Індексація грошових доходів громадян: правила проведення

Індексація грошових доходів громадян: правила проведення

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 491 — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» у редакції від 06.02.2003 р. № 491-IV.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

Індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, який дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів та послуг. Індексація грошових доходів громадян, по суті, є державною гарантією, що компенсує підвищення індексу споживчих цін.

Індексацію зобов'язані проводити всі роботодавці, у тому числі фізичні особи — підприємці, які використовують працю найманих працівників (п. 1 Порядку № 1078).

Проведення індексації не залежить від:

— своєчасності виплати працівникам заробітної плати;

— розміру виплачуваної заробітної плати.

Отже, своєчасна виплата високої заробітної плати не знімає з роботодавця обов'язку з її індексації.

Визначившись з необхідністю проведення індексації, перейдемо безпосередньо до розгляду порядку індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону про індексацію поріг індексації — це величина індексу споживчих цін, що надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Поріг індексації встановлено на рівні 101 %.

Отже, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, якщо величина індексу споживчих цін наростаючим підсумком перевищила поріг індексації (п. 1¹ Порядку № 1078).

Індекс споживчих цін — показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він розраховується та публікується Держкомстатом в офіційних періодичних виданнях.

Розрахунок індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення здійснюється наростаючим підсумком починаючи з місяця введення в дію Закону № 491 (тобто з березня 2003 року) до перевищення індексом 101 %. Для проведення подальшої індексації розрахунок індексу споживчих цін наростаючим підсумком розпочинається заново з місяця, наступного за місяцем, в якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Індексація доходів здійснюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Офіційне опублікування індексу споживчих цін наростаючим підсумком відбувається до 10 числа місяця, наступного за звітним. Наприклад, якщо індекс інфляції наростаючим підсумком перевищив 101 % у листопаді 2011 року, то індексувати з урахуванням цього індексу потрібно доходи за січень 2012 року.

При проведенні індексації використовується поняття «базовий місяць». Він визначається для кожного працівника окремо.

Базовим місяцем для розрахунку індексу споживчих цін наростаючим підсумком є:

1) місяць останнього підвищення працівнику заробітної плати. При цьому місяць підвищення зарплати вважається базовим тільки у разі дотримання таких умов:

— сума підвищення зарплати більше суми можливої індексації (тобто необхідно порівняти суму підвищення зарплати із сумою індексації, яку було б нараховано в цьому місяці, якби не було підвищення);

— підвищення зарплати відбувається за рахунок збільшення її постійних складових, зокрема встановлення доплат, надбавок, а також збільшення розміру премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань та функцій. Виплата разових премій, надбавок і доплат, а також зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не дають підстав вважати місяць базовим (див. лист Мінпраці від 09.12.2005 р. № 024-106 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 38).

Для працівників-відрядників базовим місяцем при проведенні індексації є місяць підвищення відрядних розцінок. Збільшення заробітку з місяця в місяць у зв'язку зі зростанням виробітку підвищенням не вважається (див. лист Мінпраці від 15.03.2007 р. № 15/10/136-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 82).

У разі суміщення професій (посад) на одному підприємстві, якщо суміщення має постійний характер, при збільшенні грошових доходів за рахунок збільшення постійних складових оплати праці за однією з професій місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим (див. лист Мінпраці від 14.02.2007 р. № 9/10/136-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 63).

У разі виходу працівниці на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку базовим при проведенні індексації вважається місяць, в якому відбулося останнє підвищення заробітної плати на посаді, яку вона обіймає (див. лист Мінпраці від 15.02.2010 р. № 19/10/136-10);

2) місяць прийняття працівника на роботу, у разі самостійного рішення підприємства про визначення місяця прийняття на роботу базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати. Річ у тім, що Порядком № 1078 не визначено механізму нарахування сум індексації для новоприйнятих працівників. Рішення про визначення базового місяця для проведення індексації заробітної плати таким працівникам підприємство приймає самостійно. Отже, базовим під час проведення індексації може бути визначено місяць прийняття працівника на роботу або місяць підвищення заробітної плати за відповідною (аналогічною) посадою. Водночас, ґрунтуючись на практиці проведення індексації, Мінпраці у своєму листі від 20.09.2007 р. № 59/10/136-07 рекомендує для новоприйнятих працівників місяць прийняття на роботу вважати базовим при розрахунку індексу для проведення індексації.

Індексацію в базовому місяці не здійснюють . Для подальшого проведення індексації індекс споживчих цін наростаючим підсумком розраховують з місяця, наступного за базовим, до перевищення порога індексації.

Базовим місяцем не вважається :

— місяць зменшення заробітної плати (див. лист Мінпраці від 15.03.2007 р. № 15/10/136-07);

— місяць підвищення грошових доходів працівника у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника (див. лист Мінпраці від 14.02.2007 р. № 9/10/136-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 63);

— місяць підвищення мінімальної зарплати, що не супроводжується фактичним зростанням зарплати працівника.

Порядок розрахунку величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, якщо базовим місяцем є грудень 2010 року, наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Щоб полегшити нашим читачам розрахунок величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, редакція газети «Податки та бухгалтерський облік» щомісячно публікує вже розраховані величини приросту індексу споживчих цін для кожного базового місяця. У газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 6 на с. 4 наведено індекси споживчих цін наростаючим підсумком для проведення індексації доходів громадян у кожному з календарних місяців 2011 року. Індекси споживчих цін наростаючим підсумком для проведення індексації зарплати за січень — лютий 2012 року наведемо в табл. 2 на с. 29.

Відповідно до ст. 2 Закону № 491 і п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, які отримані ними у гривнях на території України та не мають разового характеру, у тому числі:

— оплата праці (грошове забезпечення) у грошовому виразі, що включає плату праці за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;

— пенсії;

— стипендії.

Грошові доходи населення індексуються в межах
прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, що перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

Розібравшись з доходами, що підлягають індексації, наведемо доходи, які не індексуються. Згідно з п. 3 Порядку № 1078 до доходів, що підлягають індексації, належать:

1) доходи громадян від здавання в оренду майна, від акцій та інших цінних паперів;

2) оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, допомога по тимчасовій непрацездатності;

3) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) допомога на поховання;

5) цільова разова матеріальна допомога;

6) одноразова допомога при виході на пенсію;

7) винагорода за підсумками роботи за рік.

Також не індексуються виплати, розмір яких визначається виходячи із середньої заробітної плати (див. лист Мінпраці від 30.10.2003 р. № 024-130 // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 96). До таких виплат зокрема належать:

— відпускні;

— компенсація за невикористану відпустку;

— заробіток, що зберігається за час виконання працівником державних та громадських обов'язків;

— виплати заробітної плати при тимчасовому переведенні працівника у разі виробничої необхідності на іншу нижчеоплачувану роботу;

— заробіток, який зберігається за час відрядження, якщо оплата здійснювалася виходячи із середньої заробітної плати;

— вихідна допомога;

— інші виплати, коли відповідно до чинного законодавства вони обчислюються виходячи із середньої заробітної плати.

Інформацію про необхідність проведення індексації щодо кожної з виплат, перелічених в Інструкції № 5, наші читачі можуть знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 34.

Заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму на працездатну особу .

Розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць визначено ст. 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI і становлять:

— у січні — березні 2012 року — 1073 грн.;

— у квітні — червні 2012 року — 1094 грн.;

— у липні — вересні 2012 року — 1102 грн.;

— у жовтні — листопаді 2012 року — 1118 грн.;

— у грудні 2012 року — 1134 грн.

Таким чином, у січні 2012 року зарплата індексується виходячи з фактично нарахованої суми, але не більше ніж 1073 грн. Якщо ж зарплата перевищує цю величину — індексують суму, що дорівнює прожитковому мінімуму на працездатну особу.

Сума індексації грошових доходів визначається як добуток грошового доходу, що підлягає індексації, та величини приросту індексу споживчих цін, ділений на 100.

Зобразимо розрахунок суми індексації у вигляді формули:

І = Д х Iсц : 100,

де І — сума індексації;

Д — індексований грошовий дохід (у межах прожиткового мінімуму);

Iсц — індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком для цілей проведення індексації.

При цьому до розрахунку середньої заробітної плати сума індексації включається як складова частина фонду оплати праці.

Наведемо умовний числовий приклад.

Приклад 1. Працівнику підприємства за січень 2012 року нараховано:

— заробітну плату — 155 грн.;

— щомісячну премію — 80 грн.;

— відпускні — 2945 грн.;

— матеріальну допомогу у зв'язку із сімейними обставинами, що має разовий характер, — 2000 грн.

Базовим місяцем для проведення індексації є травень 2010 року.

Визначимо суму, що підлягає індексації: 155 + 80 = 235 (грн.)

Відповідно до Порядку № 1078 ця сума (235 грн.) повністю підлягає індексації, оскільки вона не перевищує розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу, що діє в січні 2012 року (1073 грн.).

Оскільки заробітна плата працівника не підвищувалася з травня 2010 року, то цей місяць є базовим.

Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації — 11,4 %.

Розрахуємо суму індексації за січень 2012 року: 235 x 11,4: 100 = 26,79 грн.

Тепер розглянемо особливості проведення індексації в разі, коли громадянин отримує одночасно доходи з різних джерел.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню.

Загальний дохід громадян може формуватися з різних джерел. В окремих випадках Порядком № 1078 установлена черговість проведення індексації таких доходів. Так, для сумісників, працюючих студентів та пенсіонерів діють спеціальні правила індексації.

Індексація зарплати сумісників. Індексацію доходів, отриманих працівником не за основним місцем роботи, передбачено ст. 10 Закону № 491 та п. 7 Порядку № 1078.

За загальним правилом спочатку індексуються доходи працівника за основним місцем роботи, а потім — дохід, отриманий ним за сумісництвом. Загальний індексований дохід, отриманий за основним місцем роботи та сумісництвом, не повинен перевищувати розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, необхідність у проведенні індексації грошових доходів за сумісництвом виникає тільки у випадку, якщо зарплата за основним місцем роботи нижче розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для проведення індексації заробітної плати за сумісництвом працівник повинен надати довідку з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу (п. 7 Порядку № 1078). На підставі такої довідки провадиться індексація заробітної плати за сумісництвом в межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

Ураховуючи викладене, суміснику доцільно надавати довідку з основного місця роботи тільки в разі, якщо дохід, отриманий за основним місцем роботи, менше розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб. Якщо працівник-сумісник не надав такої довідки, то доходи за сумісництвом не індексуються (див. лист Мінпраці від 11.02.2004 р. № 024-15).

Зауважимо, що індекси для проведення індексації за основним місцем роботи та за сумісництвом можуть і не збігатися. Такий незбіг може бути спричинений підвищенням зарплати за одним з місць роботи або різними датами прийняття працівника на роботу.

Приклад 2. Працівник, який працює на підприємстві за сумісництвом, надав довідку з основного місця роботи про те, що його заробітна плата в січні 2012 року за основним місцем роботи склала 950 грн. Усю суму зарплати за основним місцем роботи було проіндексовано. Заробітна плата за січень 2012 року за сумісництвом становила 1800 грн. Базовим місяцем на роботі за сумісництвом є листопад 2010 року. Розрахуємо суму індексації зарплати за сумісництвом за січень 2012 року.

Сума зарплати, що підлягає індексації за сумісництвом, становитиме:

1073 - 950 = 123 грн.

Сума індексації:

123 x 6,8: 100 = 8,36 грн.

Індексація зарплати працюючих студентів. Оплата праці студентів індексується в розмірі, який з урахуванням стипендії не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи (ст. 10 Закону № 491). Індексація заробітної плати студентів здійснюється за місцем їх роботи та за рахунок коштів роботодавця.

Для проведення індексації заробітної плати студент надає за місцем роботи довідку з навчального закладу про розмір отримуваної стипендії або про те, що студент стипендію не отримує (п. 8 Порядку № 1078). На підставі цієї довідки здійснюється індексація доходів студента за місцем його роботи.

Отже, якщо згідно з наданою довідкою працівник-студент отримує стипендію, то за місцем його роботи сума заробітної плати підлягає індексації в межах різниці між прожитковим мінімумом на працездатну особу та сумою стипендії.

Якщо працівник-студент стипендію не отримує, що підтверджено відповідною довідкою, наданою на підприємство, його зарплата індексуватиметься в межах прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Якщо ж працівник-студент такої довідки не надає, його зарплата не індексується.

Приклад 3. Працівник підприємства є студентом. Його зарплата за січень 2012 року становить 2000 грн. Згідно з довідкою, наданою працівником-студентом, він стипендію не отримує. Базовим місяцем є квітень 2010 року.

Оскільки студент не отримує стипендії, його зарплата підлягає індексації. При цьому зарплата в цьому випадку індексується в межах прожиткового мінімуму на працездатну особу (1073 грн.). Сума перевищення 927 грн. (2000 грн. - 1073 грн.) не індексується.

Сума індексації становитиме:

1073 x 10,7: 100 = 114,81 грн.

Індексація зарплати працюючих пенсіонерів. Працюючим пенсіонерам у першу чергу індексується сума оплати праці за місцем роботи (п. 9 Порядку № 1078). Пенсія працюючих пенсіонерів індексується з урахуванням оплати їх праці в розмірі, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи (ст. 10 Закону № 491).

Індексації підлягає дохід працюючого пенсіонера в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи. Виплата сум індексації здійснюється за рахунок коштів роботодавця. При цьому місяць призначення пенсії не є базовим при здійсненні індексації заробітної плати.

Відповідно до п. 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1, у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію, така особа зобов'язана протягом 10 днів подати до органу, що призначає пенсію, довідку про прийняття на роботу для проведення індексації. У подальшому підприємством, на якому працює пенсіонер, упродовж двох тижнів після проведення індексації має надаватися до органу Пенсійного фонду інформація про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, її проіндексовану суму та суму індексації.

Приклад 4 . Заробітна плата працівника-пенсіонера за січень 2012 року становить 3000 грн. Базовим місяцем для проведення індексації є квітень 2011 року.

Сума індексації зарплати складає:

1073 x 1,2 : 100 = 12,88 грн.

Оскільки зарплата працівника, який є також пенсіонером, більше суми прожиткового мінімуму на працездатну особу, то вона підлягає індексації тільки в межах прожиткового мінімуму на працездатну особу (1073 грн.). Сума пенсії не індексуватиметься.

Індексація нараховується та виплачується одночасно з нарахуванням та виплатою (відповідно) зарплати за місяць, доходи за який підлягають індексації.

Для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) індексація включається до складу заробітної плати у вигляді додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 Інструкції № 5). У зв'язку з цим ця виплата:

— обкладається ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %);

— ураховується при визначенні граничного розміру доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу;

— при визначенні бази оподаткування зменшується на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (далі — ЄСВ) у частині утримань та на суму податкової соціальної пільги (за наявності права на неї).

Сума індексації включається до бази для справляння ЄСВ , оскільки вона включається до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.2.7 Інструкції № 5.

До складу витрат підприємства включаються :

— сума індексації на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ;

— сума ЄСВ, нарахованого на суму індексації, на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ.

Статтею 15 Закону № 491 визначено, що за порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом. Види та заходи такої відповідальності наведемо в табл. 3.

Таблиця 3

Крім штрафних санкцій, що накладаються на посадових осіб підприємства, непроведення індексації може призвести до додаткових витрат підприємства. Так, наприклад, якщо працівник підприємства вирішить звільнитися згідно зі ст. 38 або 39 КЗпП у зв'язку з порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, зокрема у зв'язку з непроведенням індексації заробітної плати, підприємство повинно буде виплатити працівнику не лише індексацію, а й вихідну допомогу в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

На завершення нагадаємо, що у 2012 році наші читачі щомісяця отримуватимуть інформацію про індекси для проведення індексації заробітної плати за відповідний місяць.