Інші зміни
1. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Згідно з новим абзацом другим п.п. 234.1.6 ПКУ збір за першу реєстрацію вантажопасажирських автомобілів слід сплачувати за ставками, установленими для вантажних автомобілів. Звертаємо увагу, що відразу після прийняття Кодексу схожа норма у зазначеному підпункті вже була, але потім на початку цього року загубилася при внесенні змін, що стосувалися індексації ставок збору. І от сьогодні в цьому відношенні все знову стало на свої місця (що тільки підтверджує безсистемність та непродуманість окремих змін, що відбуваються в процесі «чергового удосконалення» ПКУ).
2. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Волею законодавця цей загальнодержавний податок доживає свої останні днинки. З 01.01.2013 р. розд. Х ПКУ, що регулює справляння рентної плати, втрачає свою чинність, після чого суб'єкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину*, у збільшеному розмірі сплачуватимуть плату за користування надрами.
* Згідно з новою редакцією п.п. 14.1.35 ПКУ її перелік розширено за рахунок газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід.
3. Плата за користування надрами для видобутку корисних копалин. Частина змін з цього податку пов'язана зі скасуванням рентної плати (див. попередній абзац), тому вони набирають чинності з початку наступного року. Про основні з них можна дізнатися з попереднього номера газети «Податки та бухгалтерський облік», с. 47 — 48.
Додамо, що платники плати за надра, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, сплачуватимуть цей податок за спеціальною схемою — щомісячно авансовими внесками (до 30 числа кожного місяця, а в лютому — до 28 або 29 числа) з остаточним розрахунком у строк, установлений для сплати податків за квартальний податковий (звітний) період. Розмір таких авансових внесків дорівнює одній третині суми податкових зобов'язань з плати за надра, розрахованих у декларації за попередній податковий (звітний) період (п.п. 263.12.2 ПКУ). Проте подання податкової звітності такими платниками відбуватиметься за загальновстановленими в пп. 263.11.1 і 263.11.2 цього Кодексу правилами.
4. ФСП. Безумовно, наші читачі знають про неузгодженість установлених ПКУ строків подання податкових декларацій з ФСП (п. 306.1 Кодексу вимагав це зробити не пізніше 20 лютого, а п. 308.1 — до 1 лютого). У листі Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 11.01.2012 р. № 04-39/10-25 («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9) було запропоновано тимчасове вирішення цієї проблеми (на користь п. 306.1 ПКУ). Там же зазначалося, що для кардинального її вирішення буде потрібно «подальше законодавче удосконалення шляхом внесення відповідних змін до ПКУ».
Результат такого «удосконалення» ми отримали після прийняття Закону № 4834: тепер у п. 308.1 ПКУ йдеться про подання декларацій з ФСП до 20 лютого, тоді як у п. 306.1 Кодексу продовжує фігурувати «не пізніше». Отже, питання про останній день подання декларацій (уключаючи 20 лютого чи ні) залишилося відкритим. Схоже, як і в решті описаних нами випадків, без «подальшого законодавчого удосконалення» знову не обійтися…
5. РРО. Проблеми практичної реалізації вимог п. 7 ст. 3 Закону про РРО щодо надання податковим органам з початку поточного року певної інформації з РРО в електронному вигляді свого часу обговорювалися на сторінках нашого видання (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 101, с. 27). На підтвердження наших слів наприкінці 2011 року листом від 28.12.2011 р. № 10653/7/22-1317/321 («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9) ДПСУ визнала, що застосування відповідних моделей РРО, здатних дистанційно передавати до податкових органів звітність про їх використання, неможливе. Там же анонсувалися і прийдешні зміни до Закону про РРО , які узаконили б ситуацію, що де-факто склалася.
Завдяки Закону № 4834 обіцянки податківців нарешті набули належної ваги: до 1 січня 2013 року виконання вимог щодо подання органам ДПС дротовими чи бездротовими каналами зв'язку електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО, які створюють таку стрічку в електронній формі, або в пам'яті модемів, що до них приєднані, а також інформації про обсяг розрахункових операцій, що містяться у фіскальній пам'яті РРО, котрі створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді, може здійснюватися суб'єктами господарювання на добровільних засадах.
Що буде далі, загадувати поки що зарано, але, як нам здається, вказані вимоги Закону про РРО доведеться відстрочити ще не один раз. А поки зауважимо, що відстрочено також початок застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за неподання електронних документів — з 1 липня цього року на 1 липня майбутнього року.