Кабінет Міністрів України
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей
(із змінами і доповненнями, останні з яких унесено постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 року № 1253)
1. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
3. Пункт 3 виключено
4. Пункт 4 виключено
5. Пункт 5 виключено
6. Пункт 6 виключено
7. Пункт 7 виключено
8. Пункт 8 виключено
9. Пункт 9 виключено
10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.
коментар редакції
Визначення розміру збитків по-новому
Документом, що коментується, унесено зміни до знайомого кожному бухгалтеру Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабміну від 22.01.96 р. № 116 (далі — Порядок № 116). Слід зауважити, що в результаті оновлення текст Порядку № 116 став помітно лаконічнішим і тепер включає всього три пункти замість колишніх десяти. Проте від цього запитань, пов'язаних із застосуванням цього документа на практиці, скажемо прямо, не зменшилося. Звернемо увагу на основні моменти.
1. Якщо раніше розмір збитків розраховувався підприємством самостійно згідно зі спеціально наведеними формулами (загальна формула та декілька спеціальних формул, що застосовуються при розкраданні, нестачі або знищенні (псуванні) окремих видів майна), то тепер установлено одне загальне правило (незалежно від виду товарно-матеріальних цінностей): розмір збитків визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Для визначення розміру збитків, нанесених державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою у статутному капіталі, застосовується не Порядок № 116, а затверджена Кабміном методика оцінки майна.
2. Під національними стандартами оцінки маються на увазі:
— Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабміну від 10.09.2003 р. № 1440;
— Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабміну від 28.10.2004 р. № 1442;
— Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затверджений постановою Кабміну від 29.11.2006 р. № 1655;
— Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений постановою Кабміну від 03.10.2007 р. № 1185.
Проте, слід зауважити, до цих документів також планується внесення змін. Проекти відповідних нормативних актів уже підготовлені.
3. Якщо ж ідеться про збитки, завдані державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою у статутному капіталі, застосовується Методика оцінки майна, затверджена постановою Кабміну від 10.12.2003 р. № 1891 (далі — Методика № 1891), до якої також унесено відповідні зміни документом, що коментується, зокрема:
— визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки, яка виконується суб'єктами оціночної діяльності; результати проведення незалежної оцінки оформляються звітом про оцінку збитків;
— у Методиці № 1891 з'явилося таке поняття, як стандартизована оцінка збитків, що здійснюється самостійно органами приватизації з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої визначається оціночна вартість. Перелік випадків, коли дозволено проводити стандартизовану оцінку збитків, а також особливості її проведення наведено в п. 110 Методики № 1891. Результати такої оцінки відображаються в актах оцінки збитків, форми яких наведено в нових додатках 20 і 21 до Методики № 1891;
— Методика № 1891 передбачає обов'язкове рецензування акта оцінки збитків. Процедура рецензування звітів про оцінку майна здійснюється згідно з вимогами ст. 13 Закону про оцінку майна. За умови наявності позитивного висновку рецензента такий акт затверджується органом державної влади (органом місцевого самоврядування) згідно з п. 18 Методики № 1891 або керівником підприємства чи уповноваженою ним особою.
4. Як і раніше, Порядок № 116 не поширюється на випадки визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. У цій частині слід керуватися Законом України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.
5. Нагадаємо, що необхідність звернення до Порядку № 116 виникає тільки в разі, коли йдеться про факти завдання збитку майну підприємства особами, які перебувають із ним у трудових відносинах. Нагадаємо: КЗпП передбачає, що законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру збитку, що підлягає покриттю, у тому числі у кратному обчисленні, завданого підприємству, установі, організації розкраданням, умисним псуванням, нестачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у випадках, коли фактичний збиток перевищує його номінальний розмір (ст. 135, ч. 4 ст. 1353 КЗпП). Таким «законодавством» на практиці традиційно вважалися Порядок № 116 та Закон № 217.
Проте тепер, судячи з тексту акта, що коментується, Порядок № 116 не передбачає кратності, що ще сильніше загострює питання про те, як реалізовувати припис п. 10 Порядку № 116, де, як і раніше, передбачається, що із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до Державного бюджету України. Отже, Порядок № 116 виходить з того, що збиток, визначений шляхом проведення незалежної оцінки, та збиток, завданий підприємству, — дві самостійні категорії? Але тоді як установити другу з названих величин? До того ж, як і раніше, незрозуміла правова природа такого перерахування до Державного бюджету України: воно не має статусу ні обов'язкового платежу до Держбюджету, ні плати за вчинення певних дій, ні адміністративно-господарської санкції.
6. Унесені документом, що коментується, зміни найбільше пригнічують посиланням на необхідність звернення до незалежних оцінювачів у кожному випадку виявлення фактів нестачі. Особливої актуальності це питання набуває внаслідок того, що на Порядок № 116 є пряме посилання в п.п. 11.12 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69.
Норма, слід сказати, неоднозначна, адже Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III передбачає, що проведення оцінки майна є обов'язковим при визначенні збитків або розміру відшкодування у випадках, установлених законом. У ситуації ж, що розглядається, посилання на незалежну оцінку зроблено тільки на рівні підзаконного акта. Утім, навряд чи цей аргумент зможе переконати представників контролюючих органів, тим більше, що вони напевно захочуть ув’язати воєдино КЗпП та Порядок № 116, обґрунтувавши у такий спосіб дотримання передбаченої Законом про оцінку майна вимоги.
Олена Уварова
