Щодо наочної інформації про заборону куріння
Лист Державної податкової служби України від 12.03.2012 р. № 9198/я/01-2118
Державна податкова служба України розглянула <...> звернення <...> щодо вдосконалення практики застосування підзаконних нормативних актів та повідомляє.
1. Частиною третьою ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481(далі — Закон) установлено перелік закладів та приміщень, в яких заборонено куріння тютюнових виробів, крім спеціально відведених для цього місць. Частиною четвертою ст. 152 Закону передбачено, що в місцях та закладах, де куріння заборонене, має бути розміщена наочна інформація, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту.
Таким чином, якщо кабінет є місцем, в якому куріння заборонене, у ньому має бути розміщена табличка з інформацією спеціального змісту.
2. Вимоги щодо виду графічного знаку, який супроводжує табличку про заборону куріння або табличку про відведення для куріння місця, його колір указані в ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 25.05.2005 р. № 128, і ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 30.03.2007 р. № 71.
3. Вимоги до тексту напису, який супроводжує графічний знак у місцях, де куріння заборонене, та в місцях для куріння, указані у ст. 152 Закону, а саме:
у місцях, де куріння заборонене, «Куріння заборонено!»;
у місцях для куріння «Місце для куріння. Куріння шкодить вашому здоров'ю».
Крім того, Законом не заборонено вказувати в табличках додаткові написи у вигляді перекладу основного напису російською чи (або) будь-якою іншою мовою.
Голова О. Клименко
коментар редакції
«Куріння заборонено!»
Горезвісні таблички про заборону куріння привернули до себе увагу багатьох суб'єктів господарювання. Не в останню чергу завдяки активності податкових органів, уповноважених на справляння штрафів за нерозміщення інформації про заборону куріння або про спеціально відведені для куріння місця. У листі, що коментується, ДПСУ викладає своє бачення щодо обов'язкового змісту таких табличок:
1. На запитання про те, чи дійсно ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481 (далі — Закон № 481) слід розуміти так, що табличка про заборону куріння повинна розміщуватися в кожній окремій кімнаті, а не в будівлі в цілому, ДПСУ, як бачимо, відповідає ствердно. Ми свого часу звертали увагу на загрозу такого буквального прочитання зазначеної норми (див. статтю «Табличка з написом «Куріння заборонено!»: має бути на кожному підприємстві?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 73). На наш погляд, такий підхід не лише відрізняється надмірною жорсткістю та не враховує мети встановленої вимоги щодо розміщення відповідних табличок (проінформувати про встановлення заборони), а й ігнорує той факт, що в тій же ст. 152 Закону сам законодавець розмежовує поняття місця (під яким розуміються дитячі та спортивні майданчики, ліфти тощо) та закладу (якими охоплюються приміщення підприємства, установи, організації в цілому). Інакше кажучи, розміщений на вході в будівлю знак з написом «Куріння заборонено!» досить чітко вказує на заборону куріння в будівлі в цілому, а отже, не потребує його дублювання щодо кожної окремої кімнати, у ньому розташованої. Погоджуються з подібними аргументами і судові інстанції (див., наприклад, постанову Вінницького апеляційного адмінсуду від 06.09.2011 р. у справі № 2а/0270/2853/11).
Звернемо увагу: МОЗ, який, здавалося б, має бути непохитним, коли йдеться про куріння, і той визнає, що передбачений Законом № 481 штраф може застосовуватися тільки за необлаштування спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації. До тих юридичних осіб, які внутрішнім наказом визначили, що в них відсутні місця для куріння (а отже, спеціальні місця для куріння не обладнали), фінансові санкції застосовуватися не можуть (див. лист від 27.12.2011 р. № 55/610). Підкреслимо, що такий висновок МОЗ, по-перше, не звільняє від необхідності розміщення відповідних графічних знаків про заборону куріння, і по-друге, не відміняє того, що на фізосіб-підприємців передбачені Законом № 481 обов'язки також поширюються (див. постанову Київського апеляційного адмінсуду від 18.10.2011 р. у справі № 2а/2570/814/2011).
Нагадаємо: необлаштування відповідних місць знаками, визначеними Законом № 481, може спричинити досить серйозний штраф у розмірі 3400 грн. (навіть якщо порушення було допущене в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, одногривенним штрафом у цій ситуації відбутися не вдасться // див. постанову Київського апеляційного адмінсуду від 09.02.2012 р. у справі № 2а-2680/11/1070). А тепер, з легкої руки ДПСУ, контролери захочуть бачити табличку із застрашливим написом у кожній кімнаті приміщення.
2. ДПСУ, відповідаючи на друге запитання, що стосується зовнішнього вигляду знаку про заборону куріння, посилається на необхідність його відповідності ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 25.05.2005 р. № 128, і ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 30.03.2007 р. № 71. Посилання на вказані документи відсутні в Законі № 481, проте до них, наприклад, звертається Технічний регламент знаків безпеки та захисту здоров'я працівників, затверджений постановою Кабміну від 25.11.2009 р. № 1262. У ньому, зокрема, наведено зображення знаку «Курити заборонено» (додаток 1) із вказівкою, що такий знак повинен мати круглу форму з чорною піктограмою на білому фоні, край і перетинна лінія (зліва направо під кутом 45 градусів до горизонталі) — червоні. Червоний колір має становити не менше 35 відсотків загальної площі знаку (п. 25 Технічного регламенту).
3. Що стосується самого напису, то ДПСУ, схоже, непохитна: у місцях, де куріння заборонене, має розміщуватися виключно напис «Куріння заборонено!»; у місцях для куріння — тільки прямо передбачений Законом напис «Місце для куріння. Куріння шкодить вашому здоров'ю». До речі, аналогічної позиції дотримується і МОЗ (див. лист від 14.02.2012 р. № 05.01-10-Д-1/228).
Слід зауважити: суди до цього питання підходять більш лояльно, визнаючи, що, наприклад, напис «Палити заборонено!» достатньо повно передає суть заборони, а тому може використовуватися замість або разом із написом «Куріння заборонено!» (див. постанову Донецького окружного адмінсуду від 20.06.2011 р. у справі № 2а/0570/7951/2011). А от табличка російською («Курение запрещено!») україномовну замінити не зможе (див. постанову Донецького окружного адмінсуду від 05.04.2012 р. у справі № 2а/0570/3499/2012).
Про те, які зміни в законодавчому регулюванні питання про розміщення табличок, що стосуються куріння, а також про облаштування місць для куріння, очікують суб'єктів господарювання, див. коментар на с. 6 цього номера.
Олена Уварова
