЄСВ. У зв'язку з тим, що страхові внески, що сплачуються роботодавцем за договорами ДМС, не включаються до фонду оплати праці (п. 3.5 Інструкції № 5) та зазначені в п. 2 розд. II Переліку № 1170, вони не обкладаються ЄСВ.

Податок на прибуток. Згідно з п.п. 140.1.6 ПКУ витрати роботодавця з добровільного страхування здоров'я найманих працівників не включаються до складу витрат.

ПДВ. Операції з ДМС працівників за рахунок коштів роботодавця не призводять до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ).

Як відображаються в бухгалтерському обліку роботодавця-страхувальника операції зі сплати страхових внесків за договорами ДМС, розглянемо на конкретному прикладі.

Приклад 3. У лютому 2012 року підприємство уклало договір ДМС зі страховою компанією на користь свого працівника — начальника відділу збуту Лисового К. К. (ідентифікаційний номер — 2676458732). Згідно з ДМС сплата страхового внеску здійснюється підприємством одноразово і становить 4000 грн. Заробітна плата Лисового К. К. за лютий 2012 року — 4200 грн.

Бухгалтерський облік операцій з нарахування та сплати страхових внесків відобразимо в таблиці.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ роботодавець відобразить інформацію за внесками, сплаченими в лютому — березні 2012 року за працівника Лисового К. К., таким чином:

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2012 року

Розібравшись з оподаткуванням страхових внесків за такими видами добровільного страхування, як страхування життя та медичне страхування працівників, поговоримо про оподаткування виплат, що здійснюються підприємствами в межах недержавного пенсійного забезпечення.

ПДФО. Відповідно до п.п. 164.2.16 ПКУ сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), внесків на пенсійні вклади, сплачена роботодавцем — резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення працівника, не включається до оподатковуваного доходу працівника, якщо така сума не перевищує одночасно:

— 15 % нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати працівнику протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) або сплачується пенсійний внесок;

— суми, визначеної абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2012 році — 1500 грн.), у розрахунку за місяць.

Що стосується суми перевищення, то вона є для працівника доходом у вигляді додаткового блага та з урахуванням «натурального» коефіцієнта уключається до оподатковуваного доходу такого працівника.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ роботодавець зобов'язаний відобразити неоподатковувану суму (її частину) пенсійних внесків (страхових внесків, пенсійних вкладів), що сплачується роботодавцями в межах недержавного пенсійного забезпечення, з ознакою доходу «125», а ту, що обкладається ПДФО, — з ознакою доходу «126».

ЄСВ. Пенсійні внески (страхові внески, пенсійні вклади), що сплачуються роботодавцями в межах недержавного пенсійного забезпечення, не обкладаються ЄСВ, оскільки відповідно до п. 3.5 Інструкції № 5 вони не включаються до фонду оплати праці та зазначені серед виплат, на які не здійснюється нарахування ЄСВ (див. п. 2 розд. II Переліку № 1170).

Податок на прибуток. Правила включення до складу витрат платника податку на прибуток страхових внесків (пенсійних внесків, пенсійних вкладів) на недержавне пенсійне забезпечення аналогічні наведеним на с. 42 для страхових внесків на довгострокове страхування життя працівників.

ПДВ. Операції за договором будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення працівників не призводять до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у роботодавця (п.п. 196.1.3 ПКУ).

Порядок відображення страхових внесків на недержавне пенсійне забезпечення, сплачених підприємством на користь своїх працівників, у бухгалтерському обліку підприємства розглянемо на конкретному прикладі.

Приклад 4. ТОВ «Мафін» згідно з договором, укладеним зі страховою компанією, із січня 2012 року щомісячно перераховує на користь бухгалтера Лукашенка О. О. (ідентифікаційний номер — 2941568972) внески на недержавне пенсійне страхування в розмірі 550 грн. У січні — березні 2012 року зарплата працівника становила 3000 грн. на місяць.

15 % від суми нарахованої заробітної плати складають 450 грн. (3000 грн. х 0,15).

Сума страхового внеску, що сплачується підприємством на недержавне пенсійне страхування працівника (550 грн.), менше 1500 грн., але більше 450 грн.

Таким чином, до оподатковуваного доходу Лукашенка О. О. не включається частина суми пенсійного внеску в розмірі 450 грн. Сума перевищення в розмірі 100 грн. (550 грн. - 450 грн.) підлягає обкладенню ПДФО.

Оподатковуваний дохід працівника:

100 грн. х 1,176471 = 117,65 грн.

Визначимо суму ПДФО, що підлягає утриманню:

117,65 грн. х 15 % = 17,65 грн.

Відображення в бухгалтерському обліку підприємства операцій зі сплати роботодавцем страхових внесків на недержавне пенсійне страхування працівника розглянемо на прикладі лютого 2012 року.

Загальна сума неоподатковуваних пенсійних внесків за 1 квартал 2012 року склала 1350 грн., загальна сума оподатковуваних пенсійних внесків — 352,95 грн., сума утриманого ПДФО — 52,95 грн.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ інформацію щодо цього працівника підприємство відобразить таким чином.

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2012 року

Таким на сьогодні є порядок оподаткування страхових внесків на обов'язкове та добровільне страхування. Цей матеріал допоможе в роботі бухгалтерам, чиї роботодавці зобов'язані страхувати працівників згідно з чинним законодавством або пропонують добровільне страхування працівників у складі соціального пакета.