Пошта редакції. Облік зворотних відходів

Облік зворотних відходів

У процесі роботи підприємств, які займаються виробництвом продукції, утворюються всілякі сировинні відходи. Сировинні відходи поділяються на незворотні та зворотні.

Незворотні відходи — це відходи сировини та матеріалів, що у процесі виробництва повністю втратили свої корисні споживчі якості, унаслідок чого їх уже не можна використати на самому підприємстві або реалізувати на сторону. Незворотні відходи не є активами, оскільки не мають для підприємства цінності.

Зворотні відходи є залишками сировини й матеріалів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), повністю або частково втратили споживчі властивості вихідного матеріалу й тому використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Таке визначення зворотних відходів наведене в п. 2.13 наказу Мінфіну «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.2007 р. № 2 (далі — наказ № 2).

Від використання зворотних відходів можна отримати економічну вигоду, зокрема, використовуючи при виробництві або реалізовуючи відходи на сторону. Таким чином, зворотні відходи мають для підприємства певну цінність та є активами, які необхідно обліковувати на балансі підприємства, обліковувати їх рух та обґрунтовано оцінювати.

Згідно з нормами п. 2.13 наказу № 2 первісна вартість запасів, що надійшли від зворотних відходів виробництва, визначається виходячи з чистої вартості реалізації, якщо такі запаси призначено для реалізації, або виходячи з оцінки їх можливого використання. Оприбуткування зворотних відходів оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів
(т.ф. № М-11).

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318 , виробнича собівартість продукції зменшується на вартість супутньої продукції, що реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання на підприємстві. Отже, зворотні відходи розглядаються як своєрідний продукт побічного виробництва. При цьому згідно з п. 12 П(С)БО 16 прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва. Інакше кажучи, зворотні відходи виключаються із собівартості основного виробництва, а подальша їх реалізація розглядається як реалізація товарів.

Вартість оприбуткованих на склад зворотних відходів відноситься на відповідний балансовий рахунок з обліку запасів та відображається в обліку проводками Дт 209 — Кт 23. У разі реалізації відходів їх вартість списується з відповідного балансового рахунка обліку запасів та оформляється як відпуск матеріалів стороннім організаціям, що в обліку відображається проводками Дт 943 — Кт 209.

У податковому обліку підхід до зворотних відходів аналогічний: згідно з п.п.138.8.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, і вони оцінюються в порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. При цьому слід підкреслити, що в разі реалізації підприємство має право відобразити витрати, пов'язані з реалізацією зворотних відходів, і податківці проти цього не заперечують (ЄБПЗ, 110.07.03).

Звертаємо особливу увагу, що п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово (до 01.01.2014 р.) звільняє операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів від обкладення ПДВ. Відповідно до постанови Кабміну «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 12.01.2011 р. № 15, металева стружка (як чорних, так і кольорових металів) входить до переліку відходів, на які поширюється дія цієї пільги. Дія цього пункту поширюється у тому числі й на експортні операції із зазначеними об'єктами, тобто нульова ставка ПДВ у цьому випадку не застосовується.

Згідно з п. 199.6 ПКУ в разі постачання платником відходів та брухту чорних і кольорових металів, що утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, податковий кредит не коригується і загальні правила ст. 199 ПКУ на постачання таких відходів не поширюються (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 36, с. 10). Передбачає застосування цієї пільги та можливість не коригувати податковий кредит також відповідний лист ДПАУ від 26.01.2011 р. № 2093/7/16-1517.

Приклад. 24.03.2012 р. у виробництво було списано матеріали на суму 1000 грн. Обробка матеріалів була завершена 26.03.2012 р., унаслідок чого утворилися зворотні відходи у вигляді металевої стружки, справедливу вартість яких було визначено в сумі 50 грн. 03.04.2012 р. зворотні відходи було реалізовано.

Максим Нестеренко, економіст-аналітик